open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 813/1616/16
Моніторити
Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /05.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /17.01.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /19.12.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /21.11.2016/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /04.10.2016/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.08.2016/ Львівський апеляційний адміністративний суд Постанова /01.08.2016/ Львівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2016/ Львівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2016/ Львівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /19.05.2016/ Львівський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 813/1616/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /30.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /28.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /05.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.11.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /17.01.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /19.12.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /21.11.2016/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /04.10.2016/ Львівський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.08.2016/ Львівський апеляційний адміністративний суд Постанова /01.08.2016/ Львівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2016/ Львівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2016/ Львівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /19.05.2016/ Львівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №813/1616/16

адміністративне провадження №К/9901/12187/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року (головуючий суддя Мартинюк В.Я.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року (головуючий суддя - Левицька Н.Г., судді: Обрізко І.М., Сапіга В.П.)

у справі №813/1616/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області)

про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

I. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №5833 від 18 березня 2016 року, в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №114 від 18 квітня 2016 року, в частині звільнення його зі служби в поліції;

- поновити його на посаді слідчого Старосамбірського відділення Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції у Львівській області №583 від 18 березня 2016 року та №114 від 18 квітня 2016 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого Старосамбірського відділення Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 19 квітня 2016 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за виключенням податків та інших обов`язкових платежів в сумі 14 455 грн 70 коп. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення одного місяця у розмірі 4440 грн. 00 коп., за виключенням податків та інших обов`язкових платежів, звернуто до негайного виконання.

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ НП у Львівській області №583 від 18 березня 2016 року на слідчого Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у формі звільнення зі служби в поліції.

5. Наступним наказом ГУ НП у Львівській області від 18 квітня 2016 року №114 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1., слідчого Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції ГУ НП, звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 18 квітня 2016 року.

6. Підставою для прийняття спірних наказів став висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим СВ Самбірського відділення поліції Самбірського ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 4 березня 2016 року, яким рекомендовано за грубі порушення службової дисципліни, вимог статей 6, 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилось у вчиненні адміністративного правопорушення та як наслідок складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

7. Висновком службового розслідування встановлено, що 30 січня 2016 року в місті Старий Самбір Львівської області позивач, перебуваючи поза службою, вчинив конфлікт з громадянином ОСОБА_3 , під час якого виражався в сторону останнього нецензурними словами та розбив вікно в його автомобілі, внаслідок чого порушено громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

8. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи службовим розслідуванням від 4 березня 2016 року, поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 від 30 січня 2016 року, протоколом про адміністративне правопорушення.

9. Позивач не погодившись з вказаними вище наказами оскаржив їх до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні накази не відповідають критерію законності передбаченого пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), оскільки позивача звільнено без дотримання порядку звільнення слідчих.

11. Суди послалися на те, що пунктом 4.4 Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 9 серпня 2012 року №686, встановлено, що зокрема слідчі призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в органах внутрішніх справ начальниками головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті за поданням перших заступників начальників ГУ МВС, УМВС - начальників слідчих управлінь (відділів).

12. У зв`язку з чим, суди дійшли висновку, що порядок звільнення слідчих обґрунтовується спеціальним статусом слідчого, що також підтверджується Розділом V Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України.

13. Так, суди виходили з того, що подання на звільнення позивача підписане та подано особою, яка не була на це уповноважена законом, відповідно до наведених вище норм, а тому таке процедурне порушення є досить суттєвим і вказує на незаконність звільнення позивача, що тягне за собою скасування спірних наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України.

14. При цьому, суди погодились з висновком відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку та дотримання норм чинного законодавства під час проведення службового розслідування.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначив, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дослідженням доказів у справі, однак із невірним їх аналізом, трактуванням та викладенням у рішеннях, перекручуванням фактів, а також з невідповідністю висновків судів обставинам справи.

16. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

17. Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

18. Скаржник вважає, що відсутність в діях чи бездіяльності особи ознак адміністративного чи кримінального правопорушення не виключає наявності в діях чи бездіяльності тієї ж особи ознак дисциплінарного проступку.

19. Матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та наказу МВС України від 12 березня 2013 року № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування в ОВС України» вина позивача в грубому порушенні службової дисципліни доведена повністю. Позивач погодився з тим, що вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 173 КУпАП, відповідно до викладених у протоколі фактів та обставин.

20. Невизнання позивачем своєї вини, введення в оману працівників поліції не спростовує вини останнього. Усі наведені факти та обставини судами попередніх інстанцій враховані, однак мотивувальна частина рішень судів, на думку скаржника, не відповідає їх резолютивній частині.

21. В своїх рішеннях суди посилаючись на порушення процедури та порядку звільнення як на підставу поновлення на посаді, визнали таке звільнення законним, проте протиправним. Однак саме порушення процедури звільнення не може вплинути на матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права і полягає в неможливості поновлення на посаді державного органу. Судами першої та апеляційної інстанцій даний факт був проігнорований та не взятий до уваги.

22. Єдиною підставою видання наказу ГУ НП у Львівській області №114о/с від 18 квітня 2016 року був наказ ГУ НП у Львівській області №583 від 18 березня 2016 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який визнаний судами законним, таким, що виданий без жодних порушень.

23. Вимогами Дисциплінарного статуту, а також пунктом 11 статті 22 Закону №580-VIII, пунктом 11 частини чотирнадцятої Положення про ГУ НП у Львівській області №30 від 6 листопада 2015 року чітко визначено, що лише керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейський відповідно до положень Закону. Тобто лише керівнику органу поліції, який очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань, приймає у визначеному порядку рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських, Законом надано пряме та нероздільне право приймати або не приймати рішення щодо призначення та звільнення зі служби в поліції працівників.

24. Положення Закону №580-VIII та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок прийому на службу та звільнення з посади, служби поліцейського (слідчого) не зобов`язують начальників слідчих управлінь скеровувати подання до начальників ГУ НП під час звільнення зі служби в поліції слідчих. Даний документ носить рекомендаційних характер, а не обов`язковий, оскільки не міститься в переліку документів обов`язкових до виконання, під час процедури звільнення поліцейських (слідчих). Тимчасово виконувач обов`язків начальника ГУНП у Львівській області, приймаючи рішення щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1., а саме підписуючи наказ ГУ НП у Львівській області №114 о/с від 18 квітня 2016 року виконував вимоги статті 18 Дисциплінарного статуту, вимоги пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, якими його зобов`язано видати даний наказ, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки лише тоді таке дисциплінарне стягнення як звільнення з (органів внутрішніх справ) поліції, вважається виконаним, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України; в редакції, що діяла після 15 грудня 2017 року), вважає за необхідне зазначити наступне.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Аналогічне положення закріплено в пункті 1 частини другої статті 2 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року).

29. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

30. Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

31. Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

32. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 цього ж Закону серед підстав для звільнення зі служби в поліції виокремлює реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

33. Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

34. Як встановлено судами, підстава для звільнення позивача зі служби зумовлена вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП.

35. Відповідно до положень частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.

36. Зміст наведеної норми вказує на те, що позивач за вчинення адміністративного проступку передбаченого статтею 173 КУпАП повинен нести дисциплінарну відповідальність передбачену Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, оскільки згадане адміністративне правопорушення не відноситься до переліку тих порушень за які поліцейський несе адміністративну відповідальність на загальних підставах.

37. Преамбулою Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) встановлено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

38. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

39. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

40. Дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладається начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (абзац сьомий статті 13 Дисциплінарного статуту).

41. Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульований статтею 14 Дисциплінарного статуту, за змістом якої з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

42. Як встановлено судами, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку відповідачем відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту призначалось службове розслідування, висновки якого стали підставою для прийняття відповідачем рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

43. Перевіряючи законність дій відповідача суди дійшли обґрунтованого висновку, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують викладену у висновку службового розслідування інформацію щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а службове розслідування проведено з дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, слід зазначити, що у судів не виникало сумніву в проведенні такого розслідування об`єктивно та повно.

44. При цьому, суди дійшли висновку, що звільнення позивача відбулось без дотримання порядку звільнення слідчих, а саме подання на його звільнення подано особою, яка не була уповноважена на це законом, у зв`язку з чим, такі процедурні порушення є досить суттєвими і вказують на незаконність звільнення, що тягне за собою поновлення позивача на службі.

45. Однак, Верховний Суд не погоджується з таким висновком та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

46. Положення статті 13 Дисциплінарного статуту передбачають право начальників щодо накладання дисциплінарних стягнень. Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України. Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники. Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником. Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом`якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

47. Отже, наведені положення статті 13 Дисциплінарного статуту кореспондуються з положеннями статей 15, 47, 48 Закону №580-VIII, відповідно до яких призначення і звільнення з посад поліцейських шляхом видання відповідного наказу, здійснюється посадовою особою поліції, яким надано право на прийняття на службу до органів внутрішніх справ.

48. За перевіркою матеріалів справи, відповідно до листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 7 жовтня 2016 року №24/Е-508 аз, яким зокрема надано роз`яснення з приводу нормативно-правового акту МВС з питань організації діяльності слідчих підрозділів Національної поліції, зазначено, що діяльність органів досудового розслідування Національної поліції регламентовано Положенням про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України від 9 серпня 2012 року №686 в частині, що не суперечить Закону України «Про національну поліцію».

49. У зв`язку з чим, приписи пункту 4.4. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 9 серпня 2012 року №686 (далі - Положення №686), на яке посилаються суди попередніх інстанцій, узгоджуються з вимогами Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII, однак суди їх неправильно застосували.

50. Відповідно до пункту 4.4. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 9 серпня 2012 року №686 (далі - Положення №686) заступники начальників слідчих управлінь (відділів), начальники відділів (відділень) у складі слідчих управлінь (відділів), їх заступники, старші слідчі в особливо важливих справах, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС, перші заступники начальників територіальних органів внутрішніх справ - начальники слідчих відділів, відділень, їх заступники, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів внутрішніх справ приймаються на службу в органи внутрішніх справ, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в органах внутрішніх справ (за винятком звільнення зі служби осіб старшого начальницького складу зі спеціальним званням "полковник міліції", які звільняються зі служби в органах внутрішніх справ Міністром внутрішніх справ України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114) начальниками головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті за поданням перших заступників начальників ГУМВС, УМВС - начальників слідчих управлінь (відділів).

51. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на пункт 4.4. Положення №686 дійшли висновку, що подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення слідчого Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції ГУ НП ОСОБА_1. від 18 квітня 2016 року №4006/56/01-2016 підписане начальником Самбірського ВП ГУНП у Львівській, тобто особою, яка не була на це уповноважена законом, а тому дійшли висновку, що таке процедурне порушення є досить суттєвим і вказує на незаконність звільнення позивача, що тягне за собою скасування спірних наказів та поновлення на службі.

52. Однак, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що подання на звільнення у процедурі накладення дисциплінарного стягнення, яка встановлена Дисциплінарним статутом, не є визначальним критерієм, який впливає на встановлення справедливого ставлення до особи під час процедури накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення особи за результатами проведеного службового розслідування і встановлення факту порушення особою службової дисципліни.

53. Натомість визначальним критерієм справедливого ставлення у такій процедурі до особи є дотримання відповідачем вимог статей 13, 14 Дисциплінарного статуту, порушення яких судами не встановлено.

54. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій погодились з висновком відповідача про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку та дотримання норм чинного законодавства під час проведення службового розслідування, то в даному випадку їх посилання на процедурне порушення, яке полягає в тому, що подання на звільнення подано особою, яка не була не це уповноважена законом, є лише формальною підставою, яка у спірних правовідносинах, не може бути суттєвою і вказувати на незаконність спірних наказів про звільнення позивача, що тягне за собою поновлення на державній службі.

55. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що звільнення позивача відбулось без дотримання порядку, у зв`язку з чим безпідставно визнали його звільнення протиправним та скасували спірні накази про звільнення.

56. Таким чином, відповідач приймаючи оскаржувані накази діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для їх скасування відсутні.

57. Враховуючи те, що позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, то вони задоволенню не підлягають.

58. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

59. Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області

задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі №813/1616/16 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 86162084
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку