Постанова від 02.12.2019 по справі № 924/1155/18 Північно-західний апеляційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 02.12.2019 по справі № 924/1155/18 Північно-західний апеляційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 924/1155/18

Картка справи

Справа № 924/1155/18

Картка справи

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Справа № 924/1155/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

апелянта - Набруско Я.В. - в режимі відеоконференції;

кредиторів - не з`явились;

ліквідатора - арбітражний керуючий Ведмедєв С.С. - в режимі відеоконференції;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Господарського суду Хмельницької області від 15 серпня 2019 року у справі №924/1155/18 (суддя Грамчук І.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар"

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 15 серпня 2019 року у справі №924/1155/18, серед іншого, визнано банкрутом сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив". Відкрито ліквідаційну процедуру у справі №924/1155/18 про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" строком на шість місяців – до 15.02.2020 року. Ліквідатором сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" у справі № 924/1155/18 призначено арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Хмельницької області скасувати, справу направити для подальшого розгляду до Господарського суду Хмельницької області.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання представники боржника та кредиторів не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників кредиторів та боржника, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 09.10.2019 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Безпосередньо в судовому засіданні представник ПАТ АБ "Укргазбанк" повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі; арбітражний керуючий Ведмедєв С.С. вважає оскаржувану постанову місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого Ведмедєва С.С., розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" слід задоволити, постанову Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2019 у справі № 924/1155/18 скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2019 відкрито провадження у справі №924/1155/18 про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив". Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Хмельницької області справи № 924/1155/18 про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив". Визнано вимоги ініціюючого кредитора – Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" в розмірі 3 743 575,73 грн., з яких безспірні становлять 3 317 986,69 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника до 05.05.2019, а також призначено розпорядником майна боржника – арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29 липня 2019 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №924/1155/18 про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" в загальному розмірі 115 710 792,64 грн.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) арбітражним керуючим Ведмедєвим С.С. було ініційовано проведення зборів кредиторів.

Так, 09 серпня 2019 року зборами кредиторів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" (протокол від 09.08.2019, т.4, а.с. 170-176) визначено кількість членів комітету кредиторів (3) із включенням до його складу ініціюючого кредитора – ТОВ "Подільський господар", ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" і ТОВ "ФГ Тракт"; заслухано звіт розпорядника майна про хід процедури банкрутства (п.3), а також інформацію щодо подальшої процедури банкрутства сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив". Згідно протоколу зборами кредиторів одноголосно підтримано пропозицію представника ТОВ "ФГ Тракт" і ТОВ "Буковинський сад" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі.

Крім того, зборами кредиторів СВК "Перший національний виробничий кооператив" уповноважено комітет кредиторів боржника клопотати перед судом про відкриття ліквідаційної процедури та запропонувати господарському суду Хмельницької області призначити ліквідатором у справі про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" арбітражного керуючого Ведмедєва С.С., завершивши процедуру розпорядження майном СВК "Перший національний виробничий кооператив". Зокрема, одноголосно вирішили доручити розпоряднику майну Ведмедєву С.С. звернутись з клопотанням до Господарського суду Хмельницької області про відкриття ліквідаційної процедури сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Ведмедєва С.С., що виконував повноваження розпорядника майном (п. 4).

При цьому, рішення зборів кредиторів мотивоване неможливістю застосування іншої судової процедури у справі, а також тим, що задоволення вимог кредиторів є можливим лише внаслідок виконання заходів ліквідаційної процедури.

09 серпня 2019 року відбулося засідання комітету кредиторів (протокол від 09.08.2019, т.4, а.с. 163-169), на якому було обрано голову комітету кредиторів - ТОВ "Торговий дім "Шепетівський цукор" (п.1); схвалено звіт розпорядника майна про хід процедури банкрутства (п.2); схвалено звіт розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (п.3); прийнято рішення подати до Господарського суду Хмельницької області клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором СВК "ПНВК" арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. (п.4).

12 серпня 2019 року арбітражний керуючий Ведмедєв С.С., на підставі рішення комітету кредиторів, звернувся до Господарського суду Хмельницькї області з клопотанням про визнання сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, призначення арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. ліквідатором зазначеного підприємства (т.4, а.с. 161).

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2019 у справі №924/1155/18 боржника - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ведмедєва С.С.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд виходив з того, що сума кредиторських вимог боржника станом на дату проведення зборів становить 115 710 792,64 грн; заяв про участь у санації боржника та проектів і заяв щодо підписання мирової угоди на адресу розпорядника майна не поступало, тоді як зборами кредиторів СВ "ПНВК" та комітетом кредиторів СВК "ПНВК" внесено пропозицію про припинення процедури розпорядження майном сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" з наступним зверненням до господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, судом першої інстанції зазначено в оскаржуваній постанові, що майновий та фінансовий стан боржника підтверджує той факт, що останній не в змозі самостійно ліквідувати борг перед кредиторами, а тому погашення заборгованості має відбуватися не інакше, як через процедуру ліквідації відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому, порядок та підстави визнання боржника банкрутом врегульовано, зокрема, нормами ст.37 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч.1 вказаної статті, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місців.

Такими випадками, зокрема, є: закінчення процедури розпорядження майном за відсутності клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації або пропозиції про укладення мирової угоди; подання клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч.8 ст.26 Закону про банкрутство) тощо.

Однак, рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом. За наявності вказаного клопотання комітету кредиторів, господарський суд самостійно має перевірити ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, субєкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У статті 1 Закону про банкрутство надається визначення поняття неплатоспроможності та банкрутства, за змістом яких, при перебуванні суб`єкта підприємницької діяльності у стані "неплатоспроможності", останній може відновити свою платоспроможність шляхом вжиття заходів щодо її відновлення, до яких Закон відносить санацію, мирову угоду, виконання зобов`язань перед кредиторами власними силами; тоді як у стані "банкрутства" платоспроможність боржника відновити неможливо та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Таким чином, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд повинен з`ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном (пасиву над активом), порівнявши відомості обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника.

Слід зазначити, що при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ст.205 ГК України, відповідно до положень частини 4 якої, суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, в звязку з чим, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен зясувати як актив, так і пасив боржника та співставити дані обох величин.

Слід зазначити, що пасив боржника СВК "Перший національний виробничий кооператив" встановлено за даними реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29 липня 2019 року, який становить 115 710 792,64 грн.

Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна) про фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Тільки наявність усіх перерахованих ознак дає суду підстави для визнання боржника банкрутом.

Прийняття рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до ст.1 Закону про банкрутство.

Аналіз наведених норм Закону про банкрутство дає підстави зробити висновки про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, передбаченої, зокрема у частині 3 статті 22 Закону.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов`язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість.

Інвентаризація майна боржника має здійснюватися у відповідності до Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N1365/26142 (далі - Положення про інвентаризацію).

Пунктом 5 розділу І Положення про інвентаризацію визначено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

З вищевикладеного вбачається, що при відкритті провадження у справі про банкрутство та введенні процедури розпорядження майном боржника рішення комітетом кредиторів про можливість або неможливість відновлення платоспроможності боржника повинно прийматися виключно на підставі повного та всебічного аналізу фінансового становища цього боржника, обов`язок проведення якого законом покладено на розпорядника майном в особі арбітражного керуючого у даній справі. Направленість норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить про необхідність використання усіх можливостей для відновлення платоспроможності та збереження господарюючого суб`єкта, і тільки у разі доведення належними доказами неможливості відновити платоспроможність боржника суд визнає його банкрутом з наступною його ліквідацією.

Статтею 66 ГК України передбачено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.145 ГК України майновий стан суб`єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов`язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

На стадії проведення процедури розпорядження майном однією з головних задач розпорядника майна слід вважати саме аналіз фінансового становища боржника на підставі документів фінансово-господарської діяльності з висновком щодо можливості відновлення платоспроможності боржника шляхом його санації, або можливості укладення мирової угоди. Такий висновок розпорядника майна повинен бути обґрунтованим, підтвердженим первісними документами, висновками спеціалістів в галузі економіки (у разі такої необхідності), відповідати існуючим Методичним рекомендаціям щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженим наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006.

З метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.

Вказаними Методичними рекомендаціями визначено типову структуру звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства, яка включає: загальну характеристику підприємства; оцінка підприємства з позиції неплатоспроможності (оцінка фінансового стану підприємства; аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства; аналіз необоротних активів; аналіз оборотних активів; аналіз власних оборотних засобів; поглиблений аналіз дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденцій та аналітичних показників); аналіз кредиторської заборгованості; аналіз прибутковості підприємства; аналіз витрат на виробництво; аналіз використання трудових ресурсів; аналіз інвестицій та інновацій; аналіз об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення); оцінку резервів підвищення ефективності функціонування підприємства та відновлення його платоспроможності; аналіз виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (визначення ознак фіктивного банкрутства, визначення ознак дій з доведення до банкрутства; визначення ознак дій з приховування банкрутства; визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності); загальні висновки (в тому числі про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства.

Також, Методичними рекомендаціями передбачено основні показники, коефіцієнти, що визначають фінансово-господарський стан підприємства, та які мають бути відображені у звіті.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Аналіз положень частин 4, 5 статті 27 Закону про банкрутство дає підстави дійти висновку про те, що здійснюючи судовий розгляд у підсумковому засіданні у справі про банкрутство, суд приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями частини 1 статті 7 Закону про банкрутство із застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/15831/16).

Проте, як вбачається з тексту постанови Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2019 визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції наведеного вище не врахував та не здійснив належного аналізу активів та пасивів боржника.

Здійснюючи перехід до судової процедури ліквідації Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", суд першої інстанції обмежився з`ясуванням лише пасиву боржника, констатував наявність поданого розпорядником майна звіту про проведення процедури розпорядження майном та відповідного рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось з`ясування наявності/відсутності звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника з наданням правового аналізу проведеній розпорядником майна процедури, зокрема, здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника; виявленню (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; організації та проведення разом з боржником інвентаризації майна боржника та визначення його вартості.

Як встановлено Північно-західним апеляційним господарським судом, в матеріалах справи взагалі відсутні докази щодо вжиття розпорядником майна - арбітражним керуючим Ведмедєвим С.С. належних заходів стосовно з`ясування наявності/відсутності рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, об`єктів інтелектуальної власності, тощо у боржника шляхом направлення запитів до державних органів, які здійснюють відповідну реєстрацію. При цьому, зазначення арбітражним керуючим в Звіті розпорядника майна СВК "Перший національний виробничий кооператив" про направлення запитів до відповідних установ з метою виявлення майнових активів боржника не підтверджено належними та допустимими доказами, як і не надано до матеріалів справи копій даних запитів та відповідей на них.

Також розпорядником майна в порушення вимог Закону про банкрутство не була проведена інвентаризація майна боржника.

При цьому слід зазначити, що матеріали справи містять численні листи-звернення розпорядника майна до керівника боржника щодо надання статутної та бухгалтерської документації боржника, розгляду кредиторських вимог, необхідності проведення інвентаризації, які залишені останнім без відповіді та належного реагування.

Однак, матеріали справи не містять відомостей вчинення розпорядником майна в порядку частини 2 статті 18 Закону про банкрутство дій, спрямованих на відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов`язків на розпорядника майна з метою, у тому числі і отримання доступу як керівника боржника до інформації щодо наявності/відсутності грошових коштів на рахунках боржника.

Відповідно до зазначеної норми Закону про банкрутство, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 02.12.2019 арбітражний керуючий Ведмедєв С.С. зазначив, що кредитори з таким клопотанням не звертались.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до таких доводів арбітражного керуючого, оскільки і сам розпорядник майна не був позбавлений права і можливості звернутись до суду з клопотанням про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов`язків на розпорядника майна.

Більше того, саме на розпорядника майна Закон про банкрутство покладає обов`язок забезпечення здійснення процедури розпорядження майном.

Відповідно до ст.98 Закону про банкрутство, на арбітражного керуючого покладено обов`язок неухильно дотримуватися вимог законодавства; аналізувати фінансову, господарську діяльність боржника та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. А невиконання арбітражним керуючим своїх обов`язків належним чином може бути підставою для припинення його повноважень.

Таким чином, в порушення вимог Закону про банкрутство, вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, господарським судом першої інстанції належним чином не перевірений майновий стан боржника, дані про його активи та пасиви, не перевірено, які саме дії вчинено розпорядником майна для виявлення майна та майнових активів боржника.

Отже, не встановивши фінансовий стан боржника, наявність чи відсутність майнових активів у нього, за рахунок яких можливо продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості, не перевіривши дані про активи та пасиви боржника, не перевіривши, які саме дії вчинено розпорядником майна для виявлення майна та майнових активів боржника, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки таке рішення повинно прийматись за наявності належних та допустимих доказів про відсутність можливості відновити платоспроможність боржника та погасити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Все вищевикладене в сукупності вказує на порушення судом першої інстанції як приписів Закону про банкрутство, так і норм процесуального права у вигляді неналежного та недостатнього дослідження обставин справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для її правильного вирішення, відтак, на передчасність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції про доведеність матеріалами справи неплатоспроможності боржника і наявності підстав для визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

У разі оскарження судових рішень, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), провадження у справі про банкрутство підлягає зупиненню відповідно до статті 79 ГПК. У разі ж скасування зазначених судових рішень, у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство, справа (заява) передається на розгляд (новий розгляд) до відповідного господарського суду в іншому складі суду.

Відтак, апеляційу скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" слід задоволити, постанову Господарський суд Хмельницької області від 15.08.2019 скасувати, а справу №924/1155/18 направити до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду іншим складом суду.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" задоволити.

2. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 15 серпня 2019 року у справі №924/1155/18 скасувати.

3. Справу №924/1155/18 направити до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду іншим складом суду.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №924/1155/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "04" грудня 2019 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Джерело: ЄДРСР 86105751

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!