Справа № 761/33564/19

Провадження № 2/761/7059/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Пірак М.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Метробуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з даним позовом, зважаючи на наступне. У період з 20 жовтня 2008 року по 28 вересня 2018 року позивач перебував в трудових правовідносинах з Приватним акціонерним товариством «Метробуд». З 20.10.2008р. по 31.08.2016 р. ОСОБА_1 працював на посаді інженера ВТВ 1 категорії, а з 01.09.2016р. включно до звільнення - 28.09.2018р., на посаді провідного інженера ВТВ, що підтверджується записами у трудовій книжці. Під час роботи на відповідача позивачу було нараховано, але не виплачено заробітну плату у розмірі 49 478, 40 грн., що підтверджується довідкою виданою ПрАТ "Метробуд"а за № 28/09 від 28.09.2018 року. Таким чином, Відповідачем грубо порушено приписи ст. 115 КЗпП України. 28 вересня 2018 року позивач я був звільнений за власним бажанням, згідно з Наказом №89ос від 28.09.2018р. Однак, в день звільнення, 28.09.2018р., відповідач письмово не повідомив позивача про розмір нарахованих ним сум та не здійснив виплату останніх , що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. В рахунок погашення заборгованості з заробітної плати, 03 січня 2019 року відповідачем було перераховано на картковий рахунок позивача грошову суму у розмірі 12 864, 82 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед працівником становить 36 613, 58 грн. З урахування положень ст.ст. 116, 117 КЗпП України сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 36 613, 53 грн. - невиплачена у день звільнення заробітна плата; 93 217, 60 грн. - середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, яка нарахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. Зважаючи на викладене ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість по заробітній платі у розмірі 36 613, 58 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, який станом на 23.08.2019р.становить 93 217, 60 грн.

29.08.2019 р. у даній цивільній справі відкрито провадження, з урахуванням положень ст.ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов де зазначено наступне. Позивач дійсно був звільнений за власним бажанням 28.09.2018 р. та в цей день йому було нараховано всі суму, що підлягають виплаті у сумі 49 478,40 грн. Проте, 28.099.2018 р. позивач був відсутнім на робочому місці, а тому зазначені суми не були виплачені. Крім того, зважаючи на те, що грошові кошти у розмірі 36 613,58 грн. Були виплачені позивачу 09.09.2019 р. поданий позов є передчасним.

У відповідь на відзив ОСОБА_3 вказав, що здійснення розрахунку при звільненні є обов`язком роботодавця. Та у разі надані працівникові відпустки з наступним звільненням, здійснення розрахунку проводиться не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

В подальшому позивачем зменшено позовні вимоги у зв`язку із тим, що відповідачем здійснено остаточний розрахунок, а саме 09.09.2019 р. перераховано на картковий рахунок позивача невиплачену заробітну плату у сумі 36 613,58 грн. з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 96 969,94 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 28.09.2018 р. по 09.09.2019 р. виходячи з того, що середньоденний заробіток позивача становив 416,18 грн.

В судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки, їх поважність не повідомив.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3 , його представника, дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено і не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та був звільненим з посади посаді провідного інженера ВТВ, яку обіймав в Приватному акціонерному товаристві «Метробуд» 28.09.2018 р.

Як свідчать матеріали справи, і це підтверджується довідкою ПрАТ «Метробуд», на день звільнення позивачу було нараховано суму у розмірі 49 478,40 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як свідчать матеріали справи остаточний розрахунок з ОСОБА_3 відповідачем було здійснено 09.09.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Під час розгляду справи не було встановлено наявності спору щодо розміру сум, що належать до виплати позивачу.

Також не було встановлено обставин, які свідчать про поважність не здійснення розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з посади.

Відповідно до позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 21.01.2015р. (№6-195цс14), не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 117 цього кодексу. Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено порядком. При цьому слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Судова палата у цивільних справах Верховного суду України у своїй постанові від 01.03.2017р. по справі №635/2084/16-ц зазначає, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки ТОВ «Метробуд», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: 416, 18 грн. (липень 2018р. - 9 309, 54 грн., 22 робочих дні, серпень 2018р. - 9 002, 61 грн., 22 робочих дні - 9 309, 54 грн. + 9002, 61 грн. = 18 312, 15 грн.: 44 роб. дні).

За розрахунком позивача, який було перевірено в судовому засіданні середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 28.09.2018 р. по 09.09.2019 р. становить 96 969, 94 грн. (416, 18 грн. х 233 роб. днів).

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу за положеннями ч. ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, відповідно до ст. 80 ЦПК України.

Зважаючи на обставини встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіляючи судові витрати суд керується приписами ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268, 352,354, ЦПК України, ст. ст. 116,117 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Метробуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Метробуд» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 32961977) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 96 969 грн. 94 коп..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Метробуд» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 32961977) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 932 грн. 18 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.11.2019 року.

Суддя