ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.004977

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Ковальчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області, Відповідач), в якій, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Львівській області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про виплату.

Ухвалою від 27.09.2019 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою від 17.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.11.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (арк. справи 62-67).

20.11.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що не погоджується з відмовою Відповідача у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Зазначає, що ним було подано необхідних пакет документів для вирішення вказаного питання. Крім того, наголосив, що інвалідність встановлена в межах шестимісячного строку після звільнення зі служби з органів поліції, відтак у Відповідача не було підстав для відмови у призначенні одноразової допомоги з огляду на пропуск строку. Враховуючи викладене, вважає відмову відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною.

Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (арк. справи 62-67). Наголосив, що відповідно до частини 4 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Крім того, відповідно до підпунктів 1, 2, 3 частини 1 Розділу ІІ Порядку № 4 від 11.01.2016 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є встановлення поліцейському інвалідності, а саме дата з якої встановлено таку інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико - соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико - соціальної експертної комісії. Зазначив, що з моменту звільнення Позивача з поліції до моменту встановлення інвалідності минуло 197 днів або 6 місяців 13 днів. Таким чином, на думку Відповідача Позивач пропустив шестимісячний строк після звільнення з поліції для звернення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги. Щодо посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 та наказ Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 в частині дати встановлення інвалідності, Відповідач вказав, що такі є безпідставними, оскільки питання встановлення інвалідності колишньому поліцейському і як наслідок виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського цілком і повністю врегульовано нормами спеціального законодавства. Виходячи з вищезазначеного, відсутні правові підстави для призначення та виплати Позивачу одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського.

Представник Позивача подав суду відповідь на відзив. Наголосив, що інформація, яка зазначена у листі суперечить висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 16.05.2019, оскільки Позивач звернувся до Відповідача із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги 05.02.2019, тобто в межах шестимісячного строку визначення групи інвалідності, у якому ОСОБА_1 набув право на одноразову грошову допомогу.

Також представник Позивача наголосила на помилковості твердження Відповідача, що питання встановлення колишньому поліцейському групи інвалідності цілком і повністю врегульовано нормами спеціального законодавства, а саме наказом МВС від 11.01.2016 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293. Представник звернув увагу суду на те, що сфера дії вказаного Порядку поширюється на питання оформлення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських. Водночас, правовідносини, пов`язані з встановлення групи інвалідності виникають між колишніми поліцейськими та МСЕК, відтак знаходяться поза сферою правового регулювання цього Порядку. Підсумовуючи усе вищенаведене, представник Позивача наголосив, що Позивач виконав усі законодавці умови, необхідні для позитивного вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги, відтак вважає відмову Відповідача у призначенні такої допомоги протиправною та необґрунтованою.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу по особовому складу № 528 о/с від 06.08.2018 ОСОБА_1 звільнено зі служби з 07.08.2018 за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" "через хворобу".

Передумовою для такого звільнення був висновок військово - лікарської комісії від 02.08.2018 про непридатність ОСОБА_1 до служби в поліції за станом здоров`я через захворювання.

10.12.2018 ОСОБА_1 направлено до МСЕК для проходження медико - соціальної експертизи.

З 05.02.2019 по 20.02.2019 ОСОБА_1 проходив медико - соціальну експертизу, за результатами якої йому було встановлено ІІІ групу інвалідності "захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції" терміном від 05.02.2019 до 01.03.2020.

26.02.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника ГУНП у Львівській області генерала поліції 3-го рангу Середи В.В. у якій просив призначити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що разом із заявою позивачем подано: оригінал довідки Обласної МСЕК № 1 серії 10ААА №008465 від 20.02.2019; копія виписки з акта огляду Обласної МСЕК № 1 до довідки серії 12ААА №839692 від 20.02.2019; копія свідоцтва про хворобу ВЛК №233 від 02.08.2018; оригінал довідки обласної дирекції ПАТ "НАСК" ОРАНТИ" №1390/311 від 04.03.2019; оригінал довідки ГУМВСУ у Львівській області №166/31/01-2019 від 26.02.2019; копія паспорта НОМЕР_2 від 24.02.2006; копія ідентифікаційного номера; копія картки реквізитів банку; оригінал заяви на виплату через банк.

Листом ГУНП у Львівській області від 16.05.2019 № 362/17/05-2019, повідомлено ОСОБА_1 про те, що робоча група по розгляду документів для оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності відмовила у призначенні допомоги на підставі підпункту "г" пункту 1 статті 101 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з порушенням вимог статті 97 цього Закону в частині порушення строків на визначення поліцейському групи інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення групи інвалідності (арк. справи 11).

Не погоджуючись із наданою відповіддю, Позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Статтею 99 Закону України "Про Національну поліцію" визначено розміри одноразової грошової допомоги.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 цієї статті розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:

а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно з частиною 2 статті 100 Закону України "Про Національну поліцію", у разі встановлення факту настання смерті поліцейського, а також особи, звільненої зі служби в поліції, внаслідок обставин, зазначених у пунктах 3 - 6 частини першої статті 97 цього Закону, якщо смерть настала протягом шести місяців після отримання інвалідності чи травми, внаслідок отримання яких поліцейський раніше отримував одноразову грошову допомогу згідно із зазначеними пунктами, виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, зазначеним у цьому Законі, здійснюється з вирахуванням суми допомоги, отриманої померлим.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням поліцейському інвалідності виникає за дотримання сукупності таких умов:

- інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

- інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

- причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

В частині 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" вказано, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Розділу І Порядку №4, призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у випадку, пов`язаному з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Згідно пункту 1 Розділу ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Як видно з матеріалів справи, Позивача звільнено з органів поліції через хворобу з 07.08.2019 (наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.08.2018 №528 о/с) (арк. справи 13).

В подальшому, за результатами обстеження обласною МСЕК № 1 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності "захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції" терміном від 05.02.2019 по 01.03.2020.

Відповідно до відповіді Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський обласний центр медико - соціальної експертизи" від 18.09.2019 №322, наданої на запит адвоката Ковальчук І.О. щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 , датою встановлення інвалідності вважається день надходження до комісії документів. З наданої відповіді також вбачається, що датою надходження документів на МСЕК від ОСОБА_1 є 05.02.2019.

Таким чином, з наведеного вбачається, що оскільки Позивача звільнено з органів поліції через хворобу з 07.08.2018, а інвалідність встановлена 05.02.2019, тобто до спливу шести місяців із дня звільнення позивача з поліції, у ОСОБА_1 наявні обов`язкові умовами для призначення одноразової грошової допомоги.

Водночас, Відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності покликався на підпункт "г" пункту 1 статті 101 Закону України "Про Національну поліцію" та порушення вимог статті 97 цього Закону в частині порушення строків на визначення поліцейському групи інвалідності.

Відповідно до підпункту "г" пункту 1 статті 101 Закону України "Про Національну поліцію" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком, зокрема, подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що Відповідач жодних доказів подання Позивачем неправдивої інформації не надав.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка ГУМВС України у Львівській області від 26.02.2019 №166/31/01-2019, згідно якої ОСОБА_1 з документами на виплату одноразової грошової допомоги згідно із Законом України "Про міліцію" за період з 07.07.2015 і по 26.02.2019 не звертався.

Щодо покликання Відповідача на порушення Позивачем строків для призначення одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позов наголошував, що з моменту звільнення, а саме з 07.08.2018 до моменту встановлення Позивачу інвалідності минуло 197 днів (шість місяців та 13 днів), що вказує на пропуск шестимісячного строку після звільнення особи з поліції, а відтак втрату Позивачем права на звернення за допомогою тоді, коли інвалідність наступить після спливу шести місяців після звільнення особи з поліції.

Датою встановлення Позивачу інвалідності Відповідач вважає 20.02.2019, оскільки саме цим числом датована довідка КЗ ЛОР "Львівcький обласний центр медико - соціальної експертизи" серії 10ААА №008465.

При обґрунтуванні вказаної позиції відповідач покликався на положення статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", Порядку № 4 та практику Верховного Суду, викладену у постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі 822/3788/17 та від 22.01.2019 у справі №2340/2663/18.

З цього приводу суд зазначає, що сфера дії Порядку № 4 поширюється на питання оформлення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських. Водночас, правовідносини, пов`язані з встановлення групи інвалідності виникають між колишніми поліцейськими та МСЕК, відтак знаходяться поза сферою правового регулювання цього Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878 затверджено Положення про Міністерство внутрішніх справ.

Пунктом 3, 4 вказаного Положення визначено завдання та компетенцію Міністерства. Детальний аналіз цих завдань та компетенції свідчить, що визначення порядку діяльності МСЕК не віднесено до повноважень Міністерства внутрішніх справ, відтак, встановлення колишнім працівникам поліції груп інвалідності відбувається в загальному порядку, який визначається Міністерством охорони здоров`я.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267 затверджено Положення про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення №267).

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 Положення №267 відповідно до покладених на нього завдань у сфері охорони здоров`я проводить медико - соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.09.2011 №561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 №1295/20033 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція №561).

Пунктом 1.12 цієї Інструкції передбачено, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Крім того, порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначено у Положенні про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).

Згідно з пунктом 8 Положення № 1317, датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.

Відповідно до пункту 3 цього Положення, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягай повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Отже, з огляду на зазначені вище норми, законодавством визначено подію, з настанням якої у особи виникає право на призначення одноразової грошової допомоги, а саме - дата встановлення особі інвалідності, якою є день надходження до комісії документів.

Як видно з матеріалів справи, днем надходження документів до комісії від ОСОБА_1 було 05.02.2019, відтак саме ця дата є днем встановлення ОСОБА_1 інвалідності.

Вказане підтверджується копією відповіді КЗ ЛОР "ЛОЦМСЕ" від 18.09.2019 №322, наданої на запит адвоката Ковальчук І.О. щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 (арк. справи 33).

Крім того, як видно з висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 16.05.2019, складеного за результатами розгляду матеріалів ОСОБА_1 , датою набуття права на отримання грошової допомоги вказано дату - 05.02.2019.

Вказане спростовує доводи Відповідача про пропуск Позивачем шестимісячного строку після звільнення з поліції, а відтак втрату ним права на звернення за одноразовою грошовою допомогою.

Отже, підсумовуючи наведене, судом встановлено, що ОСОБА_1 встановлено інвалідність не пізніше шести місяців після звільнення з поліції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач безпідставно відмовив Позивачу у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, чим вчинив протиправні дії відносно Позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Національної поліції у Львівській області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, викладена у листі від 16.05.2019 №362/17/05-2019 є протиправною.

Враховуючи усе наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправною такої відмови є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги "зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про виплату", суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.04.2008 року "Вассерман проти Росії" вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Суд при розгляді цієї справи враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин цієї справи, передумовою прийняття Відповідачем рішення є не лише отримання заяви Позивача, але й її розгляд. У цій справі розгляд заяви та документів відбувся. Водночас, за наслідками судового розгляду встановлено, що Відповідач протиправно ухилився від призначення одноразової грошової допомоги шляхом направлення на адресу Позивача оскаржуваного листа про відмову, і така відмова визнана судом протиправною.

При цьому, суд зазначає, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судом зазначеного способу захисту права не вважатиметься втручанням у дискреційні повноваження Відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що у Позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права, у спірному випадку, є саме зобов`язання Головного управління Національної поліції у Львівській області призначити та виплатити Позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Таким чином, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн. (арк. справи 4-5), відтак, стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833), викладену у листі від 16.05.2019 №362/17/05-2019.

Зобов `язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про виплату.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір, в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 09.12.2019.

Суддя Мричко Н.І.