Номер провадження 2/725/573/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівців

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кочут М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду Першотравневого районного суду міста Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місце знаходження: м. Київ, вул. Л. Українки, 26/офіс 407, про визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що в червня 2019 року із дзвінків представників відповідача він дізнався про те, що між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено кредитний договір №0107-7899 від 03.01.2019 року, за умовами якого позивач отримав в кредит грошові кошти, в сумі 11000.00 гривень та зобов`язався повернути кредит, сплатити нараховані відсотки.

Позивач вважає, що даний кредитний договір не був підписаний з його сторони, сторони не домовились про всі істотні умови визначені законодавством, а сам договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача, що в свою чергу є підставою для визнання такого договору недійсним.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої, виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є не справедливими. З умов договору вбачається ознаки здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності. Адже при укладанні угоди відповідач не здійснив всіх необхідних умов для перевірки особи клієнта, не перевірив хто саме підписує договір, не створив умов, з а яких стороння особа не зможе скористуватись особистими даними позивача. Правочини вчинені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати недійним кредитний договір №0107-7899 від 03.01.2019 року укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді від 17.07.2019 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

08.08.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого він вважає його безпідставним та просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що товариство є юридичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність щодо надання фінансових послуг на підставі отриманих ліцензій. Фінансові послуги з надання коштів у позику на умовах фінансування кредиту здійснюються через мережу Інтернет, шляхом розміщення правил надання грошових коштів у кредит на сайті https://www.navse.com.ua . Ці правила є публічною офертою і кожен має право оформити кредит подавши заяву на сайті кредитодавця за електронною адресою: https://www.navse.com.ua . Згідно п.4.19-4.20 правил, договір підписується за домовленістю сторін згідно вимог, визначених ЗУ «Про електронну комерцію», а саме шляхом підпису електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який використовується позичальником в якості власноручного підпису та є підтвердженням його особистості. ОСОБА_1 створив на сайті відповідача заявку про отримання кредитних коштів, яку підписав шляхом введення одноразового ідентифікатора отриманого від відповідача, а отже погодив всі його істотні умови, такі як предмет, строк. Вказує на те, що ОСОБА_1 з моменту реєстрації на сайті створив свій особистий кабінет, який є сукупністю захищених сторінок. Більше того позивач 17.12.2018 року уклав аналогічний кредитний договорів з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», обидва договори укладалися на однакових умовах, на строк, що не перевищує 10 тижнів, дана обставина свідчить про те, що інформація отримана позивачем була повною та достатньою, крім того зрозумілою для нього. Твердження позивача про ведення відповідачем нечесної підприємницької діяльності відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», в зв`язку з не здійсненням перевірки особи клієнта при укладенні Договору, відсутністю підпису сторони, вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем детально розписано порядок укладення та способу підпису договору. Крім того доступ до особистих даних, з метою отримання кредиту, що знаходяться в Особистому кабінеті позивача має тільки він сам, оскільки самостійно визначає логін і пароль для доступу до Особистого кабінету та несе самостійно відповідальність за їх збереження, відповідно до п. 2.14, 2.16 Правил. Крім того зазначив, щодо твердження позивача про необізнаність та відсутність інформації щодо укладення договору є безпідставними, оскільки позивачу на електронну адресу arxangelcv@gmail.com було відправлено повідомлення про погодження кредиту. Крім того, примірник Кредитного Договору також розміщений в Особистому кабінеті позивача на сайті відповідача, з яким позивач може ознайомитись в будь-який момент. Щодо відсутності підтвердження перерахування коштів позивачу, то відповідачем на електрону адресу позивача arxangelcv@gmail.com було направлено електронний лист. Грошові кошти були перераховані у день укладення Договору, тобто 03.01.2019 року про що свідчить витяг з реєстру банку щодо видачі кредиту позивачу, в свою чергу позивачем здійснено часткову сплату заборгованості, про що свідчить витяг з банку щодо погашення заборгованості.

20.08.2019 року позивач подав відповідь на відзив представника відповідача, у якій вважав, відзив не обґрунтованим та безпідставним, зазначив що надані відповідачем докази факту переказу коштів не відповідають вимогам до первинних документів, а отже не може бути визнано належним та допустимим доказом проведення операції з перерахунку коштів. Просив позов задовольнити.

16.09.2019 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, відповідно до якого він вважає його безпідставним та просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 13.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

До початку судового засідання позивач, подав до суду письмову заяву, в якій просить суд справу розглядати за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

До початку судового засідання представник відповідача, подав до суду письмову заяву, в якій просить суд справу розглядати за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали, суд встановив, наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

03.01.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір №0107-7899, відповідно до умов якого, позивачу надано грошові кошти в сумі 11 000 грн. строком на 10 тижнів, на умовах строковості, зворотності, платності, а він зобов`язався повернути його та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надано позичальнику виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця https://www.navse.com.ua, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно п. 4.14 правил надання грошових коштів у кредит, затверджених наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 11-п від 15.12.2017, у випадку прийняття рішення про надання кредиту, на електронну пошту заявника, зазначену в заявці, надсилається лист з гіперпосиланням, здійснивши перехід по якому, заявник отримує копію електронного договору, який підписується згідно вимог, визначених ЗУ «Про електронну комерцію» (п. 4.19 Правил).

Відповідно до п. 1.3. договору визначено строк кредиту 10 тижнів, тобто до 13.03.2019 року.

Відповідно до п. 1.4. договору, він є укладеним з моменту підписання сторонами та набуває чинності з моменту перерахування суми кредиту на поточний банківський рахунок, до якого емітована (прив`язана) платіжна картка, вказана позичальником для укладення цього договору.

Детальна інформація щодо визначення сукупної вартості кредиту при нарахуванні основних процентів у відповідності до п. 1.7 договору, визначена у графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 7.5. договору позичальник ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом, що до укладення договору він отримав від кредитора інформацію, що визначена ч.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання, в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього договору електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надається кредитодавцем.

На виконання вказаного пункту договору та п. 4.19 правил надання грошових коштів у кредит, його підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, про що міститься відмітка в п. 8 договору «Реквізити та підписи сторін».

Згідно п. 7.6. договору, позичальник вказав, що отримує кредит на споживчі цілі.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 208, ч.1 ст. 1055 ЦК України, для кредитного договору законом визначена обов`язкова письмова форма.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 7, 8 Закону України «Про електронну комерцію», продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

На виконання вимог закону відповідачем на своїй сторінці в мережі інтернет на сайті https://www.navse.com.ua розміщено публічну пропозицію (договір оферти), який є публічним договором, в розумінні ст. 633 ЦК України.

Права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України "Про захист прав споживачів".

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Умовами спірного договору визначено, що клієнт виконує дії передбачені даною офертою, зокрема шляхом подання заявки на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України" Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, вказане положення законодавства передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором, що відповідає п. 7.5 кредитного договору.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписаний ОСОБА_1 шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 закону та п. 7.5 кредитного договору.

На підтвердження факту укладення даного договору саме позивачем свідчить: зазначення в договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання та надсилання відповідачу копій свого паспорта та ідентифікаційного номеру, а також надання номеру мобільного телефону НОМЕР_1 - за допомогою якого тільки можливо «підписати» договір, шляхом надсилання відповідного коду.

Вказаними обставинами спростовують доводи позивача про те, що він не підписував даний договір, адже він фактично оформив його відповідно до визначеної правилами процедури (п. 4.1, 4.14 договору), здійснив його підписання з застосування одноразового ідентифікатора та користувався кредитними коштами та сплачувала платежі за даним кредитним договором.

Твердження позивача про ведення відповідачем нечесної підприємницької діяльності відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів», в зв`язку з не здійсненням перевірки особи клієнта при укладенні Договору, відсутністю підпису сторони, наявністю доступу третіх осіб до особистих даних позивача, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем детально розписано порядок укладення та способу підпису договору. Крім того доступ до особистих даних, з метою отримання кредиту, що знаходяться в Особистому кабінеті позивача має тільки він сам, оскільки самостійно визначає логін і пароль для доступу до Особистого кабінету та несе самостійно відповідальність за їх збереження, відповідно до п. 2.14, 2.16 Правил. Також позивачем надавались його персональні дані, в тому числі номер телефону та електронну адресу, та копії паспорта та ідентифікаційного номеру для оформлення кредиту.

Крім того дії відповідача під час вчинення електронних правочинів в Україні відповідають Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги відмову в задоволенні позову позивача, звільненому від сплати судового збору, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

На підставі ст. ст. 202, 203, 204, 207, 208, 215, 633, 1054, 1055 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 13, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 273, 354-356 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місце знаходження: м. Київ, вул. Л. Українки, 26/офіс 407, про визнання недійсним кредитного договору - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко