Постанова

Іменем України

27 листопада 2019року

м. Київ

справа № 285/3858/17

провадження № 61-34722св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 04 квітня 2018 рокуу складі судді: Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Позов обґрунтований тим, що згідно з контрактом від 30 серпня 2016 року відповідач навчався у Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації з 31 серпня 2016 року до 14 грудня 2016 року.

Відповідно до наказу начальника інституту від 14 грудня 2016 року № 250 з відповідачем достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України.

Витрати, пов`язані з навчанням та утриманням відповідача, становлять 33 072,07 грн, які в добровільному порядку він відмовляється відшкодувати.

Позивач просив суд стягнути з відповідачавитрати, пов`язані з навчанням та утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі, в розмірі 33 072,07 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації витати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у розмірі 33 072,07 грн, судові витрати зі сплати судового збору - 1 684,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не проведення відшкодування витрачених бюджетних коштів на утримання відрахованих курсантів завдає шкоди економічним інтересам держави.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2018 року залишено без руху. Надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали, для надіслання на адресу суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору учасники бойових дій звільняються виключно у разі, коли беруть участь у справах, пов`язаних з порушенням їх прав як учасників бойових дій, а не в інших справах.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 лютого 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 19 березня 2018 року відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не надав суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу суду апеляційного суду та справу направити на розгляд до апеляційного суду.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

14 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження вказаної обставини долучено до касаційної скарги ксерокопію посвідчення серії УБД № 035504, виданого на ім?я ОСОБА_1

ОСОБА_1 посилається на те, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях і у всіх справах щодо захисту своїх прав.

Позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.

У матеріалах справи наявне посвідчення серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_1 , в якому зазначено, що його пред`явник має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час постановлення ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги) (далі -Закон) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Верховний Суд зазначає, що зазначена пільга щодо сплати судового збору поширюється на учасників бойових дій, які звертаються до суду як позивачі за захистом своїх порушених прав.

У цій справі ОСОБА_1 не звертався до суду за захистом своїх порушених прав, є відповідачем у справі, тому доводи касаційної скарги з посиланням про звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону, є необґрунтованими.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France») від 11 листопада 1996 року, «Вєренцов проти України» («Vyerentsov v. Ukraine») від 11 квітня 2013 року.

Верховний Суд зауважує, що є обґрунтованим звужене тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону, яку суд апеляційної інстанції правильно витлумачив та відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд встановив, що підстав для скасування судового рішення немає, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є необґрунтованими з огляду на викладені вище висновки та мотиви.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 406, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 04 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко