open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/906/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна

Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.

09 грудня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (повний текст рішення складено 16.09.2019 року, м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії, відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з часу звернення за перерахунком пенсії, а саме з 09.01.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є реабілітованою особою із правом на пільги та до призначеної пенсії їй виплачується підвищення у розмірі 43,52 грн., передбачене пп.2 п.4 постанови КМУ від 16.07.2008р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» як члену сім`ї репресованої особи, яку було примусово переселено та яких у подальшому було реабілітовано. Зазначає, що 09.01.2019р. звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплату їй пенсії з зарахуванням у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення пенсії періоду перебування на засланні з 6 липня 1949 року по 12 липня 1956 року, а також здійснення перерахунку та виплату їй пенсії як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно. Однак, листом №9808/02 від 21.03.2019р. відповідач відмовив їй у вказаному перерахунку.

Відмову відповідача позивач вважає протиправною, оскільки вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вишу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», зважаючи на те, що останній звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу.

Ухвалою суду першої інстанції від 09.08.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що після набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підвищення пенсій громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено фактично виплачувались на підставі положень п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002р. «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». На даний час позивач згідно постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» отримує підвищення до пенсії у розмірі 43,52грн. як член сім`ї репресованих осіб. Відповідач вказує, що відповідно до п.16 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017р. №2148-VIII мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Тобто, Закон України "Про пенсійне забезпечення" втратив чинність. Вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач не відноситься до громадян, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, а є членом сім`ї таких осіб, яким виплачується підвищення на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

На думку відповідача, позовні вимоги є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з часу звернення за перерахунком пенсії, а саме з 01.03.2019р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до спеціального фонду Державного бюджету України (Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача 34317206084013, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 16.09.2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що з копії довідки відділу внутрішніх справ Дондушевського райвиконкому ради народних депутатів від 07.06.1989 року позивачка, як член сім`ї була виселена та перебувала на спецпоселенні з 06.07.1949 року по 12.07.1956 року, а згодом реабілітована. Відповідач звертає особливу увагу на те, що пунктом "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №17778-ХІІ було передбачено підвищення пенсій :громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані - на 50 відсотків, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, що свідчить про необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції. На думку відповідача, Головне управління діяло у межах та спосіб наданих повноважень та згідно норм чинного законодавства.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 04.12.2019 року призначено до апеляційного розгляду.

Керуючись приписами ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно довідки відділу внутрішніх справ Дондюшанського райвиконкому №2291 від 07.06.1989р. ОСОБА_1 , батьки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інші члени сім`ї, які виселені 06.07.1949р. за межі республіки на підставі Постанови Ради Міністрів Молдавської ССР від 10 квітня 1969 року, були реабілітовані (а.с.6). Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 виданим 08.08.1991р. (а.с.10). Згідно розпорядження пенсійного органу НОМЕР_1 від 24.07.1997р. розмір пенсії позивача перераховано з 01.08.1997р. в розмірі 34,96грн., та в подальшому перераховано з 01.09.2008р. на підставі розпорядження №34 в розмірі 544,00грн. (а.с.26-27).

Рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької міської ради від 21.09.2018р. №1.3 на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років" ОСОБА_1 видано посвідчення реабілітованої особи із правом на пільги (а.с.8).

02.03.2019 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою, у якій, зокрема, просила здійснити перерахунок та виплату пенсії як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно (а.с.23).

Листом №9808/02 від 21.03.2019р. органом Пенсійного фонду, з-поміж іншого, відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії як реабілітованій особі, яка зазнала політичних репресій у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щомісячно.

Позивачка вважає протиправною вказану вище відмову відповідача, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що дії відповідача щодо відмови у проведенні розрахунку та виплаті підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій та згодом реабілітована у розмірі, передбаченому п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправними. Суд першої інстанції вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з часу звернення за перерахунком пенсії, а саме з 01.03.2019р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» №2325-УІІІ від 05.05.2018р. реабілітованими слід вважати осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25.12.1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.

Згідно статті 3 Закон №962-XII реабілітовано всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями.

Статтею 9 даного Закону встановлено, що вирішення питань, пов`язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладено на обласні, міські і районні Ради народних депутатів. З цією метою Радам народних депутатів утворити штатні комісії, положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України.

За дорученням цих комісій органи внутрішніх справ встановлюють факти безпідставності заслання і вислання, направлення на спецпоселення, а також конфіскації і вилучення майна у зв`язку з необґрунтованими репресіями і матеріали перевірки надсилають комісіям.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 01.11.1991 року №1788-XII призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Водночас, згідно ж з пп. 2 п. 4 Постанови КМУ № 654 з 01 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 грн.

Згідно п.6 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає розмір мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст.28 Закон №1058-IV. Також, ст.28 Закону №1058-IV передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому поняття мінімальної пенсії за віком, наведене у ст. 28 Закону №1058-IV необхідно застосовувати для визначення розміру підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV закріплено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, на переконання суду апеляційної інстанції, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу слід застосовувати пункт "г" частини 1 статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не постанову КМУ "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав відповідних осіб.

Посилання апелянта на постанову КМУ "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" №654 від 16.07.2008 року, як на нормативний акт, що поширюється на спірні правовідносини є хибним, оскільки положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають вищу юридичну силу, та відповідно до принципу подолання ієрархічної колізії підлягають до застосування у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що підвищення до пенсії, яке виплачується позивачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 654 звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене, враховуючи, що Закон № 1788-XII має вищу юридичну силу, ніж Постанова КМУ № 654, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення зазначеного Закону.

Колегія суддів встановила, що з оскаржуваної відмови слідує, відповідач відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виходив з позиції, відповідно до якої розмір підвищення до пенсії на підставі позивача визначається постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р. "Про підвищення пенсійного забезпечення громадян", а розмір пенсії згідно з ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 гривень, а членам їх сімей, яких було примусово переселено 43,52 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка отримує підвищення до пенсії у розмірі 43,52грн. як член сім`ї репресованих осіб.

Громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані на підставі статті 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», призначені пенсії підвищуються на 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а членам їх сімей, яких було примусово переселено на підставі статті 3 вказаного Закону - на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 7 Постанови Верховної ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 24.12.1993р. №3812-XII направлення у заслання, вислання та спеціальні поселення в адміністративному порядку (стаття 3) - застосування репресій на підставі рішень місцевих органів влади, адміністративних органів, посадових осіб чи громадських організацій з політичних мотивів до сімей осіб, репресованих за обвинуваченням у контрреволюційних злочинах; до осіб, визнаних соціально небезпечними у політичному відношенні, противниками колективізації; до обвинувачених у зв`язках з так званими «ворогами народу», у приналежності до політичних партій тощо.

Довідки про реабілітацію, згідно із статтею 3 цього Закону видаються реабілітованим на їх вимогу органами внутрішніх справ за наявності у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на виселених осіб тощо), а за відсутності таких документів - районними комісіями по поновленню прав реабілітованих після встановлення ними факту виселення.

На підставі рішення Дондюшанського райвиконкому №2291 від 07.06.1989р., а також рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької міської ради від 21.09.2018р. №1.3 ОСОБА_1 надано статус реабілітованої особи. Таким чином суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачка має право на підвищення до пенсії, передбачене п."г" ст.77 Закону в розмірі 50% пенсії.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні розрахунку та виплаті підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій та згодом реабілітована у розмірі, передбаченому п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправними.

Посилання відповідача на те, що позивач не є особою, яка зазнала репресій та згодом реабілітована, а є членом сім`ї осіб, яких було примусово переселено, спростовується рішеннями про визнання її реабілітованою, що враховуючи вищенаведені положення законодавства включає в себе поняття особи, яка зазнала репресій.

Наведені обставини свідчать про те, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з часу звернення за перерахунком пенсії, а саме з 01.03.2019р.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права викладений Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 року у справі №446/1848/16-а.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS V. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У свою чергу, Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС не доведено правомірність своїх дій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до пункту "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, тому її позовні вимоги підлягали задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують і не впливають на правильність прийнятого рішення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 грудня 2019 року.

Головуючий

Охрімчук І.Г.

Судді

Капустинський М.М. Смілянець Е. С.

Джерело: ЄДРСР 86201081
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку