Провадження № 2-а/361/383/19

11.12.2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 грудня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Селезньової Т.В., розглянувши в судовому засіданні у місті Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 1 батальйону УПП у м. Києві лейтенанта поліції Попенка Євгенія Івановича, третя особа Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову ЕАК № 1530375 від 17.09.2019р., винесену лейтенантом поліції Попенком Є.І., про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 425грн., мотивуючи тим, що він перетинав перехрестя на зелене світло світлофора, не порушував ПДРУ, після чого був зупинений патрульним автомобілем, інспектор поставив йому у провину проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора; він заперечував, повідомив інспектору, що не порушував ПДРУ, здійснив маневр повороту на зелений сигнал світлофору, у потоці автомобілів, попросив надати йому докази вчиненого ним правопорушення; доказів інспектор поліції надати не зміг, повідомив що свідком даної події був його колега ОСОБА_2 . Крім того, інспектор поліції не роз?яснив йому ст. 63 Конституції України та його права, що передбачено Інструкцією з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; при цьому не дослідивши обставин справи, не заслухавши його пояснень та пояснень свідка (пасажира в автомобілі позивача) , виніс незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення. Просить скасувати вказану постанову як незаконну і оскільки він не порушував правил дорожнього руху і не вчиняв адміністративного правопорушення, то просив закрити провадження у даній справі про притягнення його до адмін.відповідальності.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, пояснив, що в потоці автомобілів здійснив поворот праворуч, проїзд лінії світлофору здійснив на зелений сигнал, що доказом тому є той факт, що за ним також прослідували з поворотом праворуч два наступні автомобілі і патрульний автомобіль. Також звернув увагу на те, що патрульний автомобіль мав увімкнений проблисковий маячок синього кольору, і не вмикав маячок червоного кольору, що мав би зробити у разі, якби виявив порушення ПДРУ і вживав би заходи до зупинки водія-порушника. Просив позов задовольнити. Після оголошення перерви продав заяву про подальший розгляду справи у його відсутності.

Відповідач відзиву, доказів не подав, в судове засідання повторно не з?явився, повідомлений належним чином.

Третя особа, залучена до участі у справі, подала письмові пояснення щодо позову, в яких зазначила, що викладені позивачем у позові твердження є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими; позивач ОСОБА_1 здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3е ПДР, після чого інспектором прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб. Доказом порушення позивача є наданий суду відеозапис, з якого видно, що на 00 хв. 07 сек. вмикається зелений сигнал світлофору, так як автомобілі починають рухатись, а через 3 сек. на 00 хв.10 сек. видно як автомобіль позивача здійснює проїзд. Також з іншого відеозапису вбачається, що на 00 хв. 04 сек. по бул. Л. Українки вмикається червоний сигнал світлофору, а на 00 хв. 10 сек. позивач здійснює проїзд на заборонений сигнал світлофору. Після зупинки автомобіля інспектор представився та поінформував водія про причину його зупинки; позивачу було роз?яснено його права та обов?язки, названо допущене водієм порушення, досліджено докази та надано їм оцінку, зокрема були заслухані усні пояснення водія, після чого інспектор повідомив позивача про прийняте по справі рішення та виніс постанову, вручив копію.

Представник третьої особи в судові засідання не з?явився. Третьою особою надано суду доказ: два відео файли.

Враховуючи, що після оголошеної перерви жоден з учасників справи не з,явився, то суд перейшов до письмового правлення.

Оскаржуваною Постановою про накладення адмін. стягнення ЕАК № 1530375 від 17.09.2019р., винесеною лейтенантом поліції Попенком Є.І., на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу; за змістом порушення: водій ОСОБА_1 17.09.2019р., керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е. ПДР – Порушення проїзду на заборонений червоний сигнал , або миготливий, або два червоних миготливих сигнали, забороняючих рух.

В постанові в графі про долучені докази – відомості відсутні, відомості про пояснення водія також відсутні.

Розглядаючи справу по суті, суд робить такі висновки:

Щодо процедури: У даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП. Повноваження відповідача позивач не оспорює.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, а також з,ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні адмін.стягнення посадова особа відповідно до вимог ч.3 ст.33, ст.34,ст.35 КУпАП повинна врахувати характер і тяжкість порушення, особу порушника, конкретні обставини вчинення порушення, зазначити докази на підтвердження складу правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.283 КУпАП, зокрема, повинна буди обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія - мають містити відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).

Згідно вимог до притягнення до адмін.відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності , а також наявність складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу. Саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).

Третьою особою надано у якості доказу диск з двома файлами відеозаписів. Суд проглянув дані відео файли. На проглянутих відеозаписах видно, як автомобіль чорного кольору, який візуально відповідає ознакам марки і моделі зазначеного у постанові автомобіля під керуванням позивача (чого він не заперечує), рухається в крайньому правому ряду у потоці автомобілів, що повертають праворуч. На відео не видно світлофору у даному напрямку руху (очевидно, зйомка ведеться за лінією світлофору), тому відсутні підстави стверджувати, що сигнал світлофору для позивача на момент руху та на момент в,їзду на перехрестя був забороняючий, дана дорожня ситуація здається більше схожою на те, що рух автомобілів у цьому напрямку здійснювався на зелене світло світлофору. На дану обставину вказує така деталь: автомобіль позивача здійснює рух у потоці інших автомобілів, які так само повертають праворуч (суд не має підстав всіх водіїв у даному потоці вважати порушниками ПДРУ, принаймні відповідач та третя особа цього не довели). Крім того, в перпендикулярному напрямку (на перехресті) рух автомобілів не відбувається, перехрестя вільне, і рух даного потоку автомобілів відновлюється в момент, коли автомобіль позивача вже закінчив маневр повороту, - що може означати, що на момент початку і виконання маневру повороту позивачем для автомобілів у перпендикулярному (по відношенню до напрямку руху позивача) потоці світлофор був в режимі червоного світла для того потоку, що відповідно, може свідчити про наявність режиму зеленого світла світлофору для потоку, в якому рухався позивач. Таким чином з проглянутих відеозаписів, які були надані суду третьою особою, не підтверджується в?їзд автомобіля позивача на перехрестя на мигаючий зелений, на жовтий або на червоний сигнал світлофору. Навпаки дані записи можна розглядати як такі, що підтверджують версію водія щодо в,їзду на перехрестя на дозволене світло світлофору, щодо його руху у потоці і про завершення маневру у відповідності до вимог ПДРУ.

Суд враховує презумпцію невинуватості ( презумпцію правомірності дії) особи, яка притягається до відповідальності. Суд також враховує, що обов`язок по доказуванню наявності події та складу адміністративного правопорушення (відповідно порушення водієм ПДРУ) покладається на особу, що притягає водія до відповідальності, а у адміністративному судочинстві - обов`язок по доказуванню правомірності своєї дії та прийнятого рішення покладається саме на відповідача- суб`єкта владних повноважень, і н може такий обов`язок перекладатись на іншу сторону. Суд не може робити припущень та тлумачити докази таким чином, щоб всі сумніви у них використовувались проти особи, що притягається до відповідальності. Безспірних доказів проїзду позивачем перехрестя на забороняючий сигнал світлофору відповідач і третя особа не надали, а наданими доказами такі обставини не підтвердились.

Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження водія, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, то суд робить висновок, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, порушення водієм п. 8.7.3.е. ПДРУ не доведене, подія та склад зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, не доведені.

Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є протиправною. Оскільки при розгляді справи встановлено недотримання відповідачем вимог закону щодо збирання доказів і доказування події та складу адмін.правопорушення, то оскаржувана постанова судом скасовується.

Згідно ч.3 ст.286 КАСУ, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п.2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адмін.відповідальності за даним фактом – за відсутністю складу адміністративного правопорушення .

Керуючись ст.ст.242-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити;

визнати протиправною та скасувати постанову ЕАК № 1530375 від 17.09.2019р., винесену інспектором УПП у м. Києві лейтенантом поліції Попенком Євгенієм Івановичем, про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 425грн.

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за фактом від 17.09.2019р. закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана учасниками справи протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Скарга подається до апеляційного суду безпосередньо або згідно п.15.5 перехідних положень КАСУ через суд, що ухвалив рішення.

Рішення складене 11..12.2019р.

Суддя Т.В. Селезньова