ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 569/4719/16-а

адміністративне провадження № К/9901/38993/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Приватна виробнича фірма «Алекс» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Зарудяної Л. О., суддів Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В.) від 11 січня 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства «Приватна виробнича фірма «Алекс» до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Приватне підприємство «Приватна виробнича фірма «Алекс» (далі - ПП «ПВФ «Алекс») звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління містобудування та архітектури), у якому з урахуванням уточнення вимог просило:

- визнати неправомірною бездіяльність Управління містобудування та архітектури щодо ненадання позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

- зобов`язати відповідача надати ПП «ПВФ «Алекс» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,28 га в м. Рівному, на вул. Бахарєва, 4 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Рівненський міський суд Рівненської області постановою від 26 квітня 2016 року позов задовольнив. Визнав неправомірною бездіяльність Управління містобудування та архітектури щодо ненадання ПП «ПВФ «Алекс» на його заяву містобудівних умов та обмежень та зобов`язав відповідача прийняти рішення про надання ПП «ПВФ «Алекс» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,28 га за адресою: вул. Бахарєва, 4, м. Рівне для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 січня 2017 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції та прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив частково. Визнав неправомірною бездіяльність Управління містобудування та архітектури щодо неналежного розгляду заяви про надання ПП «ПВФ «Алекс» містобудівних умов та обмежень. Зобов`язав Управління містобудування та архітектури розглянути питання про надання ПП «ПВФ «Алекс» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,28 га на вул. Бахарєва, 4 у м. Рівному для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського харчування. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у січні 2017 року ПП «ПВФ «Алекс» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року і залишити в силі постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2016 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ПП «ПВФ «Алекс» зазначило, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки суд апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясовав обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. За позицією позивача, зобов`язання Управління містобудування та архітектури прийняти рішення про надання позивачу містобудівних умов та обмежень не є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

При цьому, ПП «ПВФ «Алекс» не оспорює постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року в частині визнання неправомірною бездіяльності Управління містобудування та архітектури щодо неналежного розгляду заяви про надання позивачу містобудівних умов та обмежень.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 березня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд.«Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 грудня 2019 року призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 грудня 2019 року.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 грудня 2013 року індексний номер: 14312905 та державного акта на право власності на земельну ділянку від 20 березня 2008 року серії ЯЕ № 235476 ПП «ПВФ «Алекс» на праві власності належить земельна ділянка площею 0,28 га, яка знаходиться на вул. Бахарєва, 4 у м. Рівному із цільовим призначенням - для обслуговування виробничої бази. Також позивачу належить на праві приватної власності будівля, а саме: об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 305,4 м2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 грудня 2013 року індексний номер: 14318213.

01 квітня 2016 року позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури із заявою та доданими до неї документами про видачу містобудівних умов та обмежень для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення.

Розглянувши зазначену заяву, відповідач листом від 07 квітня 2016 року № 01-М/51 повідомив ПП «ПВФ «Алекс» про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень земельної ділянки на підставі п. 2. 4 Порядку надання містобудівних умов та обтяжень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109) у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Вважаючи таку відмову протиправною, ПП «ПВФ «Алекс» звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.

Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги про зобов`язання Управління містобудування та архітектури прийняти рішення про надання ПП «ПВФ «Алекс» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,28 га на вул. Бахарєва, 4 у м. Рівному для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за змістом Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядку № 109 відносяться виключно до компетенції відповідача, а тому прийняття судового рішення про зобов`язання Управління містобудування та архітектури виконати ці дії є втручанням у дискреційні повноваження цього органу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради (…) заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності (…) такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) подає в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За приписами п. 2.4 Порядку № 109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом № 3038-VI.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок), подає в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з ч. 6 ст. 29 Закону № 3038-VI та п. 2.4 Порядку № 109 за результатами розгляду заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки може бути прийнято рішення про надання таких умов або про відмову у їх наданні.

Частиною 5 ст. 20 Закону № 3038-VI передбачено, що рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до ст. 17 вказаного вище Закону містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

При цьому, за змістом ч. 5 ст. 29 Закону № 3038-VI розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що заява позивача про видачу містобудівних умов та обмежень для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення неналежно розглянута відповідачем, оскільки за результатами розгляду такої заяви може бути прийнято рішення, а не лист.

Стосовно доводів Житомирського апеляційного адміністративного суду про неможливість зобов`язання Управління містобудування та архітектури прийняти рішення про видачу містобудівних умов та обмежень, оскільки такі повноваження є дискреційними, колегія суддів вважає зазначити таке.

За приписами ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

При цьому, як зазначено у пункті 4.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, розглядаючи положення ч. 2 ст. 5 Конституції України «ніхто не може узурпувати державну владу» у системному зв`язку з положеннями ч. 2, 3 цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об`єднаннями тощо.

Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ч. 1 ст. 6 Конституції України) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Основного Закону України).

Зміст наведених правових норм і Рішення Конституційного Суду України у їх системному зв`язку дає підстави для висновку, що виключно визначеним законом органом (посадовою особою) і ніяким іншим органом або посадовою особою не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не відносяться до гілок законодавчої або виконавчої влади.

Вирішуючи публічно-правовий спір, адміністративний суд перевіряє оскаржувану бездіяльність на предмет її відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а у разі встановлення протиправності такої бездіяльності, з метою ефективного захисту прав або законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб зобов`язує відповідача вчинити дії, які випливають з імперативних правових норм.

З огляду на положення Конституції України, КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, колегія суддів наголошує на тому, що з метою відновлення порушеного права особи адміністративний суд може допустити обмежене втручання в дискрецію суб`єкта владних повноважень, шляхом зобов`язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов`язків (наприклад, зобов`язати повторно розглянути питання щодо видачі позивачу дозвільних документів). Водночас, адміністративний суд не вправі підміняти такий орган державної влади та приймати замість нього конкретні рішення.

За таких обставин Житомирський апеляційний адміністративний дійшов правильного висновку про неможливість зобов`язання відповідача прийняти рішення саме про про надання ПП «ПВФ «Алекс» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,28 га на вул. Бахарєва, 4 у м. Рівному для будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського харчування.

При цьому, апеляційний суд, установивши неправомірність дій Управління містобудування та архітектури щодо відмови в наданні таких умов листом, а не рішенням, правильно зобов`язав відповідача повторно розглянути питання щодо надання ПП «ПВФ «Алекс» відповідних містобудівних умов та обмежень та за наслідками його розгляду прийняти відповідне рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги ПП «ПВФ «Алекс», оскільки суд апеляційної інстанцій правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду скаржник не спростував.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Приватна виробнича фірма «Алекс» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді

А. А. Єзеров

С. М. Чиркін