open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 200/9573/19-а
Моніторити
emblem
Справа № 200/9573/19-а
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /22.12.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /12.10.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /09.03.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /09.09.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /20.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /26.02.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Постанова /26.02.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /24.01.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /24.01.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Рішення /03.12.2019/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.11.2019/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.08.2019/ Донецький окружний адміністративний суд Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 р. Справа№200/9573/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання – Заїченко Я.В.

за участю:

Представника позивача Косенка С.В.

Представника відповідача Вовченка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «КІА ПЛЮС» (85032, Донецька область, Добропільський район, с. Добропілля, вул. Промислова 2, б. 1 Б) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2019 року Приватне підприємство «КІА ПЛЮС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №5860/10/50-99-40-01-18 від 24 липня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 03 липня 2019 року дійсної з 03 липня 2019 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 липня 2019 року ним було подано до відповідача заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, до якої було додано визначений законодавством пакет документів, необхідних для видачі такої ліцензії. Проте, 24 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області було винесено рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

З вищевказаним рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та прийнятим за неналежного дослідження податковим органом поданих заявником документів, а відповідно незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року клопотання Приватного підприємства «КІА ПЛЮС» про заміну сторони по справі задоволено та замінено первинного відповідача по справі Головне управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області.

21 листопада 2019 року закрито підготовче провадження по справі №200/9573/19-а та призначено до судового розгляду по суті на 03 грудня 2019 року о 16:00 год.

29 серпня 2019 року до суду від Головного управління ДФС у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що підставою відмови у видачі ліцензії є те, що у додатках до заяви Приватне підприємство «КІА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37802872) на видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пального відсутній дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації, як у роботодавця, які необхідно надати для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального.

У судовому засіданні 09 грудня 2019 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні 09 грудня 2019 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на доводи, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

Позивач – Приватне підприємство “КІА ПЛЮС” (далі – ПП “КІА ПЛЮС”) зареєстровано як юридична особа 14 березня 2013 року, (код ЄДРПОУ 37802872), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

03 липня 2019 позивачем було подано до Головного управління ДФС у Донецькій області заяву на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Донецька область, Добропільський р-н.,с. Добропілля, вул. Промислова 2, б. 1, з терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року.

Позивачем до матеріалів справи надано заяву від 3 липня 2019 року (а.с. 23), державний акт на право власності на землю серія ДН №009504 від 11 липня 2002 року виданого ПП «Паралель» (а.с. 24), розпорядження Добропільської районної державної адміністрації від 08 травня 2003 року №178 «Про реєстрацію змін в найменування ПП «Паралель» в ПП «Піраміда АЗС» , договір оренди земельної ділянки від 24 квітня 2008 року між «АЗС ПИРАМИДА» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 28), договір оренди майнового комплексу від 20 травня 2013 року № 1.1 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватне підприємство «КІА ПЛЮС» орендарем виступає приватне підприємство «КІА ПЛЮС», яке орендує майновий комплекс за адресою «Донецька обл.. Добропільський район, с. Добропілля, вул. Промислова. 2, б. 1.(а.с. 30), договір купівлі – продажу цілісного комплексу об`єктів нерухомості та земельного комплексу від 24 квітня 2008 року, згідно з яким ПП «Піраміда АЗС» було продано фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 цілісний комплекс об`єктів нерухомості та земельного комплексу загальною площею 0,3096 га надану в обслуговування виробничої бази, Донецька АДРЕСА_1 та витяг з державного реєстру правочинів від 24 квітня 2008 року (а.с. 39,40), дозвіл виданий територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 від 4 грудня 2014 року №2020.14.14 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а.с.41), дозвіл від 4 грудня 2014 року №2019.14.14 виданий територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 на виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с. 42), договір про надання послуг від 1 червня 2019 року укладений між ПП «КІА ПЛЮС» та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 на підставі якого ОСОБА_1 за завданням замовника надає послуги з організації виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в обсязі та на умовах, визначених цим договором. (а.с.43)

У судовому засіданні було з`ясовано, що всі ці документи були подані одночасно с заявою відповідачу для отримання ліцензії.

24 липня 2019 відповідачем було прийнято рішення №58603/10/05-99-40-01-18 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачу, з підстав того, що у позивача, як у роботодавця, повинні бути дозволи на експлуатування машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки на автозаправній станції та виконування роботи підвищеної небезпеки, які необхідно надати для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального.(а.с. 21)

Рішення про відмову, відповідач мотивував тим, що разом з копіями інших документів та заявою на отримання відповідної ліцензії позивачем надано копії виданих ОСОБА_1 дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки від 4 грудня 2014 року №2020.14.14 на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Посилаючись а ст..1, 2, 14, 21 Закону України від 14 жовтня 1992 №2694 «Про охорону праці» відповідач робить висновок, що так як згідно з договором оренди майнового комплексу «АЗС ПИРАМИДА» від 20 травня 2013 року №1, роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію машин , устаткування, обладнання підвищеної небезпеки здійснюватимуть співробітники позивача, як роботодавця в розуміння Закону України «Про охорону праці». На підставі цього, у позивача, як у роботодавця повинні бути в наявності дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, які необхідно надати для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у редакції станом на 01.07.2019 (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Порядок роздрібної торгівлі пальним встановлено ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Так, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля пальним).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Таким чином, законом чітко встановлено перелік документів які треба надати для отримання ліцензії, встановлено заборону щодо вимагання інших документів, крім зазначених у цьому Законі.

Відповідачем визнається, що одночасно із заявою позивачем були надані дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки від 4 грудня 2014 року №2020.14.14 на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які були видані територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що саме ця особа надала в оренду позивачу майновий комплекс за адресою «Донецька обл.. Добропільський район, с. Добропілля, вул. Промислова. 2, б. 1.. Вказані дозволи не були прийняті відповідачем, оскільки були видані не позивачу, а іншій особі.

Як вже зазначалось, у разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта. Відповідач не заперечує, що документи підтверджуючи право позивача на використання об`єкту йому були надані, але наполягав що дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинні бути оформлені саме на позивача, тим самим порушуючи заборону на вимагання документів крім зазначених у Законі.

Суд погоджується з доводом позивача, що порядок надання ліцензії на право роздрібного продажу пального встановлено Законом № 481/95-ВР, а не Законом України «Про охорону праці». Статтею 38 Закону України «Про охорону праці» визначено перелік органів державного нагляду за охороною праці, серед яких відповідач відсутній.

Відповідно до п.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З`ясувавши всі обставини справи дослідивши докази, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначено Законам. Позивач, звертаючись із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надав всі необхідні документи., передбачені Законом, а відповідно рішення відповідача про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним протиправне та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 3 липня 2019 року дійсної з 3 липня 2019 року, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що у судовому засіданні було встановлено неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суд вважає можливим, з метою захисту порушеного права позивача задовольнити в частині зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 3 липня 2019 року. В той же час суд не може задовольнити цю вимогу в частині початку дії ліцензії з 3 липня 2019 року, оскільки позивачем це жодним чином не обґрунтовано, у заяві від 3 липня 2019 року позивач просив встановити термін дії ліцензії з 1 липня 2019 року. В даному випадку суд не може зобов`язати відповідача робити те, що не було зазначено в заяві від 3 липня 2019 року, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятті спірного рішення, водночас, доводи позивача знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи і не були спростовані відповідачем.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З матеріалів справи видно, що позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою були понесені судові витрати у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 28 від 30 липня 2019 року, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 90, 139 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «КІА ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 03 липня 2019 року – частково задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №5860/10/50-99-40-01-18 від 24 липня 2019 року;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до поданої заяви від 03 липня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «КІА ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.)

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 03 грудня 2019 року.

Повний текст рішення суду виготовлено 13 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В. Шинкарьова

Джерело: ЄДРСР 86314017
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку