ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №554/10966/15-а

адміністративне провадження №К/9901/6829/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області, Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування про визнання незаконними дій посадової особи ВДАІ в частині прийняття рішення про переміщення автомобіля на майданчик тимчасового зберігання затриманого автомотранспорту та про визнання незаконним та скасування акту огляду та переміщення транспортного засобу

за касаційною скаргою Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Жигилія С.П., суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

І. Суть спору

1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області, Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування, в якому просив:

- визнати незаконними дій сержанта міліції ВДАІ по обслуговуванню м. Полтави Ропавки О.О. у частині прийняття рішення про переміщення належного йому автомобіля ЗАЗ 110557 № НОМЕР_1 на спеціальну стоянку (штраф майданчик);

- визнати незаконним та скасувати Акт огляду та переміщення транспортного засобу ЗАЗ 110557 від 01 липня 2015 року.

2. В обґрунтування позову зазначає, що 01 липня 2015 року він, керуючи автомобілем ЗАЗ 110557 № НОМЕР_1 , при виїзді з м. Полтави по вул. Г. Праці, 20 був зупинений інспекторами ДПС за порушення правил дорожнього руху, а саме була виявлена тріщина на передньому лобовому склі та не пройдений технічний огляд автомобіля. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 357799 та постанова серії ПС2 № 324053 про накладення штрафу в сумі 340 грн., а також складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01 липня 2015 року, а автомобіль евакуйований на штраф майданчик протиправно та за відсутності підстав, визначених законодавством.

2.1. Вважаючи дії щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу протиправними та такими, що вчинені з порушенням закону, позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування та визнання дій сержанта міліції ВДАІ по обслуговуванню м. Полтави Ропавки О.О. у частині прийняття рішення про переміщення належного йому автомобіля ЗАЗ 110557 № ВІ 3795 ВС на спеціальну стоянку протиправними.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.09.2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не являється рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не містить в собі висновків, не породжує в особи, відносно якої він складений, прав та обов`язків, а є лише документом, який фіксує інформацію про обставини затримання транспортного засобу і додатком до протоколу про адміністративне праворпорушення відповідно до п.4.2. 2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що рішення про переміщення автомобіля, було прийняте відповідачем відповідно до його повноважень та відповідно до закону, зокрема положень норм КУпАП, Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341 та Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави Ропавки Олега Олександровича про переміщення автомобіля ЗАЗ 110557 на спеціальний майданчик.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави Ропавки Олега Олександровича щодо переміщення автомобіля ЗАЗ 110557 державний номер № НОМЕР_1 на спеціальний майданчик.

В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2015 року по справі №554/10966/15-а залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем наведено переконливі факти, які підтверджують, що транспортний засіб позивача не чинив перешкод для руху по автодорозі.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за правилами ст. 265-2 КУпАП у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення можливе лише примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв. Доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку можливе за умови, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху. При цьому у відповідача не було визначених законом підстав для переміщення автомобіля ЗАЗ 110557 державний номер № НОМЕР_1 на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора.

Апеляційним судом також встановлено, що зупинений відповідачем автомобіль позивача не перешкоджав дорожньому руху, знаходився поза межами асфальтового покриття дороги, тобто на узбіччі автодороги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

5. У лютого 2016 року Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області (касатор) подало касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року та залишити в силі постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2015 року.

У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи без участі відповідача.

Позивачем 07 травня 2016 року подано заперечення на касаційну скаргу, в якій позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018 року для розгляду справи № 554/109666/15-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білоус О.В, суддів:, Желтобрюх І.Л., Данилевич Н.А.

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 року для розгляду справи № 554/109666/15-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

9. Ухвалою судді Верховного Суду від 10.12.2019 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем встановлено, що транспортний засіб позивача як вантажний автомобіль підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, а також у транспортного засобу була наявна тріщина лобового скла в районі склоочисників, що забороняє його подальшу експлуатацію згідно правил дорожнього руху (п. 31.4.7. правил дорожнього руху).

Крім іншого, як підставу для скасування рішення апеляційного суду скаржник посилається на те що відповідачем правомірно переміщено транспортний засіб позивача у відповідності до вимог пункту 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, оскільки тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення.

ІIІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 липня 2015 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави Бутко О.А. складено постанову серії ПС2 № 324053 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 3 статті 121 КУпАП.

12. Встановлено, що позивач 01 липня 2015 року о 17 год. 04 хв. в м. Полтава по вул. Сакко, керував транспортним засобом ЗАЗ 110557, державний номер № НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, а також з тріщиною лобового скла в районі склоочисників, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частинами 1, 3 статті 121 КУпАП.

13. Крім того, відповідачем 01 липня 2015 року в присутності двох свідків складено Акт перевірки стану колісного транспортного засобу та Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу ЗАЗ 110557 № НОМЕР_1.

14. Автомобіль ЗАЗ 110557 № НОМЕР_1 за допомогою евакуатора доставлений на майданчик для тимчасово тримання транспортних засобів за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 164.

15. Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Кодекс адміністративного судочинства України

16.1. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

16.2. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16.3. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Конституція України.

17.1. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

18.1. Пункт 1.1. Ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

18.2. Пункт 1.10. Перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

18.3. Пункт 31.4.7. Експлуатація транспортного засобу забороняється у випадку, якщо на скло встановлено додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість.

19. Кодекс України про адміністративні правопорушення

19.1. Стаття 265-2 КУпАП «Тимчасове затримання транспортних засобів».

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 122-5, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Порядок, який визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.

20. Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.

20.1. Пункт 2. Тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

21. Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77.

21.1. Пункт 8.1. Тимчасове затримання транспортного засобу посадовою особою Державтоінспекції МВС проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху - робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.

VI. Позиція Верховного Суду

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем 01 липня 2015 року на підставі повноважень, наданих нормами КУпАП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 3 статті 121 КУпАП.

23. З матеріалів справи вбачається, що у оскаржуваній постанові зазначено про те, що 01 червня 2015 року, керував транспортним засобом ЗАЗ 110557, державний номер № НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, а також встановлено наявність тріщини лобового скла в районі склоочисників.

24. Відповідачем складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та затримано транспортний засіб та доставлено на спеціальний майданчик на підставі статті 265-2 КУпАП.

25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем прийнято рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик за відсутності підстав, визначених законодавством.

26. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

27. Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, 122-5, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля евакуатора.

28. Таким чином, зазначене положення законодавства визначає два самостійних способи затримання транспортного засобу: блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик. При цьому щодо обов`язковою умовою для прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку є встановлення того, що розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху.

29. Згідно положень Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 та Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77 тимчасове затримання транспортного засобу, що передбачає прийняття уповноваженою особою рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у випадку: якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху (п. 2 Порядку № 1102); якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху - робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною (п. 8.1. Інструкції № 77).

30. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та зважаючи на обов`язковість вимог, зазначених у ст. 265-2 КУпАП, п. 2 Порядку № 1102 та п. 8.1. Інструкції № 77 щодо встановлення факту створення значних перешкод дорожнього руху як підстави для прийняття рішення саме про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик, що робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 01 липня 2015 року про переміщення автомобіля ЗАЗ 110557 № НОМЕР_1 на спеціальну стоянку (штраф майданчик) за відсутності визначених законодавством підстав.

31. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про необґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки апеляційним судом встановлено, що зупинений відповідачем автомобіль позивача не перешкоджав дорожньому руху, знаходився поза межами асфальтового покриття дороги, тобто на узбіччі автодороги.

32. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки апеляційного суду і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

33. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

34. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко