Справа № 214/7087/19

3/214/2094/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 листопада 2019 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолов В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2019 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №108625 від 13 вересня 2019 року у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП, з якого слідує, що ОСОБА_2 допустила ухилення від належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та забезпечення умов проживання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме станом на 12 вересня 2019 року 9 год. за адресою: АДРЕСА_1 не створила належних житлових умов, в квартирі брудно, речі розкидані, стоїть неприємний запах. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.184 КУпАП у зв`язку з притягненням до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №214/4188/19 від 13 червня 2019 року.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. З метою дотримання процесуального строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, приходжу до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової її участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення, лист Служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради, акт обстеження житлово-побутових умов, письмові пояснення ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_3 , постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №214/4188/19 від 13 червня 2019 року.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Протокол про адміністративне правопорушення вважаю неналежним доказом, оскільки: об`єктивну сторону адміністративного правопорушення викладено не у відповідності до диспозиції ч.2 ст.184 КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_2 ; в протоколі відсутні відомості про свідків, які б могли підтвердити факт вчинення порушення; протокол містить незастережні виправлення в даті його складання.

Акт обстеження житлово-побутових умов вважаю неналежним доказом, оскільки з акта слідує, що обстеження житлово-побутових умов хоча й здійснювалось за адресою: АДРЕСА_1 , м АДРЕСА_2 , однак в аспекті перевірки таких умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які також проживають зі своїми дітьми в квартирі. З акта не можливо встановити, в якій з кімнат проживає ОСОБА_2 , де б не було створено належних житлових умов.

Лист служби у справах дітей про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП вважаю недостатнім доказом, оскільки він ґрунтується виключно на акті, складеному в результаті проведення рейду «Неблагополучна сім`я» стосовно сім`ї ОСОБА_2 , який судом визнано неналежним доказом.

Свідоцтво про народження ОСОБА_3 вважаю належним доказом, так як воно підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанову суду вважаю належним доказом, оскільки вона має значення для перевірки правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ознакою повторності ухилення від виконання батьківських обов`язків протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Досліджені у судовому засіданні докази вважаю допустимими.

Обговорюючи питання про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.2 КУпАП, виходжу з наступного.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, приходжу до переконання, що у судовому засіданні не добуто допустимих та належних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого правопорушення. При цьому враховую наступне.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст.255 КУпАП.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення.Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Диспозиція ч.2 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, обов`язковою кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони вказаного складу адміністративного правопорушення є його повторність.

В розумінні ст.ст.35,39 КУпАП та загальних правових засад, повторним є адміністративне правопорушення, вчинене особою, до якої за вчинене нею протягом року здійснення однорідне правопорушення були застосовані міри адміністративного стягнення. При цьому однорідність означає посягання на той самий родовий або видовий об`єкт, відповідальність за вчинення яких передбачається однією нормою.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.184 КУпАП, інспектор Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Ордіна Д.Г. посилалася на вчинення ОСОБА_2 однорідного адміністративного правопорушення повторно протягом року.

Натомість, постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року №214/4188/19 ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП із застосуванням ст.22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого нею правопорушення з обмеженням усним зауваженням.

Як слідує з ч.4 ст.32 КК України, яку суд застосовує за аналогією закону, повторність відсутня, якщо за раніше вчинене правопорушення особу було звільнено від відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин погашена чи знята.

Застосування судом ст.22 КУпАП із звільненням особи від адміністративної відповідальності передбачає застосування до порушника усного зауваження, яке є методом виховного впливу та не пов`язане ні з адміністративним стягненням, ні із заходом громадського впливу, а тому не спричиняє для нього юридичних наслідків.

Відповідно дост.284КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) закриття справи.

Суд зауважує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП суд звільнив ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що кваліфікація працівниками поліції її дій за ч.2 ст.184 КУпАП за ознакою повторності проведена з допущенням істотних порушень. З огляду на те, що положеннями діючого законодавства України не передбачено здійснення судом перекваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення.

Керуючись ст.184 ч.2, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя В.М. Прасолов