ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4233/18 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі за адміністративним позовом управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації адміністративної будівлі товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова за адресою: пров. Садовий, 12, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська область.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2018 головним інспектором Семенівського районного сектору державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Гульком А.П. за результатами планової перевірки складено акт додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб товариством з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова за адресою: пров. Садовий, 12, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська область.

В ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей:

- адміністративну будівлю не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- дерев`яні елементи горищного покриття адміністративної будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в адміністративній будівлі в розподільчих коробках з`єднання відгалужень та окінцювань жил електричних проводів виконано не за допомогою паяння, опресування або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в адміністративній будівлі не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Не проведення замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній.

05.10.2018 головним інспектором Семенівського районного сектору державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Гульком А.П. складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 143, яким зобов`язано ТОВ ім. Чкалова усунути виявлені під час перевірки порушення. Граничною датою усунення порушень зазначено 17.12.2018.

У зв`язку з тим, що відповідач не вживав та не вживає вичерпних та достатніх заходів для усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу порушення інтересів держави у цій сфері, управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі є безпідставним, оскільки виявлені порушення не створюють реальної загрози життю та/або здоров`ю людей.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що за результатом проведеної планової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини. При цьому, оскільки відповідач порушення не усуває, то необхідно застосувати заходи реагування до моменту усунення ТОВ ім. Чкалова зазначених вище порушень.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ (далі - 2245-ІІІ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до Закону № 2245-ІІІ небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Отже, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, незастосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов:

1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей;

2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;

3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами перевірки, проведеної управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області у приміщеннях товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова, підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

У той же час, як вірно зазначено судом першої інстанції, чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним.

При цьому, колегія суддів вважає, що порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту, а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії, самій ліквідації пожежі, аварії.

Також, не усунені порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, у свою чергу, унеможливлює, забезпечити безпеку працівників та відвідувачів в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доводи апелянта про те, що ним частково було усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, доказів на підтвердження усунення хоча б одного недоліка не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивач не обґрунтував необхідності застосування таких заходів реагування, є безпідставними, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров`ю людей у більшості з виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування вказаних заходів реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем, та відповідачем не спростовані.

Також, висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не надав підтвердження на усунення недоліків, то позов про застосування заходів реагування є передчасними, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідач зобов`язаний надати докази, які підтверджують повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У протилежному випадку вказані порушення вважаються такими, що не усунуті, і можуть призвести до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2018 у справі № 2340/2816/18.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, останім днем усунення вказаних порушень було 17.12.2018, однак, на останню дату та навіть до теперішнього часу, вказані порушення залишаються неусунутими, а тому подальша експлуатація будівлі з кожним днем становить все більшу загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації адміністративної будівлі товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова за адресою: пров. Садовий, 12, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська обл.

Заборонити використання приміщень товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова за адресою: пров. Садовий, 12, с. Жадове, Семенівський район, Чернігівська обл., за цільовим призначенням.

Покласти обов`язок щодо забезпечення виконання даної постанови на управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий : Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2019.