ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 569/13306/16-а

адміністративне провадження № К/9901/33422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Яковенка М. М.,

суддів Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 569/13306/16-а

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання нещасного випадку таким, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області (суддя: Н. Г. Кучина) від 12 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: І. Г. Охрімчук, М. М. Капустинський, Б. С. Моніч) від 09 серпня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області (далі ГУ НП України в Рівненській області), у якому просила:

встановити факт, що нещасний випадок, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 , інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПС з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС, старшим прапорщиком, що спричинив його смерть, стався у період проходження служби, пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

визнати протиправним та нечинним Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 21 березня 2016 року за формою Н-5 в частині визнання нещасного випадку, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби, як такого, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Рівненській області скласти Акт спеціального розслідування нещасного випадку Форми Н-5, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби, зазначивши, що цей випадок пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

визнати протиправним та скасувати Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 21 березня 2016 року за формою НТ, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби;

зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Рівненській області за наслідками нещасного випадку, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби скласти Акт про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків за формою Н-1.

Крім того позивачка, просила поновити строк звернення до суду з позовом.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 . Висновок комісії згідно якого нещасний випадок з її чоловіком стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків вважає незаконним. Внаслідок такого висновку порушується її, та їх із загиблим чоловіком, неповнолітніх дітей право на отримання страхових виплат, пільг тощо.

3. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Встановлено факт, що нещасний випадок, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 , інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ДПС з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС, старшим прапорщиком, що спричинив його смерть, стався у період проходження служби, пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Визнано протиправним та нечинним Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 21 березня 2016 року за формою Н-5 в частині визнання нещасного випадку, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби, як такого, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Рівненській області скласти Акт спеціального розслідування нещасного випадку Форми Н-5, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби, зазначивши, що цей випадок пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Визнано протиправним та скасовано Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 21 березня 2016 року за формою НТ, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Рівненській області за наслідками нещасного випадку, який стався 26 липня 2015 року з ОСОБА_2 у період проходження служби скласти Акт про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків за формою Н -1.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 31 серпня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечення на касаційну скаргу.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 05 березня 2018 року касаційну скаргу ГУ НП в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі № 569/13306/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Мороз Л. Л. головуючий суддя, ОСОБА_3 , Бучик А. Ю.).

10. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року касаційну скаргу прийнято до провадження.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року № 1937/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Cуду судді Анцупової Т. О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13 ), у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ.

12. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 19 листопада 2019 року замість судді Гімона М. М. включено суддю Рибачука А. І.

13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року № 1982/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 25 листопада 2019 року ухвали № к/9901/33422/18 про відведення судді-доповідача Мороз Л. Л. та суддів Бучик А. Ю., Рибачука А. І. від розгляду матеріалів касаційної скарги ГУНП в Рівненській області.

14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

15. Ухвалою від 09 грудня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

16. Станом на 11 грудня 2019 року письмового заперечення або відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно плану від 24 липня 2015 року щодо розстановки сил та засобів УДАІ УМВС в Рівненській області під час проведення оперативно-профілактичного відпрацювання території області, ОСОБА_2 інспектор дорожньо-патрульної служби взводу ДПС з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС, старший прапорщик міліції та старший прапорщик міліції ОСОБА_4 (така ж посада) були задіяні по відпрацюванню м. Кузнецовська та Володимирецького району, з 18.00 год. 25 липня 2015 року до 06.00 год. 26 липня 2015 року на службовому автомобілі марки «Toyota Camry» н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні). Після закінчення відпрацювання, екіпаж в складі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 направився до м. Сарни на стаціонарний пост № 2 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС («Сарни») для складання рапорту про виконану роботу, з подальшим прибуттям до місця відпочинку в/ч НОМЕР_2 , що розташована в м. Сарни.

18. 26 липня 2015 року о 6 год. 20 хв. в чергову частину Сарненського РВ УМВС зі служби 102 надійшло повідомлення невідомого про те, що 26 липня 2015 року біля 06 год. по вулиці Варшавській у м. Сарни поблизу кафе «Журавлина» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вантажного автомобіля та авто ДПС н.з. НОМЕР_1 .

19. В подальшому, виїздом слідчо-оперативної групи на місце події встановлено, що 26 липня 2015 року біля 06 год. на 304+900 автодороги «Київ -Ковель», поблизу кафе «Журавлина», що по вул. Варшавській у м. Сарни ОСОБА_2 керуючи службовим автомобілем марки «Toyota Camry» н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), рухаючись зі сторони м. Кузнецовськ, заїжджаючи на місце для паркування транспортних засобів, допустив наїзд на стоячий напівпричіп «SCHMITZ SPR 24» н.з. НОМЕР_3 , транспортного засобу марки «DAF FT XF 105.410» н.з. НОМЕР_4 , який був припаркований на паркувальному майданчику.

20. Судами встановлено, що в автомобілі на передньому сидінні пасажира знаходився старший прапорщик міліції ОСОБА_4 . В результаті ДТП водій автомобіля ОСОБА_2 від отриманих травм помер на місці пригоди, що стверджується свідоцтвом про смерть.

21. Також встановлено, що згідно пункту 6 Акту спеціального розслідування групового нещасного випадку форми Н-5 від 29 вересня 2015 року, проведеного комісією, призначеною наказом від 28 липня 2015 року за № 1532 начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, нещасний випадок з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

22. За актом № 10 від 29 вересня 2016 року форми Н-1 цієї ж комісії, затвердженого начальником УМВС України в Рівненській області нещасний випадок з ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

23. В подальшому наказом Головним управлінням Національної поліції України в Рівненській області від 12 березня 2016 року № 425 створено комісію по додатковому спеціальному розслідуванню групового нещасного випадку, що стався 26 липня 2015 року, за результатами діяльності якої складено акт форми Н-5 від 21 березня 2016 року який містить висновок, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Акт спеціального розслідування за формою Н-5 від 29 вересня 2015 року та акт № 11 за формою Н-1- від 29 вересня 2015 року складені комісією на старшого прапорщика міліції ОСОБА_2 визнані недійсними.

24. Також, 12 березня 2016 року складено акт № 1 за формою НТ, згідно якого нещасний випадок з ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (а.с.19-23).

25. Вважаючи вище складені у 2016 році відповідачем акти стосовно ОСОБА_2 протиправними, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що акт форми НТ № 1 від 21 березня 2016 року про нещасний випадок невиробничого характеру та акт форми Н-5 від 21 березня 2016 року розслідування нещасного випадку, що відбувся 26 липня 2015 року в частині визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 , прийняті з порушенням приписів Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 (далі Порядок), та без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

27. При цьому, суди попередніх інстанцій вважають помилковими доводами відповідача про те, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки як слідує з постанови про закриття кримінального провадження причиною нещасного випадку стало порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 , оскільки відповідно до вищезазначеного п. 3.11 Порядку факт вчинення ОСОБА_2 злочину рішенням суду не підтверджено, а наявність постанови про закриття кримінального провадження на підставі статті 284 КПК України (у зв`язку із смертю підозрюваного) не є підставою вважати, ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального Кодексу України.

28. А також, суди поновили ОСОБА_1 строк звернення до суду, оскільки вона 20 вересня 2016 року (у строк передбачений статті 99 КАС України) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, однак ухвалою від 28 вересня 2016 року її позовну заяву повернуто з підстав визначених пунктом 6 частини третьої статті 108 КАС України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

30. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що нещасний випадок з ОСОБА_2 стався в період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки причиною нещасного випадку відповідно до постанови про закриття кримінального провадження є порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 .

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

32. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-ХІІ).

34. Статтею 1 Закону № 2694-ХІІ визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

35. Приписами статті 14 Закону № 2694-ХІІ, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

36. У відповідності до статті 22 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку..

37. У розумінні положень статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

38. З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404; далі - Порядок № 1346).

39. Згідно з пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

40. Відповідно до пункту 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

41. Положеннями пункту 2.4. Порядку № 1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (додаток 2).

42. Відповідно до пункту 3.8. Порядку № 1346 положення комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

43. Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.