308/12296/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2019 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., за участю представника особи, яка притягується до відповідальності адвоката Фекийшгазі К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколами головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податку - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора ТОВ «Бліцарт Продукціон», за ч.3 ст.41 КУпАП та за ч.7 ст. 41 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надішли матеріали справи про адміністративне правопорушення за №308/12296/19 (провадження №3/308/5555/19) та №308/12208/19 (провадження №3/308/5556/19), про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Бліцарт Продукціон» ОСОБА_1 , за ч.3 ст.41 та ч.7 ст. 41 КУпАП, а тому спільний розгляд цих справ є доцільним.

20 вересня 2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара А.Ф. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії №ЗК336/216/АВ/П/ПТ(1) відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, при проведенні інспекційного відвідування ТОВ «Бліцарт Продукціон», інспектором було зроблено висновок, що директор ТОВ «Бліцарт Продукціон» ОСОБА_1 допустив до виконання допоміжних робіт пресувальника дільниці «Пресування сандвіч лиж» ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги ст. 24 Кодексу законів про працю України та Постанови Кабінету міністрів України №413 від 17.06.2017 року. На думку інспектора, укладаючи з ОСОБА_2 04.02.2019 року замість трудового договору цивільно-правовий договір, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» ОСОБА_1 позбавив ОСОБА_2 всіх прав та гарантій передбачених законодавством про працю.

Окрім того, 20 вересня 2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара А.Ф. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії №ЗК336/216/АВ/П/ПТ(2) відносно ОСОБА_1 за ч.7 ст.41 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення, інспекційним відвідуванням зазначено, що за призваним на строкову військову службу ОСОБА_2 директором товариства з обмеженою відповідальністю «Бліцарт Продукціон» ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням 04.02.2019 року цивільно-правового договору №4 не збережено місце роботи та середній заробіток, чим порушено ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.

Представник ОСОБА_1 адвокат Фекийшгазі К.С. у судовому засіданні просив провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та ч.7 ст.41 КУпАП. На підтвердження своєї правової позиції надав до суду письмові заперечення з відповідними письмовими доказами, що зводяться до наступного.

ТОВ «Бліцарт Продукціон» є постійно діючим масштабним підприємством з іноземними інвестиціями, що виготовляє всесвітньо відомі лижі та спорядження «Blizzard». На підприємстві налагоджені постійні цикли позмінної роботи, в яких працює більше 200 офіційно працевлаштованих працівників. У зв`язку з цим, у підприємства немає необхідності у прихованому працевлаштуванні, адже таке не відповідає потребам підприємства.04 лютого 2019 року громадянин ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Бліцарт Продукціон» договір підряду на строк від 04.02.2019 року по 10.06.2019 року. Підтвердженням цього є Цивільно-правовий договір № 04 від 04.02.2019 року, та Акти виконаних робіт. Зазначає, що дільниця «пресування сандвіч лиж», на яку був найнятий для виконання тимчасових підрядних робіт ОСОБА_2 , є укомплектованою, а штатний розпис не потребує та не передбачає можливості залучення ще одного працівника. На підприємстві діють чіткі та суворі правила внутрішнього трудового розпорядку, яким неухильно підкоряються всі працівники для безпечного та ефективного виробництва. Однак, на ОСОБА_2 такі правила не розповсюджувалися, так як його графік роботи визначався ним самим та не залежав від роботи підприємства й інших працівників. Відтак, вважає, що висновок Управління Держпраці про фактичне укладення трудового договору є необґрунтованим, оскільки, ОСОБА_2 не писав заяву про прийняття на роботу, не надавав трудової книжки та не ознайомлювався з посадовою інструкцією, характер робіт, які виконував ОСОБА_2 , а також формат виплати винагороди, розмір якої визначався в залежності від обсягів наданих послуг не могли створити у ОСОБА_2 ілюзії виконання трудової функції.

Звертає увагу суду на те, що у протоколі №ЗК336/216/АВ/П/ПТ (1) від 20.09.2019 року, зазначено, що ОСОБА_1 працює директором ТОВ «Бліцарт Продукціон» та ніби-то вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП в період з 18.09.2019 року по 20.09.2019 року. Так само, згідно протоколу №ЗК336/216/АВ/П/ПТ (2) від 20.09.2019 року, ОСОБА_1 , який працює директором ТОВ «Бліцарт Продукціон» ніби-то вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 7 ст. 41 КУпАП в період з 18.09.2019 року по 20.09.2019 року.

Згідно обставин правопорушення, викладених у протоколах, ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Бліцарт Продукціон» допустив до роботи працівника ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, а також допустив порушення трудових гарантій працівника ОСОБА_2 . Однак, зі змісту протоколів та відповідно до дійсних обставин справи, вбачається, що строк дії цивільно-правового договору між ТОВ «Бліцарт Продукціон» та ОСОБА_2 завершився 10.06.2019 року, а з 14.06.2019 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 . Відтак, ОСОБА_1 ніяк не міг вчинити адміністративні правопорушення передбачені ч. 3, 7 ст. 41 КУпАП у період з 18.09.2019 року по 20.09.2019 року.

Також наголошував, що при складанні протоколів про адміністративні правопорушення головним державним інспектором Управління Держпраці Сумарою А.Ф. не було роз`яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП України, а також ст. 63 Конституції України, чим було грубо порушено право на захист особи.

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.

Диспозиція частини 3 статті 41 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

У протоколі про адміністративне правопорушення №ЗК336/216/АВ/П/ПТ(1) від 20.09.2019 року особою, уповноваженою на його складання, зазначено, що ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Бліцарт Продукціон» допустив до роботи працівника ОСОБА_2 без оформлення трудового договору.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413. Повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів.

Відповідно до ст.43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України таЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Стаття 626 ЦК Українивизначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.3 ст.3 ЦК України, одним із принципів цивільного законодавства є «свобода договору». Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

КЗпП Україниу статті 21 визначає поняття трудового договору. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Враховуючи роз`яснення Мінпраці та соціальної політики України від 11.03.2002 року №06/2-4/452 та від 26.12.2003 №067/1-4/2008 основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату. Тобто, за цивільно-правовим договором процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно роз`яснень, що містяться в листі Державної фіскальної служби України №21446/10/28-10-06-11 від 03.09.2015 року та №10320/Л/99-99-17-02-02-14 від 05.11.2015 року укладання договорів цивільно-правового характеру не регулюється статтею 24 КЗпП України.

В судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень представника ОСОБА_1 адвоката Фекийшгазі К.С. встановлено, що між ТОВ «Бліцарт Продукціон» та ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 4 на строк з 04.02.2019 року по 10.06.2019 року, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи та надати такі послуги: «допоміжні роботи пресувальника дільниці «пресування сендвіч лиж». Згідно п. 1.1. цивільно-правового договору №4, Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне страхування у зв`язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням чи похованням, і ОСОБА_2 на це був згідний.

Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речей або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦК України, правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону. Таким чином, твердження про те, що під час дії ЦПД №04, Сторони усно погоджували обсяги робіт, необхідних до виконання в конкретний місяць і в залежності від обсягу та результату наданих послуг, Виконавець отримував винагороду, не суперечать чинному законодавству. Підтвердженням цього також є посилання на різні суми винагороди в різні місяці надання послуг, а саме: 11 256,77 грн. у лютому, 9913,86 грн. у березні, 8223,61 грн. у квітні, 9260,28 грн. у травні та 792,36 грн. у червні.

Крім цього, в ході розгляду справи, були встановлені ті обставини, що на ТОВ «Бліцарт Продукціон» повністю укомплектований штат працівників дільниці «Пресування сандвіч лиж», що підтверджується витягом з штатного розпису ТОВ «Бліцарт Продукціон» та є діючі Правила внутрішнього трудового розпорядку. ОСОБА_2 не був зарахованим до штату, на нього не було видано наказ про його прийняття на роботу, не вносився запис до трудової книжки і на нього не поширювалася дія внутрішнього трудового розпорядку.

Поясненнями працівників ТОВ «Бліцарт Продукціон», що містяться в протоколах від 30.09.2019 року опитування адвокатом осіб за їх згодою: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_2 не підкорявся правилам внутрішнього трудового розпорядку, організовував свою роботу самостійно і виконував її на власний ризик у слушний для нього час, виконував виключно некваліфіковані допоміжні роботи, що є відмінними від трудових функцій штатних працівників, одержував винагороду в залежності від обсягів виконаної роботи та ніколи не цікавився можливістю працевлаштування на підприємстві.

Тому, висновок про те, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Бліцарт Продукціон» виникли трудові відносини, що регулюються нормами КЗпП України є хибним.

В свою чергу, судом встановлено, що правовідносини, що виникли 04.02.2019 року і були припинені 10.06.2019 року, між ОСОБА_2 та ТОВ «Бліцарт Продукціон» мають виключно цивільно-правовий характер, не мають ознак трудових правовідносин та не порушують норм трудового законодавства.

Щодо адміністративного правопорушення за ч. 7 ст. 41 КУпАП, згідно протоколу №ЗК336/216/АВ/П/ПТ (2) від 20.09.2019 року, суд констатує наступне.

Згідно ч. 7 ст. 41 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до ст. 119 КЗПП України, працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

На думку інспектора, ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Бліцарт Продукціон» допустив порушення трудових гарантій працівника ОСОБА_2 .

Однак, судом вже встановлено відсутність трудових правовідносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Бліцарт Продукціон», а встановлені законом гарантії та пільги стосуються виключно працівників за трудовими договорами і не розповсюджуються на осіб, що виконують роботи та надають послуги за договорами, що мають виключно цивільно-правовий характер.

Частиною 1 статті 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми, на особу не може бути покладено і обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки події правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може розцінюватись як правопорушення передбачене тією чи іншою статтею.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи та доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Аналізуючи в сукупності докази по справі, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та ч.7 ст.41 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 36, 245, 247 ч.1 п.1, 283,-285, 287,-291 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В ИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за №308/12296/19 (провадження №3/308/5555/19) та №308/12208/19 (провадження №3/308/5556/19), про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Бліцарт Продукціон» ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП та за ч.7 ст. 41 КУпАП, присвоїти єдиний номер №308/12296/19 (провадження №3/308/5555/19).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії №ЗК336/216/АВ/П/ПТ(1) від 20.09.2019 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії №ЗК336/216/АВ/П/ПТ(2) від 20.09.2019 року закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.41 КУпАП.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М.Малюк