ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №826/10795/16

адміністративне провадження №К/9901/17188/18, К/9901/17194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,

за участю:

секретаря судового засіданні Кравченко Р.О.,

представника позивача Михайлюк-Філімонової Є.В.,

представник відповідача-1 - не з`явився

представник відповідача-2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2016 (суддя Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 (колегія суддів у складі: Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., Костюк Л.О.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

У липні 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило застосувати до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - відповідач-1, ПАТ «ХК «Київміськбуд») та товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар» (далі - відповідач-2, ТОВ «Ягуар») заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення в 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва, шляхом відключення джерел електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощітки та вхідні двері приміщень на будівництві.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах відповідача порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18.11.2016 позов задовольнив частково. Застосував до ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар» заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення в 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощітки. Поклав на ГУ ДСНС України у м. Києві обов`язок щодо забезпечення виконання даної постанови. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.01.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачі повинні були звернутись із письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Однак, суди зазначають, що матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача, що відповідачі усунули зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому доводи відповідачів про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Враховуючи те, що для усунення частини порушень зафіксованих в акті перевірки від 24.06.2016 № 484 необхідно буде доступ до приміщень, то накладення печаток на вхідні двері приміщень відповідачів унеможливить усунення таких порушень. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення у 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «ХК «Київміськбуд» подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Тобто, наявність загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування. Однак, доказів чи взаємозв`язку із встановленими обставинами, що виявлені, на думку позивача, порушення створюють безпосередньо загрозу життю та/або здоров`ю людей і в чому полягає така загроза до суду теж не надана та необґрунтовано у позові, що є обов`язковою вимогою для звернення до суду. Проте суди попередніх інстанцій не встановили та не зазначили в оскаржуваних рішеннях, які докази містяться в матеріалах справи, щоб підтверджували загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для застосування заходів реагування, що мають значення для вирішення питання застосування такого заходжу реагування як зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатація приміщень. Крім того, скаржник зазначає, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції будівництво житлового будинку у 4-А мікрорайоні житлового масиву Позняки не здійснювалося, будинок введено у експлуатацію і він готовий до експлуатації. Отже, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що об`єкт перевірки було введено в експлуатацію і ніякого будівництва вже не існувало, тому заходи реагування не можуть бути застосовані. Також скаржник зазначає, що у нього не було інформації щодо дати початку та строку проведення планової перевірки, а також відсутнє належне підтвердження того, що перевірку було дійсно проведено на об`єкті належними перевіряючими особами.

Також не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій касаційну скаргу подало ТОВ «Ягуар». В ній, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій зазначено, що перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання начальника дільниці ОСОБА_1 та виконроба ОСОБА_2 , однак, суди залишили поза увагою те, що зазначені особи на час перевірки у трудових відносинах з ТОВ «Ягуар» не перебували. Отже, під час перевірки не були присутні уповноважені особи товариства, а тому позивач не мав права проводити її. Окрім того, про проведення перевірки ТОВ «Ягуар» не було повідомлено. Також скаржник наголошує на тому, що недоліки, які наводить позивач у Акті, і якими обґрунтовує свій позов, як такі відсутні на об`єкті, який, згідно Акту був перевірений.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу ПАТ «ХК «Київміськбуд» просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.02.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою ПАТ «ХК «Київміськбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.04.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою ТОВ «Ягуар» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017.

06.02.2018 вказані касаційні скарги надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бучик А.Ю., судді Гімон М.М., Мороз Л.Л. для розгляду судової справи № 826/10795/16.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.07.2019 № 1105/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/10795/16, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М.М.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бучик А.Ю., судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. для розгляду судової справи № 826/10795/16.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.08.2019 № 1154/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/10795/16, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 31.07.2019 ухвали про відведення судді-доповідача Бучик А.Ю. та суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І. від розгляду матеріалів касаційних скарг ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі № 826/10795/16.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 826/10795/16.

Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 17.05.2016 № 215 про проведення планових перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатками, що додаються, у тому числі й ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар».

На виконання наказу від 17.05.2016 № 215 та повідомлень про проведення планової перевірки від 17.05.2016 № 22/1357 та від 17.05.2016 № 22/1358, видано посвідчення на перевірку від 06.06.2016 № 267 на проведення планової перевірки будівництва житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення у 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар».

Перевірка проведена у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання начальника дільниці ОСОБА_1 та виконроба ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено Акт перевірки додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 24.06.2016 № 484, за змістом якого перевіркою встановлено 27 епізодів порушень відповідачами вимог правил пожежної і техногенної безпеки, зокрема:

1) допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

2) допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів та інших подібних апаратів на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0,01 метра в мобільних будівлях;

3) з`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів в мобільних будівлях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

4) вводи електрокабелів в інвентарних будівлях мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом;

5) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинку через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не відповідає нормованій межі вогнестійкості цієї огороджувальній конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізольованої спроможності);

6) не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі з застосуванням світловідбивних покриттів) місцезнаходження найближчих пожежних гідрантів;

7) до початку основних будівельних робіт на будові не забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм);

8) для житлового комплексу як для об`єкту V категорії складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»;

9) значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначені шляхом випробувань за ДСТУ Б В. 1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного нагляду в порушення п. 2.10.2. ДБН В. 1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

10) пожежний щит на території будівництва не укомплектований згідно норм належності: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

11) житловий будинок, що зводиться, не забезпечений первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском; на кожні 20 м довжини риштування (на поверх) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування - бочка з водою; на 200 м2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груші горючості ГЗ, Г4 згідно з ДБН В. 1.1 -7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва» - один вогнегасник, бочка з водою та ящик з піском;

12) не проводяться роботи з монтажу автоматичної системи пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт централізованого спостереження пожежної охорони на житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 7.3 і додатку И, п.п. 1.2, 1.3 табл. А. 1.додатку А ДБН В.2,5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», п. 4.24 ДБН В.2.2™ 15™ 2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами);

13) не проводяться роботи з монтажу системи оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей на житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. 9.8. і додатку И, п.п. 16, 17 табл. Б. 1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

14) не проводяться роботи з монтажу автоматичної установки пожежогасіння підземної автостоянки житлового будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п, 8,3. і додатку И, п. 11.9 табл. А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

15) не проводяться роботи з монтажу автоматичної системи димовидалення на житловому будинку з перевіркою відповідності системи згідно з вимогами діючого законодавства відповідно п. .10.8. і додатку И, п. 10,2.2. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

16) не влаштовано в квартирах житлового будинку внутрішньо-квартирний пожежний кран-комплект, приєднання до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнання котушкою з пожежним рукавом завдовжки 15 м, діаметром 19 (або 25, 33) мм із розпилювачем, що забезпечує можливість подання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води 3 м відповідно п. 4.27 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами);

17) не влаштовано в будинку наскрізних проходів на відстані не більше 100 м в порушення вимог п. 2.3 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами);

18) ширина зовнішніх дверей сходових кліток менша за ширину сходових маршів в порушення вимог п. 2.12 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами);

19) між сходовими маршами не виконано проміжок завширшки у просвіті не менше 75 мм в порушення вимог п. 6.11 ДБН Б.1.1-7-2002 «Пожежна Безпека об`єктів будівництва»;

20) підвальний поверх не поділений протипожежними перегородками 1-го типу по секціях в порушення вимог п. 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами);

21) не влаштовано у кожній секції підвального поверху не менше двох вікон (люків) розміром 0,9 х 1,2 м відповідно п. 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами);

22) заповнення прорізів протипожежного тамбур-шлюзу 1-го типу, влаштованого при виході з коридорів житлового будинку до сходових кліток типу Н2, не відповідають вимогам таблиці 2 та таблиці 3 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», п. 4.14 ДБН В.2.2-15-2005) «Житлові будинки, Основні положення» (зі змінами);

23) двері сходових кліток не виконані глухими або з армованим склом та не обладнанні пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах відповідно п. 4.9 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами), п. 5.20 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

24) клас вогнестійкості сходових кліток типу Н2 на рівні 1-го поверху в місцях сполучення з підвальним поверхом не відповідає вимогам таблиці 4 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

25) не надано підтверджуючі документи стосовно улаштування протипожежних дверей з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО у вентиляційних камерах відповідно п. 2.14., табл. 2 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 2.63. Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки: Основні положення»;

26) не надано підтверджуючі документи, щодо встановлення протиударних дверей в квартири з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО, відповідно п. 2.14, табл. 2 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 2.63. Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

27) не надано підтверджуючі документи стосовно улаштування протипожежних дверей з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО у приміщеннях електрощитових відповідно п. 2.14., табл. 2 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»; п. 2.63 Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Таким чином, позивач в ході перевірки встановив, що будівництво житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення в 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва здійснюється ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар» з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частинами першою, другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Висновок Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки ГУ ДСНС України у м. Києві відповідача встановлено, що будівництво житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення в 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва здійснюється ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар» з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та відповідно до матеріалів, позивач вказує на необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинки будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення в 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва, що є заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачі повинні були звернутись із письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача, що відповідачі усунули зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суди дійшли правильного висновку, що доводи відповідачів про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що враховуючи те, що для усунення частини порушень зафіксованих в акті перевірки від 24.06.2016 № 484 необхідний доступ до приміщень, то накладення печаток на вхідні двері приміщень відповідачів унеможливить усунення таких порушень.

З огляду на наведене, та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві житлових будинків та об`єктів соціально-побутового призначення в 4-А мкр. ж.м. «Позняки» в Дарницькому районі м. Києва є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційних скарг, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційних скаргах не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційні скарги ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Ягуар» без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду