Справа № 420/5814/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (позов здано на пошту), в якому просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Біляївської РДА та визнати нечинним та скасувати рішення про відмову у надання соціальної матеріальної допомоги як малозабезпеченої сім`ї;

зобов`язати відповідача нарахувати позивачу соціальну матеріальну допомогу як малозабезпеченої сім`ї з січня 2019 року по грудень 2019 року, яку перерахувати на картковий рахунок позивачки;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці соціальну матеріальну допомогу за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, як грошової допомоги по догляду як особі, яка проживає разом з особою, яка має інвалідність І групи внаслідок психічного розладу;

визнати протиправною та необґрунтованою на момент прийняття рішення після подачі заяви у січні 2019 року відмову управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.01.2019, грошової допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу;

зобов`язати управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області поновити виплату державної допомоги сім`ям з дітьми та її припинення з 01.01.2019 негайно після проголошення судового рішення;

зобов`язати управління соціального захисту населення Біляївської районної адміністрації Одеської області припинити незаконні дії для тиску при подачі заяв та отримання матеріальної допомоги, припинити незаконний збір інформації про приватне життя сім`ї Шубиських в особистих інтересах, а також в інтересах третіх осіб;

зобов`язати управління соціального захист населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області подати індивідуальні відомості на застраховану особу ОСОБА_1 до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування через органи Пенсійного фонду України, починаючи з 01.01.2019 року;

визнати протиправними неповідомлення в десятиденний термін, що передбачено законодавством, після подання заяв в січні 2019 року на отримання допомог ОСОБА_1 про результат розгляду заяв управлінням соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та непритягнення до відповідальності посадових осіб;

визнати протиправним після подачі заяв в січні 2019 року на матеріальну допомогу, як малозабезпеченої сім`ї та по догляду за інвалідом І групи внаслідок психічного захворювання управлінням соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області прийняття Рішень про відмову без обґрунтування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що до 2014 р. вона була матір`ю багатодітної сім`ї, має трьох дітей, в т.ч. двох малолітніх, перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов`язано з проходженням служби в ОВС, пенсіонером. Позивачка зазначає, що не працює, так як здійснює догляд за інвалідом І групи, ОСОБА_2 . З квітня 2007 р. перебуває на обліку в УСЗН Біляївської РДА Одеської області та до січня 2019 р. отримувала матеріальну підтримку від держави у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. З метою продовження виплати позивач звернулася до УСЗН 29.01.2019 із заявою та додатками, проте отримала відмову наприкінці березня 2019 р. на особистому прийомі голови Біляївської РДА. Причиною відмови зазначено надання недостовірної інформації про доходи родини. Посадові особи відповідача безпідставно вимагали додаткові документи та відомості, що не передбачені законодавством та прийняли рішення на підставі припущень. Також позивачка звернулась із заявою про отримання допомоги на догляд як особі, як проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Однак відповідач на підставі припущень та без документального підтвердження прийняв рішення про відмову, що зумовило позивачку 24.04.2019 звернутися повторно. Позивачка вважає вказані відмови неправомірними та безпідставними, та по даному факту звернулася до Іллічівської прокуратури Одеської області щодо скоєння службового злочину та притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності.

Ухвалою судді від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору.

21.10.2019 та 24.10.2019 до суду від Управління соціального захисту населення Біляївської РДА надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що до складу сім`ї позивачки ОСОБА_1 входять чоловік - ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю 2 групи, син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_4 . Згідно звернення позивачки від 29.01.2019 № 361/1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відмовлено рішенням координаційної ради від 21.02.2019 № 2 та допомоги на догляд заявників відмовлено від 22.02.2019 за № 276 у зв`язку із ненаданням інформації про доходи родини, так як згідно даних ДФС від 18.02.2019 № 357 чоловік ОСОБА_1 офіційно працевлаштований з серпня 2018 р., про що заявниця не повідомила. Згідно звернення від 30.05.2019 № 1692/1 ОСОБА_1 за призначенням грошової допомоги, яка проживає разом з особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, заявниці надано корінець про недостатні документи (довідка ПФУ про розмір пенсії чоловіка з 01.01.2018 по 30.04.2019). Довідка щодо призначення пенсії чоловіка з 01.11.2018 по 30.04.2019 надійшла з ПФУ 01.07.2019. Згідно останнього звернення ОСОБА_1 не було призначено державну соціальну допомогу, так як середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім`ї. Щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 призначено з 01.05.2019 по 30.06.2019 у розмірі 1853 грн, з 01.07.2019 по 31.10.2019 - 1936 грн. Для продовження виплат державних соціальних допомог ОСОБА_1 необхідно звернутися до УСЗН з повний пакетом документів. ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю 1 групи А з надбавкою на догляд згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» у розмірі 3074,90 грн з 01.01.2019, 3212,80 грн - з 01.07.2019; допомога призначена довічно, виплачується щомісячно, заборгованість відсутня.

04.11.2019 до суду від позивачки надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Інші учасники процесу до суду не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином; їх неявка не перешкоджає судовому розгляду справи.

Вислухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 28.10.2013 відділом у справах сім`ї, молоді та спорту Біляївської РДА строком дії до 28.08.2014, ОСОБА_1 мала право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей. Діти: ОСОБА_5 , 1996 р.н., ОСОБА_4 , 2006 р . н ., ОСОБА_4 , 2008 р.н.

Згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 від 03.07.2018, виданої ВК Біляївської міської ради, сім`я ОСОБА_1 складається з: чоловіка - ОСОБА_3 (не працює, пенсіонер), сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також брата чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є інвалідом І групи.

Відповідно до довідки до акту МСЕК серії 10 ААВ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено групу інвалідності першу А, інвалід дитинства, безстроково.

Згідно з висновком МСЕК щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду № 475 від 10.04.2019 (дійсний до 10.10.2019), хворий ОСОБА_2 , інвалід І «А» групи внаслідок психічного розладу, встановленої безстроково, проживає разом з ОСОБА_1

29.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Біляївської РДА Одеської області із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, зокрема за:

- державною допомогою малозабезпеченим сім`ям;

- допомогою на догляд (щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним).

Відповідно до відповіді УСЗН Біляївської РДА Одеської області № 1170 від 29.03.2019, згідно даних особової справи та комп`ютерної бази даних ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН з квітня 2007 р. та отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям позивач отримувала до 31.12.2018. Згідно звернення ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 361/1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на догляд відмовлено у зв`язку з наданням недостовірної інформації про доходи родини. Для отримання допомоги на догляд ОСОБА_1 має право повторно звернутися до УСЗН з відповідним пакетом документів (довідка про склад сім`ї, довідка про доходи чоловіка за останні 6 місяців, заява та декларація).

Згідно з відповіддю УСЗН Біляївської РДА Одеської області № Ко-2451 о/п від 05.04.2019 згідно даних особової справи та комп`ютерної бази даних ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН з квітня 2007 р. та отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям позивач отримувала до 31.12.2018. Згідно звернення ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 361/1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на догляд відмовлено у зв`язку з наданням недостовірної інформації про доходи родини. Для отримання допомоги на догляд ОСОБА_1 має право повторно звернутися до УСЗН з відповідним пакетом документів (довідка про склад сім`ї, довідка про доходи чоловіка за останні 6 місяців, заява та декларація).

Відповідно до відповіді УСЗН Біляївської РДА Одеської області № Ко-379-1 о/п від 23.04.2019 згідно даних особової справи та комп`ютерної бази даних ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН з квітня 2007 р. та отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям позивач отримувала до 31.12.2018. Згідно звернення ОСОБА_1 від 29.01.2019 № 361/1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на догляд відмовлено, так як згідно даних ДФС чоловік ОСОБА_1 офіційно працевлаштований з серпня 2018 р. Для отримання допомоги на догляд ОСОБА_1 має право повторно звернутися до УСЗН з відповідним пакетом документів (довідка про склад сім`ї, довідка про доходи чоловіка за останні 6 місяців, заява та декларація).

З огляду на протокол № 2 засідання комісії з вирішення питань, пов`язаних із призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, наданням субсидій, пільг населенню у виняткових випадках від 21.02.2019 комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на підставі п. 2 ст. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, так як заявницею надані недостовірні дані про доходи родини.

Зі змісту відзиву на позовну заяву, підставою для відмови слугували отримані УСЗН відповіді щодо фактів про дохід сім`ї позивачки.

Зокрема, згідно відповіді ДП «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки від 12.02.2019 № 34 на запит в.о. начальника УСЗН Біляївської РДА, ОСОБА_1 протягом 2012-2019 включно здійснює торгівельну діяльність у своєму торгівельному павільйоні в рядку № 3, місце № 2 на ДП «Біляївський ринок». Термін дії договору № 19 на 2019 р. - до 31 грудня 2019 року.

Однак згідно відповіді ГУ ДФС в Одеській області від 13.02.2019 № 4064/9/15-32-08-01-13 ОСОБА_1 не перебуває на податковому обліку в податкових інспекціях ГУ ДФС в Одеській області, як фізична особа-підприємець або особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Крім того, згідно даних податкового органу, чоловік позивачки - ОСОБА_3 був працевлаштований та отримував дохід в періоді з серпня 2018 р. по березень 2019 р.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 1 червня 2000 року № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі Закон № 1768-ІІІ), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Середньомісячним сукупним доходом, відповідно до названої норми, є обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Відповідно до статті 5 Закону № 1768-ІІІ розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

Для стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до Закону України від 15 липня 1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі статтею 9 Закону № 5515-VI у 2013 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768-ІІІ у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становив: для працездатних осіб 21 відсоток, для дітей 75 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв`язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250.

Відповідно до п. 2 Порядку № 250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї (п.3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 250 в редакції від 07.11.2018 для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім`ї подає органу соціального захисту населення такі документи:

заяву;

документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім`ї;

декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї);

довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Форми заяви, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики.

До складу сім`ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинствата II груп або особами з інвалідністюгрупи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім`ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву і декларацію про доходи та майно.

Відповідно до п. 8 Порядку № 250 соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім`ї, які документи повинні бути подані додатково.

Орган соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім`ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.

Згідно з 9 Порядку № 250 рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім`ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Згідно з абз. 2 п. 10 вказаного Порядку № 250, який покладено в основу відмови позивачці за її зверненням, соціальна допомога не призначається у разі, коли під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім`ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо).

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено, що місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів, - і в контексті зазначеної норми суд звертає увагу позивачки, що суб`єкт владних повноважень при розгляд відповідного звернення уповноважений на збір інформації для цілей виконання своїх повноважень, а тому відповідні позовні вимоги стосовно непогодження позивачки зі збором відповідачем інформації щодо неї є необґрунтованими.

Крім того, відповідно до п. 27 Порядку № 250 органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до 15 календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Постановою КМУ від 2 серпня 2000 р. № 1192 затверджено Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею (далі - Порядок № 1192).

Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею (далі - допомога на догляд) надається відповідно до статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" у грошовій формі (п. 1 Порядку № 1192).

Допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею (п. 4 Порядку № 1192).

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату (п. 5 Порядку № 1192).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1192 при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім`ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п`яти календарних днів із дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням допомоги на догляд.

Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.

Для підтвердження даних про отримання (неотримання) пенсії використовується інформація з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 Порядку № 1192 для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення: заява; документ, що посвідчує особу; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу; довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.

Інформація про склад сім`ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання такої особи з використанням інформаційних систем.

У разі коли особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю з використанням інформаційних систем.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є: 1) згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; 2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; 3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних; 4) захист життєво важливих інтересів суб`єкта персональних даних; 5) необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом; 6) необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб`єкта персональних даних у зв`язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»).

Отже, відповідач у разі звернення особи за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, має право безоплатно отримувати від органів інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від такої особи.

При цьому, такі відомості, як отримані доходи за трудовими договорами, сплачені з них обов`язкові податки та збори, що перебувають у розпорядженні державних органів та становлять персональні дані, можуть бути предметом перевірки відповідним контролюючим органом під час виконання ним власних функцій.

Більш того, задля досягнення мети розслідування її форми можуть бути різними в залежності від обставин, оскільки обов`язок його проведення не є обов`язком досягти результату, це обов`язок вжити заходів. Органи державної влади повинні вжити всіх необхідних заходів для отримання доказів.

Вказані відомості безпосередньо становлять предмет відповідної перевірки органу соціального забезпечення і позивач безпідставно заперечує проти збору та аналізу такої інформації при вирішенні порушеного в її зверненнях питання.

Повертаючись до обставин справи, суд враховує, що прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України від 15 липня 1999 року № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

Малозабезпечена сім`я, в розумінні положень Закону № 1768-III - це сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідно до п. 14 Порядку № 250, середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370 затверджено Методику обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги.

Вказана Методика призначена для обчислення сукупного доходу сімей (одержувачів) для всіх видів соціальної допомоги і застосовується при визначенні їх права на соціальну допомогу та розрахунку її розміру.

Згідно з п. 3 вказаної Методики для обчислення суми доходів ураховуються доходи в грошовій та натуральній формі, а також в іноземній валюті за кордоном з будь-яких джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 4 Методики при визначенні сукупного доходу органи, що призначають допомогу, користуються усіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією органів державних податкових адміністрацій.

Згідно з п.5.1 Методики до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять, зокрема, нарахована заробітна плата, у тому числі за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні та за роботу за сумісництвом; плата за роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві; надбавки і доплати всіх видів; премії, установлені за системами оплати праці на підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності і джерел їх виплати; відсоткові надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи за рік підприємства, установи чи організації. Премії і щорічні винагороди включаються до сукупного доходу на час їх нарахування, при цьому за рік ураховується не більше однієї винагороди за вислугу років.

В ході судового розгляду справи відповідачем на вимогу суду надано зібрані в ході проведеної ним перевірки докази, які свідчать про надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей, зокрема:

наказ (розпорядження) № РУ000004242-Р00041639 від 02.08.2018 про прийняття ОСОБА_3 з 03.08.2018 на роботу до структурного підрозділу ТОВ «Руш» - Департаменту продажів Одеського регіону на посаду фахівця служби безпеки;

довідка про доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27.08.2004 № 192 в редакції наказу від 05.06.2015 № 591, від 22.05.2019 № РУ 000000963, видана ТОВ «Руш», відповідно до якої ОСОБА_3 за період серпень 2018 р. - березень 2019 р. отримав дохід в розмірі 43 889,41 грн;

наказ № РУ000001474-Р.-00041639 від 25.03.2019, виданий керівником ТОВ «Руш» ОСОБА_6., відповідно до якого ОСОБА_3 звільнений з 25.03.2019 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, з наданої на запит Управління відповіді на запит від 18.09.2019 № 357 ДФС у Біляївському районі вбачається, що ОСОБА_3 (паспорт № НОМЕР_2 ) в 2018 р. отримано дохід в розмірі 25 899,51 грн, з якого податковими агентами (код ЄДРПОУ 32478321; код ЄДРПОУ 32007740) утримано податок на прибуток в загальному розмірі 9289,02 грн.

На підставі зібраних відомостей, відповідно до протоколу № 612964 від 30.05.2019 - розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення, Управлінням обраховано сукупний дохід сім`ї (крім доходу від землі) 72 551,09 грн, сукупний дохід від землі - 242,33 грн, сукупний середньомісячний дохід сім`ї - 12 132,24 грн; прожитковий мінімум сім`ї - 22 416 грн.

З огляду на матеріали справи, ОСОБА_1 свідомо та умисно надано до Управління недостовірні відомості, зокрема приховано факт працевлаштування чоловіка шляхом зазначення в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.2003 № 204), позначки «немає» в розділах «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окрема (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) за період липень 2018 р. - січень 2019 р.», «Відомості про наявність додаткових джерел для існування за період липень 2018 р. - січень 2019 р.», чим приховано відомості, що впливають на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

За встановлених судом обставин, Управлінням соцзахисту в межах власної компетенції та на виконання своїх повноважень досліджено розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї та прожиткового мінімуму для відповідної сім`ї за відповідний період, щодо яких виник спір, та їх співвідношення, що й обумовило прийняття спірних рішень про відмову у призначенні допомог з підстав, передбачених статтею 7 Закону № 1768-III та пунктом 10 Порядку № 250, Порядку від 2 серпня 2000 р. № 1192.

В результаті проведеної перевірки Управлінням соціального захисту встановлено, що сукупний дохід сім`ї позивачки (72 551,09 грн) більше ніж в три рази перевищує прожитковий мінімум сім`ї позивачки (22 416 грн), що виключає визначення сім`ї як малозабезпеченої у розумінні Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про те, що Управління праці та соціального захисту населення правомірно відмовило позивачу у наданні допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, так як позивачкою при зверненні було надано недостовірні відомості стосовно доходів її працевлаштованого чоловіка.

Зауваження сторони позивача з цього приводу про те, що такі відомості відповідач встановлювати, аналізувати та враховувати при вирішенні спірного питання права не мав - є неспроможними та суперечать вимогам законодавства. Зокрема, законодавцем право на отримання такого виду соціального допомоги пов`язано безпосередньо з середньомісячним сукупним доходом, який повинен бути нижчим від прожиткового мінімуму для сім`ї, і для встановлення такої обставини потребується перевірка достовірності наданих заявником відомостей. Надання ж недостовірних відомостей, зокрема приховування факту працевлаштування члена родини та отримання ним доходу, є встановленою законодавством підставою для відмови в призначенні відповідної соціальної допомоги, або припинення її виплати в разі безпідставного призначення.

У мотивувальній частині рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти Україна" (пункти 23 - 25) зазначено, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення. Крім того, необхідно враховувати, що сторона представляє в суді різні доводи, а також відмінності у положеннях законодавства, традиціях, юридичних висновках, способах викладення та формулюваннях рішень суддів держав-учасниць. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування свого рішення, як випливає з пункту 1 статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки при розгляді конкретних обставин справи.

В цьому контексті суд відхиляє решту доводів позивача, які в сукупності базуються на твердженнях про небажання відповідача надати позивачці соціальну допомогу та звинуваченнях про незаконний збір персональних даних, фальсифікацію та перекручування обставин, здійснення тиску на позивачку тощо, які в ході судового розгляду справи підтвердження не знайшли. Зокрема, за встановлених судом обставин, відповідач під час розгляду звернення позивачки діяв в межах повноважень та у визначений законодавством спосіб та прийняв пропорційне і адекватне за встановлених обставин рішення, яке узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Суд розглянув питання стосовно того, чи була достатньою якість процесу прийняття рішень в аспекті звернень позивача з метою перевірки вичерпаності заходів, які були вжиті національним органом та які б обґрунтовано можна було очікувати від них, щоб провести оперативне та ретельне прийняття рішення, та з приводу яких були спрямовані звернення позивачки до Управління соціального захисту.

Поряд із тим, суд звертає увагу позивачки, що в силу п. 12 Порядку № 250, на наступний строк (шість місяців) допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що після встановлення обставини звільнення чоловіка позивачки в березні 2019 р., Управлінням соціального захисту призначено грошову допомоги позивачці, як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, оскільки обставина - працевлаштування чоловіка позивачки та отримання ним доходу, яка була прихована під час звернення за призначенням допомоги, перестала існувати. Щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду ОСОБА_2 призначено з 01.05.2019 по 30.06.2019 у розмірі 1 853 грн, з 01.07.2019 по 31.10.2019 у розмірі - 1 936 грн, про що відповідачем надано до суду належні та допустимі докази.

Виконуючи судові функції суд має вирішувати питання права, належним чином поставлені перед ним, до яких належать і питання цієї справи.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В той же час слід зазначити, що ухвалення законного і обґрунтованого рішення у відповідності з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає надання судом оцінку кожному доводу сторін на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження залучених до матеріалів справи доказів.

Постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, належних учасників процесу), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Беручи до уваги те, що ухвалою суду від 07.10.2019 судом відстрочено позивачці сплату судового збору, з урахуванням судового розсуду даного спору, відповідні суми судового збору підлягають стягненню з позивачки на користь Державного бюджету України.

При цьому суд враховує, що метою стягнення судових витрат є не тільки компенсація, але і в певному сенсі спонукання утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг у сфері публічно-правових відносин.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

У зв`язку із цим, з урахуванням розсуду спору, з позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1536,80 грн (768,40 грн х 2), яка підлягала сплаті за подання до суду даного адміністративного позову - з двома основними вимогами немайнового характеру про скасування рішень щодо призначення соціальних допомог, тоді як решту вимог суд сприймає як похідні та несамостійні, за які справляння судового збору було б недоречним та надмірним тягарем в спірних правовідносинах.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Біляївської РДА (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Гагаріна, 1), третя особа - ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34310206084032; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; судовий збір) судовий збір в розмірі 1536,80 грн (одну тисячу п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.12.2019.

Суддя І.В. Завальнюк