ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.002233

адміністративне провадження №К/9901/30658/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 29 липня 2019 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Головатого Р.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.) по справі № 1.380.2019.002233 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У травні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 1297/17 від 01 грудня 2017 року, № 27/18 від 16 січня 2018 року, видані ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про адміністративне правопорушення № 2/1л/18/нз від 05 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 18842 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 6 460,00 грн.; № 13/1л/18-ф/пз від 31 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Одночасно позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із відповідними позовними вимогами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року роз`єднано позовні вимоги по справі № 1.380.2019.002233 за цим адміністративним позовом ОСОБА_1 , виділено в самостійне провадження вимоги про визнання протиправними та скасування постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про адміністративне правопорушення: №2/1л/18/нз від 05 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 18842 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 6 460,00 грн.; № 13/1л/18-ф/пз від 31 січня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно- будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов передано на розгляд Личаківському районному суду міста Львова.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 29 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 29 липня 2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У скарзі посилається на те, що відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та залишаючи позов без розгляду, безпідставно виніс оскаржувану ухвалу від 29.07.2019 року, оскільки таку ж саму заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду вже було розглянуто Львівським окружним адміністративним судом по цій же справі №1.380.2019.002233 і ухвалою цього суду від 06.06.2019 року строк на звернення до адміністративного суду було поновлено та у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено. Також позивач зазначив, що строк звернення до адміністративного суду із вимогами щодо оскарження постанов ДАБІ пропущений з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався лише 19.03.2019.

Верховний Суд ухвалою від 08 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою від 09 грудня 2019 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Колегія суддів переглянула рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, з`ясувала повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Звертаючись до суду з цим позовом про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності від 05.01.2018 року та від 31.01.2018 року, позивач зазначив, що отримав копії цих постанов лише 19.03.2019.

Цей адміністративний позов подано до суду першої інстанції 06.05.2019, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду від дати отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваних постанов (десятий день 29.03.2019).

Колегія суддів також враховує, що позивачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду за період з 30.03.2019 до 06.05.2019 (дата звернення з позовом), тобто після спливу десятиденного строку звернення до суду після отримання оскаржуваних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.

Покликання в касаційній скарзі на те, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідним позовом було розглянуто судом двічі і судами ухвалено два протилежні рішення, зводяться фактично до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, який дослідив ці обставини та надав їм оцінку.

Так, Восьмим апеляційним адміністративним судом встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів і постанов. Цією ж ухвалою суду вирішено розглянути в підготовчому засіданні заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. За результатами підготовчого засідання винесено ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року про роз`єднання позовних вимог у справі №1.380.2019.002233, а саме, про виділення вимог про визнання протиправними та скасування постанов ДАБІ у Львівській області про адміністративне правопорушення №2/1л/18/нз від 05.01.2018 та №13/1л/18-ф/пз від 31.01.2018 року, в самостійне провадження. Також за результатами підготовчого засідання винесено ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними і скасування приписів ДАБІ у Львівській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №1297/17 від 01.12.2017 року та №27/18 від 16.01.2018 року. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно- будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов передано на розгляд Личаківському районному суду м. Львова.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що Львівським окружним адміністративним судом не вирішувалось по суті питання щодо визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов ДАБІ у Львівській області про адміністративне правопорушення №2/1л/18/нз від 05.01.2018 та №13/1л/18-ф/пз від 31.01.2018, та про поновлення такого строку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі №1.380.2019.002233 вирішено питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом щодо вимог про визнання протиправними і скасування приписів ДАБІ у Львівській області.

Не вирішувалось питання щодо строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду із вимогами про визнання протиправними та скасування постанов ДАБІ у Львівській області про адміністративне правопорушення №2/1л/18/нз від 05.01.2018 та №13/1л/18-ф/пз від 31.01.2018, і в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 про передачу справи на розгляд Личаківському районному суду м. Львова, та в ухвалі Личаківського районного суду м. Львова від 17.07.2019 про прийняття справи до провадження та призначення до судового розгляду.

Верховний Суд зазначає, що встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Матеріали справи, за наявності відомостей про обізнаність позивача щонайменше з 19.03.2019 про існування оскаржуваних постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності, не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду (у десятиденний строк) за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду адміністративного позову у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди надали оцінку поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при постановленні ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 29 липня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 1.380.2019.002233.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 29 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 1.380.2019.002233 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко