open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
5 Справа № 643/12890/19
Моніторити
Постанова /27.10.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /20.06.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /28.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /02.02.2022/ Касаційний цивільний суд Постанова /13.12.2021/ Харківський апеляційний суд Постанова /24.11.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /14.09.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /19.07.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /06.07.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /23.06.2021/ Харківський апеляційний суд Рішення /24.05.2021/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /15.03.2021/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /24.12.2020/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /08.01.2020/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /12.12.2019/ Московський районний суд м.Харкова Постанова /04.12.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /14.11.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /04.11.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /29.08.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /13.08.2019/ Московський районний суд м.Харкова
emblem
Справа № 643/12890/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /27.10.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /20.06.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /28.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.04.2022/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /02.02.2022/ Касаційний цивільний суд Постанова /13.12.2021/ Харківський апеляційний суд Постанова /24.11.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /14.09.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /19.07.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /06.07.2021/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /23.06.2021/ Харківський апеляційний суд Рішення /24.05.2021/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /15.03.2021/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /24.12.2020/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /08.01.2020/ Московський районний суд м.Харкова Ухвала суду /12.12.2019/ Московський районний суд м.Харкова Постанова /04.12.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /14.11.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /04.11.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /29.08.2019/ Харківський апеляційний суд Ухвала суду /13.08.2019/ Московський районний суд м.Харкова

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року

м . Харків

Справа № 643/12890/19

Провадження № 22-ц/818/4749/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Коваленко І.П.

суддів - Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідачі : Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Біла І.В.,

відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт-Кепітал,

відповідач : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна

розглядаючи в порядку спрощеного провадження в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Біла І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт-Кепітал, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни про визнання договору відступлення прав (купівлі-продажу) вимоги недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року, постановлену суддею Ференчук О.В., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Біла І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт-Кепітал, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни про визнання договору відступлення прав (купівлі-продажу) вимоги недійсними.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Печерському районному суду м. Києва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки як вбачається із змісту позовної заяви, вона містить позовну вимогу про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки нежилих приміщень, тобто вимогу з приводу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка розташована у Московському районі м. Харкова, а тому підсудність цього спору визначається за правилами встановленими ст.30 ЦПК України – виключна підсудність.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляду Печерському районному суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що позов повинен розглядатися за місцем знаходження відповідачів. Оскільки, місцезнаходження відповідачів виходить за межі територіальної підсудності Московського районного суду м. Харкова, тому справа повинна розглядатися Печерським районним судом м. Києва, тобто за місцем знаходження відповідача – ТОВ «ФК «Стандарт-Кепітал».

Проте , годитися з таким висновком суду колегія суддів не може, з наступних підстав.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Статтею 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто , загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність.

Так , частина 1 вказаною статті передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

При цьому, тлумачення частини 1 ст.30 ЦПК України повинно відбуватися з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою. Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.

З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 1 статті 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.

Водночас , як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі №638/1988/17 від 10 квітня 2019 року правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі №460/4286/16-ц від 23 січня 2018 року та у справі №640/16548/16-ц від 16 травня 2018 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 12 лютого 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний правочин порушує права та законні інтереси позивача, як власника нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка була передана нею в іпотеку ВАТ КБ «Надра», оскільки внаслідок укладення цього правочину приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського МНО Апатенко М.А. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45510445 від 13 лютого 2019 року, яким було внесені зміни у відомості про суб`єкта –іпотекодержателя, яким став ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»

Так , апеляційним судом встановлено, що 22 липня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6/1/27/2008/840-МК/06, згідно умов якого останні отримала кредит в розмірі 56000дол. США зі сплатою відсотків у порядку та в розмірах встановленим договором, строком до 12 липня 2028 року.

З метою забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, 22 липня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №6/1/27/2008/980-ИП/07, згідно умов якого останні передала в іпотеку Банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2008 року.

12 лютого 2019 року між первісним кредитором (ПАТ «КБ «Надра») та новим кредитором (ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал») було укладено договір №6/1/27/2008/840-МК/06 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги до позичальника за кредитним договором №6/1/27/2008/840-МК/06 від 22 липня 2008 року та договорами забезпечення: застави, поруки, іпотеки тощо (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що однією із позовних вимог є визнання недійсним договору, на підставі якого ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» набуло прав іпотекодержателя відносно іпотечного майна – квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2008 року.

Визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, в т.ч. за іпотечним договором від 22 липня 2008 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та новим кредитором ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», призведе до необхідності приведення сторін у стан, що існував до укладення даного договору, тобто до зміни іпотекодержателя, отже фактично існує спір з приводу нерухомого майна - предмета іпотеки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, що є предметом іпотеки, відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.

Таким чином, дана вимога стосується прав на об`єкт нерухомого майна, а тому підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України «Виключна підсудність».

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу передачі іпотечних прав щодо якого виник спір, є АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Московського районного суду м. Харкова.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі №760/2648/18 від 27 червня 2018 року.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва не може вважатись законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.367, п. 6 ч. 1 ст.374, ст.ст.379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 04 грудня 2019 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко

Джерело: ЄДРСР 86131774
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку