ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

м.Київ

справа №210/1690/18(2-а/210/14/19)

провадження №К/9901/21311/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 (головуючий суддя Іванов С.М., судді Панченко О.М., Чередниченка В.Є.)

у справі № 210/1690/18 (2-а/210/14/19)

за позовом ОСОБА_1

до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, Начальника відділу з питань архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Лисенко Ігоря Петровича

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-42 КУпАП України, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області з позовною заявою до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, Начальника відділу з питань архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Лисенко І.П., в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.03.2018 №3-КР про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 188-42 КУпАП України.

2. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 09.01.2019 у справі № 210/1690/18 (2-а/210/14/19) позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову від 15.03.2018 № 3-КР у справі про адміністративне правопорушення складену начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Лисенком І.П. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 6800 гривень за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

3. Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради з рішення суду не погодився, тому звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі №210/1690/18 (2-а/210/14/19) апеляційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.01.2019 було залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №210/1690/18 (2-а/210/14/19) визнано неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.01.2019, наведені скаржником у поданому клопотанні та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.01.2019 у справі № 210/1690/18(2-а/210/14/19).

6. Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради з ухвалою суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №210/1690/18 (2-а/210/14/19), а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі №210/1690/18 (2-а/210/14/19).

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Визнаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідачем не було надано до суду жодних доводів або пояснень, які б обґрунтовували неможливість подання апеляційної скарги протягом десятиденного строку з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення.

9. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що на момент подачі апеляційної скарги оскаржувана постанова набрала законної сили, у зв`язку з чим, заявник апеляційної скарги мав навести чіткі та обґрунтовані поважні підстави пропуску ними строку на апеляційне оскарження постанови суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції процесуального законодавства, оскільки апеляційний адміністративний суд не врахував те, що суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідача, а про існування судового рішення Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи 21.02.2019.

11. Скаржник, з посиланням на судову практику у справі № 212/2354/15 ( 2-а/212/93/18), вважає, що Третій апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

13. Відповідно до ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом..

14. Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ст. 13 КАС України.

15. Згідно з ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

16. Статтею 295 КАС України визначено, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу

17. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. За правилом п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

19. Частиною 2 цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

20. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України. Згідно з цією статтею адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.

21. При цьому за правилами, встановленими ст. 271 КАС України, у справах, визначених ст.ст.273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення

22. У цій справі, яка є справою з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач 22.02.2019 подав до відділу поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення суду від 09.01.2019, копію якого отримав 11.02.2019.

Тобто, апеляційну скаргу було подано на 11 день після отримання повного тексту судового рішення.

23. Третій апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений ст. 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

24. Верховний Суд звертає увагу, що ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

25. Водночас ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку ч. 3 ст. 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених ст. 270 КАС України, передбачений ст. 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

26. Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного ч. 2 ст. 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

27. Суд першої інстанції у цій справі надіслав копії рішення суду всім учасникам справи з супровідними листами від 10.01.2019, при цьому з роздруківки з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», доданої відповідачем до апеляційної скарги, вбачається, що у поштовому відділенні «Укрпошта» відправлення від суду прийняте 09.02.2019, що свідчить про порушення судом першої інстанції вищенаведених норм чинного законодавства щодо вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного ч. 2 ст. 271 КАС України.

Також важливим є те, що до Єдиного реєстру судових рішень (відповідно до наявних у загальному доступі відомостей) текст судового від 09.01.2019 судом першої інстанції направлено лише 04.02.2019.

28. У рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

29. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

30. Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не у повній мірі дотримався вимог ч.2 ст.271 КАС України щодо невідкладного надіслання копії судового рішення на адресу учасників справи, а відповідач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на 11 день з дня фактичного отримання рішення, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

31. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.10.2019 (справа №297/420/19).

32. На підставі викладеного, Верховний Суд вказує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

33. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо строків вирішення клопотань про усунення недоліків апеляційної скарги.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 300 КАС України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному ст. 298 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 299 КАС України передбачено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

35. На виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 у справі №210/1690/18 (2-а/210/14/19) про залишення апеляційної скарги без руху, Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було подано клопотання про поновлення процесуального строку подання апеляційної скарги, яке зареєстровано Третім апеляційний адміністративним судом 24.04.2019, що підтверджується вхідним штемпелем поштової кореспонденції суду.

36. Апеляційний адміністративним судом вищенаведене клопотання про поновлення строку вирішено тільки 11.06.2019, що значно перевищує 5-денний строк на вирішення питання про відкриття апеляційного провадження або відмови у відкритті апеляційного провадження.

37. Відповідно до ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа -направленню до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради - задовольнити.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №210/1690/18 (2-а/210/14/19) - скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб