ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2019 року

м. Київ

справа №754/4072/18, адміністративне провадження №К/9901/61475/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзеров А.А., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17.05.2018р. (суддя - Галась І.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018р. (судді - Беспалов О.О., Губська О.А., Парінов А.Б.) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2018р. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України в якій просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виконання постанови Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2006р. у справі №2-а446/05 в частині не проведення йому в повному обсязі перерахунку і виплати пенсії, з урахуванням доплати за виконання службових обов`язків в зоні відчуження ЧАЕС, починаючи з 01.01.2005р. і по день перерахунку, та не включення в подальшому після перерахунку до його пенсії доплати за виконання службових обов`язків в зоні відчуження ЧАЕС;

на виконання постанови Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2006р. у справі №2-а446/05 зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату йому пенсії, з урахуванням доплати за виконання службових обов`язків в зоні відчуження ЧАЕС, починаючи з 01.01.2005р. і по день перерахунку, а також і надалі після перерахунку продовжувати виплату йому пенсії, з урахуванням доплати за виконання службових обов`язків в зоні відчуження ЧАЕС.

В обґрунтування заяви посилався на те, що відповідачем в рамках виконання постанови Деснянського районного суду міста Києва від 28.02.2005р. так і не було враховано в повному обсязі отримані ним доплати перед виходом на пенсію, зокрема доплати за виконання службових обов`язків в зоні відчуження, адже проведений в лютому 2016 року Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахунок пенсії було здійснено тільки за період з 01.01.2005р. по 31.08.2005р. і на сьогоднішній день нарахування та виплата йому пенсії здійснюється без зазначеної доплати, вказане свідчить про порушення його прав, які передбачені Конституцією України, зокрема право на соціальний захист.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17.05.2018р. заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику на підставі пропуску строку звернення до суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2108р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивування. В іншій частині залишено без змін.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі, не передаючи справу на новий розгляд.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не перевірено всі обставини справи, адже наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що заява в порядку ст. 383 КАС України було подано до відділення поштового зв`язку саме 26.03.2016, тобто в межах десятиденного строку, з дня коли він дізнався про порушення своїх прав.

Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про момент коли позивач дізнався про порушення своїх прав, як того вимагає ст. 383 КАС України, оскільки суд не досліджував та не перевіряв, виходячи з чого держаний виконавець прийшов до висновку про фактичне виконання рішення суду у справі №2а-446/05, чи отримував державний виконавець будь-які документи від Головного управління Пенсійного фонду України про повне виконання рішення суду.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2018р. позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, зареєстрованою судом першої інстанції 28.03.2018р.

Повертаючи заяву заявнику суд першої інстанції виходив з того, що заяву було подано з пропуском строку, оскільки останнім днем звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, враховуючи отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заявником саме 16 березня 2018 року є 26 березня 2018 року (понеділок).

Суд виходив з того, що заявник звернувся до суду шляхом направлення поштового відправлення на адресу суду 27.03.2018р., тобто на наступний день після закінчення визначеного ст. 383 КАС України десятиденного строку.

Суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що заяву було подано до відділення поштового зв`язку 26.03.2018р.

Крім того, суд виходив з того, що у своїй заяві заявник зазначає, що у листопаді 2017 року звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання, в тому числі, неправомірною постанови державного виконавця від 16.09.2016 р. про закінчення виконавчого провадження у справі № 2а-446/05 щодо примусового виконання рішення суду про перерахунок пенсії у зв`язку з фактичним виконанням.

Судом встановлено, що обставини щодо дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині виконання рішення суду у справі № 2а-446/05 були відомі заявнику ще у 2017 році станом на момент звернення до суду, а не з листа відповідача у вказаній справі, отриманого 16.03.2018 року, як зазначено у заяві.

Крім того, суд виходив з того, що судом першої інстанції було залишено поза увагою обізнаність заявника з приводу зазначених обставин у 2017 року, висновок щодо початку перебігу встановленого строку 16.03.2018р. є помилковим, оскільки заявником пропущено строк, встановлений положеннями ст. 383 КАС України для звернення з відповідною заявою до суду.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 4 статі 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Апеляційний суд встановив, що заяву подано 26.03.2018р. протягом 10 днів з часу отримання повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Разом з тим апеляційний суд виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення уже була предметом судового розгляду, а тому позивачу було відомо про порушення його прав ще у 2017 році.

Такі висновки на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки дізнавшись у 2017 році про порушення своїх прав з боку відповідача позивач реалізуючи надане законом право звертався до суду за захистом і такі дії відповідача були предметом судового розгляду.

В той же час, як встановлено в судовому засіданні повторне звернення позивача до суду пов`язане не з подіями 2017 року, а з неналежним на думку позивача перерахунком пенсії уже в 2018 році, а тому саме з часу отримання відмови у перерахунку пенсії у 2018 році необхідно обчислювати строк подачі заяви до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, допустили порушення норм процесуального права, а тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 17.05.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

А. Ю. Бучик