Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 688/3263/16-ц

провадження № 61-31734св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - відділ державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року у складі судді Березової І. О. та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - відділ державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області (далі - ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області), про захист права власності шляхом звільнення майна з-під арешта.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2014 року звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , яка належить на праві особистої власності ОСОБА_1 , шляхом передачі банку права власності на цю квартиру, та виселено з цієї квартири ОСОБА_1 .

Того ж дня державним реєстратором зареєстровано право приватної власності ПАТ «Дельта Банк» на вказану квартиру.

Однак, надалі стало відомо, що 12 червня 2013 року постановою ВДВС Шепетівського МРУЮ накладено арешт на вказану квартиру, що належала відповідачу. Накладення арешту на квартиру порушує право банку на розпорядження своїм майном, що фактично унеможливлює його роботу

з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.

Ураховуючи викладене та уточнені позовні вимоги, ПАТ «Дельта Банк»просило суд зняти арешт з майна ПАТ «Дельта Банк», а саме об`єкт житлової нерухомості -квартиру АДРЕСА_1 , який накладено 12 червня 2013 року постановою ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області

від 16 лютого 2017 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Скасовано постанову державного виконавця ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області Оніщука Є. О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 червня 2013 року за виконавчим провадженням № 3802789. Звільнено з-під арешту з майна ПАТ «Дельта Банк» та заборони на його відчуження з об`єкта житлової нерухомості, який розташований за адресою:

АДРЕСА_2 , який накладено 12 червня 2013 року державним виконавцем ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області Оніщуком Є. О. відповідно до постанови про накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна боржника, серія та номер: 38027891 від 12 червня 2013 року, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 , в тому числі на об`єкт житлової нерухомості, який розташований за адресою:

АДРЕСА_2 , (номер запису обтяження: 15057949 від 17 липня 2013 року). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державним виконавцем накладено арешт на майно, яке є предметом іпотеки, в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та інших норм законодавства, тому позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» підлягають задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове. Відмовлено

у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа -ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області, про захист права власності шляхом звільнення майна з-під арешту.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач, звертаючись

з позовом до суду, неправильно визначився з відповідачами, суд першої інстанції, розглядаючи справу в порушення частини четвертої статті 10, статті 33 ЦПК України, не роз`яснив сторонам питання про залучення до участі у справі як співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» (далі - ТОВ «Шепетівка Енергоінвест») і цими діями обмежив їх у правах, встановлених статтею 31 ЦПК України, порушивши принцип здійснення судочинства на засадах змагальності сторін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу

№ 688/3263/16-ц із Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

06 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ПАТ «Дельта Банк» на теперішній час є власником квартири

АДРЕСА_1 , а наявність зазначеного арешту перешкоджає законному праву власника вільно володіти та розпоряджатися належним йому майном.

Посилається на статтю 572 ЦК України, статті 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», статті 1 та 3 Закону України «Про іпотеку»

і роз`яснення, що надані судам у пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна». Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Вважає, що банком виконано всі вимоги до позовної заяви.

Зазначає, що 23 листопада 2013 року державний виконавець

ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області, встановивши, що

на момент проведеної перевірки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, повернув виконавчий лист стягувачеві - ТОВ «Шепетівка Енергоінвест». Арешт, накладений раніше, не скасував. Тобто виконавчого листа, де стягувачем

є ТОВ «Шепетівка Енергоінвест», на виконанні у державного виконавця немає.

Таким чином, залучення до участі у справі співвідповідачем ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» не відповідає нормам чинного законодавства.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 ,

21 грудня 2006 року обтяжена іпотекою. В той же день встановлена заборона на відчуження нерухомого майна (а.с. 12 зворот, 13).

Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, спірна квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_1

(а.с. 11 зворот).

12 червня 2013 року державний виконавець ВДВС Шепетівського МРУЮ Хмельницької області на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області наклав арешт в інтересах ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 (а.с. 66).

23 листопада 2013 року державний виконавець ВДВС Шепетівського МРУЮ, встановивши, що на момент проведеної перевірки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, повернув виконавчий лист стягувачеві - ТОВ «Шепетівка Енергоінвест». Арешт, накладений раніше, не скасував (а.с. 67).

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області

від 30 квітня 2014 року в рахунок виконання основного зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту від 25 квітня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , у сумі 49 090,80 доларів США,

що в еквіваленті 392 382,76 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру

АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу квартири шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» права власності на вказане майно. Виселено ОСОБА_1 з указаної квартири, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 6-8).

З 14 червня 2016 року власником квартири є ПАТ «Дельта Банк»

(а.с. 9, 9 зворот).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під

час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом

і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів

і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України 2004 року позивачем

і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», судам роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби. У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, як треті особи у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 33 ЦПК України 2004 року не обговорив питання про залучення до участі у справі співвідповідачем

ТОВ «Шепетівка Енергоінвест», і цими діями обмежив товариство у правах, встановлених статтею 31 ЦПК України, порушивши принцип здійснення судочинства на засадах змагальності сторін.

Ураховуючи те, що на стадії апеляційного провадження апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі

в розгляді справи осіб, які не були залучені судом першої інстанції,

апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову

у задоволенні позову.

ПАТ «Дельта Банк» у такому випадку не позбавлене можливості звернутися до суду першої інстанції з новим позовом, визначивши правильний склад осіб.

Доводи касаційної скарги про те, що державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачеві - ТОВ «Шепетівка Енергоінвест», а отже, виконавчого листа, де стягувачем є ТОВ «Шепетівка Енергоінвест», на виконанні у державного виконавця немає не заслуговують на увагу, оскільки повернення виконавчого листа стягувачеві не спростовує факту, що є невиконане рішення та не означає, що воно виконано.

Колегія суддів не звертає уваги та не надає правової оцінки доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, оскільки рішення суду першої інстанції було скасовано у зв`язку із порушенням норм процесуального права, які

є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Розгляд справи по суті спору апеляційним судом проведено не було, як не було й надано однозначного правового висновку щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог ПАТ «Дельта Банк».

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального

і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк