УХВАЛА

04 грудня 2019 року

Київ

справа №200/2218/19-а

адміністративне провадження №К/9901/22601/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шевцової Н.В. (суддя-доповідач),

суддів: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.,

за участю

секретаря судового засідання Івашко О.Л.

учасники справи:

представники позивача Алексєєва О.І., Ляшенка Д.В.

представники відповідача Сердіченка С.А., Пристроми Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/2218/19

за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу № 33/к від 29 січня 2019 року, поновлення на посаді

за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Гайдара А.В., суддів - Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач, ДСА України) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної судової адміністрації України від 29 січня 2019 року № 33/к; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що призначення премії належить до його компетенції як керівника та здійснюється згідно з наданими законом владними повноваженнями, а отримання премії є його конституційним правом. Позивач вказує, що за правовою нормою, якою у нього наявний обов`язок погоджувати розмір премії з керівником вищого рівня, була відсутня як станом на прийняття наказів про преміювання, так і на момент звернення до суду за захистом своїх прав. На думку позивача, повноваження Голови ДСА України не передбачають видання нормативно-правових актів, які встановлюють, змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм реалізації прав державних службовців.

2.1. Позивач також посилається на лист Національного агентства з питань державної служби від 21 серпня 2017 року (який видано вже після прийняття Порядку ДСА України від 06 липня 2017 року № 790 та з його урахуванням), в якому зазначено, що чинним законодавством про державну службу не передбачено погодження премій державних службовців, посади яких належать до посад державної служби категорії «Б» та «В», із державним органом вищого рівня. Крім того, в листі Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 грудня 2018 року № 31-04/61720/18 зазначено, що позивач як начальник територіального управління має право на призначення премій самому собі.

2.2. Додатково, в обґрунтування своїх доводів, позивач вказує на постанови Голосіївського районного суду міста Києва у справах №№ 752/6426/18, №752/6415/18, № 9752/6423/18, якими закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Позивач, зазначає, що в рамках цих справ досліджувалося питання щодо є порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» через видання позивачем наказів про преміювання самого себе, без погодження із органом вищого рівня та без його повідомлення. За наслідками судового розгляду судовими рішеннями встановлено, що такі дії позивача відповідають законодавству України.

2.3. Таким чином, позивач вважає, що накази про преміювання керівництва управління, в тому числі начальника управління, приймались за результатами роботи, у відповідності до вимог чинного законодавства, згідно з наданими законом владними повноваженнями керівнику державної служби, в межах економії фонду заробітної плати, і на підставі того, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено погодження премій державних службовців, посади яких належать до категорій «Б» та «В», із державним органом вищого рівня.

3. Відповідач з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, вказуючи, що відповідно до вимог законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів" та з метою дотримання єдиного підходу до погодження надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, встановлення стимулюючих виплат і преміювання начальників територіальних управлінь ДСА України, їх заступників, встановлення стимулюючих виплат і преміювання керівників апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступників, наказом Голови ДСА України від 06 липня 2017 року № 790 затверджено Порядок встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА України, їх заступникам (далі - Порядок № 790).

3.1. Пунктом 3 цього Порядку зобов`язано керівників апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, начальників територіальних управлінь ДСА України у місячний строк з дня видання цього наказу привести Положення про преміювання у відповідність до цього наказу.

3.2. Проте, Положення про преміювання працівників ТУ ДСА України в Київській області, затверджене наказом начальника Територіального управління від 13 липня 2016 року № 54, у відповідність до вимог Порядку 790 приведено не було.

3.4. Відповідач наголошує, що Наказ № 790 є наказом з основних питань діяльності установи, який унормовує процедуру надання стимулюючих (в т.ч. премії) та інших виплат для унеможливлення наявності конфлікту інтересів, і є наказом організаційного забезпечення діяльності установ в системі правосуддя.

3.5. Також відповідач, у підтвердження своєї позиції посилається на лист від 17 серпня 2017 року № 41-10/29181/17 Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому зазначено, що надання премії, в т. ч. начальнику територіального управління, самостійно собі містить ознаки конфлікту інтересів, а погодження премій суб`єктом призначення зазначене виключає.

3.6. Крім того, відповідач наголошує, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року по справі № 752/6433/18 встановлено, що ОСОБА_1 , підписуючи та приймаючи накази про преміювання керівництва управління, в тому числі себе, вчиняє ці дії в умовах існування реального конфлікту інтересів, оскільки, реалізуючи свої повноваження керівника державної служби щодо матеріального заохочення державних службовців він не може об`єктивно оцінити особистий внесок у загальний результат роботи очолюваного ним територіального управління та має приватний інтерес, що полягає у можливості отримання ним певних матеріальних благ, покращенні матеріального становища. З огляду на вищевказане, відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року по справі № 752/6433/18, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року по справі № 752/6433/18, ОСОБА_1 у судовому порядку визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.7. Відповідач наголошує на тому, що з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили, судом першої та апеляційної інстанції підтверджені незаконність дій начальника територіального управління Бадахова Н. Я. у питанні використання своїх повноважень в особистих (приватних) цілях, що виразились в нарахуванні і виплаті собі премії, без письмового погодження із суб`єктом призначення - Головою ДСА України.

3.8. Крім того, на думку відповідача, порушенням положень антикорупційного законодавства з боку ОСОБА_1 , є не повідомлення ДСА України про наявність у нього конфлікту інтересів.

3.9. Відповідач наголошує, що Порядок № 790 не змінював порядок нарахування премій, а лише здійснив зовнішнє врегулювання та недопущення конфлікту інтересів при нарахуванні премії, в т. ч. начальнику територіального управління, собі особисто. Також, Головою ДСА України при видачі наказу № 790 не порушено норми законодавства про державну службу. Голова ДСА України не встановлює премію начальнику територіального управління, а здійснює її погодження.

3.10. Додатково відповідач зауважує, що встановлення начальнику ТУ ДСА України в Київській області собі самостійно премії навіть не унормовано власним положенням про преміювання від 13 липня 2016 року № 54, яке затверджене в ТУ ДСА України в Київській області. В зазначеному положенні відсутнє право і порядок нарахування премії начальнику територіального управління ДСА України в Київській області собі особисто, або у будь-який інший спосіб погодження цих процедур.

3.11. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. З 22 вересня 2014 року ОСОБА_1 перебував на посаді начальника ТУ ДСА України в Київській області відповідно до наказу Голови ДСА України З.Холоднюка від 22 вересня 2014 року № 566/к «Про призначення ОСОБА_1 ».

5. Відповідно до Положення про ТУ ДСА України в Київській області, затвердженого Головою ДСА України 25 вересня 2015 року (далі - Положення ТУ ДСА України в Київській області), ТУ ДСА України в Київській області є територіальним органом ДСА України та їй підпорядковується.

6. До ДСА України 09 листопада 2017 року надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 щодо неправомірних, на думку автора звернення, підстав нарахування премій начальнику ТУ ДСА України в Київській області Бадахову Н.Я. та працівникам зазначеного територіального управління.

7. Наказом ДСА України від 16 листопада 2017 року № 1042 призначено перевірку вказаних фактів. Перевірка проводилася як позаплановий аудит відповідності окремих питань щодо перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_2 , за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2017 року. За результатом цієї перевірки складено відповідний звіт («Звіт за результатами проведення позапланового аудиту відповідності окремих питань у ТУ ДСА України в Київській області від 23 листопада 2017 року № 6-16/29», далі - аудиторський звіт). Із цим аудиторським звітом позивача ознайомлено 23 листопада 2017 року, що підтверджується відміткою.

8. У результаті проведення позапланового аудиту відповідності та фінансового аудиту окремих питань ТУ ДСА України в Київській області встановлено, що факти, викладені у зверненні ОСОБА_2 , підтверджені в повному обсязі.

9. Позаплановим аудитом встановлено, що внаслідок системного невиконання своїх посадових обов`язків начальником ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 , невиконання та ігнорування ним вимог наказів ДСА України, призвело до ряду грубих порушень, а саме: в порушення вимог пункту 3 Наказу ДСА України від 06 липня 2017 року № 790, яким затверджено Порядок ДСА України № 790, не було приведено у відповідність до встановлених вимог Положення про преміювання працівників ТУ ДСА України в Київській області, затверджене наказом начальника ТУ ДСА України в Київській області від 13 липня 2016 року № 54; в порушення вимог абзацу третього пункту 4 Порядку ДСА України № 790, у липні-жовтні 2017 року позивачем видано накази про преміювання себе, як начальника ТУ ДСА України в Київській області, та заступника ТУ ДСА України в Київській області без письмового погодження з Головою ДСА України та без подання територіального управління із зазначенням розміру преміювання та розрахунку економії фонду оплати праці.

9.1. В результаті цих дій бухгалтерською службою незаконно (без відповідного погодження) нараховано та виплачено премії за результатами роботи у липні-жовтні 2017 року у сумі 138964,54 гривні, з яких: начальнику ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 у сумі 88140,26 гривень; заступнику начальника ТУ ДСА України в Київській області Недашківській Л.А. - 50824,28 гривень.

9.2. В порушення вимог пункту 1.3 Розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зі змінами), в частині складання усіх первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності українською мовою розрахункові відомості Управління заповнюються російською мовою.

9.3. Крім того, форма розрахункової відомості Управління не відповідає формі, визначеній наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489, не містить даних про кількість фактично відпрацьованих днів, має колонки щодо нарахувань та утримань, що не відповідають чинному законодавству.

9.4. Таким чином, вищевказані порушення у фінансово-господарській діяльності ТУ ДСА України в Київській області виникли з вини начальника ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1, внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень, бездіяльності, а також відсутності внутрішнього контролю за дотриманням законності та ефективності використання бюджетних коштів і призвели до необґрунтованих витрат бюджетних коштів на загальну суму 139605,50 грн, чим нанесено збитків державному бюджету на вказану суму.

9.5. Для усунення виявлених недоліків у роботі ТУ ДСА України в Київській області, ДСА України листом від 08 грудня 2017 року № 6-14927/17 на поштову адресу зазначеного територіального управління направлено Рекомендації до Звіту за результатами проведення позапланового аудиту відповідності окремих питань у ТУ ДСА України в Київській області від 23 листопада 2017 року № 6-16/29.

10. В подальшому, на виконання наказу ДСА України від 23 жовтня 2018 року № 510 аудиторською групою в ТУ ДСА України в Київській області проведено позаплановий аудит відповідності окремих питань стосовно виконання Рекомендацій до Звіту за результатами проведення позапланового аудиту відповідності окремих питань у ТУ ДСА України в Київській області від 23 листопада 2017 року № 6-16/29, направлених листом від 08 грудня 2017 року № 6-14927/17.

11. Метою проведення аудиту була оцінка стану виконання та врахування у роботі Рекомендацій до Звіту за результатами проведення позапланового аудиту відповідності окремих питань у ТУ ДСА України в Київській області від 23 листопада 2017 року № 6-16/29.

12. У результаті позапланового аудиту встановлено, що

12.1. ОСОБА_1 не були усунені недоліки в роботі відповідно до вимог пункту 19 розділу VIII Порядку планування та проведення внутрішніх аудитів відділом аудиту ДСА України, пункту 2 Рекомендацій до переліку Заходів щодо усунення виявлених недоліків, крім того, не визначено порядок преміювання начальника Управління та його заступника. Та як наслідок прийнято накази про преміювання самого себе: від 27 листопада 2017 року № 138 про преміювання керівника управління за результатами роботи у листопаді 2017 року у розмірі 650% із урахуванням посадового окладу; від 20 грудня 2017 року № 151 про преміювання керівника управління за результатами роботи у грудні 2017 року у розмірі 1100% із урахуванням посадового окладу; від 23 лютого 2018 року № 20 про преміювання керівника управління за результатами роботи у лютому 2018 року у розмірі 300% із урахуванням посадового окладу; від 28 березня 2018 року № 34 про преміювання керівника управління за результатами роботи у березні 2018 року у розмірі 315% із урахуванням посадового окладу.

12.2. Вищевказані порушення у фінансово-господарській діяльності ТУ ДСА України в Київській області виникли з вини начальника ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 . внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень, бездіяльності, а також відсутності внутрішнього контролю за дотриманням законності та наявність ефективності використання бюджетних коштів та призвели до необґрунтованих витрат бюджетних коштів на загальну суму 235180,00 гривень, чим нанесено збитків державному бюджету на вказану суму.

13. Дисциплінарна комісія ДСА України 09 січня 2019 року здійснивши юридичну оцінку проступку державного службовця, дійшла висновку про наявність у діях начальника ТУ ДСА України в Київській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (використання ОСОБА_1 своїх повноважень в особистих (приватних) інтересах) та достатніх підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеної пунктом 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу».

14. Відповідно до висновку та подання дисциплінарної Комісії з розгляду дисциплінарних справ ДСА України щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у ДСА України, категорії «Б» - начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України та їх заступників, керівників апаратів апеляційних судів та їх заступників від 09 січня 2019 року № 39, керуючись частиною десятою статті 69 Закону України «Про державну службу» рекомендовано Голові ДСА України застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

15. Наказом ДСА України від 29 січня 2019 року № 33/к на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 65 зазначеного Закону, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника ТУ ДСА України в Київській області 29 січня 2019 року, а у разі відсутності ОСОБА_1 на службі 29 січня 2019 року застосувати до нього дисциплінарне стягнення в перший робочий день його повернення до виконання службових обов`язків.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

16. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

16.1.Визнано протиправним та скасовано наказ від 29 січня 2019 року № 33/к;

16.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ТУ ДСА України в Київській області;

16.3. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДСА України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1344 грн. 70 коп.

17. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в частині наказів від 27 лиспопада 2017 року № 138 та від 20 грудня 2017 року № 151 було здійснено за межами строку, встановленого частиною третьою статті 65 Закону України "Про державну службу", суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу ДСА України від 29 січня 2019 року № 33/к та його скасування.

18. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 серрпня 2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року скасовано та у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

19. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ ДСА України від 29 січня 2019 № 33/к прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ІV. Касаційне оскарження

20. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Алексєєв Олексій Ігорович подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 09 серпня 2019 року.

21. У касаційній скарзі представник позивача посилається на помилкову оцінку, надану судом апеляційної інстанції встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

22. В обґрунтування вимог касаційної скарги представник позивача вказує, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано наявність правових підстав для прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача із займаної посади.

22.1. Крім того, представник позивача зазначає, що на його думку, суд апеляційної інстанції надав оцінку висновку Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДСА України від 09 січня 2019 року, як рішенню суб`єкта владних повноважень, яке за своєю правовою природою таким не є.

22.2. Також представник позивача вказує, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідачем не дотримано строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, представник позивача вважає, що в оскаржуваному наказі використано формулювання "в перший робочий день повернення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків", що прямо не передбачене чинним законодавством.

22.3. Додатково представник позивача звертає увагу, що суд апеляційної інстанції неправомірно послався: на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року в справі № 752/6441/18 оскільки жодним судовим рішенням на позивача не накладно адміністративне стягнення передбачене статтею 172-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 826/15957/17, оскільки висновок, який зроблений судом у зазначеній постанові не стосується предмету спору по цій справі, а докази досліджені в справі № 826/15957/17 в цій справі не досліджувалися.

22.4. Також представник позивача вважає, що посилання суду апеляційної інстанції на невиконання позивачем своїх посадових обов`язків та розпоряджень керівного органу є неправомірними, оскільки вони не є предметом даного спору.

23. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 11 липня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н.В. (суддя-доповідач), судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

24. Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/2218/19.

25. Також, до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу (зареєстрований в суді 03 вересня 2019 року), в якому відповідач вказує на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та просить суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційної скарги.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

26. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

27. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

29.1. Частиною першою та четвертою статті 151 визначено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

29.2. Відповідно до частини п`ятої статті 153 Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.

30. Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

30.1. Згідно з підпунктом 7, 8 частини першої статті 8 державний службовець зобов`язаний, зокрема: сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

30.1.1. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

30.2. Статтею 9 визначено, що державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки.

30.2.1. Державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

32. Порядок встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, зокрема начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, їх заступникам, затверджений наказом ДСА України від 06 липня 2017 року № 790.

32.1. Згідно пунктом 1, цей Порядок розроблено відповідно до законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15, Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2016 року № 500, Порядку преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15, Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 13 червня 2016 року № 646 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2016 року за № 903/29033.

32.2. Пунктом 2 визначено, що цим Порядком визначаються єдині підходи до погодження встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Cуду, вищих спеціалізованих, апеляційних судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, їх заступникам, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Державної судової адміністрації України, і керівникам апаратів та їх заступникам місцевих судів, які призначаються на посади та звільняються з посад начальниками територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

32.3. Відповідно до пункту 3, надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих і апеляційних судів та їх заступникам встановлюються керівниками апаратів цих судів шляхом видання наказу (розпорядження) за письмовим погодженням з Головою Державної судової адміністрації України відповідно до обґрунтованого подання голів Верховного Суду, вищого спеціалізованого, апеляційного суду з врахуванням критеріїв та наявності економії фонду оплати праці. Надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи керівникам апаратів місцевих судів та їх заступникам встановлюються керівниками апаратів цих судів шляхом видання наказу (розпорядження) за письмовим погодженням з начальниками відповідних територіальних управлінь Державної судової адміністрації України відповідно до обґрунтованого подання голів місцевих судів із врахуванням критеріїв та наявності економії фонду оплати праці. Надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, їх заступникам встановлюються начальниками територіальних управлінь Державної судової адміністрації України шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) за письмовим погодженням з Головою Державної судової адміністрації України відповідно до обґрунтованого подання територіального управління із врахуванням критеріїв та розрахунку економії фонду оплати праці.

32.4. Згідно з пунктом 4, рішення про преміювання та розмір премії начальників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, їх заступників, приймається начальником територіального управління шляхом видання наказу (розпорядження) за письмовим погодженням з Головою Державної судової адміністрації України відповідно до подання територіального управління із зазначенням розміру преміювання та розрахунку економії фонду оплати праці тощо.

33. Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

34. Частинами першою та четвертою статті 347 КАС України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частин 1-4 статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частині 5 або частині 6 статті 346 цього Кодексу.

VІ. Позиція Верховного Суду

35. Заслухавши у судовому засіданні думку представників позивача, які заперечували проти направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, думку представників відповідача, які залишили вирішення цього питання на розсуд суду, Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

36. Суд касаційної інстанції при розгляді справи встановив, що пунктом 9 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарними проступками є використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

37. Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем видано накази про преміювання самого себе: від 23 лютого 2018 року № 20 про преміювання керівника управління за результатами роботи у лютому 2018 року у розмірі 300% із урахуванням посадового окладу; від 28 березня 2018 року № 34 про преміювання керівника управління за результатами роботи у березні 2018 року у розмірі 315% із урахуванням посадового окладу.

39. Нормами пункту 6 частини другої статті 50 Закону № 889-VIII визначено, що премія належить до складової заробітної плати.

40. При цьому пунктом 2 частини третьої статті 50 Закону № 889-VIII встановлено, що розмір місячної премії визначається відповідно до обсягу особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

41. Позивач, як керівник територіального управління ДСА України в Київській області, при виданні наказів про преміювання самого себе у лютому 2018 року та у березні 2018 року фактично надав сам оцінку свого особистого внеску в загальний результат роботи державного органу, яка вплинула на розмір встановленої премії та заробітної плати в цілому.

42. Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що Головою ДСА України видано наказ від 06 липня 2017 року № 790 «Про затвердження Порядку встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА України, їх заступникам.

43. Мотивами для видання вказаного наказу зазначено, що його видано відповідно до вимог законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів" та з метою дотримання єдиного підходу до погодження надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, встановлення стимулюючих виплат і преміювання начальників територіальних управлінь ДСА України, їх заступників, встановлення стимулюючих виплат і преміювання керівників апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступників.

44. Проте, вказаний наказ не містить порядку погодження подання про премію, вимог до форми та змісту подання, не визначає процедуру та строк розгляду головою ДСА України вказаного подання, процедуру повернення його на доопрацювання, не визначає критерії відповідно до яких голова ДСА України приймає рішення щодо погодження розміру премії.

45. В судовому засіданні суду касаційної інстанції представники відповідача також не надали пояснення яким саме нормативно-правовим актом врегульовано вказані питання.

46. Нормами частини п`ятої статті 153 Закону № 889-VIII визначено, що Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.

47. Водночас Верховний Суд зауважує, що у пункті 9 Порядку преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (в редакції станом на момент видання наказу № 790) визначено, що розміри премій керівникам органів та установ системи правосуддя, їх заступникам визначаються керівником державної служби у державному органі за погодженням із суб`єктом призначення.

48. Тобто розміри премій керівнику апарату Верховного Суду, його заступникам, а також керівникам апаратів вищих спеціалізованих судів, їх заступникам визначаються керівниками апарату цих судів за погодженням із суб`єктом призначення.

49. Однак, порядок преміювання керівників державної служби категорії «Б» (до якої віднесено посади начальників та заступників територіальних управлінь ДСА України, керівників апаратів апеляційних та місцевих судів,) нормами законодавства, чинного на момент видання Головою ДСА України наказу від 06 липня 2017 року № 790, не врегульований.

50. Відповідно до частини шостої статті 50 Закону № 889-VIII порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі, а також порядок преміювання державних службовців затверджуються Кабінетом Міністрів України.

51. Наявність повноважень у Голови ДСА України врегульовувати питання встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань начальникам територіальних управлінь ДСА України нормами Закону № 1402-VIII (в редакції на момент виникнення правовідносин) не визначено.

52. Отже, вказані питання не врегульовані на законодавчому рівні, а саме стосовно наявності у Голови ДСА України повноважень щодо врегулювання порядку встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань начальникам територіальних управлінь , містять виключну правову проблему і передача касаційного провадження № К/9901/22601/19 необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

53. Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

54. Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

55. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346-347 КАС України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 200/2218/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування наказу № 33/к від 29 січня 2019 року, поновлення на посаді передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується.

Повний текст ухвали складено 06 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич