ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1926/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

прокуратури - Чубенко В. В.,

відповідача 1 - Ющенко І. М.,

відповідача 2 - Молчанова А. Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2019 (суддя Кошик А. Ю.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (Агрикова О. В. - головуючий, судді Чорногуз М. Г., Хрипун О. О.) у справі

за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до 1) Броварської міської ради Київської області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта"

про визнання незаконним і скасування рішення сесії Броварської міської ради, визнання договорів оренди землі недійсними із припиненням зобов`язань на майбутнє.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У серпні 2018 року заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської міської ради Київської області (далі - міськрада) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта" (далі - ТОВ "Афродіта") про: визнання незаконним і скасування рішення сесії місьради від 16.03.2006 № 950-45-04 (далі - спірне рішення) у частині передачі в оренду ТОВ "Афродіта" земельної ділянки площею 26,8450 га за рахунок резервних територій міста-сіножаті, в тому числі 3,1348 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор межі лінії електропередачі та мереж зв`язку, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території ІІ житлового району м. Броварів у районі вул. Богунської та вул. Маяковського; визнання недійсним договору оренди землі від 16.03.2006 (далі - договір оренди землі) у редакції договору про внесення змін від 16.12.2009, укладеного між міськрадою і ТОВ "Афродіта" щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3210600000:00:057:0062, із припиненням зобов`язань за ним на майбутнє.

2. Позовні вимоги аргументовано тим, що під час опрацювання відомостей для встановлення наявності або відсутності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді виявлено факти порушення вимог земельного законодавства під час відведення земельних ділянок на умовах оренди на території м. Броварів за рахунок земель водного фонду. Так, спірна земельна ділянка була сформована, у тому числі, за рахунок земель водного фонду, та передана в оренду для забудови всупереч вимогам закону щодо зазначеної категорії земель.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2019 у справі № 911/1926/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прокуратурою не наданого належних та достатніх доказів в підтвердження того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладення договору оренди землі спірна земельна ділянка або її частина належали до земель водного фонду.

5. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, у тому числі звернув увагу, що прокурор звертаючись із позовом, безпідставно не визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у цій справі, не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів держави у цій справі, а також не навів обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень, що свідчить про порушення прокурором вимог частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у редакції, чинній станом на час подання позову).

6. Крім цього, як зазначив апеляційний господарський суд, звертаючись із відповідним позовом, прокурор не врахував, що відновлюючи права держави та користувачів земельної ділянки шляхом визнання незаконним і скасування спірного рішення у частині передачі в оренду ТОВ "Афродіта" земельної ділянки площею 26,8450 га та договору оренди землі, прокурор покладає на ТОВ "Афродіта" тягар відповідальності за дії органу державної влади, що вочевидь не можна вважати "пропорційним втручанням" у контексті практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 911/1926/18, перший заступник прокурора Київської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставами для скасування рішення і постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58- 61 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статей 2, 53 ГПК України.

9. Скаржник наголошує на безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про недоведеність надання у користування спірної земельної ділянки за рахунок земель водного фонду. На думку скаржника, спірну земельну ділянку передано в оренду для будівництва за рахунок земель водного фонду, на яких розташована, в тому числі, система осушувальних каналів, що підтверджується висновком експерта від 04.07.2018 № 37/18, листом управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області № 01-12/186, листом Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.18 № 01-01/186, листом Управління водного господарства в м. Броварах від 03.07.2018 № 01-12/493, листом Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 № 17-08/1264, Управління водного господарства в м. Бровараї від 04.08.2016 № 01-12/722.

10. Крім цього, заявник касаційної скарги зауважує, що прокурор у цій справі виступає як самостійний позивач відповідно до положень частини 5 статті 53 ГПК України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а не в інтересах конкретного державного органу.

11. Скаржник звертає увагу, що Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовами про визнання незаконними і скасування розпорядчих рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо передачі земель і договорів оренди землі.

12. Скаржник акцентує, що звертаючись із позовною заявою у цій справі, прокурор діяв на захист інтересів суспільства, а саме безпосередньо територіальної громади м. Броварів і намагався захистити право її мешканців на безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище - забезпечити використання земель водного фонду, які перебувають у комунальній власності, у порядку та у спосіб, визначені законом, а тому таке втручання було здійснено в інтересах суспільства та відповідно до вимог закону.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

13. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить рішення і постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності та обґрунтованості.

14. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Афродіта" просить рішення і постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, також наголошуючи на їх законності та обґрунтованості.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15. Як свідчать матеріали справи та встановили суди попередніх інстанцій, згідно зі спірним рішенням ТОВ "Афродіта" надано земельну ділянку площею 26,8450 га за рахунок резервних територій міста-сіножаті, в тому числі 3,1348 га земель обмеженого використання - інженерний коридор мережі лінії електропередачі та мереж зв`язку, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території II житлового району м. Броварів у районі вул. Богунської та вул. Маяковського, терміном на 10 років.

16. 08.09.2006 між міськрадою і ТОВ "Афродіта" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар - ТОВ "Афродіта" - прийняв у строкове платне користування терміном на 10 років за рахунок резервних територій міста - сіножатей земельну ділянку загальною площею 26,8450 га для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, в тому числі 3,1348 га землель обмеженого використання - інженерний коридор мережі лінії електропередачі та мереж зв`язку, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території II житлового району м. Броварів в районі вул. Богунської та вул. Маяковського.

17. Відповідно до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3210600000:00:057:0062, цей договір укладено на 10 років, терміном до 16.03.2016.

18. У подальшому 16.12.2009 між сторонами договору оренди землі укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.09.2006, відповідно до якого міськрада продовжила дію договору оренди земельної ділянки на 25 років.

19. Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор зауважив, що спірна земельна ділянка була сформована, в тому числі, за рахунок земель водного фонду та передана в оренду для забудови всупереч вимогам закону для зазначеної категорії земель.

20. Як зазначає прокурор у позовній заяві, на спірній земельній ділянці, кадастровий номер 3210600000:00:057:0063, розташована прибережна захисна смуга озера "Світловщина" та мережа осушувальних каналів. На підтвердження наведеного прокурор надав відповідь Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.2018 № 01-01/186, відповідь Управління водного господарства в м. Броварах від 03.07.2018 № 01-12/493, відповідь Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 № 17-08/1264, відповідь Управління водного господарства в м. Броварах від 04.08.2016 № 01-12/722 та висновок експерта від 04.07.2018 № 37/18.

21. Так, згідно з висновком експерта від 04.07.2018 № 37/18 межі земельної ділянки площею 26,845 га, кадастровий номер 3210600000:00:057:0062, яка перебуває в оренді ТОВ "Афродіта", частково накладаються на межі земель водного фонду, а саме на межі озера (площею 0,9333 га), земель під мінімальною прибережною смугою озера, що займаються 5,8411 га від усієї площі ділянки, та земель під осушувальними каналами.

22. З огляду на викладене прокурор стверджує, що спірне рішення міськрада прийняла у порушення вимог статей 6, 14, 19 Конституції України, статей 58-61 ЗК України, статей 4, 88, 89 Водного кодексу України (далі - ВК України) та статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки спірну земельну ділянку передано в оренду для будівництва за рахунок земель водного фонду, які становлять водний об`єкт, систему осушувальних каналів та прибережну захисну смугу водного об`єкта.

Позиція Верховного Суду

23. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

24. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі цього перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

26. Як свідчать матеріали справи, а також за змістом оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій установили належність спірної земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а з огляду на положення статті 300 ГПК України Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не має можливості переоцінити докази та встановити наявність іншого режиму, ніж той, що встановлений у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

27. При цьому аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, стосовно того, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, адже на ній розташована система осушувальних каналів, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

28. Відповідно до положень статті 19 ЗК України за основним цільовим призначенням серед земель, зокрема, виділяють землі житлової та громадської забудови і землі водного фонду. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

29. У статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

30. У пункті 12 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

31. Згідно з частинами 1, 3 статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

32. У статті 4 Водного кодексу України та у частині 1 статті 58 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

33. За змістом статті 1 Водного кодексу України передбачено, що водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

34. Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 Водного кодексу України, статті 60, 61 ЗК України).

35. У частинах 1, 3 статті 60 ЗК України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

36. Право на землі водного фонду, визначено у статті 59 ЗК України, передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди (частина 4 статті 59 цього Кодексу). При цьому згідно з положеннями частини 4 статті 59 ЗК України земельні ділянки із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

37. Натомість, з метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду статтею 61 ЗК України заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах.

38. Крім того, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

39. Як свідчать матеріали справи, проект відведення спірної земельної ділянки для будівництва індивідуальної, громадської забудов та об`єктів інфраструктури на території II житлового району м. Броварів по вул. Богунській та вул. Маяковського, розробив Броварський міський відділ Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при ДК України" на підставі рішення міськради від 23.02.2006 № 923-44-04.

40. Зазначений проект землеустрою має позитивні погодження Броварського міського відділу земельних ресурсів, Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Державного управління екології та природних ресурсів в Київські області. При погодженні проектної документації будь-яких зауважень не надійшло.

41. У зазначеному проекті землеустрою щодо відведення оскаржуваної земельної ділянки в оренду є лист Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М. А. від 21.02.2006 № 72, в якому чітко зазначено, що спірна земельна ділянка загальною площею 80 га не перебуває у користуванні як водогосподарський об`єкті з 1993 року.