Постанова

Іменем України

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 450/2829/17

провадження № 61-14511св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця незаконними та торгів недійсними, скасування акту та реєстрації права за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2018 року у складі судді Мусієвського В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що у Відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР ДВС ГТУЮ у Львівській області) перебуває виконавче провадження № 51551703 з примусового виконання виконавчого листа від 29 лютого 2016 року № 2-1316/122/11, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 3 325 066,48 грн.

З інформації на сайті стало відомо, що належна їй земельна ділянка загальною площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Малечковичі, є предметом електронних торгів.

09 лютого 2017 року відбулися торги, на яких переміг учасник № 2 і очікується сплата. Однак електронні торги проведені з порушенням процедури, зокрема в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцем знаходження предмета іпотеки не було надруковано повідомлення про проведення таких за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів, державний виконавець не повідомив її про результати визначення вартості чи оцінки майна не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Державний виконавець повідомила її про результати оцінки листом від 10 листопада 2016 року, звіт про експертну оцінку вона отримала ще 13 жовтня 2016 року, її не було письмово повідомлено про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

- визнати протиправними дії державного виконавця та зобов`язати останнього зняти з реалізації за виконавчим провадженням № 51551703 належну їй земельну ділянку, а саме: лот № 193478 - предмет іпотеки: земельна ділянка загальною площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Малечковичі;

- визнати недійсними електронні торги з реалізації земельної ділянки площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Малечковичі, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ») 09 лютого 2017 року за реєстраційним номером лота - 193478;

- скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме земельної ділянки площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська АДРЕСА_1 ;

- скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Малечковичі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулося порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), який був чинним на час проведення електронних торгів, а також доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів, права та законні інтереси позивача.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або її повернув, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності.

Позивач звернулася до суду з позовом з пропуском позовної давності, але суд відмовив у задоволенні позову по суті.

Висновки суду першої інстанції про ненадання позивачем належних та допустимих доказів порушення правил Порядку реалізації арештованого майна під час проведення електронних торгів є правильними, судом визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Оскільки торги відбулися 09 лютого 2017 року повідомлення про їх проведення повинно бути опубліковане не пізніше 18 січня 2017 року саме в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки.

Судами не враховано, що спірна земельна ділянка знаходиться в Пустомитівському районі, тому оголошення повинно публікуватися в друкованих засобах масової інформації місцевого розповсюдження. Ні газета «ВАШ Магазин», ні газета «Львівські оголошення» не є друкованими засобами масової інформації місцевого розповсюдження Пустомитівського району.

Вона як іпотекодавець не отримувала підписаної копії протоколу проведення електронних торгів від 09 лютого 2017 року. Судом не встановлено факту підписання ОСОБА_2 протоколу № 234692 проведення електронних торгів від 09 лютого 2017 року, надходження такого протоколу до ДП «СЕТАМ», а також факту зарахування коштів на рахунок ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області у десятиденний строк з дня проведення торгів.

ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області не складено протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки акт про реалізацію предмета іпотеки, який не може бути підставою для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 , оскільки у ньому міститься посилання на зовсім інший протокол про проведені електронні торги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

24 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що зазначені позивачем газети не є всеукраїнськими і розповсюджуються на території як Пустомитівського району так і Львівської області, що дало можливості проінформувати більше коло осіб, які потенційно були б зацікавлені прийняти участь у торгах. ОСОБА_1 була повідомлена про проведення торгів, була проінформована і про визначення вартості земельної ділянки. Протокол електронних торгів наявний у матеріалах справи та належним чином оформлений. Кошти за придбане майно сплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 21 лютого 2017 року № 14540694. Порушенням прав ОСОБА_1 не відбулося, оскільки остання могла прийняти участь у електронних торгах з часу набуття статусу боржника, зобов`язана була цікавитися рухом виконавчого провадження, а з моменту отримання повідомлення про визначення вартості оцінки майна знала, що відбувається процедура примусової реалізації належної їй земельної ділянки.

24 жовтня 2019 року ДП «СЕТАМ» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що торги відбулися у чіткій відповідності з приписами Порядку реалізації арештованого майна. З метою дотримання процедури торгів, ДП «СЕТАМ» 16 січня 2016 року було надіслано повідомлення сторонам виконавчого провадження про дату, місце проведення торгів, вартість майна, а також розміщено повідомлення в місцевих друкованих засобах масової інформації. Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсним (постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Судами не було встановлено порушення Порядку проведення електронних торгів, тому рішення є законними, обґрунтованими та такими, що ухвалені з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

25 жовтня 2019 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оголошення про торги було опубліковане у засобах масової інформації, які є місцевими і розповсюджуються в межах однієї області. Незалежно від того чи був повідомлений позивач про проведення електронних торгів зазначене не порушує її прав та не свідчить про їх недійсність. Разом з тим, у матеріалах виконавчого провадження та у справі наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 11 листопада 2016 року отримала копію звіту від 11 жовтня 2016 року про оцінку спірної земельної ділянки, а також була проінформована про можливість оскарження такого визначення вартості майна.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2008 року № CM-SME606/001/2008 в розмірі 101 764,08 доларів США, що еквівалентно 2 141 953,46 грн, - заборгованість за тілом кредиту; 5 241,12 доларів США, що еквівалентно 110 316,29 грн, - заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками; 1 070 976,73 грн - пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області від 05 липня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1316/122/11, виданого 29 лютого 2016 року Пустомитівським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суми зазначеної кредитної заборгованості.

Дана постанова була направлена боржнику - позивачу ОСОБА_1 листом від 05 липня 2016 року № 09.01-45/В-4/4809.

26 вересня 2016 року було складено акт опису й арешту майна, згідно з яким описано і накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначену для будівництва таа обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Малечковичі, копію якого було скеровано позивачу.

Для визначення вартості даної земельної ділянки державний виконавець 26 вересня 2016 року прийняв постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, копію якої скеровано позивачу листом від 26 вересня 2016 року за № 09.01-45/В-4/6167.

У матеріалах виконавчого провадження наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого встановлено, що позивач 11 листопада 2016 року отримала копію звіту від 11 жовтня 2016 року про оцінку земельної ділянки загальною площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Малечковичі. Крім того їй було роз`яснено про можливість оскарження такого визначення вартості майна.

Листом від 29 листопада 2016 року № 09.01-45/В-4/6910 за підписом начальника ВПР УДВС ГТУЮ у Львівській області позивач повідомлялася про здійснення заходів щодо організації електронних торгів та реалізації земельної ділянки загальною площею 0,2089 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:0059, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за вищевказаною адресою.

Листом директора департаменту електронних торгів від 16 січня 2017 року № 228/18-18-17 ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце проведення електронних торгів, з описом предмета іпотеки, зазначенням реєстраційного номера лота, початковою ціною продажу майна.

ДП «СЕТАМ» опублікувало оголошення про проведення електронних торгів 18 січня 2017 року у газеті «Львівські оголошення», а 19 січня 2017 року у газеті «ВАШ Магазин».

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Пустомитівського районного суду Львівської області.

09 жовтня 2019 року справа № 450/2829/17 надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна.

Примусова реалізація заставного майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю дій і правовідносин, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень, і особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до закону.

З огляду на зміни у законодавстві, що належить застосуванню у спірних правовідносинах, реалізація заставленого майна повинна регулюватися та здійснюватися відповідно до нормативних актів, чинних на час виникнення таких дій, а саме: на час організації та проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна.

Частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Порядком реалізації арештованого майна визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ураховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, а позивач такі дії не оскаржував, у зв`язку із чим його доводи щодо порушень, допущених посадовими особами державної виконавчої служби до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.

Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку реалізації арештованого майна взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі. Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка нарочним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Відомості про електронні торги, майно, яке виставляється на них, доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів; електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, здійснюється реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах, забезпечується доступ спостерігачів електронних торгів та проводяться електронні торги. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Аналіз змісту вищезазначеного Порядку реалізації арештованого майна дає підстави для висновку про те, що на організатора торгів не покладається обов`язок письмово повідомляти боржника у виконавчому провадженні про призначення торгів і подальший перебіг торгів, а також пересвідчуватися в отриманні таких повідомлень боржником.

Як зазначено вище позивач повідомлялася про час та місце проведення електронних торгів, з описом предмета іпотеки, зазначенням реєстраційного номера лота, початковою ціною продажу майна.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно з п. 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.

Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом.

Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Згідно з пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, а у випадку придбання нерухомого майна документом, на підставі якого нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Отже, акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

З огляду на це, порушення встановлених Порядком правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Також правильним є висновок судів попередніх інстанцій про ненадання доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів.

Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-342гс16 та від 22 лютого 2017 року № 6-2677цс16.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська