Провадження № 33/824/4060/2019 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.

секретар: Ганжа В.В.,

за участю:

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Мусійченка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Мусійченка Миколи Георгійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року, якою:

ОСОБА _1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Як встановлено судом першої інстанції, 04.08.2019 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Citroen», модель «С1», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Борщагівській біля будинку № 11 в місті Києві, з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Мусійченко М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06.09.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі на підставі п.2 абзацу 8 ст. 294 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що патрульним поліцейським було грубо порушено порядок виявлення у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, який передбачено постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу.

Окрім того, працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за участі двох свідків, яким було зафіксовано начебто відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я. Проте, ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд саме на стан сп`яніння, а відмовився лише їхати для цього в заклад охорони здоров`я, оскільки поліцейський зобов`язаний був запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, чого не було згорблено, що є грубим порушенням встановленої законом відповідної процедури.

На думку захисника, вимога працівника поліції ОСОБА_1 відразу поїхати в заклад охорони здоров`я є незаконною, а у водія не виникає в такому разі зобов`язання перед законом та суспільством проходити огляд на стан сп`яніння в обхід законної процедури.

Також, у постанові суду зазначено, що протокол працівником поліції складено не по тій причині, що ОСОБА_1 керував своїм автомобілем в стані алкогольного сп`яніння (п.2.9 ПДР України), а на підставі його відмови пройти огляд на стан сп`яніння (п. 2.5 ПДР України).

Однак, захисник зазначає, що працівником поліції не було висунуто вимогу ОСОБА_1 пройти медичний огляд в установленому порядку, а тому склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 відсутній.

Окрім того, на думку захисника, суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків.

Також, захисником подано на ім`я начальника ГУ Патрульної поліції м. Києва заяву про проведення відповідної перевірки на предмет встановлення незаконності дій рядового патрульної поліції Демченка З.О . у відношенні ОСОБА_1 та встановлення професійної відповідності займаній ним посаді.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення захисника Мусійченка М.Г., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,

пояснення ОСОБА_1 , який також підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити,

пояснення свідка ОСОБА_4 ,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, з огляду на положення ст. 252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.

Крім того відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне, згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, є невмотивованим і не підтверджується доказами.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

За положеннями ст.266 КУпАП, вищезгаданої Інструкції і Порядку особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) ПДР України, дослідив виключно матеріали справи і, як на докази винуватості формально в постанові послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, відеозапис, які між тим належним чином не перевірив, оскільки не звернув увагу на те, що відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачається, що поліцейські в присутності двох свідків запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння лише у закладі охорони здоров`я. На питання як ОСОБА_1 , так і свідка ОСОБА_5 про те, чому поліцейські не запропонували пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціально технічного засобу, вони відповіли, що у них його немає. ОСОБА_1 висловив незгоду на проходження огляду лише у закладі охорони здоров`я, оскільки поспішав на роботу, де його чекали клієнти.

Про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння лише у закладі охорони здоров`я, в суді апеляційної інстанції також підтвердив свідок ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, слід погодитися з доводами апелянта про те, що суддею місцевого суду не були дотримані вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, до того ж за результатами апеляційного розгляду висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, аналізуючи указані докази, досліджені в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, вважаю, що пояснення ОСОБА_1 щодо його незгоди з проходження огляду лише у закладі охорони здоров`я, а не на місці зупинки, в зв`язку з тим що він поспішав на роботу, про що він повідомив поліцейському, як такі, що не спростовані наявними у справі доказами, заслуговують на увагу, а відтак слід визнати, що в даному випадку не була дотримана процедура проведення огляду на стан сп`яніння, передбачена ст.266 КУпАП, отже результати огляду є недійсними.

За таких обставин, прихожу до висновку, що судове рішення місцевого суду стосовно ОСОБА_1 було постановлено з порушенням вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 268, 280 КУпАП, а тому воно підлягає скасуванню.

Враховуючи, що в справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 2.5 ПДР України і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.

Таким чином, апеляційна скарга захисника Мусійченко М.Г. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Мусійченка Миколи Георгійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповіді дальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко