ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2019 року № 826/15338/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративної справи

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах департаменту з питань державного

архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до ОСОБА_1

про визнання протиправними дій, рішень, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернувся Заступник прокурора м. Києва в інтересах департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 у якому просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 (посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за власний рахунок провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову збудованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:483-0031, 8000000000:72:483-0032, 8000000000:72:483-0033, 8000000000:72:483-0034 по АДРЕСА_1 об`єктів, шляхом їх приведення до поверховості, передбаченої для садибної забудови (не більше 4 поверхів).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 20 травня 2019 року касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва в інтересах департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року - скасовано та направлено для продовження розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2019 року адміністративну справу №826/15338/18 прийнято до свого провадження.

Позовні вимоги Заступник прокурора м. Києва обґрунтовує тим, що відповідач здійснює будівництво з порушенням будівельних норм та правил, всупереч дозвільному документу та без врахування містобудівної документації. На думку позивача, здійснення відповідачем самочинного багатоповерхового будівництва на території садибної забудови, суперечить вимогам містобудівної документації (Генерального плану міста), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку міста, а отже порушує інтереси держави у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Відповідач проти задоволення позову заперечив зазначивши, що по-перше у Заступника прокурора м. Києва взагалі відсутнє право на звернення до суду з даним позовом, оскільки існує спеціальний уповноважений орган у сфері містобудування, який здійснює нагляд за дотриманням законодавства у даній сфері. Між іншим зазначив, що будівництво на зазначених ділянках здійснюється у відповідності до чинного законодавства, оскільки ним отримано усі дозвільні документи, а рішення контролюючого органу щодо скасування даних документів були переглянуті у судовому порядку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було ухвалено рішення здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Прокуратурою міста Києва виявлено факт порушення вимог містобудівного законодавства при будівництві по АДРЕСА_1 .

Установлено, що ОСОБА_1 належать на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:483-0031, 8000000000:72:483-0032, 8000000000:72:483-0033, 8000000000:72:483-0034 за вказаними адресами.

На зазначених земельних ділянках здійснюється будівництво яке є самочинним та підлягає перебудові, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом в інтересах департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1-4 ст. 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (в редакції станом на 17.10.2017 р.) № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з ч. 8 ст. 29 Закону № 3038-VI скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 41-1 Закону № 3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Статтею 26 та ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

- затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно- будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 376 ЦК України будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Законом встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки мас право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди га інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, 16.02.2017р. Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видав Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1, а 02.03.2017р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстрував Декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ 083170610440 (Д1) «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1».

За змістом вказаної декларації про початок будівельних робіт відповідачу дозволено здійснювати будівництво об`єкту за вказаною адресою з максимальною поверховістю до 4 поверхів.

Разом із цим, за наслідками проведеної 09.06.2017 Головним управлінням держгеокадастру у Київській області перевірки встановлено, що на вказаних земельних ділянках здійснюється будівництво багатоповерхового будинку (на момент проведення перевірки збудовано 9 поверхів).

Відповідач розробив проект «Житловий будинок по АДРЕСА_1», отримав технічні умови на нестандартне підключення житлового будинку до електричних мереж; технічні умови на каналізування житлового будинку; технічні умови на водопостачання житлового будинку; передпроектні пропозицій (стадія ПП) «Житловий будинок по АДРЕСА_1», проект КЖ конструкції залізобетонні (стадія РП) «Житловий будинок по АДРЕСА_1»; дозвіл Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на відхилення від вимог державних будівельних норми у частині газифікації під час проектування житлового будинку по АДРЕСА_1.

13.06.2017р. наказом Департаменту № 214 було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зобов`язано Управління дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083170610440 від 02.03.2017р з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням ОАС м. Києва від 18.04.2018р. у справі № 826/1317/18. залишеним без змін постановою КААС від 19.09.2018р., задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :

визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 214 від 13.06.2017р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»;

зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову в видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про зареєстровану Декларацію про початок виконання будівельних робіт» від 02.03.2017р. № КВ 083170610440 «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1».

Даним рішенням встановлено, що Департаментом винесено наказ № 214 від 13.06.2017р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» із порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553.

Разом з цим, Відповідач наказом № 16 від 21.01.2019р. повторно скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1» № КВ 083170610440, Замовник - ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019р. у справі № 640/2562/19, залишеним без змін постановою КААС від 21.11.2019 р. визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2019 року № 16 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» «Будівництво зблокованих житлових будинків за адресою АДРЕСА_1» № КВ 083170610440. Замовник - ОСОБА_1.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак, відповідачем доведено законність здійснення будівництва за вказаними адресами, та спростовано доводи Заступника прокурора міста Києва, щодо самочинного багатоповерхового будівництва на території садибної забудови, а тому наразі відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову збудованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:483-0031, 8000000000:72:483-0032, 8000000000:72:483-0033, 8000000000:72:483-0034 по АДРЕСА_1 об`єктів, оскільки дозвільна документація відповідає діючому законодавству

Разом з цим суд зазначає, що за результатами будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 ТОВ «СПГ-Системс» складено технічний паспорт № 277 від 05.06.2017р. на багатоповерховий будинок, згідно з яким об`ємно-планувальне рішення житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідають проекту.

Відповідно до Висновку експертного дослідження № 6-01/17 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 08.06.2017р., наданого Експертно-технічним центром «Статус» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 519/15 віл 23.06.2015р., кваліфікаційні сертифікати ФДМУ №№ 00044/Х, МФ № 2090, МФ № 8164),

« 1. Об`ємно-планувальні та конструктивні рішення багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідають проекту (стадія ПП), розробленому ГАП Ільчук М .. в 2016 р. та вимогам ДБН.

2. На момент обстеження збудовані наступні конструктивні елементи будівлі: фундаменти, монолітний залізобетонний каркас, перекриття, стіни та перегородки, сходи та ліфтові шахти, дах, заповнення віконних та дверних отворів, а також інженерні комунікації будівлі. Наявні конструктивні елементи та інженерні комунікації будівлі мають ступень 100% будівельної придатності до експлуатації.

3. Об`ємно-планувальні та конструктивні рішення багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 відповідають санітарно-технічним, протипожежним та іншим вимогами ДБН для його подальшої експлуатації в якості багатоквартирного житлового будинку масової забудови (код 1122,1 за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200)».

10.06.2017р. набрали чинності зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими скасовано категорії складності будівництва (І-V), скасовано Декларації про початок виконання будівельних робіт, будівництво здійснюватиметься на підставі повідомлень та дозволів, змінено порядок введення закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію. Відповідно до зазначених змін прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі сертифіката про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Таким чином, якщо до 10.06.2017р. прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності (будівництво по АДРЕСА_1 відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083170610440 від 02.30.2017р. віднесено до III категорії), здійснювалось шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, то з 10.06.2017р. - шляхом видачі сертифіката про готовність об`єкта будівництва до експлуатації, оскільки будівництво по АДРЕСА_1 віднесено до об`єктів з середніми (СС2)наслідками. Отже, порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ускладнено.

Крім того, скасування після фактичного завершення будівництва у червні 2017 р. Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю в м. Києві реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 083170610440 (Д1) від 02.03.2017р. виключило можливість отримання Відповідачем акту готовності об`єкта до експлуатації та сертифікату про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд зазначає, що під доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розуміти будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1,3,4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, позивачем суб`єктом владних повноважень під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зобов`язати ОСОБА_1 (посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за власний рахунок провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову збудованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:483-0031, 8000000000:72:483-0032, 8000000000:72:483-0033, 8000000000:72:483-0034 по АДРЕСА_1 об`єктів, шляхом їх приведення до поверховості, передбаченої для садибної забудови (не більше 4 поверхів) не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз позивач не поніс.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд-,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора м. Києва в інтересах департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.А. Качур