ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року справа №360/1148/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Матусевича Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі № 360/1148/19 (суддя І інстанції - Кисельова Є.О., повний текст складено 23 вересня 2019 року в м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Кремінського районного відділу ГУ МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі відповідач-1), Кремінського районного відділу ГУ МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі відповідач-2), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправним та скасування наказу по особовому складу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 20.02.2019 № 2о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; визнання протиправним та скасування наказу по особовому складу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 17.05.2019 № 5о/с "В часткову зміну пунктів наказу ГУМВС України у Луганській області від 20.02.2019 року №2о/с"; поновлення майора міліції ОСОБА_1 (М-116931 ), старшого уповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України в Луганській області, з 20.02.2019; зобов`язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії видати наказ в порядку, передбаченому п. 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію", про переведення до органів Національної поліції ОСОБА_1 за його згодою на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції; стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з розрахунку 1 мінімальної зарплати на місяць у розмірі 4173 грн. за місяць перебування у вимушеному прогулі в загальному розмірі 187785,00 грн.; стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час перебування у вимушеному прогулі в розмірі 8346,00 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що перебував на службі в органах внутрішніх справ України у званні майора міліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області. У лютому 2019 року ним отримано копію наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії по особовому складу від 20.02.2019 № 2 о/с "Про звільнення за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з 20.02.2019". Підставою звільнення зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1388, наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 10.12.2015 №2803. Крім того, він є переселенцем з міста Луганська, внаслідок чого у нього виникли суперечки з керівництвом. Так, наказом відповідача від 06.06.2015 № 1458 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил України за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни). Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі № 812/641/15 серед іншого визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганські області від 06.06.2015 № 1458 та від 08.06.2015 № 187о/с про звільнення старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області з 08.6.2015. На виконання рішення суду позивача було поновлено на роботі та видано відповідний наказ, але у зв`язку з довготривалою хворобою питання щодо його праці остаточно вирішено не було. З урахуванням того, що відбулись певні зміни в структурі органів Міністерства внутрішніх справ та з утворенням органів поліції відповідач неодноразово наполягав на тому, щоб позивач добровільно написав рапорт на звільнення, оскільки відділ міліції ліквідовано, а за рішенням суду його поновлено саме до міліції, а не в органи поліції. Позивачем до ліквідаційної комісії було подано лікарняні листи для здійснення розрахунку з ним, а також рапорт щодо прийняття його на службу в поліцію у будь-якому органі поліції. Наказом по особовому складу № 12 о/с від 06.11.2017 позивача звільнено у запас Збройних сил України за пунктом 64 "г" через скорочення штатів з 08.06.2016. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №812/1965/17, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, серед іншого визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 06.11.2017 № 12 о/с, з урахуванням змін, внесених наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 16.02.2018 № 3 о/с, в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 (М-116931), старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 09.06.2016; поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області з 09.06.2016. Посилаючись ст.ст. 235, 237-1 Кодексу законів про працю України, пункти 9-11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію України", постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі № 360/1148/19 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції порушені норми матеріального права, неповно з`ясовано усі обставини справи, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Звертає увагу суду, що під час розгляду справи, судом не взято до уваги те, що відповідачем не надано доказів, що ним були дотримані гарантії позивача при звільненні у зв`язку зі скороченням штатів, передбачені Кодексом законів про працю України, зокрема, щодо переведення на іншу посаду.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача, наполягаючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 17 лютого 2003 року, має спеціальне звання майор міліції. На останній посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України в Луганській області позивач проходив службу з 2015 року до моменту звільнення його з органів внутрішніх справ.(а. с. 67, 104-105).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 в адміністративній справі № 1240/2047/18 наказом ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 14.12.2018 № 22 о/с було відмінено пункт наказу ГУМВС України у Луганській області від 04.06.2018 року № 11 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області з 05.06.2018 (а. с. 71).

21.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із рапортом, в якому висловив бажання проходити службу в органах Національної поліції.(а.с. 75).

Листами від 14.12.2018 № 6/2-504ЛК та від 17.12.2018 № 6/2-506 ЛК, які були отримані позивачем особисто, позивача було повідомлено про поновлення на посаді та попереджено про майбутнє можливе звільнення через скорочення штатів та можливість прийняти участь у конкурсному відборі на службу до Національної поліції при оголошенні конкурсу (а.с. 72-74).

07.02.2019 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУНП у Луганській області відповідача-1 із заявою про надання направлення на військово-лікарську комісію (а.с. 78).

Із рапортів члена ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Луганській області підполковника поліції Шеховцова О.В. та старшого інспектора ВК УКЗ ГУНП в Луганській області капітана поліції Скнаріної А.В. вбачається, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2019 про надання направлення для проходження ВЛК, позивача було вкотре попереджено про можливе звільнення через скорочення штатів (а.с. 76-77).

14.02.2019 комісією у складі: підполковника поліції Шеховцова О.В., члена ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Луганській області - заступника УКЗ ГУНП в Луганській області; майора поліції Ярошенко О.М., старшого інспектора з особливих доручень відділу комплектування УКЗ ГУНП в Луганській області; капітана поліції Скнаріної А.В., старшого інспектора відділу комплектування УКЗ ГУНП в Луганській області, у приміщенні ГУНП в Луганській області, розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, було запропоновано ознайомитися зі змістом постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1388 "Про організаційно-штатні питання", ГУМВС України у Луганській області від 10.12.2015 № 2803, якими повністю скасовано штати органів, підрозділів, установ та підприємств МВС України, та скорочено займану посаду позивача. Позивач від підпису відмовився, про що складено акт № 646/11/19-2019 про відмову від письмового ознайомлення з наказом про скорочення займаної посади (а. с. 80).

Наказом ГУМВСУ у Луганській області від 20.02.2019 № 2 о/с майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з 20.02.2019. Підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", наказ МВС України від 06.11.2015 № 1388, наказ ГУМВС України у Луганській області від 10.12.2015 № 2803 (а.с. 81).

Листом ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області від 20.02.2019 № 6/2 - 52 ЛК, ОСОБА_1 був повідомлений, що відповідно наказу ГУМВС України у Луганській області від 20.02.2019 № 2 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення № 114 та запропоновано з`явитися до ГУМВСУ у Луганській області для отримання дублікату трудової книжки (а.с. 82).

Лист з витягом з наказу від 20.02.2019 № 2о/с скеровано на адресу позивача 20.02.2019 (а.с. 83-84).

13.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до начальника УКЗ ГУНП Луганської області із заявою про надання копії листка тимчасової непрацездатності № 17 від 20.02.2019 для залучення до справи (а.с. 102).

Відповідно до довідки № 17 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, позивач у період часу: з 20.02.2019 по 26.02.2019 перебував на амбулаторном лікуванні у КНП "Центр ПМСД Кремінської райради" (а.с. 189).

Наказом ГУ МВС України у Луганській області від 17.05.2019 № 5 о/с внесено часткову зміну до пункту наказу ГУ МВС України у Луганській області від 20.02.2019 № 2 о/с, згідно якого майора міліції ОСОБА_1 (М-116931), старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУ МВС України у Луганській області, вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 27.02.2019, з вислугою років у календарному обчисленні: 16 років 00 місяців 10 днів. Підстава рапорт члена ліквідаційної комісії ГУМВСУ від 15.02.2019, заява ОСОБА_1 від 13.05.2019, копія довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 17, видана КНП "Центр ПМСД Кремінської районної ради" 20.02.2019 (а.с. 99, 101).

Листом від 17.05.2019 № 6/2-115 ЛК позивача повідомлено про внесення часткових змін до наказу від 20.02.2019 № 2о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 27.02.2019 з додатком витяг з наказу ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області від 17.05.2019 № 5 о/с (а.с. 98-100).

В трудову книжку позивача внесено запис про звільнення 27.02.2019 року (а.с. 105 зв.).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках реформування правоохоронної системи України 2 липня 2015 року Верховною України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII), який відповідно до п. 1 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування (крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та частини 7 ст. 15 і частини 5 ст. 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

У п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII встановлено, що з дня опублікування вказаного закону всі працівники міліції, а також інші працівники МВС та його територіальних органів, закладів та установ вважаються попередженими у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно п.9 цієї норми працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Тримісячний строк для подання заяви щодо проходження служби в поліції, встановлений пунктом 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII, завершився 6 листопада 2015 року.

Тобто, положеннями Закону закріплено право працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, відповідають вимогам до поліцейських, а також упродовж трьох місяців з дня опублікування Закону могли бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відповідно до п.10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 641 "Про утворення Національної поліції України" утворена Національна поліція України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема ГУНП в Луганській області.

Цією ж постановою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2, в тому числі ГУМВС України в Луганській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015р. №1388 ліквідовано ГУМВС України в Луганській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1388 від 06.11.2015р. "Про організаційно-штатні питання" наказано вважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених законодавством, а також дотриманням установлених вимог при звільненні працівника. Ці норми кореспондуються з конституційним правом громадянина на захист від незаконного звільнення (ст. 43 Конституції України).

У трудових спорах пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню лише у тих випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано відповідні спірні правовідносини.

Пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення № 114) встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Строк попередження осіб про звільнення зі служби через скорочення штатів наведеним Положенням не визначено.

За змістом пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією установи був попереджений за два місяці, що підтверджується листами від 14.12.2018 № 6/2-504ЛК та від 17.12.2018 № 6/2-506ЛК та не спростовується позивачем.

Позивач 21.11.2018 звертався до Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії з рапортом з виявленням бажання проходити службу в Національній поліції України, на що позивачу була надана відповідь про умови порядку відбору на службу в Національній поліції. Також зазначено, що у випадку виявлення бажання проходити службу в поліції необхідно прийняти участь у конкурсному відборі на службу до Національної поліції при оголошення конкурсу.

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Повноваження Міністра внутрішніх справ України у відносинах з поліцією визначені статтею 16 цього Закону, до яких вирішення питання щодо призначення осіб на посади працівників поліції не віднесено.

Згідно пункту 11 статті 22 Закону № 580-VIII безпосередньо керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач не наділений повноваженнями призначення осіб на посади поліцейських, отже доводи позивача щодо обов`язку відповідача вирішити питання про прийняття ОСОБА_1 на службу до органів поліції для чого видати необхідний наказ є неприйнятними.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Як свідчать матеріали справи, у період з 20.02.2019 (день звільнення позивача) по 25.02.2019 позивач був звільнений від служби внаслідок тимчасової непрацездатності, режим амбулаторний. Приступити до служби 27.02.2019 року (а.с. 189).

Із заявою про надання листка непрацездатності, позивач звернувся лише 13.05.2019. Після отримання заяви позивача, відповідачем наказом № 5о/с від 17.05.2019 були внесені зміни у спірний наказ від 20.02.2019 в частині дати звільнення позивача.

Таким чином, відповідачем не порушено вимоги ч. 3 ст. 40 КЗпП, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, на дату звільнення позивач був працездатним та оскільки до часу звернення позивача із заявою про надання листка непрацездатності відповідач не був обізнаний про перебування позивача на лікуванні, суд правомірно прийняв до уваги наказ №50/с від 17.05.2019, яким внесено зміни в наказ від 20.02.2019 № 2о/с в частині дати звільнення позивача.

Доводи позивача про порушення строку щодо попередження про майбутнє звільнення є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 14.12.2018 та 17.12.2018 листами № 6/2-504ЛК та № 6/2-506 ЛК відповідно, які були отримані позивачем особисто, позивача попереджено про майбутнє можливе звільнення через скорочення штатів та можливість прийняти участь у конкурсному відборі на службу до Національної поліції при оголошенні конкурсу (а. с. 72-74).

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі № 360/1148/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв