open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 428/12055/19

Провадження № 2-а/428/394/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Посохова І.С.,

за участі секретаря судового засідання - Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Іванова Сергія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Іванова Сергія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13.10.2019 поліцейським батальйону УПП в Луганській області лейтенантом поліції взводу № 1 роти № 4 Івановим С.О. відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія НК № 526980.

Як зазначено в постанові, 13.10.2019 о 09 год. 50 хв. позивач проводив роботи з ремонту доріг по вулиці Вілєсова біля будинку № 41 у місті Сєвєродонецьку без погодження з підрозділом Національної поліції України, чим на думку відповідача, порушив вимоги п. 32.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КпАП України. Позивачу поставлено в обов`язок сплатити грошовий штраф у розмірі 510 грн.

Позивач вважає, що постанова має бути скасована, провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КпАП України закрите, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки на даний час законодавством України не врегульовано питання отримання ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а за відсутності ордера неможливе погодження відповідних робіт з Національною поліцією України.

Отже, на думку позивача, у відповідача відсутні законні підстави для винесення постанови, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КПАП України.

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів його вини, як і порушення ПДР України, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі просить закрити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, до суду надіслав заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання відповідач інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП молодший лейтенант поліції Іванов С.О. не з`явився, до суду надіслав заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Від відповідача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису на 1 цифровому носії.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 526980 від 13.10.2019, складену інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Івановим С.О., протиправною у зв`язку з тим, що: оскаржувана постанова не ґрунтується на жодному доказі, а в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Відповідачем суду не надано пояснень на підтвердження правомірності своїх дій, а лише надано цифровий носій інформації - диск формату DVD-R, який нібито містить інформацію щодо зазначених у постанові серії НК № 526980 від 13.10.2019 подій.

Так, у судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Іванова С.О. серії НК № 526980 від 13.10.2019 позивача було визнано винним у порушенні п. 32.1 Правил дорожнього руху, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, було те, що 13.10.2019 о 09-50 год. у м. Сєвєродонецьк по вулиці Вілєсова біля будинку № 41 ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, проводив ремонтні роботи на проїзній частині, не погодивши з відповідним органом Національної поліції, чим порушив п. 32.1 ПДР України.

Прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

В графі 8 постанови «до постанови додаються» зазначено «акт обстеження ВШМ».

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем на підтвердження вчинення позивачем порушення п. 32.1 ПДР надано відеозапис. Втім, суд зауважує, що в графі 8 оскаржуваної постанови «до постанови додаються» даний відеозапис не зазначено.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 32.1 Правил дорожнього руху з органами Національної поліції узгоджуються:

a) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;

б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів;

в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів.

З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України № 688 від 16.11.2012 року щодо втрати чинності наказу Укравтодору № 414 від 29 вересня 2005 року «Про затвердження Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об`єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об`єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування», а також листами Укравтодору № 4508/2/7.2-7-2957/СЄ від 22.12.2012 року та № 557/3/7.2-7 від 26.02.2013 року, службою доріг припинено прийом заяв від державних адміністраторів та об`єктів господарювання щодо видачі документів дозвільного характеру.

Будь-які нормативні акти щодо видачі технічних умов та погоджень, в т.ч. і ордерів на право виконання робіт в смузі відведення автомобільних доріг загального користування, станом на день розгляду цієї справи не приймались, а тому суд доходить висновку, що на даний час служба автомобільних доріг не наділена такими повноваженнями.

Як вже наведено вище, суду в якості доказів обставин подій, які мали місце 13.10.2019 о 09-50 год. в м. Сєвєродонецьку, відповідачем надано цифровий носій інформації - диск формату DVD-R.

Судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, та відеозапис, на підставі чого судом було встановлено наступне.

При відтворенні цифрової інформації у судовому засіданні за допомогою комп`ютерної техніки встановлено, що диск містить файли. При відтворенні файлів видно, що екіпаж патрульної поліції перевіряє особу ОСОБА_1 та займається оформленням постанови про накладення адміністративного стягнення.

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 32.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, адже, відеозапис, який покладений відповідачем в основу оскаржуваного рішення, в постанові як додаток не зазначений, а тому не може підтверджувати правомірності дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача та крім того не містить відомостей про викладені в постанові серії НК № 526980 від 13.10.2019 обставини.

Наданий відповідачем відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Аналогічна правова позиція щодо належності такого доказу як відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху викладена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачаться, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім того, враховуючи, що на даний час законодавством України не врегульовано питання отримання ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а за відсутності ордера неможливе погодження відповідних робіт з Національною поліцією України, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для винесення постанови, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 526980 від 13.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень 00 копійок, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Іванова Сергія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 526980 від 13.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 510 гривень 00 копійок, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач: інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції Іванов Сергій Олександрович, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Штейгерська, будинок 8.

Суддя І. С. Посохов

Джерело: ЄДРСР 86306002
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку