Провадження № 2/576/673/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.19 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозем» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 13 серпня 2007 року ОСОБА_2 уклала 2 договори оренди землі з ТОВ «Агрозем». Предметом договорів були земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 5,68 га ріллі та 3,6 га ріллі, які знаходяться на території Первомайської сільської ради Глухівського району Сумської області та належали ОСОБА_2 відповідно до Державних актів про право власності на землю серії Р-2 № 670214 та Р-2 № 670060. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадщину після неї прийняв її син і чоловік позивача - ОСОБА_3 , який за життя не оформив свої спадкові права, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Після смерті ОСОБА_3 на його спадкове майно, яке складалось із вказаних вище земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 5,6800 га ріллі та 3,6028 га ріллі, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Шосткинського приватного нотаріального округу 07 грудня 2018 року за № 1249.

10 грудня 1918 року позивач уклала договори оренди зазначених земельних ділянок з ТОВ «Агрозем» і з 2018 року отримує орендну плату. Однак, після смерті ОСОБА_2 відповідач користувався земельними ділянками, але до 2018 року орендну плату не виплачував.

Як спадкоємиця майна, що належало ОСОБА_2 , а потім перейшло ОСОБА_3 , та постійно з 2007 року перебувало у користуванні у ТОВ «Агрозем», позивач у грудні 2018 року звернулась до відповідача із заявою про виплату їй орендної плати за період з 2015 року по 2017 роки. Працівники ТОВ «Агрозем» обіцяли виплатити гроші за користування земельними ділянками. Позивач неодноразово писала заяви, зверталась усно, але до цього часу вона так і не отримала належну їй суму орендної плати за 2015-2017 роки.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на її користь 36800 грн. заборгованості по орендній платі за землю, 31171,59 грн. - відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1107,02 грн. - відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, а всього стягнути 69078, 61 грн.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу були направлені копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 13 листопада 2019 року отримав копії ухвали про відкриття провадження у справі та позов з додатками, а 29 листопада 2019 року надав до суду відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що ним як орендарем у повному обсязі виконані всі зобов`язання перед позивачем.

Так, 13 серпня 2007 року ОСОБА_2 та ТОВ «Агрозем» уклали два договори оренди землі. За цими договорами ТОВ «Агрозем» отримало у строкове платне користування земельні ділянки площею 5,68 га, та 3,6 га, які розташовані на території Первомайської сільської ради Глухівського району Сумської області. Договори укладено строком на 20 років - до 2027 року включно. Відповідно до пункту 9 цих договорів, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у фіксованому розмірі 500,01 грн на рік. 07 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 набула право власності на земельні ділянки, площею 3,6028 га та площею 5,68 га. 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ «Агрозем» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 13 серпня 2007 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 5,6 га. Цією додатковою угодою сторони внесли зміни до пункту 9 договору оренди землі від 13 серпня 2007 року та збільшили розмір орендної плати з 500,01 грн на рік до 8805,05 грн на рік. Таким чином, до 26 грудня 2018 року розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,6 га складав 500,01 грн на рік, і лише з 26 грудня 2018 року орендна плата за користування нею складає 8805,05 грн. 26 грудня 2018 року ТОВ «Агрозем» здійснило грошовий переказ коштів на платіжну картку Позивача, емітовану ПАТ «ПриватБанк», у сумі 14169,44 грн, тим самим, сплативши орендну плату:

- за користування земельною ділянкою площею 5,6 га за 2016 рік у сумі 500,01 грн;

- за користування земельною ділянкою площею 3,6 га за 2016 рік у сумі 500,01 грн;

- за користування земельною ділянкою площею 5,6 га за 2017 рік у сумі 500,01 грн;

- за користування земельною ділянкою площею 3,6 га за 2017 рік у сумі 500,01 грн;

- за користування земельною ділянкою площею 5,6 га за 2018 рік у сумі 8805,05 грн;

- за користування земельною ділянкою площею 3,6 га за 2018 рік у сумі 500,01 грн.

В той же час, станом на 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 підлягало до сплати лише 9100,96 грн. Тобто ТОВ «Агрозем» навіть здійснило переплату орендної плати позивачу. За таких обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, до вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за землю за 2015 рік просить застосувати строк позовної давності, а саму справу розглянути з викликом сторін.

05 грудня 2019 року від позивача до суду надійшов відповідь на відзив, в якому остання не погоджується з доводами, зазначеними відповідачем у відзиві. Вважає, що сам відзив є не чим іншим, як намаганням ТОВ «Агрозем» уникнути матеріальної відповідальності перед орендодавцем. Наголошує, що ця обставина свідчить про недобросовісність відповідача та зловживання ним своїми правами. Свій позов підтримує і просить його задовольнити.

Суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

А у відповідності до положень ч. 6 ст. 279 ЦПК України Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за землю на загальну суму 69078,61 грн., розмір якої є значно меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Так, відповідно до ч. 2 ст. 409 ЦК України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором Права та обов`язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб.

Згідно з ч. 5 ст. 626 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено у ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною 2 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що у разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що 13 серпня 2007 року ОСОБА_2 уклала 2 договори оренди землі з ТОВ «Агрозем». Предметом договорів були земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 5,68 га ріллі та 3,6 га ріллі, які знаходяться на території Первомайської сільської ради Глухівського району Сумської області та належали ОСОБА_2 відповідно до Державних актів про право власності на землю серії Р-2 № 670214 та Р-2 № 670060. За цими договорами ТОВ «Агрозем» отримало у строкове платне користування земельні ділянки площею 5,68 га, та 3,6 га які розташовані на території Первомайської сільської ради Глухівського району Сумської області. Договори укладено строком на 20 років - до 2027 року включно. Відповідно до умов договорів, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у фіксованому розмірі 500,01 грн. на рік.

Також встановлено, що 24 березня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрозем» були укладені додаткові угоди до вказаних вище договорів оренди землі, відповідно до яких сторони домовились, що орендна плата за землю виплачується орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі в сумі 1254,64 грн. на рік за кожну земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадщину після неї прийняв її син і чоловік позивача - ОСОБА_3 , який за життя не оформив свої спадкові права, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Після смерті ОСОБА_3 на його спадкове майно, яке складалось із вказаних вище земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 5,6800 га ріллі та 3,6028 га ріллі, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Шосткинського приватного нотаріального округу 07 грудня 2018 року за № 1249.

Таким чином, відповідно до ст. 148 Земельного Кодексу України до позивача ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки - ОСОБА_2 за діючими договорами оренди землі від 13 серпня 2007 року.

10 грудня 1918 року позивач уклала договір оренди земельної ділянки площею 5,68 га з ТОВ «Агрозем», відповідно до якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8805,05 грн.

Щодо іншої земельної ділянки площею 3,6028 га сторони умов договору не міняли. Таким чином, відповідно до вказаних вище договорів оренди земельних ділянок та укладених до них додаткових угод орендна плата має складати:

- за 2016 рік - 2509,08 грн. (1254,54х2);

- за 2017 рік - 2509,08 грн. (1254,54 х2);

- за 2018 рік - 10059,59 грн. (8805, 05 +1254,54). Тобто, загальна сума орендної плати яку відповідач мав сплатити позивачу за 2016-2018 роки мала складати 15077,75 грн.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що 26.12.2018 року відповідач здійснив переказ коштів на платіжну картку позивача у сумі 14169,44 грн. орендної плати за землю за 2016-2018 роки.

Таким чином, сума заборгованості по орендній платі відповідача перед позивачем складає 908,31 грн. ( 15077,75 - 14169,44) яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідно до вимог цієї статті, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 354,94 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 81,72 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості по орендній платі за 2015 рік, то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем був пропущений трирічний строк звернення до суду, що у відповідності до ч. 4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача 908,31 коп. заборгованості за договорами оренди землі, 354,94 грн. інфляційних збитків та 3% річних від простроченої суми в розмірі 81,72 грн., а всього стягнути 1344,97 грн.

Також у відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, стягнувши їх в сумі 73,48 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозем», розташованого по вул. Києво-Московська, 57 в м. Глухові Сумської області, ЄДРПОУ 34171584, на користь ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість з оренди земельних ділянок в загальній сумі 1344,97 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозем» на користь ОСОБА_1 73,48 грн. понесених по справі судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон