ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №401/3986/16-а(2-а/401/31/17)

адміністративне провадження №К/9901/34284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 (в складі головуючого судді Гонтаренко Т.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (у складі: головуючого судді - Панченко О.М., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.) у справі №401/3986/16-а(2-а/401/31/17) за позовом ОСОБА_1 до Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі - Світловодське ОУПФУ) щодо відмови у проведенні перерахування щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 01.12.2016 в розмірі 90% від суддівської винагороди, працюючого судді, згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області від 02.12.2016 №1052.

Позов обґрунтував незаконністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.12.2016 у зв`язку зі збільшенням заробітної плати працюючим суддям.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Світловодського ОУПФУ щодо відмови позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, починаючи з 01.12.2016 в розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді, згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА в Кіровоградській області від 02.12.2016 №1052.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Конституційного суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016 визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI та вказано на порядок виконання цього рішення, зокрема, стосовно призначення щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничним розміром. Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016 стосувалось виключно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, а щомісячне грошове утримання позивача перераховується відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, згідно з яким максимальний розмір перерахованого щомісячного довічного грошового утримання не може перевищувати 10740,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач правом на подання заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що згідно з наказом Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.09.2016 №66-о ОСОБА_1 відраховано зі штату Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв`язку зі звільненням у відставку з 30 вересня 2016 року. Станом на 30.09.2016 стаж роботи позивача становив 36 років 01 місяць 11 днів, з них стаж, що давав право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді становив 26 років 05 місяців 21 день.

06 жовтня 2016 року позивач звернувся до Світловодського ОУПФУ із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №1052 від 02.12.2016, видану ТУ ДСА України в Кіровоградській області, оклад позивача на посаді судді складав за грудень 16 000 грн., доплата за вислугу років 80% (36 років 01 місяць 11 днів) - 12800,00 грн. разом 28 800,00 грн.

06.12.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку нарахованого та призначеного йому щомісячного грошового утримання. Заява мотивована тим, що з 1 грудня 2016 року збільшено розмір мінімальної заробітної плати. Разом із заявою позивач надав довідку про заробітну плату за №1052 від 02.12.2016.

Листом від 13.12.2016 відповідач повідомив позивача про недоцільність перерахунку щомісячного довічного утримання позивача. Відмова відповідача мотивована тим, що згідно статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 максимальний розмір, зокрема, щомісячного довічного грошового утримання, призначеного (перерахованого) відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не може перевищувати 10740 грн. Рішення Конституційного суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013, яким визнано неконституційною ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" в частині поширення її на Закон України "Про судоустрій статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, стосувалось виключно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI. З 30.09.2016 щомісячне довічне грошове утримання перераховується відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, максимальний розмір якого не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з довідкою відповідача про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 30.01.2017 розмір нарахованого грошового утримання позивача склав 23 490,00 грн, фактично виплачено 21 003,75 грн.

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді є зміна розміру грошового утримання діючого судді. З 01.12.2016 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці з збільшилась, а отже з 01.12.2016 у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (07 жовтня 2016 року) положеннями частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402) передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п`ята статті 142 Закону № 1402).

На підставі статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (з відповідними змінами та доповненнями; далі - Закон № 928-VIII) з 01 грудня 2016 року було підвищено розмір мінімальної заробітної плати та з 01 грудня 2016 року, як наслідок, підвищилась заробітна плата судді - грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді, тому у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі також з 01 грудня 2016 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 07 жовтня 2016 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці в розмірі 90% від заробітної плати.

Колегія суддів зазначає, що Законом № 1402 не визначена процедура здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

В даному випадку, до спірних правовідносин слід застосувати приписи частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV, якими передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Також колегія суддів зазначає, що, дійсно, Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами пенсійного фонду України, затверджений постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891; далі - Порядок № 3-1), у редакції постанови від 20 березня 2017 року № 5-1, визначає процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дана редакція Порядку не діяла на час подання позивачем заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (06 грудня 2016 року), а тому, не може бути застосована до даних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що оскільки з 01 грудня 2016 року підвищилась заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді, то, в даному випадку, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі позивач отримав також з 01 грудня 2016 року.

Такий висновок узгоджується правовою позицією, яка викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 127/16570/17, від 28 лютого 2019 року у справі №686/6637/17, від 18 вересня 2019 року у справі №720/299/17.

Оскільки спірні правовідносини у справі виникли щодо відмови позивачу у грудні 2016 року у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання за грудень 2016 року, то посилання відповідача на Закон України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016р. № 1798-VIII та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016р. №1774-VIII, які набули чинності у 2017 році, та подальші дії щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за січень 2017 року є необґрунтованими.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що рішення Конституційного суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013 та 08.06.2016 №4-рп/2016 щодо обмеження щомісячного довічного грошового утримання граничним розміром стосуються саме Закону України Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, колегія суддів зазначає таке.

На час звернення позивача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання Закон України "Про судоустрій і статус суддів" N1402-VIII від 02.06.2016 не передбачав обмеження щомісячного довічного грошове утримання; Закон України Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI втратив чинність; стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" N 3668-VI від 08.07.2011 року діяла в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N911-VIII від 24.12.2015 року. На час прийняття та набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N911-VIII від 24.12.2015 року діяв Закон України Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, а Закону України "Про судоустрій і статус суддів" N1402-VIII від 02.06.2016 ще не було прийнято.

Отже, підстави вважати, що дія положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" N3668-VI від 08.07.2011 також поширювалися і на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" N1402-VIII від 02.06.2016 відсутні.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Світловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області залишити без задоволення.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук