open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 815/5068/17
Моніторити
emblem
Справа № 815/5068/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №815/5068/17

провадження №К/9901/2853/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Калашнікової О. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Потоцької Н. В., суддів: Балан Я. В., Корой С. М., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Вербицької Н. В., суддів: Джабурії О. В., Кравченка К. В.

І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), в якому просить:

1.1. визнати протиправними дії Держгеокадастру щодо ненадання ОСОБА_1 первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк з питань зазначених у зверненні від 14 серпня 2017 року (вх. № КО-6468/0/5-17 від 18 серпні 2017 року);

1.2. визнати протиправними дії Держгеокадастру щодо надання ОСОБА_1 неякісної правової допомоги з питань, зазначених у зверненні від 14 серпня 2017 року (вх. № КО-6468/0/5-17 від 18 серпня 2017 року);

1.3. зобов`язати відповідача у строк встановлений законом надати ОСОБА_1 роз`яснення з правових питань відповідно до звернення від 14 серпня 2017 року (вх. № КО-6468/0/5-17 від 18 серпня 2017 року) та у той же строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що нею та ОСОБА_2 подано звернення від 14 серпня 2017 року (вх. № КО-6468/0/5-17 від 18 серпня 2017 року), в якому ставилось питання щодо надання інформації з приводу наявності в межах земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема, пам`ятки архітектури та містобудування, земель, які не підлягають передачі у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.

2.1. Однак, позивачу не надано первинної безоплатної правової допомоги у встановлений законом строк з питань, зазначених у наведеному зверненні, у зв`язку з чим вказані дії суб`єкта владних повноважень призвели до порушення права на отримання якісної безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

2.2. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 звернулась до суду з метою захисту своїх прав.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Держгеокадастру із зверненням про надання їм безоплатної первинної правової допомоги.

4. У поданому зверненні зазначили щодо надання відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" інформації стосовно наявності в межах земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема, пам`ятки архітектури та містобудування, земель, які не підлягають передачі у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.

5. Вказане звернення направлено на адресу Держгеокадастру засобами поштового зв`язку. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення №6500136434157, відправлення доставлено на адресу відповідача 16 серпня 2017 року

6. 19 вересня 2017 року за № КО-6468/0-0.21-3889/6-17 відповідачем направлено на адресу позивача лист "Про розгляд звернення", в якому повідомлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Разом з цим, посилаючись на низку правових норм, відповідач вказав, що запитувані відомості містяться у Державному земельному кадастрі, витяг з якого можна отримати через центр надання адміністративних послуг.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, в позові відмовлено.

8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача від 14 серпня 2017 року не відповідає критеріям первинної правової допомоги, а відтак правомірно розглянуто відповідачем у межах місячного строку, у порядку, встановленому законом про звернення громадян. При цьому суд дійшов висновку, що оскільки у зверненні не містились ідентифікуючі ознаки земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, (область, район, територіальний округ та інше), відповідач був позбавлений можливості надати відповідь по суті звернення.

9. Зазначена позиція підтримана Одеським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

10. Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

11. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій внаслідок упередженого, на думку позивача, ставлення до неї, необ`єктивного та одностороннього судового розгляду цієї справи.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

16. Поняття безоплатної первинної правової допомоги міститься у статті 7 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та означає вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз`яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

17. Частиною четвертою статті 10 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" обумовлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону, з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов`язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення.

18. Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

19. Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги, розглядаються в порядку, встановленому законодавством про звернення громадян.

20. Частиною першою статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

21. Визначення заяви (клопотання) міститься у статті 3 Закону України "Про звернення громадян" та означає звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

22. Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов`язок об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

23. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

24. За змістом статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

25. За правилами встановленими частиною першою статті 20 Закону України Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

VI. Позиція Верховного Суду

26. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що як у разі письмового звернення осіб до суб`єкта владних повноважень про надання будь-якого з видів правових послуг, так і у разі звернення, що не стосуються надання первинної правової допомоги, такі звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

27. Зі змісту спірних правовідносин, що склались у цій справі вбачається, що 14 серпня 2017 року позивач разом з ОСОБА_2 подали звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, в якому ставилось питання щодо надання інформації з приводу наявності в межах земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, зокрема, пам`ятки архітектури та містобудування, земель, які не підлягають передачі у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України.

28. На наведене звернення 19 вересня 2017 року відповідачем надано відповідь, в якій повідомлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. Разом з цим, посилаючись на низку правових норм, відповідач вказав, що запитувані відомості містяться у Державному земельному кадастрі, витяг з якого можна отримати через центр надання адміністративних послуг.

29. Встановивши обставини справи, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване звернення датоване 14 серпня 2017 року, зареєстроване Держгеокадастром за вх. № КО-6468/0/5-17 від 18 серпня 2017 року, місячний строк за загальним правилом рахується з наступного дня, тобто 19 серпня 2017 року, отже відповідач надав відповідь на звернення в рамках строку визначеного Законом.

30. При цьому як вбачається з матеріалів справи, вх. № КО-6468/0/5-17 від 18 серпня 2017 року суд першої інстанції встановив із заперечення на позов та із відповіді на звернення, в якому суб`єкт владних повноважень вказав саме цю дату.

31. Водночас, у справі відсутня копія звернення позивача, з якого б можливо було встановити реєстрацію цього документу саме 18 серпня 2017 року.

32. В свою чергу, суд апеляційної інстанції зробив подібний висновок, вказавши, що 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили до Держгеокадастру звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, яке отримано останнім 18 серпня 2017 року (а.с.11).

33. Натомість на а.с.11 міститься відмітка про вручення Держгеокадастру 16 серпня 2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

34. Слід зауважити, що органи, до яких направлено звернення, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. При цьому звернення повинні бути розглянуті та вирішені у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а відповіді за результатами їх розгляду даються тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

35. Зі змісту позову вбачається, що позивач неодноразово наголошував про направлення Держгеокадастром відповіді на звернення 25 вересня 2017 року, додавши як доказ копію конверту зі штемпелем відділення поштового зв`язку.

36. Аналогічні доводи містяться й в апеляційній скарзі, проте ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій, не надали жодної оцінки, ніяким чином не взяли до уваги чи не спростували доводи позивача, які мають значення у цій справі.

37. З огляду на приписи статті 159 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

38. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

39. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

40. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

42. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

VII. Судові витрати

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Калашнікова

Джерело: ЄДРСР 86275122
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку