ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9886/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

За участю позивача: ОСОБА_1 ,

Представника позивача: Горб В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам» про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам», в якому просив: визнати протиправними дії Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, визнати протиправним і скасувати протокол проведення прилюдних торгів № 397548 від 08.04.2019 та акт про проведення прилюдних торгів на продаж житлової квартири: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано протиправністю дій та протиправністю прийнятих рішень, оскільки державний виконавець реалізував житлову квартиру та не взяв до уваги наявність іншого рухомого майна та земельної ділянки у боржника, чи порушив процес організації проведення електронних торгів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що дії державного виконавця є протиправними, зважаючи на грубе порушення конституційного права позивача на житло, а саме права на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, позивач володіє іншим майном - транспортним засобом та земельною ділянкою, тому державний виконавець при проведенні стягнення на майно порушив порядок реалізації майна, визначений статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, станом на час звернення до суду відповідачем не було надано позивачу акт про проведення прилюдних торгів на продаж житлової квартири: АДРЕСА_1 .

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Гевел Оленою Олегівною 22.02.2016 відкрито виконавче провадження № ВП 50235171 з виконання виконавчого листа № 755/11569/15-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 12.10.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Здорово» боргу у розмірі 20428,80 грн (а.с. 63).

У ході виконання виконавчого провадження ВП № 50235171 державним виконавцем було винесено, зокрема, 03 березня 2016 року - постанову про арешт майна боржник та оголошення заборони на його відчуження, за якою було накладено арешт на все майно, їм належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 20 428 грн. 80 коп., а також 25 квітня 2016 року - постанову про розшук майна боржника, за якою було оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб - JAWA 350 0 (1990), д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортний засіб Меrsedes-Benz 108 D 2300, (1998), зелений, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 78, 99).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Гевел Оленою Олегівною 25.03.2016 відкрито виконавче провадження № ВП 50635901 з виконання виконавчого листа № 1-кп/754/659/15 виданого Деснянським районним судом м. Києва від 17.03.2016р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 100000 грн (а.с. 56).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Гевел Оленою Олегівною від 25.03.2016 відкрито виконавче провадження № ВП 50635625 з виконання виконавчого листа № 1-кп/754/659/15 виданого Деснянським районним судом м. Києва від 17.03.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 387,35 грн (а.с. 69).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Гевел Оленою Олегівною від 25.04.2016 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП № 5023517 (а.с. 75-76).

У подальшому, 21 лютого 2017 року державним виконавцем було проведено опис та арешт майна боржника, а саме: земельної ділянки площею 0,3221 га за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с.Погреби, кадастровий номер 3221286401:01:043:0053 (а.с. 92-93).

12 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для проведення оцінки описаного майна (а.с. 136-137).

20 червня 2017 року експертом надано висновок про вартість описаного майна, згідно якого вартість вказаної земельної ділянки складає 1 217 860,00 гривень (а.с. 140).

06 листопада 2017 року майно, на яке було накладено арешт та проведено його опис, визначено вартість описаного майна, не продалося навіть на третіх торгах за зниженою ціною до 852 502,00 гривень у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників (а.с. 146-147).

У подальшому, державним виконавцем були направлені запити до державних органів, стосовно надання відомостей стосовно боржника - ОСОБА_1 , проте будь - якої інформації, щодо боржника не надійшло (а.с. 125), крім відповіді Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк».

При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Оскільки станом на 20.03.2018 борг боржником сплачено не було, вказане стало підставою для звернення до суду державного виконавця з поданням про постановлення рішення про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 , а саме: квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.04.2018, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №755/4671/18 подання старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла - задоволено. Дозволено примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

18 січня 2019 року експертом надано висновок про вартість описаного майна, згідно якого вартість квартири АДРЕСА_1 складає 741866,00 гривень (а.с. 187).

25 лютого 2019 року і 18 березня 2019 року електронні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів та лише 08 квітня 2019 року згідно протоколу № 397548 оголошено переможця електронних торгів учасника №4 - ОСОБА_2 (а.с. 7).

19 квітня 2019 року відповідачем прийнято акт про проведення торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна на підставі протоколу № 397548 проведення електронних торгів від 08.04.2019, затверджено начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, згідно якого відбулися торги з реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , а саме об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,2 кв.м. (а.с. 198-199).

Як наслідок, 10 травня 2019 року державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 755/11569/15-ц виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 12.10.2015, № 1-кп/754/659/15 виданого Деснянським районним судом м. Києва від 17.03.2016 та № 1-кп/754/659/15 виданого Деснянським районним судом м. Києва від 17.03.2016.

Не погоджуючись з вказаним протоколом №397548 від 08.04.2019 та актом про проведення прилюдних торгів на продаж житлової квартири від 19.04.2019, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки державним виконавцем здійснено всі заходи, щодо розшуку майна боржника, тому останнім правомірно вчинено дії, щодо реалізації нерухомого майна в рахунок погашення боргу, а саме: об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 34,2 кв.м.

Враховуючи той факт, що протокол проведення електронних торгів № 397548 складався за результатом проведення торгів, що проводилися Державним підприємством «Сетам», а не державним виконавцем, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, складання акту про проведення електронних торгів є обов`язком, а не правом державного виконавця за результатами проведення електронних торгів, а будь-яких доказів, щодо наявності обставин, які могли перешкодити державному виконавцю виконати даний обов`язок, учасниками справи не надано, відтак позовні вимоги є також необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції зважачаючи на таке.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно частин першої та другої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У відповідності до частини п`ятої вказаної статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Статтею 50 Закону № 1404-VIII встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Частинами першою та другою статті 56 Закону № 1404-VII закріплено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

З аналізу вказаних норм випливає, що в разі примусового виконання виконавчих листів державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі щодо накладення арешту на майно, на яке звернуто стягнення та визначення вартості вказаного майна.

Тобто, державний наділений повноваженнями здійснювати відповідні заходи під час примусового виконання рішення суду.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 не погоджується з протоколом проведення прилюдних торгів № 397548 від 08.04.2019 та актом про проведення прилюдних торгів від 19.04.2019, та вважає, що продаж його єдиної житлової квартири є грубим порушенням організації проведення електронних торгів.

У силу вимог статті 61 Закону № 1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (частина друга статті 61 Закону № 1404-VIII).

На виконання частин другої та четвертої статті 61 Закону № 1404-VIII наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431 (далі - Порядок №2831/5).

Приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку №2831/5 визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №2831/5 закріплено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема, відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №2831/5 виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Пунктом 3 розділу III Порядку №2831/5 встановлено, що організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

У відповідності до пункту 1 розділу VIII Порядку №2831/5 після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.

Відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку №2831/5 протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Таким чином, за результатами проведення електронних торгів автоматично оформлюється протокол за допомогою системи реалізації майна.

Згідно з п. 4 розділу VIII Порядку №2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

У силу вимог пункту 5 розділу VIII Порядку №2831/5 в акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна.

Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Отже, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів, а покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відтак, у разі скасування результатів електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

У відповідності до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи реалізації майна на прилюдних торгах, колегія суддів приходить до висновку, що акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а протокол є результатом електронних торгів, тому позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №910/856/17 та у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №826/16316/18.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п.1. частини першої ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до абз.2 частини першої ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст. 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 287, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року - скасувати.

Провадження у справі з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Громова Сергія Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам» про визнання протиправними та скасування рішень - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук