open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа №265/5293/17

адміністративне провадження №К/9901/4375/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.09.2017р. (суддя - Костромітіна О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. (судді - Чебанов О.О., Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо застосування при нарахуванні їй пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії;

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату їй призначеної пенсії за віком, на умовах і порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що після досягнення 55 років звернулася до Управління із заявою про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, відповідачем при призначенні їй пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік.

Вважає такі дії відповідача протиправними, так як при призначені їй пенсії відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати її звернення до відповідача за призначенням пенсії, тобто з 29.07.2012р. виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 - 2011 роки.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.09.2017р. позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо незастосування при розрахунку та призначення пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2009-2011 роки.

Зобов`язано Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2009 - 2011 роки, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 29 липня 2012 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.09.2017р. скасовано в частині вирішення позовних вимог за період з 29.07.2012р. по 02.02.2017р., а позов в цій частині залишено без розгляду.

В решті постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.09.2017р., зокрема, в частині задоволення позовних вимог з 03.02.2017р. - залишено без змін.

З ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на відсутність підстав для застосування при призначенні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки за 2009-2011 роки, оскільки вказаний показник застосується виключно для первинного призначення пенсії, або при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Крім того, посилалось на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Заперечення на касаційну скаргу в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з квітня 2003 року перебуває на обліку у відповідача та по 28.07.2012р. отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

29.07.2012р. позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 29.07.2012р. позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому відповідачем застосовано середній показник заробітної плати за 2007 рік.

Вважаючи що розмір її пенсії не відповідає закону, позивач у квітні 2017р. звернулась до відповідача з заявою, в якій просила відповідача роз`яснити питання розміру належної їй пенсії.

Листом від 03.05.2017р. №2578/02 відповідач навів позивачу розрахунок її пенсії, та повідомив, що пенсію їй призначено відповідно до норм діючого законодавства.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо розрахунку розміру її пенсії, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Враховуючи, що позивач не надавала згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно зменшив розмір її пенсії.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог за період з 29.07.2012р. по 02.02.2017р. та залишаючи позов в цій частині без розгляду, апеляційний суд дійшов висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду за вказаний період.

Враховуючи, що рішення судів попередніх інстанцій в частині залишення позову без розгляду відповідачем не оскаржуються, в цій частині рішення судів не переглядаються.

З висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів погоджується. Водночас, що стосується мотивів, за яких суди дійшли відповідних висновків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у 2012 році після досягнення 55 річного віку.

Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV є протиправним.

Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016р. (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. (справа №876/5312/17, провадження №11-731апп18) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. (справа №265/7301/16-а), і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни оскаржуваних судових рішень в частині мотивів, з яких виходили суди при їх ухваленні.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. та постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.09.2017р., в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції, змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши їх в редакції даної постанови.

В решті ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. та постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.09.2017р., в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук

Джерело: ЄДРСР 86239156
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку