ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №280/470/16-а

адміністративне провадження №К/9901/12429/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 15.08.2016 (головуючий суддя Свінцицький Л.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Зарудяної Л.О., суддів Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)

у справі №280/470/16

за позовом ОСОБА_1

до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі відповідач) з вимогою зобов`язати відновити виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу», з 01 червня 2015 року.

2. Радомишльський районний суд Житомирської області постановою від 15.08.2016 позов ОСОБА_1 задовольнив:

зобов`язав Коростишівське об`єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року.

3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016:

постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 15.08.2016 в частині зобов`язання Коростишівського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу за період з 01 січня 2016 року, скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позовні вимоги за період з 01 червня 2015 року по 06 жовтня 2015 року - залишено без розгляду.

4. У поданій касаційній скарзі Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 20.12.2004 року перебуває на обліку в Коростишівському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію довічно, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу". Після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді ст. судового розпорядника Коростишівського районного суду Житомирської області, яка віднесена до посади державного службовця.

6. У зв`язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, виплату пенсії позивачу було припинено з 01.04.2015.

7. 15.03.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії по інвалідності.

8. Листом від 22.03.2016 відповідач відмовив позивачу у відновленні виплати пенсії по інвалідності, посилаючись на те, що позивач продовжує працювати на посаді передбаченій Законом України "про Державну службу", тому немає підстав для відновлення виплати пенсії.

9. Оскільки відповідач виплату пенсії позивачу не відновив, останній звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

10. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції керувався пунктом 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

11. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог з 01.01.2016, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності дій органу Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії позивачу у зв`язку з працевлаштуванням на державну службу, оскільки відповідно до положень законодавства, яке регулювало спірні правовідносини з 01.01.2016, протягом роботи на державній службі виплата пенсії призупиняється і може бути відновлена лише після звільнення. Залишаючи без розгляду частину позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з факту пропуску позивачем строку звернення до суду і відсутності підстав для поновлення такого строку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що підставою припинення виплати пенсії з 01.04.2015 у спірних правовідносинах є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії призначену відповідно до Закону України «Про державну службу»; прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, на які посилаються суди, торкаються лише осіб, яким пенсія буде призначена після 01.06.2015.

13. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. З 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, яким абзац другий частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" пенсії, призначені відповідно до цього закону не виплачуються". Аналогічні зміни внесені до статті 37 Закону України № 3723-XII від 16 грудня 1993 року "Про державну службу".

17. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

18. Згідно з п. 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

19. Оскільки вказаний в п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року не прийнятий, то з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

20. Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не передбачає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв`язку з чим, передбачені ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні, а тому відмова відповідача у виплаті позивачу призначеної пенсії, починаючи з 01 червня 2015 року є протиправною.

21. Разом з тим, колегія суддів погоджується з апеляційним судом, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що виплату позивачу пенсії необхідно здійснювати без визначення конкретної кінцевої дати, виходячи з наступного.

22. Щодо дати, з якою позивачу слід відновити виплату пенсії, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив таке.

23. Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України (у редакції до 15.12.2017) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України (у редакції до 15.12.2017) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, що суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.

25. Оскільки з позовною заявою позивач звернувся 06.04.2016, клопотань про поновлення строку не заявляв, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з 01.06.2015.

26. Враховуючи приписи статті 100 КАС України (у редакції до 15.12.2017), позовні вимоги з 01.06.2015 по 06.10.2015 вірно залишено судом апеляційної інстанції без розгляду.

27. З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким статтю 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено у новій редакції, відповідно до якої тимчасово, у період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

28. Після звільнення з роботи та подання до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання трудової книжки із записом про звільнення або відповідного витягу з наказу з дня, наступного за днем звільнення, пенсія виплачується у повному розмірі.

29. Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена норма Закону чітко встановлює, що пенсія особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

30. Тобто, визначено, що підставою для припинення виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у спірних правовідносинах є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до зазначених законів, при чому в даному випадку не має значення чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.

31. Отже на позивача, як на державного службовця, розповсюджується дія ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в чинній редакції, у зв`язку з чим з 01 січня 2016 року відповідач правомірно тимчасово не виплачував пенсію позивачу.

32. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.11.2019 (справа №241/1478/16) та від 24.10.2019 (справа №221/2498/16).

33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

34. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коростишівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі №280/470/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Л.В. Тацій

Суддя С.М. Чиркін