ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №766/7145/16-а

адміністративне провадження №К/9901/18196/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Лук`янчук О.В., судді - Косцова І.П., Кравченко К.В.)

у справі №766/7145/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Статіва Євгенія Олександровича

третя особа Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

про визнання дій протиправними, скасування постанови.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у липні 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Статіва Євгенія Олександровича, третя особа: Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» (далі - «МКП «ВУВКГ міста Херсона»), в якому просив:

- визнати протиправними дії інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Статіва Євгенія Олександровича щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №059674 від 8 липня 2016 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ПСЗ №059674 від 8 липня 2016 року про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова мотивована тим, що він як особа відповідальна за проведення ремонтних робіт не вжив заходів з належного облаштування місця проведення робіт, не встановив необхідні технічні засоби регулювання дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене частиною третьою статті 140 КУпАП. Проте, позивач вказує на те, що патрульну поліцію повідомлено 7 липня 2016 року про проведення аварійно-ремонтних робіт з усунення наслідків після аварійної ситуації на мережі водопостачання, також було встановлено всі передбачені дорожні знаки. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови не брались до уваги його пояснення, не існує доказів події правопорушення, не досліджувались жодні докази, а тому, на думку позивача, оскаржувані дії інспектора та постанова є протиправними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Херсонський міський суд Херсонської області своєю постановою від 25 травня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправними дії інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Статіва Євгенія Олександровича зі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №059674 від 8 липня 2016 року.

Визнав нечинною та скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №059674 від 8 липня 2016 року про накладення штрафу.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обов`язковість встановлення саме дорожніх знаків 1.37, 2.5, 2.6, не надано доказів з посиланнями на нормативно-правові акти щодо порядку розташування знаків. Отже, оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого постанову належить скасувати.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволено. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2017 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Судове рішення мотивовано тим, що до суду першої інстанції було надано відео-записи з нагрудної відеокамери поліцейського №20160708213833000223, №20160708213958000226, на яких зафіксовано неправильно встановлені знаки 4.8, перевернутий знак 2.1, що не відповідає вимогам ДСТУ, та відсутні інші дорожні знаки (« 1.37 Дорожні роботи», « 2.5 Перевага зустрічного руху», « 2.6 Перевага перед зустрічним рухом»). Також, в підтвердження невиконання позивачем вимог обладнання належним чином місця проведення ремонтних робіт тимчасовими технічними засобами та дорожніми знаками свідчать фотокартки, які містяться в матеріалах справи. А тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року і залишити в силі постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції залишилось поза увагою те, що аварійною бригадою МКП «ВУВКГ міста Херсона» не проводились дорожні роботи, а проводились аварійно-ремонтні роботи по усуненню витоку води з водопровідної магістралі. Крім того, МКП «ВУВКГ міста Херсона» не є суб`єктом господарювання, який виконує роботи з ремонту і утримання вулиць та доріг.

Також в оскаржуваній постанові не встановлено, у чому саме полягало адміністративне правопорушення, а саме не зазначено, яких саме заходів з належного облаштування місця проведення робіт позивач не вжив.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року - без змін.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що провина позивача доведена в повністю. Інспектор поліції при винесенні оскаржуваної постанови керувався нормами КУпАП і чітко описав правопорушення, скоєне позивачем, діяв у межах правового поля і не порушив норми процесуального права. Факт скоєння правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції, а також актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, який підписаний двома свідками.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 8 липня 2016 року інспектором УПП у місті Херсоні лейтенантом поліції Статів Є.О. винесено постанову серії ПС3 №059674, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 140 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. В обґрунтування постанови зазначено, що 8 липня 2016 року о 12 годині 43 хвилин в місті Херсоні по вулиці Патона, 17, позивач як відповідальна посадова особа за проведення аварійних робіт на мережі водопостачання не вжив заходів з належного облаштування місця проведення робіт, не встановив необхідні технічні засоби регулювання дорожнього руху, чим порушив пункт 32.1 Правил дорожнього руху України, пункти 9.6 та 9.7 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 лютого 2012 року №54 «Про затвердження технічних правил ремонту і утримань вулиць та доріг населених пунктів».

Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 8 липня 2016 року встановлено, що забезпечення безпеки експлуатаційного стану ділянки по вулиці Патона, 17 у місті Херсоні покладено на працівника МКП «Водоканал» ОСОБА_1 . Однак, експлуатаційний стан зазначеної ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97, а саме покриття проїзної частини розрите, на місці дорожніх робіт відсутні дорожні знаки 1.37, 2.5, 2.6, встановлено дорожні знаки 4.7 та 3.21, що не відповідає вимогам ДСТУ 4100. Відповідно до змісту акту, інспектором поліції виявлено недоліки в експлуатації ділянки вулично-шляхової мережі. А саме, рух транспорту на вулиці повністю перекрито, рух автотранспорту не організовано, на місці проведення ремонтних робіт не встановлено технічні засоби регулювання дорожнього руху.

Указаний акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі було підписано двома свідками - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 140 КУпАП порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 32.1 розділу 32 «Окремі питання дорожнього руху, що потребують узгодження» Правил дорожнього руху України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, з органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Відповідно до пункту 9.1 Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 лютого 2012 року №54 (далі - «Технічні правила»), під час проведення робіт з ремонту та утримання вулиць та доріг повинні бути заплановані та узгоджені з ДАІ заходи з організації і забезпечення безпеки руху автотранспорту і пішоходів на підставі вимог діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 9.6 Технічних правил облаштування ділянок дорожніх робіт тимчасовими технічними засобами організації дорожнього руху, а також спеціальне фарбування і світлове обладнання дорожніх машин, механізмів та технологічного устаткування повинні відповідати вимогам чинних правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до пункту 9.7 Технічних правил, установлення тимчасових технічних засобів організації дорожнього руху на ділянках робіт з ремонту та утримання, а також забезпечення правильності розміщення і збереження їх на ділянках до завершення робіт покладається на організацію, що виконує ці роботи.

Згідно зі статтею 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, належать: забезпечення безпеки дорожнього руху; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху.

Відповідно до пунктів 4 статті 20 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право: встановлювати за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про автомобільні дороги» будівництво споруд, об`єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно з пунктами 6 та 40 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 (далі - «Єдині правила») будівництво споруд, прокладання інженерних комунікацій та виконання інших робіт у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг здійснюється в порядку, що визначають відповідно Укравтодор, Держбуд і Держжитлокомунгосп за погодженням з Національною поліцією. Ремонт і утримання дорожніх об`єктів повинні виконуватися відповідно до технічних правил ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування і технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг, що затверджуються відповідно Укравтодором, Держбудом і Держжитлокомунгоспом за погодженням з Національною поліцією.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про дорожній рух» усі роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватися згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що на об`єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пунктів 2, 11 Єдиних правил ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у комунальній власності, здійснюється відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями, які зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди у дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями або припинити (обмежити) рух; відшкодувати у встановленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Вищевказані Єдині правила поширюються як на власника автомобільних доріг так і на користувачів цих доріг (пункт 1), якими, зокрема є власники (користувачі) інженерних комунікацій і споруд, що розташовані у межах автомобільних доріг.

Відповідно до пункту 5 Єдиних правил встановлено, що користувачі дорожніх об`єктів поряд з власниками дорожніх об`єктів зобов`язані забезпечувати зручні та безпечні умови руху, запобігати пошкодженню транспортних засобів.

Предметом діяльності МКП «ВУВКГ міста Херсона» є надання послуг з водовідведення, будівництво та реконструкція споруд каналізації.

В своїй діяльності МКП «ВУВКГ міста Херсона» керується Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №30 від 5 липня 1995 року і зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 року за №231/767, оскільки цими Правилами встановлений порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання й каналізації, які є обов`язковими для всіх підприємств незалежно від їх відомчої належності та форми власності.

Встановивши наявність вини позивача в порушенні положень ПДР України, пов`язаних з ремонтними роботами споруд дорожнього водовідводу, який не виконав обов`язки щодо забезпечення зручних та безпечних умов дорожнього руху, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваної постанови та як наслідок, відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 10.3.38 ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» - знак 1.37 «Дорожні роботи» потрібно встановлювати перед місцями проведення будь-яких видів робіт на дорозі.

На дорогах, що мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, знак 1.37 потрібно застосовувати разом із знаками 4.7, 4.8, які використовуються для позначення лінії відхилення траєкторії руху транспортних засобів у місцях проведення ремонтних робіт, знаками 5.24.1, 5.24.2 - на дорогах, що мають розділювальну смугу, і встановлюватись згідно з вимогами пунктів 10.3.2 і 10.3.4.

Якщо перед ділянкою дороги, де проводять дорожні роботи, застосовано й інші знаки, знак 1.37 потрібно встановлювати першим за ходом руху, крім випадку, коли поза населеними пунктами застосовано знак 5.56.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, на відеозаписах з нагрудної відеокамери поліцейського зафіксовано відсутність дорожніх знаків « 1.37 Дорожні роботи», « 2.5 Перевага зустрічного руху», « 2.6 Перевага перед зустрічним рухом». Водночас, знаки 4.8 та 2.1 встановлено неправильно, а знак 2.1 взагалі перевернуто.

Також, наявні в матеріалах справи фотокартки підтверджують невиконання позивачем вимог обладнання належним чином місця проведення ремонтних робіт тимчасовими технічними засобами та дорожніми знаками.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідності до вимог частини другої статті 71 КАС України, відповідачем надано достатньо належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КУпАП.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Верховний Суд також відхиляє аргументи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, тому що перелічені скаржником порушення не є такими, що унеможливлювали встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2017 року задоволено клопотання позивача та зупинено виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до частин другої, третьої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки колегія суддів, за результатами перегляду оскаржуваної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року дійшла висновку про відсутність підстав для скасування зазначеного судового рішення, то Верховний Суд уважає за необхідне поновити виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року в адміністративній справі №766/7145/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти №1 Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Статіва Євгенія Олександровича, третя особа: Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" про визнання дій протиправними, скасування постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду