ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №818/210/17

адміністративне провадження №К/9901/30113/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 травня 2017 року (суддя - Гелета С.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року (головуючий суддя - Чалий І.С., судді - Зеленський В.В., П`янова Я.В.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області, Територіального сервісного центру 5941 Регіонального сервісного центру в Сумській області МВС України

про зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області (далі - відповідач-1), Територіального сервісного центру 5941 Регіонального сервісного центру в Сумській області МВС України (далі - відповідач-2, Територіальний сервісний центр 5941), в якому просила зобов`язати відповідача надати нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Suzuki Grand Vitara ( НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначила, що 06.05.2015 автомобіль Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 , що належить позивачу на праві власності, був викрадений в м. Глухів. За вказаним фактом Глухівським відділом Національної поліції порушено кримінальну справу. У липні 2016 року, каналами Інтерполу, вказаний автомобіль було знайдено на території Автономної Республіки Крим у м. Сімферополь. За інформацією місцевих правоохоронних органів, за наявності свідоцтва про реєстрацію та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_1 може забрати належний їй автомобіль. У зв`язку з викраденням свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивач звернулася до Територіального сервісного центру № 5941 із заявою про видачу нового свідоцтва. Однак, листом від 30.12.2016 їй було відмовлено у видачі такого дубліката у зв`язку з необхідністю проведення огляду автомобіля фахівцем МВС.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 3 травня 2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано Територіальний сервісний центр 5941 Регіонального сервісного центру в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2016, зареєстрованою за №1362. У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що Територіальний сервісний центр № 5941 безпідставно відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва, керуючись пунктом 15 Порядку № 1388, оскільки п. 4.4.1. Інструкції № 379 власнику ТЗ (уповноваженій особі) видається нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ згідно з пунктом 18 Порядку. Судом першої інстанції визнано безпідставним посилання представників відповідача на те, що Інструкція № 379 не розповсюджується на Територіальний сервісний центр.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

Регіональний сервісний центр МВС в Сумській області (далі - скаржник) у серпні 2017 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що зобов`язання повторно розглянути заяву про видачу свідоцтва від 29.12.2016 не захищає права позивача. Вважає, що Інструкція про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, яка затверджена Наказом МВС 11.08.2010 № 379, не підлягає застосуванню територіальними органами з надання сервісних послуг МВС. При цьому, посилається на відсутність у територіального сервісного центру дискреційних повноважень.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15 травня 2014 року зареєстровано автомобіль ОСОБА_1 . Suzuki Grand Vitara (НОМЕР_1), номерний знак НОМЕР_2 .

6 травня 2015 року вказаний автомобіль було викрадено в м. Глухів, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12015200070000498. Автомобіль було викрадено разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та посвідченням водія, виданого на ім`я ОСОБА_1

У 2016 році, за інформацією, отриманою каналами Інтерполу, позивачу стало відомо, що автомобіль Suzuki Grand Vitara (НОМЕР_1) 2008 року випуску, знаходиться на території Автономної Республіки Крим у м. Сімферополь.

Позивач зазначила, що вона має можливість забрати належний їй автомобіль за наявності свідоцтва про реєстрацію та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо його викрадення.

З метою отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Suzuki Grand Vitara ( НОМЕР_1 ), номерний знак НОМЕР_2 , позивач звернулася до Територіального сервісного центру 5941 із заявами від 20.12.2016 та від 29.12.2016 щодо видачі вказаного свідоцтва.

Територіальним сервісним центром 5941 були надані відповіді у формі довідок, а саме від 27.12.2016 № 31/18/5941-829 про неможливість видачі дубліката свідоцтва без огляду автомобіля фахівцем експертної служби МВС.

Довідкою від 30.12.2016 № 31/18/5941-837 позивачу була надана аналогічна за змістом відповідь.

Обґрунтовуючи неможливість видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, Територіальний сервісний центр 5941 посилається на норми п. 15 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів".

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок № 1388), передбачено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Згідно з п. 15 Порядку № 1388 встановлено, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ) порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Згідно з п. 16 Порядку № 1388 передбачено, що на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Відповідно до п. 18 Порядку № 1388 передбачено, що замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) і номерних знаків на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки.

Замість утраченого свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) знятого з обліку транспортного засобу на підставі заяви власника або його представника сервісний центр МВС, в якому проводилося зняття з обліку, видає копію реєстраційної картки, яка засвідчується підписом та печаткою адміністратора сервісного центру МВС, із внесенням відповідних службових відміток.

Знайдені свідоцтва про реєстрацію (технічні паспорти) і номерні знаки після видачі нових вважаються недійсними і здаються до сервісних центрів МВС.

Приписами п. 33 Порядку № 1388 встановлено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Згідно з п. 39 вказаного Порядку передбачено, що у разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.

Приписами п.п. 1.1 і 1.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС 11.08.2010 № 379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за № 123/18861 (далі - Інструкція № 379), визначено, що ця Інструкція встановлює порядок здійснення центрами надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів (далі - Центри), державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (далі - ТЗ), оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на ТЗ.

Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (із змінами) (далі - Правила дорожнього руху), Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 N 1371) (далі - Порядок).

Пунктом 3.1 Інструкції № 379, передбачено, що реєстрація ТЗ проводиться працівниками Центру відповідно до вимог пунктів 6-32 Порядку.

Для проведення реєстрації ТЗ посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ - фізичних або юридичних осіб, зразки яких наведено в додатках 1, 2 до цієї Інструкції. У заявах юридичних осіб обов`язково зазначаються прізвище, ім`я, по батькові (далі - П.І.Б.) особи, якій доручається провести оформлення ТЗ, та зразок її підпису, а на заяві ставляться підпис уповноваженої посадової особи (із зазначенням посади, П.І .Б. ) та відбиток печатки юридичної особи.

Заяви можуть подаватися за допомогою каналів електронного зв`язку.

Реєстрація ТЗ здійснюється на підставі заяви власника, документа, що посвідчує його особу, правомірність придбання ТЗ, відповідність конструкції ТЗ встановленим вимогам безпеки дорожнього руху.

При зверненні особи, уповноваженої в установленому порядку власником - фізичною особою ТЗ здійснювати реєстрацію ТЗ, обов`язково подається примірник нотаріально посвідченої довіреності.

Після прийняття заяви посадовою особою Центру проводяться огляд ТЗ, перевірка документів та транспортного засобу за наявними базами даних АІС та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно з п. 3.7 Інструкції № 379 передбачено, що огляд ТЗ працівником Центру проводиться за місцем реєстрації ТЗ. За письмовою заявою власника ТЗ, у разі технічної несправності ТЗ зазначений огляд проводиться з виїздом до місця його знаходження.

За результатами огляду на заяві (додаток 1 або 2) уповноважена посадова особа Центру робить відповідну відмітку (із зазначенням П.І.Б. і дати проведення огляду) або складає акт технічного огляду ТЗ (додаток 3), який долучається до матеріалів реєстраційної справи.

Відповідно до п. 3.11 вказаної Інструкції встановлено, що після проведення всіх перевірок у заяву (додатки 1 або 2) про реєстрацію ТЗ уповноваженою посадовою особою Центру, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації ТЗ рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.

Запис про відмову в реєстрації ТЗ із зазначенням мотивованих підстав відмови також вноситься в цю заяву, копія якої повертається власнику ТЗ або його представнику. На прохання заявника складається окрема письмова відповідь про підставу відмови в реєстрації ТЗ, яка підписується уповноваженою посадовою особою та реєструється в установленому порядку.

Такий порядок застосовується також при наданні відмови у видачі інших реєстраційних документів і номерних знаків ТЗ.

Звернення громадян або юридичних осіб з питань, пов`язаних із проведенням реєстрації ТЗ, розглядаються в порядку і терміни, що встановлені Законом України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ).

Приписами п. 4.4 Інструкції № 379 передбачено, що у разі втрати (викрадення) свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ, зразки яких наведено в додатках 1, 2. Такі заяви можуть прийматись від осіб, уповноважених у встановленому порядку отримувати нові свідоцтва про реєстрацію ТЗ, за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень.

При цьому виконуються дії, передбачені пунктами 3.1-3.6, 3.9, 3.11-3.13, 3.15-3.18 глави 3 цієї Інструкції.

Попередньо до бази даних АІС "Документ" вноситься інформація про втрату (викрадення) свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта), про що на заяві (додаток 1 або 2) робиться відповідний запис та ставиться підпис уповноваженої посадової особи Центру із зазначенням дати та часу внесення інформації до бази даних АІС. До матеріалів справи долучається пояснення власника ТЗ (акт службового розслідування для юридичної особи) щодо його втрати.

Власнику ТЗ (уповноваженій особі) видається нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ згідно з пунктом 18 Порядку.

Факт отримання нового свідоцтва про реєстрацію ТЗ підтверджується підписом власника ТЗ (уповноваженої особи) у книзі обліку зареєстрованих ТЗ або на заяві при автоматизованому процесі виконання реєстраційних дій. Втрачені свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічні паспорти), які надійшли до Центру після видачі власнику нового свідоцтва про реєстрацію ТЗ, знищуються відповідно до вимог пункту 10.9 глави 10 цієї Інструкції, та вносяться корективи до бази даних АІС "Документ".

Пунктом 1 розділу І Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого Наказ Міністерства внутрішніх справ України 29.12.2015 № 1646, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2016 р. за № 156/28286 (далі - Положення №1646), визначено, що територіальний сервісний центр МВС (далі - ТСЦ МВС) є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС).

Відповідно до розділу ІІ Положення №1646 передбачено, що ТСЦ МВС відповідно до чинного законодавства: надає платні та безоплатні послуги; здійснює комплекс заходів, пов`язаних з проведенням державної реєстрації (перереєстрації) та зняттям з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів; здійснює контроль за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також ведення їх обліку; видає свідоцтва про допуск транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів; проводить реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, тимчасових реєстраційних талонів (далі - реєстраційні документи) та номерних знаків на транспортні засоби, здійснення обміну реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби, зняття з обліку зареєстрованих транспортних засобів; здійснює в установленому порядку державний облік зареєстрованих транспортних засобів юридичних та фізичних осіб - власників транспортних засобів і формування Єдиного державного реєстру МВС; вносить до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про накладення або зняття встановлених у визначеному законодавством порядку обмежень щодо транспортних засобів або їх власників; приймає та передає в РСЦ МВС для направлення до ГСЦ МВС заявки на виготовлення індивідуальних номерних знаків транспортних засобів; видає індивідуальні номерні знаки власникам транспортних засобів за прийнятими заявками; приймає та передає в РСЦ МВС документи для направлення на погодження до ГСЦ МВС заявок на проведення дублювання первинних ідентифікаційних номерів чи нанесення спеціальних індивідуальних номерів на складові частини транспортних засобів; видає та продовжує термін дії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів; проводить огляд транспортних засобів для здійснення процедури їх переобладнання; проводить перевірку придатності транспортних засобів для видачі свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; проводить обстеження транспортних засобів на відповідність кольорографічних схем, написів та емблем; взаємодіє з фахівцями експертної служби МВС під час здійснення комплексу заходів із проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів; приймає іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій, здійснює видачу та обмін національного й міжнародного посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та вносить інформацію до Єдиного державного реєстру МВС; здійснює ведення обліку надходження, витрачання, наявності номерних знаків і бланкової продукції, а також надання в РСЦ МВС інформації про їх потребу; забезпечує зберігання посвідчення водія на право керування транспортними засобами у разі позбавлення особи права на керування транспортним засобом, а також копій документів про позбавлення спеціального права; забезпечує повернення посвідчення водія на право керування транспортними засобами після закінчення строку позбавлення спеціального права та успішного складання іспитів; здійснює облік закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та контроль за їх діяльністю; веде реєстр підприємств, установ, організацій та інших суб`єктів господарювання, які здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери; перевіряє суб`єктів господарювання щодо відповідності матеріально-технічної бази та документації встановленим вимогам до діяльності, пов`язаної з реалізацією транспортних засобів, з видачею акта (висновку); визначає стан матеріально-технічної бази закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів; забезпечує формування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі інформації про результати перевірки технічного стану транспортного засобу, що надається суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю, та інформації про укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, що надається страховиками; здійснює прийом фізичних або юридичних осіб і розгляд звернень громадян з усіх питань, що належать до повноважень ТСЦ МВС; забезпечує присутність адміністраторів при укладанні та оформленні безпосередньо в ТСЦ МВС договорів, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби; здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері своєї діяльності у встановлених законодавством випадках; проводить щомісячні внутрішні перевірки матеріалів, що стали підставами для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; сприяє підвищенню якості послуг, що надаються ТСЦ МВС; розробляє та надає в РСЦ МВС пропозиції щодо покращення діяльності ТСЦ МВС; розробляє та надає в РСЦ МВС пропозиції щодо матеріального і технічного забезпечення роботи ТСЦ МВС; виконує інші функції відповідно до чинного законодавства.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

З передбачених розділом ІІ Положення №1646 основних функцій територіальних сервісних центрів МВС випливає, що, у розумінні Інструкції № 379, вони є центрами надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі свідоцтв про реєстрацію ТЗ, тимчасових реєстраційних талонів та номерних знаків на ТЗ. А тому, з огляду на те, що Інструкція № 379 розроблена відповідно до Порядку № 1388, суди попередніх інстанцій правильно застосували цю Інструкцію до спірних правовідносин.

Безпосередньо Порядком № 1388 не встановлено процедури реалізації права власника на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість утраченого (викраденого) у випадку одночасного викрадення відповідного транспортного засобу.

Проте визначеною Інструкцією № 379 процедурою (п. 4.4) передбачено вчинення посадовими особами центру надання послуг певних дій у разі втрати (викрадення) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, до яких не віднесено огляд транспортного засобу (п. 3.7).

Зі змісту встановлених судами обставин впливає, що позивач звернулася із заявою про видачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та надала підтверджуючі документи щодо викрадення її автомобіля. Тому посилання Територіального сервісного центру 5941 на відмову у видачі свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб без огляду автомобіля суперечить приписам Інструкції № 379 та створює необґрунтовані перешкоди в реалізації позивачем права на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість викраденого.

Також Суд вважає, що розгляд Територіальним сервісним центром 5941 заяви позивача про видачу свідоцтва про транспортний засіб, з урахуванням висновків судів попередніх інстанцій про безпідставне посилання цього відповідача на п. 15 Порядку № 1388, є належним способом захисту порушених прав.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 3 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Н.В. Шевцова