Справа № 560/3579/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2019 року

м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не включення до трудового/страхового стажу періоду ОСОБА_1 роботи протягом квітня 2019 року та неврахуванням при визначенні розміру пенсії заробітної плати за квітень 2019 року, відмови в здійснені ОСОБА_1 перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 - 2018 роки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до трудового/страхового стажу період ОСОБА_1 роботи протягом квітня 2019 року та визначити , ОСОБА_1 розмір пенсії з урахуванням трудового/страхового стажу 42 роки 6 місяців виходячи із заробітної плати по 30.04.2019 року включно із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 - 2018 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 21.09.1998 отримував пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Реалізуючи передбачене ст.46 Конституції України право на соціальний захист у старості позивач 06 травня 2019 року, в зв`язку з досягненням пенсійного віку 60 років та наявністю необхідного стажу для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" звернувся до відповідача для оформлення необхідних документів, щоб в подальшому отримувати пенсію за віком.

Відповідачем 13.05.2019 було прийнято рішення №222430000553 про призначення пенсії за віком в розмірі 6931,92 грн з дати подання заяви, в той час, як відповідно до чинного законодавства ч.1 ст. 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку у разі якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При визначенні розміру пенсії відповідачем безпідставно було застосовано показник заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Направлена на адресу відповідача заява була залишена без задоволення листом № М-885-П-02.2604 від 17.09.2019. В отриманому мною листі зазначається, що після проведеної перевірки розмір пенсії позивача в черговий раз перераховано в сторону зменшення та при залишеній дати з якої позивачу призначено пенсію 06.05.2019 розмір трудового/страхового стажу було безпідставно зменшено на один місяць.

Такі дії відповідача є незаконними при вирішенні питання про призначення пенсії враховується трудовий/страховий стаж, який фактично є у особи, що звернулась за оформленням пенсії за віком.

З огляду на ту обставину, що пенсія 10.09.2019 року визначена мені з 06.05.2019 року, до уваги повинен був прийматись трудовий/страховий стаж, який був у мене станом саме на цю дату. На підтвердження факту, що станом на день звернення за призначенням пенсії позивач відпрацював повний календарний місяць - квітень 2019 року і продовжував працювати. Саме тому, що прийняття рішення про призначення позивачу пенсії в травні 2019 року мало місце без врахуванням фактичного трудового/страхового стажу та отриманої заробітної плати за квітень 2019 року, інформація про які була отримана територіальним органом пенсійного Фонду України в межах до трьох місяців після призначення пенсії, а тому позивач має право на підвищення розміру пенсії з дня призначення пенсії, оскільки квітень 2019 року є страховим стажем на день призначення пенсії відповідно до ст. 1 Закону №1058.

Ухвалою суду від 08 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача 25.11.2019 на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.05.2019 року, позивача переведено з пенсії за вислугою років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.

Відповідач вказує на те, що позивачу вже була призначена пенсія (з 21.09.1998 року), у зв`язку із чим, на позивача розповсюджується дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ, яким визначено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016-2018 роки.

Відповідач звергає увагу на те, що зазначений показник середньої заробітної плати застосовується лише при первинному призначенні пенсії та переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа продовжує працювати та набула не менше 24 місяців страхового стажу після призначення чи попереднього перерахунку пенсії по інвалідності.

А тому відповідач вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає, просить відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , з 21.09.1998 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

З 01.01.2007 року по 06.05.2019 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

На підставі заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.05.2019, позивача переведено з пенсії за вислугою років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на пенсію за віком згідно Закону України № 1058-ІV.

При призначенні пенсії за віком в травні 2019 року працівниками ГУ ПФУ в Хмельницькій області застосували показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, замість застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2018 роки, оскільки позивач не надавав згоди на врахування заробітної плати із застосуванням показника за 2014-2016 роки.

Позивач 16.08.2019 звернувся до відповідача з заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходи) в Україні за 2016-2018 починаючи з дати подання ним заяви.

На подану заяву відповідач надав лист (відмову) від 17.09.2019 №М-885-П-02.26-04 в якій зазначив, що відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016-2018 роки. Зазначений показник середньої заробітної плати застосовується лише при первинному призначенні пенсії та переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа продовжує працювати та набула не менше 24 місяців страхового стажу після призначення чи попереднього перерахунку пенсії по інвалідності.

Згідно поданої заяви від 06.05.2019 позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням страхового стажу 42 роки 5 місяців (враховано по 31.03.2019 року) та заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2019 (із-за відсутності на день прийняття рішення про переведення з одного виду пенсії на інший даних про середню заробітну плату за березень 2019 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати за березень 2019 року використано середню заробітну плату за лютий 2019 року). Індивідуальний коефіцієнт заробітку становив 4.27565.

Враховуючи зазначене, відповідач зазначив, що позивачу безпідставно враховано до страхового стажу та заробітної плати квітень 2019 року, у зв`язку із відсутністю необхідних документів.

Відповідач також зазначив, що з врахуванням ч.4 ст.42 Закону позивач має право дорахувати квітень 2019 року в розрахунок стажу та заробітної плати не раніше, як через два роки після призначення (перерахунку) пенсії.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон України №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 ст. 45 цього Закону передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом №1058-IV.

Отже, у даному випадку позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком на умовах Закону України № 1058-IV).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 14.02.2018 (справа № 465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачу здійснено вперше.

А тому, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

Крім того, суд зазначає, що враховуючи те, що позивач звернувся з заявою до Пенсійного Фонду в травня 2019 року, а отже квітень 2019 року зараховується у відповідний страховий стаж.

Суд критично оцінює твердження відповідача, стосовно того, що відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески за ОСОБА_1 за квітень 2019 року відсутні, оскільки в матеріалах справи містяться докази того, що відповідні страхові внески за квітень 2019 року були сплачені, а тому відповідачем протиправно не було враховано відповідний період до страхового стажу позивача.

Отже відповідач призначаючи пенсію за віком з 06.05.2019 при вирішенні питання про призначення пенсії враховує фактичний трудовий/страховий стаж на день виникнення права на пенсію, а не на день звернення з заявою про призначення пенсії, що є на думку суду не припустимим, оскільки позивачу було безпідставно зменшено розмір трудового/страхового стажу на один місяць, зокрема не враховано квітень 2019 року за який ЄСВ сплачений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначать зміст і спрямованість діяльності держави.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Отже, відповідач під час призначення пенсії позивачу протиправно не врахував квітень 2019 року до страхового стажу, а також всупереч волі позивача визначив останньому показник середньої заробітної плати за три календарні роки з 2014-2016 замість 2016-2018.

Враховуючи наведене, суд вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не включення до трудового/страхового стажу періоду ОСОБА_1 роботи протягом квітня 2019 року та неврахуванням при визначенні розміру пенсії заробітної плати за квітень 2019 року, та щодо відмови в здійснені ОСОБА_1 перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 - 2018 роки.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А тому, з огляду на наведене вище суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не включення до трудового/страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 протягом квітня 2019 року та неврахуванням при визначенні розміру пенсії заробітної плати за квітень 2019 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в здійснені ОСОБА_1 перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2016 - 2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до трудового/страхового стажу період його роботи протягом квітня 2019 року та визначити, ОСОБА_1 розмір пенсії з урахуванням трудового/страхового стажу 42 роки 6 місяців виходячи із заробітної плати по 30.04.2019 включно із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2016 - 2018 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 21318350)

Головуючий суддя

О.П. Шевчук