open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року

Київ

справа №160/9746/18

адміністративне провадження №К/9901/17518/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №160/9746/18

за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Юрко І.В., (головуючий), Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» (надалі також КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради»), в якому просив:

1.1. зобов`язати відповідача внести зміни, як зворотну дію в часі, у раніше видану йому довідку серії 12ААА №394255 із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, а саме: захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, згідно отриманої постанови медичної (військово-лікарської) комісії №70 від 23 липня 2018 року, з метою отримання ним належної виплати різниці страхової суми від держави, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975;

1.2. визнати протиправним рішення відповідача від 19 вересня 2018 року (довідка про невизнання інвалідом №67) про відмову у призначенні йому інвалідності;

1.3. зобов`язати відповідача призначити йому третю групу інвалідності.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що при прийнятті рішення про відмову в надані йому статусу інваліда, у відповідача були наявні документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, які спричиняють обмеження життєдіяльності, однак КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» їх не взято до уваги та всупереч вимогам діючого законодавства не здійснено повного медичного обстеження, що призвело до ухвалення ним протиправного рішення.

2.1. Крім цього, позивач наполягає на тому, що для отримання від держави різниці в розмірі 180-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до Постанови Уряду від 25 грудня 2013 року №975, відповідачу потрібно внести зміни у раніше видану йому довідку серії 12ААА номер 394255 із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, однак, КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної ради» відповідні зміни не вносить, що, на думку ОСОБА_1 , є порушенням положень Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та вимог Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (надалі також Положення про МСЕК № 1317).

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний 15 липня 2002 року на військову службу до лав Міністерства внутрішніх справ України Калінінсько-Микитівським РВК м.Горлівки Донецької області.

5. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у м. Донецьку, що підтверджується довідкою від 09 грудня 2016 року №417.

6. Відповідно до свідоцтва про хворобу №68 від 19 листопада 2015 року військово-лікарською комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області було встановлено діагноз: хронічна радикулопатія L5-S1 ліворуч, з помірним больовим та м`язово-тонічним синдромами на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта, дифузної протрузії дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1 до 5,0 мм, з незначним порушенням статико-динамічної функції хребта. Міопія слабкого ступеня правого ока; викревлення носової перетинки без порушення функції дихання. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

7. ОСОБА_1 первинно був оглянутий відповідачем та згідно із Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №3 (надалі також МСЕК №3) серія 12ААА, позивача було визнано інвалідом 3 групи з 27 жовтня 2016 року, захворювання, пов`язане з проходженням військової служби (в ОВС), інвалідність була надана на 1 рік до 01 листопада 2017 року.

8. В подальшому, повторно позивач був оглянутий обласною МСЕК №1 01 серпня 2018 року та направлений до Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України, де перебував з 06 серпня 2018 року по 14 серпня 2018 року.

9. Даною медичною установою ухвалено висновок: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, протрузія L3-L4, кили L4-L5, L5-S1. Дискогенна радікулопатія зліва з нерізким больовим синдромом (люмоішалгія зліва). ПФХ 0-1 ст. Порушення функції опори та пересування в нерізкому ступені. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. За результатами досліджень в клініці інституту у пацієнта має місце ураження поперекового відділу хребта з порушенням функції 0-І ст., що підтверджується даними обстеження в клініці інституту. Значні порушення функції призвели до обмеження наступних видів життєдіяльності: до самостійного пересування - 0 ст.; до самообслуговування - 0 ст.; до орієнтації - 0 ст.; до спілкування - 0 ст.; до навчання - 0 ст.; до трудової діяльності - 0 ст.; до здатності контролювати свою поведінку - 0 ст.

10. 19 вересня 2018 року, з урахуванням консультативного висновку загальної комісії інституту, обласна МСЕК №3 винесла медекспертне рішення - група інвалідності не встановлена, що підтверджується довідкою №67.

11. У зв`язку із непогодженням позивачем із прийнятим рішенням обласної МСЕК №3, експертну справу було направлено на розгляд до Центральної МСЕК МОЗ України, яка провела його огляд 07 листопада 2018 року та встановила, що рішення обласної МСЕК №3 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом підтверджено.

12. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

13.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції медико-експертних установ, які приймають рішення на підставі результатів повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

13.2. Крім цього, судами попередніх інстанцій зазначено, що довідка серії 12ААА №394255, в яку позивач просить внести зміни, як зворотну дію в часі, із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, була видана виключно на підставі документів, які надійшли до МСЕК, та, оскільки закон не має зворотної дії у часі, внесення змін до вже виданої довідки буде суперечити вимогам чинного законодавства.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

14.1. Крім того, скаржник просить в судовому рішенні Верховного Суду встановити та прописати, що дійсно, на момент встановлення інвалідності, який в жовтні 2016 року, він мав вже довічно причинний зв`язок захворювання такий, що пов`язанний із захистом Батьківщини відповідно до постанови медичної (військово-лікарської) комісії від 23 липня 2018 року №70.

15. В обґрунтування поданої касаційної скарги позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не витребували та не дослідили всю медично - експертну документацію щодо проведеного відносно нього лікування та обстеження, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими.

16. Суддею - доповідачем Верховного Суду ухвалою від 26 червня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).

17. У встановлений строк ОСОБА_1 усунуто недоліки касаційної скарги.

18. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

19. У відзиву на касаційну скаргу відповідач проти її доводів заперечує, вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.

V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Частиною третьої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Відповідно до статті 3 Закону України від 21 березня 1991 року «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

23. Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням № 1317.

24. Згідно абзацу першого пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

25. В силу вимог пункту 12 Положення №1317 до повноважень Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії віднесено надання лікарям комісій консультаційної допомоги з питань проведення медико-соціальної експертизи; проведення у складних випадках огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

26. За приписами пунктів 17, 18 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. Голова комісії або керівник закладу охорони здоров`я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи.

VI. Висновок Верховного Суду

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

28. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, предметом цього спору є визнання протиправним рішення відповідача про відмову в надані статусу інваліда та зобов`язання до вчинення певних дій з метою отримання позивачем різниці страхової суми від держави.

29. При цьому, виникнення спірних правовідносин обумовлено, зокрема, незгодою позивача з правомірністю рішення відповідача від 19 вересня 2018 року (довідка про невизнання позивача інвалідом №67).

30. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи спростовуються доводи ОСОБА_1 у протиправності дій відповідача під час винесення оскаржуваного рішення від 19 вересня 2018 року (довідка про невизнання інвалідом №67) про відмову у призначені позивачу інвалідності.

31. Судом також зазначено, що 19 вересня 2018 року, з урахуванням консультативного висновку загальної комісії інституту, обласна МСЕК №3 винесла медичне рішення - група інвалідності не встановлена, що підтверджується довідкою №67.

32. Апеляційний суд, підтверджуючи висновок про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в зазначеній частині позову, вказав,що оскарження рішення комісії в адміністративному порядку може бути лише щодо підстав та повноважень органу, який приймає рішення, та у відповідності до способу прийняття такого рішення. Законність самого висновку з питань, зокрема, відповідності стану здоров`я особи висновкам комісії щодо наявності захворювання чи встановлення інвалідності не є завданням адміністративного судочинства.

33. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

34. Обов`язковою ознакою дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

35. Відповідно до пункту 19 Положення №1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

36. Приписами пункту 24 Положення №1317 форма документів, що використовується у роботі комісій, затверджується Міністерством здоров`я України.

37. Наказом Міністерства здоров`я України від 30 липня 2012 року №577 затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях. Зокрема, вказаним наказом визначено форми акту огляду медико-соціальною експертною комісією (№157/о), виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (№157-1/о), довідка про невизнання інвалідом (№167/о).

38. При цьому, колегія суддів вказує на те, що хоча спірна довідка від 19 вересня 2018 року №67 про невизнання позивача інвалідом носить інформаційний характер, предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства в даному випадку може бути сама процедура проведення медико-соціальної експертизи позивача, дотримання відповідачем в повній мірі положень Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», вимог Положення №1317 і прийняття, відповідно, ним рішення щодо встановлення або не встановлення групи інвалідності, про що обґрунтовано звернуто увагу в оскаржуваних судових рішеннях.

39. Разом з цим, ОСОБА_1 в позовній заяві просить визнати, зокрема, протиправним рішення відповідача від 19 вересня 2018 року про відмову у призначенні йому інвалідності - довідку про невизнання інвалідом №67, яка підписана тільки головою МСЕК з проставленням печатки обласної МСЕК №3.

40. Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на доведеність відповідачем правомірність своїх дій та рішень.

42. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу третю групу інвалідності , колегія суддів зазначає, що відповідно до положень КАС України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

43. Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

44. Приписами Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що до компетенції медико-соціальної експертизи відноситься комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

45. При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

46. За таких обставин, колегія суддів зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу групи інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією, а відтак погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволені цієї позовної вимоги з огляду на наявність виключеної компетенції медично-експертних установ щодо встановлення або не встановлення особі інвалідності.

47. Щодо позовної вимоги про внесення змін, як зворотної дії у часі, в довідку серії 12ААА №394255 із вказанням правильного причинного зв`язку інвалідності, колегія суддів зазначає, що дана довідка видана позивачу з підстав встановлення йому третьої групи інвалідності 31 жовтня 2016 року та із встановленням в ній дати наступного переогляду - 20 жовтня 2017 року; дана довідка видана до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.

48. Відповідно до пункту 24 Положення №1317 комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

49. Внесення будь-яких змін, уточнень, доповнень до вказаної форми первинної облікової документації, що використовується в медико - соціальних експертних комісіях, зокрема, в довідку до акту огляду МСЕК як зворотну дію у часі, діючим законодавством не передбачено, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні і цієї позовної вимоги.

50. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51. Разом з цим, в касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено: чи мала повноваження обласна МСЕК №1 здійснювати медичний огляд під час перебування його на стаціонарному лікуванні, на яких підставах обласна МСЕК №1 не винесла рішення щодо інвалідності стосовно нього та чи відповідає це вимогам закону, чи мала повноваження обласна МСЕК №1 направляти позивача відразу на огляд до іншої медичної установи, чи була досліджена обласною МСЕК №1 і Центральною МСЕК МОЗ України вся медична документація відносно нього та у зв`язку з чим позивача не повідомлено про рішення Центральною МСЕК МОЗ України.

52. Тобто, скаржник в даному випадку порушує питання щодо встановлення правомірності або неправомірності дій відповідача при проведенні ним медико-соціальної експертизи, встановлення при цьому фактів порушення положень Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та вимог Положення №1317, що не було заявлено позивачем у адміністративному позові та не було предметом розгляду судами попередніх інстанцій, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги.

53. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

54. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

55. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

56. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

VI. Судові витрати

57. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова

Джерело: ЄДРСР 86203381
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку