РІШЕННЯ
Іменем України
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа №9901/93/19
адміністративне провадження №П/9901/93/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Гімона М.М., Стародуба О.П., Мороз Л.Л.
за участю секретаря судового засідання Шоробури С.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Оніщука С.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 21.02.2019 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
2. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 23.01.2019 № 12дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 ".
3. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.
4. 21.03.2019 від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Суду надійшов відзив на позовну заяву.
5. 21.03.2019 від ОСОБА_1 до Суду надійшла відповідь на відзив.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Наказом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області № 17 від 15.12.2015 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області.
7. З Генеральної прокуратури України до прокурора Рівненської області надійшов лист №25/2-33590-17 від 05.09.2018, у якому йшлось про те, що Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України отримано інформацію про можливе використання начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1. своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей на користь приватних інтересів обвинуваченого ОСОБА_2 . Запропоновано прокурору призначити за вказаним фактом службове розслідування.
8. У зв`язку з цим прокурор відділу запобігання правопорушень в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції (з місцем дислокації у прокуратурі Рівненської області) ОСОБА_3 . подав рапорт від 04.09.2018, в якому навів обставини, що свідчать про наявність підстав для проведення службового розслідування.
9. Листом № 11-590 вих-18 від 10.09.2018 повідомлено начальника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Уварова В.Г. про призначення службового розслідування.
10. Наказом прокуратури Рівненської області № 66 від 10.09.2018 призначено службове розслідування за фактами можливих протиправних дій працівників органів прокуратури Рівненської області під час організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання обвинувачення, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, у тому числі повноти відображення відомостей в ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018180150000054. Доручено Комісії провести службове розслідування у строк до 09.10.2018 та надати висновок для його затвердження.
11. Для належного проведення службового розслідування голова Комісії, заступник прокурора області звертався листом від 14.09.2018 до Здолбунівської місцевої прокуратури з проханням в строк до 18.09.2018 надати до прокуратури області технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції у кримінальному провадженні №12018180150000054. 18.09.2018 надано технічний носій інформації.
12. 05.10.2018 ОСОБА_1 надавав голові комісії пояснення, у яких, зокрема, зазначив, що при надходженні будь-якого кримінального провадження для затвердження обвинувального акту прокурору, розділ (щодо шкоди) в системі заповнює слідчий. Знаючи про те, що збитки у кримінальному провадженні не відшкодовані, перевіряючи відповідний розділ в ЄРДР (картка Ф 1.2), він не побачив відсутності відомостей про спричинену шкоду. Проте перевірив факт внесення в ЄРДР інформації про те, що шкода обвинуваченим не відшкодована і дійсно у картці форми 1.2 в системні ЄРДР такі відомості не були відображені. Відомості в обвинувальному акті щодо відшкодування суми збитків були внесені помилково. Допускає, що слідчим допущено технічну помилку, а саме перед словом «відшкодовано» пропущено слово «не». Чи звернув на це увагу, підписуючи обвинувальний акт, пояснити не може. З ухвалою суду від 13.03.2018 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України ОСОБА_2 ознайомився та погодився. Не пригадує чи звертав увагу на формулювання суду наявне в згаданій ухвалі про те, що завдані збитки повністю відшкодовані. Причиною непред`явлення позовної зави в інтересах СВСВК «Селянський ліс» є те, що останнє не є державним підприємством. Крім того, за результатами розгляду судом згадуваного кримінального провадження матеріали для пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_2 поза межами кримінального провадження ним не скеровувались.
13. Також 05.10.2018 пояснення відбирались від керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області Громової-Логвинчук Л.Є., яка пояснила, що ОСОБА_1 на її запитання пояснив, що в обвинувальному акті дані про відшкодування шкоди в розмірі 387281,84 грн. зазначені помилково.
14. Слідчий відділу Костопільського відділу поліції ГУНП у Рівненській області ОСОБА_8. пояснив, що не пригадує чи вносив в ЄРДР відомості про шкоду заподіяну злочином.
15. Крім того, у висновку від 04.10.2018 члена комісії О. Горбань, поданого голові Комісії М.Пацкану, зазначено, що позиція прокурора ОСОБА_1 . у підготовчому судовому засіданні, який не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, відповідає вимогам закону. Разом з тим, прокурор, перевіривши судове рішення та в разі виявлення у ньому посилання на докази, які не досліджувалися або не містяться в матеріалах кримінального провадження, а також дані, які невірно (помилково) відображені у судовому рішенні, зобов`язаний був реагувати на таке рішення шляхом внесення апеляційної скарги з вимогою виключення даного доказу (документу) з мотивувальної частини рішення. Таким чином, прокурор ОСОБА_1 , ознайомившись з ухвалою суду та виявивши в мотивувальній частині, встановлення факту щодо "повного відшкодування збитків" при фактичному невідшкодуванні таких, зобов`язаний був відповідно до вимог п. 25 наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадження" подати на таке судове рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання.
16. За результатами службового розслідування за фактами можливих протиправних дій працівників органів прокуратури Рівненської області під час організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання обвинувачення, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, у тому числі повноти відображення відомостей в ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018180150000054, прокурором Рівненської області 22.10.2018 затверджено відповідний висновок.
17. У Висновку зазначено, зокрема:
«Під час службового розслідування вивчено матеріали наглядового провадження у кримінальному провадженні № 12018180150000054, а також матеріали кримінального провадження №12017180150000693, в якому наявні копії матеріалів кримінального провадження №12018180150000054.
Встановлено, що 06.09.2017 СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області на підставі листа голови СВСК «Селянський ліс» ОСОБА_8. за фактом незаконної порубки невстановленими особами лісу на території Звіздівського лісництва внесено відповідні відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017180150000693 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного провадження слідчим СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області встановлено факт службової недбалості з боку майстра лісу СВСК «Селянський ліс» ОСОБА_2 . та 27.01.2018 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018180150000054 за ч. 2 ст. 367 КК України.
Під час досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді майстра лісу СВСК «Селянський ліс», будучи працівником Державної лісової охорони несумлінно поставився до виконання своїх службових обов`язків щодо охорони лісу від незаконних порубок, які здійснено протягом липня 2017 року в його обході, зокрема незаконної порубки 425 дерев різних порід на загальну суму 387 261, 84 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
30.01.2018 начальником Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_1. погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
31.01.2018 процесуальним керівником ОСОБА_1. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018180150000054 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який супровідним листом від 31.01.2018 за № 35/4-145 вих-17 скеровано до Костопільського районного суду Рівненської області для розгляду по суті.
Згідно з обвинувальним актом, внаслідок неналежного виконання службових обов`язків ОСОБА_2 , заподіяно шкоду, внаслідок незаконної порубки 425 дерев на загальну суму 387 261, 84 грн.
Зазначено, що завдана кримінальним правопорушенням матеріальна шкода відшкодована.
Проте в матеріалах наглядового та кримінального проваджень підтверджуючі документи про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 387261 грн. 84 коп. відсутні.
В той же час, всупереч вимогам ст. 291 КПК України, будучи і процесуальним керівником, ОСОБА_1 . затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018180150000054, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної шкоди.
Всупереч вимогам п. 1.4 наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» процесуальним керівником не забезпечено своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди.
19.03.2018 в прокуратуру області із Здолбунівської місцевої прокуратури листом від 15.03.2018 за № 35/4-358 вих-18 надійшла довідка про результати судового розгляду кримінального провадження № 12018180150000054 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто із порушенням строку (через 6 днів після прийняття судового рішення), визначеного п.п. 23.2 п. 23 наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».
Перевіркою правильності та повноти внесення відомостей про кримінальне правопорушення, правопорушника та наслідки розслідування (електронні картки форми № 1, 2, 1.1) порушень не виявлено. Разом з тим, встановлено, що в електронній картці ф. 1.2 «Картка про заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності» слідчим ОСОБА_8 не відображено дані про заподіяні та відшкодовані збитки, які зазначено в обвинувальному акті. Процесуальний керівник ОСОБА_1. перед внесення до Реєстру даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про заподіяні збитки та їх відшкодування, чим порушив п. 2 розділу VI Положення про порядок ведення ЄДРДР.
Додатково встановлено, що у звітність форми № 1-СЛ «Про роботу слідчих органів Національної поліції» Костопільського ВП ГУНП в області за III квартал 2018 року внесено корегування, а саме включено до таблиці 12 відомості про установлені збитки в сумі 387 тис. грн., які заподіяні у кримінальному провадженні № 12018180150000054.
Під час службового розслідування вивчено судове рішення та технічний носій інформації (диск), на якому зафіксовано судове засідання у суді першої інстанції у кримінальному провадженні № 12018180150000054.
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2018 брав участь прокурор ОСОБА_1 , який висловив позицію щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду та надав суду матеріали кримінального провадження.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 13.03.2018 ОСОБА_2 звільнено, на підставі ст. 48 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із зміною обстановки. Підставою ухвалення судом вказаного рішення слугувало те, що в підготовчому судовому засіданні адвокат Нікіфоров В.А. подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 48 КК України, до якого долучено лист СВСК «Селянський ліс» від 12.03.2018, копія наказу про звільнення з роботи ОСОБА_2 та копія його трудової книжки.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення такого клопотання.
Відповідно до ухвали суду від 13.03.2018 ОСОБА_2 звільнений з посади майстра лісу, що підтверджується наказом СВСК «Селянський ліс» № 10 від 31.01.2018, завдані збитки повністю відшкодовані і СВСК «Селянський ліс» претензій до нього немає, що підтверджено листом від 12.03.2018. Тобто внаслідок зміни обстановки, вчинене діяння ОСОБА_2 втратило характер суспільно небезпечного, а особа перестала бути суспільно небезпечною.
Разом з тим, встановлено, що в матеріалах судової справи є лист ґолови кооперативу ОСОБА_9 від 12.03.2018 № 31 згідно з яким СВСК «Селянський ліс» немає претензій до ОСОБА_2 стосовно збитків, завданих незаконною порубкою лісу на території Звіздівського лісництва вказаного кооперативу, скоєною невідомими особами в липні 2017 року, та наказ голови кооперативу СВСК «Селянський ліс» № 10 від 31.01.2018 щодо звільнення з роботи з 31.01.2018 ОСОБА_2 .
Відповідно до дослідженого звукозапису судового засідання судом з`ясовувалося питання відшкодування заподіяної шкоди, на яке один із учасників відповів про її відшкодування. Будь-яких заперечень від інших учасників, у тому числі, прокурора ОСОБА_1., не надходило. Прокурор ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення поданого захисником клопотання. Інші докази судом не досліджувалися.
У ході проведення службової перевірки в прокуратуру області надійшла ухвала Костопільського районного суду від 27.09.2018, якою внесено виправлення до абзацу 21 мотивувальної частини ухвали Костопільського районного суду від 13.03.2018 у справі №564/213/18, яка викладена в наступній редакції: «Як встановлено, ОСОБА_2 на даний час звільнений з посади майстра лісу, що стверджується наказом СВСК «Селянський ліс» № 10 від 31.01.2018, СВСК «Селянський ліс» претензій до нього немає, що підтверджено листом від 12.03.2018, тобто внаслідок зміни обстановки, вчинене діяння ОСОБА_2 втратило характер суспільно небезпечного, а особа перестала бути суспільно небезпечною». Ураховуючи викладене, ухвала Костопільського районного суду від 13.03.2018 в частині звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є законною.
За таких обставин позиція прокурора ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні, який не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, відповідає вимогам закону.
Разом з тим, прокурор, перевіривши судове рішення та в разі виявлення у ньому посилання на докази, які не досліджувалися або не містяться в матеріалах кримінального провадження, а також дані, які помилково відображені у судовому рішенні, зобов`язаний був реагувати на таке рішення шляхом внесення апеляційної скарги з вимогою виключення даного доказу (документу) з мотивувальної частини рішення. Таким чином, прокурор ОСОБА_1 , ознайомившись з ухвалою суду від 13.03.2018 та виявивши в мотивувальній частині встановлений факт щодо «повного відшкодування збитків», при фактичному їх невідшкодуванні, зобов`язаний був відповідно до вимог п. 25 наказу Генерального прокурора України № 4 від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» подати на таке рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання з ухвали суду».
18. З огляду на встановлені обставини, в діях начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_1 встановлено порушення п. 2 розділу VI Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016, оскільки він як процесуальний керівник перед внесення до ЄРДР даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про заподіяні збитки та їх відшкодування. Крім того, всупереч вимогам ст. 291 КПК України, будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 1201818015000І0054, ОСОБА_1 затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди.
19. Також, прокурор ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 25 наказу Генерального прокурора України № 4 від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», ознайомившись з ухвалою суду та виявивши зазначення в мотивувальній частині останнього встановленого факту щодо «повного відшкодування збитків», при фактичному невідшкодуванні таких, не подав на таке рішення апеляційної скарги про виключення вказаного формулювання з ухвали суду.
20. Крім цього, всупереч вимогам п. 1.4 наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 № 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» ОСОБА_1 як процесуальним керівником не забезпечено своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди.
21. Також, ОСОБА_1 не дотримав вимог п. 2 наказу Генерального прокурора України № 171 від 30.04.2016 «Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва інтересів держави в судах» та п. 6.2 наказу Генерального прокурора України № 6 гн від 28.05.2018 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» в частині передачі матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру, оскільки, дотепер, Здолбунівською місцевою прокуратурою не вирішено питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру до стягнення з СВСК «Селянський ліс» шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев, у сумі 387261,84 грн.
22. Вказані порушення, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», є підставою для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
23. 29.10.2018 ОСОБА_1 ознайомлений з висновком від 22.10.2018 на який подав скаргу.
24. Прокуратура Рівненської області за результатами розгляду скарги на висновок службового розслідування, листом від 09.11.2018 повідомила ОСОБА_1 , що підстав для скасування зазначеного висновку немає.
25. 30.10.2018 прокурор Рівненської області направив до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
26. За наслідками розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 23.01.2019 № 12дп-19, вирішено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
27. Копію рішення ОСОБА_1 отримав 01.02.2019.
28. На підставі вказаного рішення прокурор Рівненської області 11.02.2019 видав наказ від 11.02.2019 №156 к про застосування до начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
29. Позивач з цим рішенням не погодився і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
30. Рішення від 23.01.2019 № 12дп-19 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з таких підстав:
(а) щодо порушення вимог пункту другого розділу IV Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Помилка про не відображення у реєстрі суми завданих збитків у кримінальному провадженні допущена не ним, а слідчим. ОСОБА_1 не звернув уваги на вказаний факт, оскільки був переконаним у повноті відображення таких відомостей слідчим. У той же час вказана помилка у найкоротші терміни була усунута шляхом внесення Костопільським ВП ГУНП в Рівненській області відомостей до статистичної звітності.
(б) щодо порушення вимог статті 291 КПК України в частині затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди. Стаття 291 КПК України встановлює обов`язкові вимоги до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Так, однією із вимог є відображення в акті відомостей щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Від так, положення цієї статті не зобов`язують слідчого та/або прокурора зазначати в обвинувальному акті відомості про відшкодування/невідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Як наслідок, зазначення таких відомостей в обвинувальному акті слідчим/прокурором допускається, проте не є обов`язковим. Зазначення слідчим/прокурором в обвинувальному акті додаткових відомостей, відображення яких не вимагається статтею 291 КПК України (розгорнуті анкетні дані обвинуваченого, судимості, дані про захисника, розмір відшкодованих збитків тощо) обумовлено судовою практикою у конкретному суді регіону. Через необов`язковість зазначення таких даних, їх помилковість не свідчить про порушення вимог статті 291 КПК України, невідповідність акта вимогам КПК України та як наслідок не може бути підставою відповідальності прокурора.
(в) щодо порушення вимог наказів Генерального прокурора України в частині, невжиття самостійно ОСОБА_1 заходів щодо відшкодування збитків у кримінальному провадженні і не передачі матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру. У даному випадку постійним лісокористувачем, якому заподіяно шкоду незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев є юридична особа СВСК "Селянський ліс" в інтересах якої прокурор позбавлений права звертатися з позовом до суду (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру"). Більше того, СВСК "Селянський ліс" повідомив про відсутність претензій до свого колишнього працівника - обвинуваченого ОСОБА_2 .
Крім того, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 26.12.2018, яка набрала законної сили, позов заступника прокурора Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головинської сільської ради до СВСК "Селянський ліс" залишено без розгляду. Суд виходив із того, що позов подано прокурором, як особою, яка не має процесуальної дієздатності. У даному випадку прокуратурою неправильно визначено організацію, бездіяльність якої стала підставою для звернення з даним позовом та в інтересах якої необхідно подавати позов так само, як і не доведено бездіяльність органу місцевого самоврядування, що наділяло б прокурора правом звернутися до суду із даним позовом.
З цих підстав, позивач вважає, що правомірно не втрутився у діяльність СВСК "Селянський ліс", яка сама вправі вирішувати питання наявності/відсутності підстав звернення до суду із позовом про стягнення із працівника заподіяної шкоди. Отже, діяв правильно, не ставши безпідставно орієнтувати керуючого заступника керівника місцевої прокуратури на пред`явлення відповідного позову.
Не відповідають твердження про те, що саме через бездіяльність ОСОБА_1 , особа, яка вчинила кримінальне правопорушення змогла уникнути цивільної відповідальності щодо відшкодовування, державі завданих збитків, оскільки кримінальне провадження закрито. Також залишилось незрозумілим хто і в чиїх інтересах, до якого суду мав пред`явити позов про стягнення збитків.
(г) щодо не оскарження позивачем як прокурором у кримінальному провадженні ухвали суду про закриття кримінального провадження. Позивач вважає, що будь-яка вказівка прокурору на необхідність оскарження рішення суду є протиправною. Відповідачем не враховано, що регіональна прокуратура погодилась із законністю вказаної ухвали, що підтверджується довідкою про результати розгляду кримінального провадження. Тобто, ухвала суду від 13.03.2018 ніким, у тому числі і регіональною прокуратурою, не оскаржувалась, а недолік, на який вказують, як на підставу її оскарження в апеляційному порядку, суд, що постановив таку ухвалу, усунув самостійно шляхом постановлення 27.09.2018 відповідної ухвали, тобто без апеляційного оскарження.
(д) щодо порушень допущених під час проведення службового розслідування. В порушення вимог пункту 1 розділу І, абзацу З пункту 3 розділу V Інструкції, службове розслідування призначено не стосовно конкретного прокурора, а за фактами можливих протиправних дій невизначених працівників органів прокуратури Рівненської області.
ОСОБА_1 , як особу стосовно якої проводилося службове розслідування повідомлено лише 03.10.2018 про проведення службового розслідування, тобто з порушенням трьох денного строку. Такі порушення вимог Інструкції суттєво вплинули на результати службового розслідування, оскільки по-перше під дію наказу про проведення службового розслідування потрапили всі працівники органів прокуратури Рівненської області. По-друге, через несвоєчасне повідомлення про початок службового розслідування (початок 10.09.2018- повідомлення 03.10.2018- завершення 22.10.2018) позивач був позбавлений можливості своєчасно реалізувати права, визначені пунктом 6 розділу V Інструкції, практично всі дії у службовому розслідуванні проведені до його повідомлення.
Матеріали службового розслідування не містять рапорту голови Комісії про необхідність продовження строку чи письмового наказу посадової особи, яка призначила службове розслідування про його продовження. Крім того, копії звукозапису судового засідання, отримані з порушенням вимог КПК України, оскільки могли бути отримані лише учасниками відповідного судового провадження, прокурором у відповідному кримінальному провадженні.
Позиція відповідача
31. Відповідач проти позову заперечував з таких підстав:
(а) щодо доводів позивача що порушення вимог п. 2 розділу IV Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань допущений не ним, а слідчим.
Вважає, що Комісією достовірно встановлено, що в діях ОСОБА_1 є порушення зазначених вимог, оскільки він як процесуальний керівник перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування кримінального провадження № 12018180150000054 не забезпечив належну перевірку правильності та повноти внесення до ЄРДР відомостей про заподіяні збитки у сумі 387 261,84 грн. Так, в електронній картці ф. 1.2 «Картка про заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності» слідчим ОСОБА_8 не було відображено даних про заподіяні та відшкодовані збитки на загальну суму 387 тис. грн., які зазначено в обвинувальному акті в цьому провадженні, чим порушено вимоги підп. 1 п. 2 розділу І, підп. 8 п. 4 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до яких до Реєстру вносяться суми збитків, встановлених під час досудового розслідування у закінчених кримінальних провадженнях. Розмір збитків повинен відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті.
(б) щодо доводів позивача про те, що Комісія не може надавати оцінку відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Вважає, що Комісія при наданні оцінки обставинам дисциплінарного провадження повинна надавати оцінку тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в діях прокурора складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені в ході дисциплінарного провадження Комісією факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень Комісією в рамках своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень. Позивач всупереч вимогам ст. 291 КПК України, будучи процесуальним керівником, затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.
(в) щодо доводів позивача про помилковий, на його думку, висновок Комісії про невжиття ОСОБА_1 заходів щодо відшкодування збитків. Комісією встановлено, що позивачем як процесуальним керівником не забезпечено своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. У свою чергу ОСОБА_1 не надав жодних доказів вжиття ним таких заходів.
(г) щодо доводів позивача про те, що через його нібито бездіяльність особа, яка вчинила кримінальне правопорушення змогла уникнути цивільної відповідальності. Під час дисциплінарного провадження Комісією не було встановлено даних, що вказували б на притягнення ОСОБА_11 до цивільної відповідальності.
(д) щодо не оскарження ухвали суду від 13.03.2018 про закриття кримінального провадження. Прокурор при з`ясуванні судом питання про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди не повідомив суду про наявність збитків. Ознайомившись з ухвалою та виявивши, що у ній вказано про повне відшкодування збитків (при фактичному їх невідшкодуванні), не подав на судове рішення апеляційну скаргу про виключення вказаного формулювання з ухвали суду.
(е) щодо доводів позивача про порушення, допущені під час проведення службового розслідування.
Діяльність Комісії полягає не в перевірці і оцінці висновку службового розслідування регіональної прокуратури, а в здійсненні дисциплінарного провадження щодо прокурора. Комісія не приймає рішення на основі конкретних обставин, не надає значення обставинам, які не стосуються справи. Під час проведення перевірки за дисциплінарною скаргою, а також під час засідання Комісії позивач скористався своїм правом на надання пояснень, яким Комісією під час засідання та обговорення було надано відповідну оцінку.
Комісія приймає рішення на основі матеріалів дисциплінарного провадження, а вивчення Комісією деяких матеріалів з кримінального провадження є лише додатковою гарантією для прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження. Подібне вивчення не лише не порушує його прав, а й сприяє їх повному та всебічному забезпеченню.
Рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження № 12017180150000693, матеріалах наглядового провадження у кримінальному провадженні №12018180150000054 та звукозапису судового засідання, однак ґрунтується виключно на самостійних правових підставах.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Оцінивши докази, наведені сторонами, аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов наступних висновків.
33. Предметом доказування в цій справі є правомірність застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
34. Правовідносини, пов`язані з проходженням служби працівниками органів прокуратури, регулюються Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII.
35. Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 43 цього Закону прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5); систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6).
36. Згідно з частиною 2 цієї статті притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.
37. Згідно з статтею 44 цього ж Закону органом, що здійснює дисциплінарне провадження є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
38. У відповідності до частини 1 статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
39. Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.
40. Після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки (ч. 4).
41. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення (ч. 10).
42. Згідно з частинами 1 і 2 статті 47 Закону №1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
43. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина 5).
44. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів подавати заяву про його відвід (частина 6).
45. Статтею 48 Закону №1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
46. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
47. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
48. Судом встановлено, що підставами притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали обставини, що свідчать про не виконання (неналежне виконання) ним службових обов`язків.
49. Під час дисциплінарного провадження з`ясовано, що прокурор ОСОБА_1 , здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018180150000054 щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України:
- як процесуальний керівник перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування не забезпечив належну перевірку правильності та повноти відомостей про заподіяні збитки та їх відшкодування.
- затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди.
- ознайомившись з ухвалою суду про закриття кримінального провадження та виявивши зазначення в мотивувальній частині останнього встановленого факту щодо «повного відшкодування збитків», при фактичному невідшкодуванні таких, не подав на таке рішення апеляційної скарги про виключення вказаного формулювання з ухвали суду.
- як процесуальний керівник не забезпечив своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
- не передав матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру.
50. Як вбачається із матеріалів дисциплінарного провадження, вчинення позивачем дій, які розцінені як дисциплінарний проступок, підтверджують матеріали дисциплінарного провадження, а саме матеріали кримінального провадження №12018180150000054, відомості з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні, звукозапис судового засідання у кримінальному провадженні №12018180150000054, пояснення ОСОБА_1 , Громової- ОСОБА_12 , ОСОБА_8 . Зміст Рішення свідчить про те, що Комісія враховувала пояснення, надані ОСОБА_1 .
51. Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів встановила, що у затвердженому ним обвинувальному акті у зазначеному кримінальному провадженні було зазначено, що матеріальна шкода в сумі 387261,84 грн. відшкодована. Проте підтверджуючі документи про її відшкодування відсутні. Позивач цього не заперечує.
52. Відповідно до частини 1 та 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
53. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
54. Зважаючи на вимоги ст. 291 КПК України встановлені в цій частині фактичні обставини, Суд вважає обґрунтованими доводи Комісії, що будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні №12018180150000054 від 27.01.2018, ОСОБА_1 затвердив обвинувальний акт, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.
55. Також Суд відхиляє доводи позивача про те, що Комісія надала юридичну оцінку обвинувальному акту щодо його відповідності вимогам КПК України, що є повноваженнями суду, до якого надійшов обвинувальний акт.
56. Так, Комісія встановила неспростовний факт, що затверджений обвинувальний акт містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди, який у разі його перевірки та підтвердження не може залишатись поза увагою. Встановлені під час дисциплінарного провадження Комісією факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень Комісією в рамках її компетенції щодо вирішення питання про наявність підстав про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності і ніяк не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
57. Разом з цим фактом, під час дисциплінарного провадження було з`ясовано, що ОСОБА_1 як процесуальний керівник перед внесенням до ЄРДР даних про результати досудового розслідування кримінального провадження № 12018180150000054 не забезпечив належну перевірку правильності та повноти внесення до ЄРДР відомостей про заподіяні збитки у сумі 387261,84 грн. Під час моніторингу ЄРДР встановлено, що в розділі «Характеристика кримінального правопорушення» підрозділ «Сума матеріальних збитків», та в розділі «Збитки та їх відшкодування» провадження № 12018180150000054 інформація про установлену суму матеріальних збитків та їх відшкодування реєстратором невнесена до цього часу.
58. В електронній картці ф. 1.2 «Картка про заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності» слідчим ОСОБА_8 не було відображено даних про заподіяні та відшкодовані збитки на загальну суму 387 тис. грн., які зазначено в обвинувальному акті в цьому провадженні, чим порушено вимоги підп. 1 п. 2 розділу І, підп. 8 п. 4 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016, відповідно до яких до Реєстру вносяться суми збитків (у тисячах гривень), встановлених під час досудового розслідування у закінчених кримінальних провадженнях. Розмір збитків повинен відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті.
59. Відповідно до п. 1, 2 розділу VI Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016, прокурори, керівники органів досудового розслідування усіх рівнів забезпечують у відомствах контроль за своєчасним, повним та достовірним внесенням інформації до Реєстру у строки, визначені КПК України та цим Положенням. Прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, перед внесенням до Реєстру відповідно до частини третьої статті 283 КПК України даних про результати досудового розслідування особисто перевіряють правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення, осіб, які їх учинили, та рух кримінальних проваджень.
60. Отже, обов`язком прокурора, як процесуального керівника у кримінальному провадженні є особиста перевірка правильність та повноту відомостей про кримінальне правопорушення. З пояснень ОСОБА_1 , наданих під час дисциплінарного провадження, так і під час судового засідання, з`ясовано, що він визнає, що таке порушення мало місце, проте недолік у системі допущено не ним, а слідчим.
61. Посилання на те, що згодом Костопільским РВ ГУНП в Рівненській області були внесення виправлення у відомостях до статистичної звітності, у звітність форми № 1-СЛ «Про роботу слідчих органів Національної поліції» Костопільського ВП ГУНП в області за III квартал 2018 року внесено корегування, а саме включено до таблиці 12 відомості про установлені збитки в сумі 387 тис. грн., які заподіяні у кримінальному провадженні № 12018180150000054.
62. Такі пояснення не можуть спростувати факту порушення ОСОБА_1 його прямих посадових обов`язків, передбачених Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Цей факт порушення передував внесенню виправлень до відомостей про статистичні дані. Тому Комісія мала обґрунтовані підстави для реагування на порушення, що мали місце під час виконання прокурором його посадових обов`язків.
63. Так, Комісією встановлено, що внаслідок затвердження ОСОБА_1 обвинувального акту, який містив дані, що не відповідають дійсності в частині відшкодування заподіяної злочином шкоди, ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 13.03.2018 ОСОБА_2 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження №12018180150000054 закрито.
64. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення особа перестала бути суспільно небезпечною, а вчинене діяння втратило суспільно небезпечний характер з огляду на те, що станом на день розгляду провадження обвинувачений був звільнений з посади майстра лісу, завдані збитки відшкодовані, а СВСК «Селянський ліс» не має претензій до ОСОБА_2 .
65. Прокурор, перевіривши судове рішення та в разі виявлення у ньому посилання на докази, які не досліджувалися або не містяться в матеріалах кримінального провадження, а також дані, які невірно (помилково) відображені у судовому рішенні, зобов`язаний був вжити відповідних заходів, а саме подати апеляційну скаргу. Встановлено, що прокурор ОСОБА_1 ознайомився з ухвалою суду та не міг не побачити зазначення в ухвалі про закриття кримінального провадження, фактів на які посилався суд в якості підстав та доказів для закриття кримінального провадження, зокрема, встановлення факту щодо «повного відшкодування збитків», при фактичному їх невідшкодуванні. Отже, прокурор зобов`язаний був подати на таке судове рішення апеляційну скаргу. ОСОБА_1 , будучи процесуальним керівником, апеляційну скаргу не подавав.
66. Відповідно до дослідженого Комісією звукозапису судового засідання від 13.03.2018, суд з`ясовував питання щодо відшкодування заподіяної шкоди, на яке один із учасників відповів про її відшкодування. Будь-яких заперечень від інших учасників, у тому числі, прокурора ОСОБА_1 не надходило. Прокурор ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення поданого захисником клопотання. Інші докази судом не досліджувалися.
67. Пунктом 25 наказу Генерального прокурора України №4 від 19.12.2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» встановлено обов`язок забезпечення оскарження незаконних судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими обставинами та до Верховного Суду України, повноту та якість поданих документів реагування.
68. Відтак, подання чи неподання апеляційної скарги на судове рішення у кримінальній справі не може розцінюватись як втручання у процесуальну діяльність прокурора, а є його прямим процесуальним обов`язком, у разі, якщо судове рішення грунтується на не встановлених доказах.
69. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами Комісії про те, що неподання ОСОБА_1 апеляційної скарги за встановлених обставин становить порушення його посадових та службових обов`язків.
70. Так, Комісією встановлено, що зазначені дії прокурора призвели до того, що ним не було забезпечено своєчасне вжиття заходів щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, не передав матеріалів для вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення завданої шкоди.
71. Водночас, ОСОБА_1 не надав доказів вжиття ним таких заходів, а навпаки вважає, що шкоду завдано СВСК "Селянський ліс" в інтересах якої прокурор позбавлений права звертатися з позовом до суду. Більше того, СВСК "Селянський ліс" повідомив про відсутність претензій до свого колишнього працівника - обвинуваченого ОСОБА_2 . Крім того, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 26.12.2018, яка набрала законної сили, позов заступника прокурора Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головинської сільської ради до СВСК "Селянський ліс" залишено без розгляду, оскільки позов подано прокурором, як особою, яка не має процесуальної дієздатності.
72. Відповідно до вимог п. 2 наказу Генерального прокурора України №171 від 30.04.2016 «Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва інтересів держави в судах» керівників підрозділів прокуратур усіх рівнів, зокрема, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва, у разі необхідності усунення суспільно - небезпечних наслідків злочинних діянь (стягнення збитків, відшкодування шкоди, скасування або визнання протиправними та скасування незаконних рішень (актів), застосування наслідків нікчемності правочинів та інші способи відновлення інтересів держави) у господарському, адміністративному чи цивільному судочинстві, зобов`язано передавати до підрозділів представництва матеріали, наявні у наглядових провадженнях чи справах, які підтверджують обставини, вказані у п. З цього наказу.
73. Такі матеріали необхідно також передавати у разі неможливості вжиття заходів цивільно-правового характеру у кримінальному провадженні після його закриття на підставі ст. 284 КПК України, залишення цивільного позову в ньому без розгляду.
74. Отже, зважаючи на наявність саме у процесуального керівника обов`язку вжиття заходів цивільно-правового характеру у кримінальному провадженні, встановлення факту його невиконання, причини на які посилався ОСОБА_1 , є лише його суб`єктивними переконаннями щодо належності виконання цього обов`язку.
75. Водночас, під час дисциплінарного провадження з`ясовано, що шкода, заподіяна державі внаслідок неналежної охорони лісу від незаконних рубок дерев в сумі 387 261,84 грн., не відшкодована до цього часу, що підтверджується довідкою Головинської сільської ради Костопільського району № 852/02-16 від 02.10.2018 та Державної екологічної інспекції в Рівненській області № 1953/01-10/11 від 20.09.2018.
76. Крім того, заходи щодо відшкодування шкоди були вжиті лише в результаті перевірки матеріалів кримінального провадження заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури рівненської області Громовою-Логвинчук О.Є., яка за розподілом обов`язків відповідає за організацію роботи з представництва інтересів держави у суді, виконання рішень за позовами органів прокуратури, організації роботи з виявлення корупційних правопорушень, ювенальна юстиція, тощо.
77. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду відхиляє доводи позивача про те, що копії матеріалів кримінального провадження, а саме копії звукозапису судового засідання, отримані КДКП незаконно, у порядку не передбаченому законодавством, що унеможливлює їх використання під час здійснення дисциплінарного провадження.
78. Рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження № 12017180150000693, матеріалах наглядового провадження у кримінальному провадженні №12018180150000054 та звукозапису судового засідання у справі № 564/213/18.
79. Відповідно до частини першої статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
80. Як убачається з матеріалів справи, для належного проведення службового розслідування голова Комісії, заступник прокурора області звертався листом від 14.09.2018 до Здолбунівської місцевої прокуратури з проханням в строк до 18.09.2018 надати до прокуратури області технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції у кримінальному провадженні №12018180150000054. Здолбунівська місцева прокуратура листом від 17.09.2018 направила технічний носій інформації.
81. Верховний Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
82. Таким чином, Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоч і прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та від 02.10.2018 у справі №9901/454/18.
83. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки КДКП про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», оскільки ним допущено невиконання та неналежне виконання службових обов`язків.
84. Беручи до уваги наведене правове регулювання даних правовідносин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням критеріїв правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені частиною другою
статті 2 КАС України, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів від 23.01.2019 № 12дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 ".
85. Відповідно до приписів ст. 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення від 23.01.2019 № 12дп-19 "Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 " відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.12.2019.
Суддя-доповідач Кравчук В.М.
Суддя Берназюк Я.О.
Суддя Гімон М.М.
Суддя Стародуб О.П.
Суддя Мороз Л.Л.
Згідно з оригіналом
Помічник судді 05.12.2019 С.О. Трубакова
