open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 382/752/16-а
Моніторити
Постанова /11.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /11.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.11.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /27.10.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /07.10.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /20.09.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.07.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /23.06.2016/ Яготинський районний суд Київської області Постанова /23.06.2016/ Яготинський районний суд Київської області Ухвала суду /02.06.2016/ Яготинський районний суд Київської області Ухвала суду /23.05.2016/ Яготинський районний суд Київської області
emblem
Справа № 382/752/16-а
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /11.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /11.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.11.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /27.10.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /07.10.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /20.09.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.07.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /23.06.2016/ Яготинський районний суд Київської області Постанова /23.06.2016/ Яготинський районний суд Київської області Ухвала суду /02.06.2016/ Яготинський районний суд Київської області Ухвала суду /23.05.2016/ Яготинський районний суд Київської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №382/752/16-а

касаційне провадження №К/9901/6350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

при секретарі судового засідання: Грабовської Т.О.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ;

представника позивача: Коломійця І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Яготинського районного суду Київської області (головуючий суддя: Карпович В.Д.) від 23.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Мамчур Я.С., судді Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.) від 20.09.2016 у справі №382/752/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними рішення і дії суб`єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Яготинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати:

скасувати припис Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми А.Г. №С-2604/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.04.2016, виданий за наслідками позапланової перевірки житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ;

постанову Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шоми А.Г. № А-1005/5 по справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП, та накладено штраф у сумі 850 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 26.04.2016 посадовою особою відповідача складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил та протокол № 1-Л-А-2604/2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП. Цього ж дня службова особа видала припис №С-2604/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення та приписі зазначено про вчинення позивачем самозахоплення суміжної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 . Зокрема, таке самозахоплення начебто відбулось при будівництві паркану і господарського блоку з вольєром, призначених для обслуговування власного домоволодіння позивача по АДРЕСА_1 . В якості порушень також зазначено про незабезпечення ОСОБА_1 влаштування необхідних інженерно-технічних заходів для запобігання стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів на територію суміжної ділянки, що є порушенням пункту 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Позивач також стверджує, що інспектор будівельного нагляду Шома А.Г. при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушив вимоги статей 7, 10, 245, 247, 248, 251, 252, 256, 280 КУпАП та незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП.

Окрім того, за позицією позивача самовільне захоплення земельної ділянки не утворює склад правопорушення, передбаченого статтею 96 КУпАП, а відповідальність за таке передбачена іншими нормами матеріального права. Перевірка законності використання земель, складання протоколів про порушення земельного законодавства та вирішення спорів щодо землекористування перебувають поза межами компетенції відповідача.

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 23.06.2016, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення (самовільне захоплення земельної ділянки) спростовується технічними і реєстраційними документами про право власності на земельну ділянку та збудовану на ній споруду. На підтвердження цієї позиції судами прийнятий висновок компетентного органу про відсутність ДБН при проведенні будівельних робіт і введенні в експлуатацію, а самозахоплення земельної ділянки не є порушенням в розумінні пункту 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Порушення щодо недотримання відступу від будівлі господарського блоку літ «Б» та вольєру літ «В» в 1 м для обслуговування будівлі та незабезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів зазначених будівель на територію суміжної земельної ділянки, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, кваліфікувавши дії позивача за частиною першою статті 96 КУпАП та відповідно притягнувши його до адміністративної відповідальності за цією нормою, безпідставно застосував аналогію закону та вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просив Верховний Суд скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що судом першої інстанції з порушенням вимог статей 137, 106, 159 КАС України була прийнята заява позивача про збільшення позовних вимог, до якої у порушення абз. 2 частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» не був доданий документ, що підтверджує сплату недоплаченої суми судового збору. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на одночасну зміну позивачем предмета та підстав позову, викладену у заяві від 09.06.2016, а суд апеляційної інстанції не надав оцінки порушенням процесуального законодавства, зазначеним відповідачем в апеляційній скарзі.

В касаційній скарзі також послався на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції, що відповідальність до позивача була застосована начебто за самозахоплення земельної ділянки, оскільки останній був притягнутий до відповідальності саме через порушення ним вимог пункту 3.25 ДБН 360-92**, що передбачено частиною першою статті 96 КУпАП. Стверджує, що факт самозахоплення земельної ділянки був лише встановлений при проведенні позапланової перевірки.

Скаржник наполягає, що при прийнятті оскаржених дій та рішень Департамент виходив з наявних порушень вимог містобудівного законодавства, які були вчинені позивачем, у зв`язку із чим постанова №-1005/5 від 10.05.2016, як рішення суб`єкта владних повноважень, повністю відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у відкрите судове засідання на 11.12.2019.

На адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просив суд залишити касаційну скаргу ДАБІ України без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

У судовому засіданні позивач та його представник заперечили проти доводів та вимог касаційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.205).

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судові рішення в цілому відповідають даним вимогам.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №948 від 29.12.2012, зареєстрованого за № 322180001026478, земельна ділянка по АДРЕСА_1 . належить позивачу на праві власності. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221886001:03:273:0001, площа 0.1581 га.

Також на підставі технічного паспорту, виконаного КП Вишгородський БТІ від 19.06.2013, інвентаризаційна справа №3002325, судами встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташований індивідуальний житловий будинок літ «А» загальною площею 133.8 м2, господарський блок літ «Б» розміром в плані 4.38x13.40, вольєр літ «В» розміром в плані 1,2x2.2 м. Земельна ділянка огороджена парканом з цегляної кладки.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 08.02.2016 за №10/10-С-0802/98 та направлення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на проведення позапланової перевірки № 13916/01 від 01.03.2016, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шомою А.Г. було проведено щодо позивача позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельним норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки уповноваженими особами відповідача складений акт від 26.04.2016, де зафіксовані наступні порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема:

капітальний цегляний паркан довжиною 58,5 м повністю знаходиться на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2;

господарський блок розмірами в плані 4.38x13.4 м частково побудовано на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2;

у відносному масштабі господарський блок літ «Б» побудовано з виступом 1.8 м з боку АДРЕСА_2 (межовий знак А) та 2.3 м. з боку проїзду загального користування (межовий знак Б) на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 ;

вольєр літ «В» розміром в плані 1.2x2.2 повністю знаходиться на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 .

Зазначений висновок відповідача ґрунтується, у т.ч., на інформації, відображеній в акті виконання геодезичних робіт по перенесенню проектних точок в натуру (на місцевість) та абриси, складеному ГІП «Компанія Геосфера» (ліцензія серії АГ 583218, ліцензія серії В 521119 ) Сертифікованим інженером-землевпорядником Пуховець Ю.В. (Кваліфікаційний сертифікат №002957, виданий Державним агентством земельних ресурсів 13.03.2013 року).

Суди попередніх інстанцій погодились із висновками, зазначеними в акті перевірки, що вищезазначеними діями ОСОБА_1 було здійснено самозахоплення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221886001:03:273:0 (102).

Також, судами на підставі інформації зазначеної в матеріалах перевірки встановлено, що під час будівництва позивачем недотримано відступу від будівлі господарського блоку літ «Б» та вольєру літ. «В» в 1м для обслуговування будівлі та незабезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів зазначених будівель на територію суміжної ділянки, чим порушено вимоги пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

На підставі інформації, зазначеної в акті перевірки, 26.04.2016 посадовою особою відповідача складений протокол №1-А-А-2604/2 про адміністративне правопорушення, а також припис С-2604/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно інформації, зазначеній у протоколі від 26.04.2016 №1-А-А-2604/2 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області Шомою А.Г. прийнято постанову №А-1005/5 від 10.05.2016 про визнання ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

В оскарженій постанові про адміністративне правопорушення №А-1005/5 від 10.05.2016 відповідачем зазначені обставини встановлені під час перевірки, які в свою чергу послугували підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема в постанові зазначено, що згідно абрису до акту виконання геодезичних робіт по перенесенню точок в натуру (на місцевості), виконаного ПП «Компанія Геосфера», межа фактичного землекористування, по якій влаштовано капітальний цегляний паркан, знаходиться на відстані 2,79 м від юридичної межі з боку АДРЕСА_2 (межовий знак А) та 3,69 м з боку проїзду загального користування (межовий знак Б). Капітальний цегляний паркан довжиною 58,5 м повністю знаходиться на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2. Господарський блок розмірами в плані 4.38x13.4 м частково побудовано на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2. У відносному масштабі господарський блок літ «Б» побудовано з виступом 1.8 м з боку АДРЕСА_2 (межовий знак А) та 2.3 м з боку проїзду загального користування (межовий знак Б) на суміжній ділянці по АДРЕСА_2. Вольєр літ « В» розміром в плані 1.2x2.2 повністю знаходиться на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 . Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив самозахоплення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3221886001:03:273:0(102). Також, під час будівництва не дотримано відступу від будівлі господарського блоку літ «Б» та вольєру літ. «В» в 1 м для обслуговування будівлі та не забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів зазначених будівель на територію суміжної ділянки, чим порушено вимоги пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що встановлений під час перевірки факт самозахоплення позивачем земельної ділянки не є порушенням вимог пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Водночас, виявлені при перевірці порушення, а саме: недотримання відступу від будівлі господарського блоку літ «Б» та вольєру літ. «В» в 1м., для обслуговування будівлі та незабезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель га карнизів зазначених будівель на територію суміжної ділянки, - відносяться до порушень, визначених в 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що такі порушення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Копії фотознімків та копія абрису, надіслані відповідачем до суду, не підтверджують та не вказують на встановлені у ході перевірки порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с. 71-81). Разом з тим, в акті, приписі, протоколі та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності вказано, що ОСОБА_1 на суміжній земельній ділянці побудував капітальний цегляний паркан. Проте, як видно із фотознімків домогосподарства позивача, ця огорожа не є капітальним цегляним парканом, а є парканом із бетонних секцій.

У приписі №С-2604/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил зазначено, що він виданий відповідно до вимог статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 (далі - Порядок №533).

Положення вказаного закону і підзаконного нормативного акту уповноважують посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Отже, за позицією судів першої та апеляційної інстанцій констатація в приписі факту самозахоплення позивачем земельної ділянки не стосується вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, а будівництво на захопленій земельній ділянці містить в собі ознаки складу злочину, розслідування якого є компетенцією правоохоронних органів, за заявою власника або користувача незаконно захопленої земельної ділянки.

Суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень про скасування постанови та припису відповідача зазначили, що неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права відповідачем полягає у тому, що самовільне зайняття земельної ділянки, в залежності від ступеня суспільної небезпеки (суспільно небезпечних наслідків), утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України, або адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1, а не частиною першою статті 96 КУпАП, за якою складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення і за яке на позивача накладене адміністративне стягнення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо прийняття відповідачем оскаржуваних припису та постанови врегульовані Законом № 3038-VI, Порядком № 553, а також КупАП.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком 553.

Згідно з пунктом 2 Порядку 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Загальної частини Порядку 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з абзацем восьмим пункту 7 Загальної частини Порядку 553 однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 11 Порядку 553 визначені права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед яких, зокрема підпунктами 2 та 3 пункту 11 визначені права складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, тощо.

Пунктом 12 Порядку 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, окрім іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законом.

Пунктами 16, 17 Порядку 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції, що при здійсненні архітектурно-будівельного контролю посадові особи відповідача діяли в межах компетенції, наданої їм чинним законодавством.

Положеннями статті 245 КУпАП (тут і надалі - в редакції станом на 04.04.2016, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення (проступку) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 96 КУпАП передбачена відповідальність громадян за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд у виді штрафу від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Положеннями пункту 19 частини другої статті 255 КУпАП право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 96, 961 (крім частин третьої - п`ятої), частинами першою, другою статті 188-42 КУпАП, надано особам, уповноваженим на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з вимогами частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Положеннями пункту 5 частини першої статті 213, частини першої, абзацу третього частини другої статті 244-6 КУпАП головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які діють від органів державного архітектурно-будівельного контролю, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушення законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (96, 961 (крім частин третьої - п`ятої), частинами першою, другою статті 188-42 КУпАП) - щодо об`єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (частина перша статті 246 КУпАП).

Вимогами статті 280 КУпАП встановлений обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частинами першою, другою статті 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Зміст зазначених норм дає підстави для висновку про те, що органи (посадові особи), уповноважені на складення протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення, наділені повноваженнями встановлювати обставини та зазначати у відповідних документах суть адміністративного правопорушення, безпосередньо віднесеного до компетенції відповідного органу (посадової особи).

Пунктом 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено: протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1); розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой настройки» та СНІП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках; для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі інформації, зазначеної в акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення, приписі та постанові про накладення адміністративного стягнення, правильно встановлено, що позивачем допущено самозахоплення суміжної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , при будівництві паркану і господарського блоку з вольєром, призначених для обслуговування власного домоволодіння АДРЕСА_1 , а також незабезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, для запобігання стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів на територію суміжної ділянки, що є порушенням пункт 3.25* Державних будівельних норм 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Проте суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку зазначивши, що відповідач вийшов за межі компетенції при кваліфікації дій позивача та інкримінував останньому в якості правопорушення самовільне захоплення земельної ділянки. Фактично в акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення, приписі та постанові про накладення адміністративного стягнення факт самозахоплення земельної ділянки зафіксований відповідачем як дія, внаслідок якої були допущені позивачем порушення вимог пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували пункт 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», зазначивши, що на фотознімках домогосподарства позивача, спірна огорожа не є капітальним цегляним парканом, а є парканом із бетонних секцій. За змістом пункту 3.25 ДБН 360-92** порушенням є не матеріал, з якого виготовлена огорожа, а встановлені під час перевірки та підтверджені судами при розгляді справи недотримання відступу від будівлі господарського блоку літ «Б» та вольєру літ. «В» в 1м для обслуговування будівлі та незабезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель га карнизів зазначених будівель на територію суміжної ділянки.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при оцінці рішень відповідача, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті заяви про збільшення позовних вимог без сплати судового збору та одночасної зміни предмету та підстав позову, з огляду на таке.

Зі змісту поданої позивачем 09.06.2016 заяви вбачається, що позивач заявив дві нові вимоги про скасування припису С-2604/2 від 26.04.2016 та постанови у справі про адміністративне правопорушення А-1005/5 від 10.05.2016, відмовившись від двох первісних вимог, заявлених при поданні позову. Отже первісна позовна заява та заява про збільшення позовних вимог охоплені одним предметом спору, що не вплинуло на суму судового збору, з огляду на положення частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Оцінюючи висновки судів та доводи касаційної скарги в сукупності, суд вважає, що неврахування вищевказаних обставин, порушення норм матеріального призвело до помилкових висновків судів попередніх інстанцій та неправильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального знайшли підтвердження під час касаційного перегляду, суд дійшов висновку, що відповідні судові рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області задовольнити.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 23.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №382/752/16-а скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна

Джерело: ЄДРСР 86305775
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку