open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2019

Справа № 910/12235/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, м. Харків, вул. Римарська, б. 16, оф. 13)

до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників

від позивача: не з`явились

від відповідача: Семенець І.І.

У судовому засіданні 04.12.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про зобов`язання вчинити певну дію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (надалі - позивач) та Акціонерним товариством "Альфа-Банк" укладено договір на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання № 35579031, на підставі якого відповідачу було відкрито наступні рахунки: № НОМЕР_1 (гривня) 21.08.2018; № НОМЕР_2 (долар США) 21.08.2018; № НОМЕР_2 (Євро) 21.08.2018. За доводами позивача, останній неодноразово звертався до відповідача з проханням погодити проведення операції з оплати боргових зобов`язань перед іноземними контрагентами, проте, відповідач зволікає з наданням погодження на здійснення валютної операції. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про зобов`язання відповідача усунути перешкодити в користуванні позивачем відкритими в банку рахунками та узгодити проведення валютної операції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12235/19 та постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 09.10.2019.

У судовому засіданні 09.10.2019 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 30.09.2019 у зв`язку з неявкою представника позивача.

21.10.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що подана заява не містить доказів, які б підтверджували наявність перешкод у користуванні позивачем відкритими у банку рахунками, а узгодження проведення валютної операції не входить до обов`язку банку. Крім того, відповідач зауважує, що позивач не подав до банку будь-яких документів, що підтверджували виникнення правовідносин між позивачем та компанією LINKOR.TRA.

У судовому засіданні 30.10.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження, перейти до розгляду справи по суті, відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.11.2019 за клопотанням представника позивача.

19.11.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача, у якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копію відповіді директора компанії Catalan Overseas S.A. та відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 20.11.2019 суд на місці ухвалив керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відкласти судове засідання на 04.12.2019.

04.12.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача, у якому останній просить суд закінчити підготовче засідання за наявними у справі матеріалами без їх участі.

У судовому засіданні, призначеному на 04.12.2019, суд на місці ухвалив відмовити позивачу у задоволенні вищевказаного клопотання.

У даному судовому засіданні суд заслухав представника відповідача, який заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

20 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (надалі- позивач, Клієнт) та Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (надалі- відповідач, Банк) був укладений договір на комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання №35579031 (надалі - договір).

Згідно з умовами п. 1.5 договору Банк відкриває Клієнту рахунок (-ки) перелік якого (их) наведено у Додатку А до цього договору: та/або - надає послуги з дистанційного обслуговування рахунку (ів) Клієнта,що відкриваються відповідно до умов цього договору або відкритих у банку раніше за допомогою Системи Клієнт-Банк (FOBS). Дистанційне обслуговування та використання Рухунку (ів) Клієнта здійснюється за допомогою відповідного програмного забезпечення та/або відповідних програмно-технічних засобів визначених втому числі у загальних умовах Договору, та/або- надає послуги щодо відкриття та обслуговування Рахунку ЕПЗ відкриває такий рахунок ЕПЗ а також емітує Клієнту обраний ним за типом та доступний у Банку корпоративний електронний платіжний засіб і видає клієнту Основну Карту (та за потреби Додаткові Картки) та протягом строку її дії здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта, надає інші послуги згідно з цим договором. Порядок та умови надання зазначених послуг здійснюється банком в порядку передбаченому загальними умовам цього договору.

Відповідно до довідки вих. №73561 від 21.08.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" були відкриті у Банку наступні поточні рахунки:

-№ НОМЕР_2 (Гривня) 21 серпня 2018 року;

-№ НОМЕР_2 (Долар США) 21 серпня 2018 року

IBAN НОМЕР_3;

-№ НОМЕР_2 (Євро) 21 серпня 2018 року

IBAN НОМЕР_3.

04 грудня 2017 року між позивачем, як продавецем, та компанією Catalan Overseas S.A. (Panama), як покупецем, підписаний Контракт №LSO 0412/17 від 04.12.2017 року на поставку «олії лляної нерафінованої сирої» у флексітанках в 45*20-ти футових контейнерах на умовах LCA з заводу «Березівський завод натуральних продуктів» Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Кирпична,40. Валюта даного контракту є долар США.

Згідно з п.6.1 Контракту покупець здійснив передоплату вартості товару у сумі 235 950,0 доларів США.

На виконання п. 5.1 Контракту покупцю відвантажено 106,86 тон товару на суму 76 404,90 доларів США.

У зв`язку з технічною неможливістю подальшого здійснення поставки товару в повному обсязі, покупець звернувсяз листом-вимогою №21/3 від 21.03.2019 року про повернення продавцем передоплату відповідно до підписаного Акту звірки взаємних розрахунків від 21.03.2019 року в сумі 1 59 545,10 доларів США.

У зв`язку з наданим усним поясненням покупця Catalan Overseas S.A. про неможливість отримання коштів, що належать поверненню на банківські реквізити, які прописані в Контракті LSO 0412/17 від 04.12.2017 року, покупець відступив право вимоги заборгованості в сумі 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017 новому Покупцю Livingston Organics LP на підставі підписаного тристороннього Договору № 21/03 відступлення права вимоги (цесії) від 21.03.2019 року.

Також до Контракту LSO 0412/17 від 04.12.2017 року була підписана тристороння Додаткова Угода № 4 від 21.03.2019 року про заміну сторони Контракту згідно договору № 21/03 відступлення права вимоги (цесії) від 21.03.2019 року на здійснення оплати заборгованості новому Покупцю Livingston Organics LP.

11 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 11/04, у якому просив останнього забезпечити проведення розрахунку з контрагентом (нерезидентом).

Листом №16/04 від 16.04.2019 позивач також надав пояснення Банку щодо інформації якою володів відносно контрагентів, копії контракту та договору цесії.

17 квітня 2019 року листом вих. №37262 від 17.04.2019 Банк відмовив позивачу у проведенні фінансової операції з метою розрахунків на користь Catalan Overseas S.A., так як вбачає ознаки ризикової діяльності в даній операції.

19 квітня 2019 року позивач звернувся до Банку з претензією вих. № 19/04, у якій просив останнього сплатити пеню за прострочення перерахування грошових коштів на рахунок контрагента.

З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2019 року також був укладений договір відступлення права вимоги №10/06, за яким Цедент - Catalan Overseas S.A. відступив новому Цесіонарію - LINKOR.TRADE FZE право вимоги заборгованості в сумі 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017.

10 червня 2019 року до контракту № LSO 0412/17 від 04.12.2017 була підписана трьохстороння Додаткова угода №5 про заміну сторони Контракту згідно договору відступлення права вимоги №10/06 від 10.06.2019 на здійснення оплати заборгованості новому покупцю LINKOR.TRADE FZE.

Листом вих.№03/07 від 03.07.2019 позивач повідомив Банк про вищевказані обставини та в додаток до нього скерував на адресу Банку повідомлення №10/07 від 10.07.2019, у якому зазначив, що після тривалих перемовин з LINKOR.TRADE FZE вдалось отримати інформацію про підтвердження проведення рахунків між компаніями за олію в жовтні-листопаді 2018 року.

30 липня 2019 року у відповідь на звернення позивача, відповідач направив лист №68238, у якому зазначив про відмову в проведені фінансової операції з огляду на ознаки її ризикової діяльності.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, безпідставно обмежив клієнта у розпорядженні та користуванні своїми рахунками, що є підставою для захисту його прав шляхом усунення перешкод у користуванні останніми та узгодження проведення валютної операції з компанією LINKOR.TRA за договором відступлення права вимоги №10/06 від 10.06.2019.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1067 цього Кодексу договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини 1, 2 статті 1068 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закон України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.

Правовідносини, що виникли між сторонами, окрім загального законодавства щодо відкриття та обслуговування рахунків, регулюються також нормами спеціального законодавства щодо валютних операцій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про валюту і валютні операції» транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи.

У частині 1 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» зазначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Згідно з ч. 7 ст. 11 даного Закону порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Відповідно до п. 4 Положення про валютний нагляд, що затверджене постановою Правління Національного банку України №13 від 03.01.2019 року (надалі - Положення №13), Національний банк та уповноважені установи здійснюють валютний нагляд в Україні з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству України з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Поняття «уповноважена установа» викладене в п. 9 п. 2 Положення №13, відповідно до якого уповноважена установа - це банк, філія іноземного банку (далі - банк), небанківська фінансова установа, оператор поштового зв`язку, який (яка) отримав (отримала) банківську ліцензію або ліцензію.

В п. 8 Положення №13 зазначено, що уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов`язані враховувати вимоги нормативно-правового акта Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про валюту і валютні операції» суб`єкти валютних операцій - резиденти зобов`язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції.

Відповідно до п. 6 Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, що затверджене постановою Правління Національного банку України №8 від 02.01.2019 року (надалі - Положення №8), уповноважена установа здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги цього Положення, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи).

В п. 4 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 року (надалі - Положення №5), зазначено, що клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти/банківських металів та/або переказу іноземної валюти/банківських металів/національної валюти в разі наявності підстав/зобов`язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами, які подаються для здійснення купівлі до банків, для здійснення переказу - до уповноважених установ. Документи не подаються у (п. 5 Положення №5) у випадку проведення операцій у незначному розмірі.

Згідно п. 16 Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Отже, відповідно до вищевказаних норм діючого законодавства, банк зобов`язаний до проведення зовнішньоекономічної операції отримати від клієнта та провести аналіз документів, що підтверджують виникнення зобов`язань останнього щодо перерахування коштів.

Як встановлено судом, 11.04.2019 року позивач звертався до відповідача з листом вих. №11/04, у якому просив останнього забезпечити проведення розрахунку з компанією Livingston Organics LP, якій на підставі Договору № 21/03 від 21.03.2019 було відступлено компанією Catalan Overseas S.A. право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" щодо заборгованості в сумі 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач повідомив, що у проведенні фінансової операції щодо перерахунку на користь Livingston Organics LP грошових коштів у розмірі 159 545.10 доларів США відмовляє, оскільки вбачає в ній ознаки ризикової діяльності.

Судом також встановлено, що 10.06.2019 між компанією Catalan Overseas S.A., як Цедентом, компанією LINKOR.TRADE FZE, як новим Цесіонарієм, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", як Боржником, було укладено новий трьохсторонній договір відступлення права вимоги №10/06, за яким Цедент відступив новому Цесіонарію право вимоги до Боржника щодо заборгованості в сумі 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017.

Отже, у відповідності до п.1. договору відступлення права вимоги №10/06 від 10.06.2019 компанія LINKOR.TRADE FZE стала новим кредитором за зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" за контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017.

З матеріалів справи вбачається, що при повторному зверненні позивача до Банку з листом вих.. №03/07 від 03.07.2019, у якому було повідомлено про необхідність здійснення оплати заборгованості в сумі 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017 на користь LINKOR.TRADE FZE, внаслідок укладення нового договору відступлення права вимоги №10/06 від 10.06.2019, відповідачем також було відмовлено у здійсненні фінансової операції на користь нового кредитора.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 та статті 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передання права вимоги (цесія) є заміною кредитора в зобов`язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов`язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, компанією Catalan Overseas S.A., як цедентом, було двічі відступлено (передано) право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (боржник) здійснити оплату боргу за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017, зокрема:

- на користь компанії Livingston Organics LP (цесіонарій-1) згідно Договору № 21/03 відступлення права вимоги (цесії) від 21.03.2019;

- на користь компанії LINKOR.TRADE FZE (цесіонарій -2) згідно Договору № 10/06 відступлення права вимоги (цесії) від 10.06.2019.

При цьому, жодних доказів розірвання договору № 21/03 відступлення права вимоги (цесії) від 21.03.2019 та повернення сторін у первинне положення для подальшого укладення договору № 10/06 від 10.06.2019 з новим цесіонарієм - компанією LINKOR.TRADE FZE, матеріали справи не містять.

Суд також звертає увагу, що при зверненні позивача з листом №03/07 від 03.07.2019 про здійснення оплати заборгованості в сумі 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017 на користь LINKOR.TRADE FZE, Банку не повідомлялись обставини та не надавались докази щодо розірвання попереднього договору відступлення права вимоги від 21.03.2019.

Поряд з наведеним, суд зазначає, що направлене на електронну пошту клопотання позивача від 19.11.2019 з листом компанії Catalan Overseas S.A. вих.. №31/10 від 31.10.2019, у якому остання повідомила ТОВ "Азотфострейд" про укладення між Цедентом та компанією Livingston Organics LP (цесіонарій-1) Додаткової угоди від 22.04.2019 до трьохстороннього Договору № 21/03 відступлення права вимоги (цесії) від 21.03.2019 про розірвання останнього та повернення вищевказаних осіб у попереднє становище, не приймається судом до уваги, оскільки дане клопотання було подано після початку розгляду справи по суті та за відсутності електронного цифрового підпису директора ТОВ "Азотфострейд".

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Тобто, інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним додаткового договору) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" як позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Суд відзначає, що в даному випадку звернення з позовом до суду обумовлюється позивачем як безпідставне обмеження ТОВ "Азотфострейд" в розпорядженні та користуванні своїми рахунками.

При цьому, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд вважає недоведеними позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факти порушення його прав або охоронюваних законом інтересів при відмові Банку у проведені фінансової операції з метою розрахунків на користь компанії LINKOR.TRADE FZE, оскільки належних та достатніх доказів в підтвердження факту виникнення правовідносин компанії LINKOR.TRADE FZE з ТОВ "Азотфострейд", на момент звернення останнього до банку про проведення зовнішньоекономічної операції на суму 159 545.10 доларів США за Контрактом № LSO 0412/17 від 04.12.2017, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його права чи інтересу з боку відповідача на момент звернення з позовом до суду та відповідно необхідності у його відновленні шляхом усунення перешкод у користуванні ТОВ "Азотфострейд" відкритими у Банку рахунками та узгодження проведення валютної операції з компанією LINKOR.TRA за договором відступлення права вимоги (цесії) №10/06 від 10.06.2019, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.12.2019

Суддя Л. Г. Пукшин

Джерело: ЄДРСР 86209002
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку