open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 460/311/19
Моніторити
emblem
Справа № 460/311/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /28.11.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.11.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.10.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.09.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /19.06.2019/ Яворівський районний суд Львівської області Рішення /29.05.2019/ Рівненський окружний адміністративний суд Рішення /29.05.2019/ Рівненський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.05.2019/ Яворівський районний суд Львівської області Ухвала суду /24.04.2019/ Рівненський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.02.2019/ Яворівський районний суд Львівської області Ухвала суду /26.02.2019/ Рівненський окружний адміністративний суд Ухвала суду /15.02.2019/ Рівненський окружний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

Львів

№ 857/7108/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Форет М.С.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №460/311/19 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Комшелюк Т.О., повний текст рішення складений 30.05.2019) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 12.02.2019 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2018 № Ф-20998-17.

В обґрунтування позову зазначає, що вона має право на зайняття адвокатською діяльністю, про що їй Радою адвокатів Рівненської області 14.08.2014 видане відповідне свідоцтво. З 10.05.2012 перебуває на обліку ДПІ м. Рівне ГУ ДФС у Рівненській області як самозайнята особа - адвокат. З 29.01.2014 перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1 «Адвокатська діяльність». Вказує, що з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю вона не здійснювала незалежну адвокатську діяльність, а була найманим працівником і ЄСВ за неї сплачувалось податковим агентом, тому направлення їй вимоги про сплату боргу по ЄСВ є неправомірним

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2018 року № Ф-20998-17 в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками ЄСВ є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, юридичну практику, в тому числі, адвокатську. Отже, вважає, що позивач є платником ЄСВ та зобов`язаний його сплачувати в силу закону.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила вимоги апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення.

У судовому засіданні позивач просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Рівненської обласної КДКА від 29.03.2012 № 27 позивачу видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

10.05.2012 позивач взятий на облік у контролюючих органах згідно довідки форми № 4-ОПП.

29.01.2014 позивач взятий на облік як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області, що підтверджується повідомленням форми № 2-ЄСВ.

У період з 01.03.2012 по 07.11.2014 позивач працював головним юрисконсультом юридичного сектору відділення ПАТ "КБ" Надра" Рівненського РУ управління правового супроводу регіональної мережі юридичного департаменту ПАТ "КБ Надра", а з 10.11.2014 по 22.10.2015 на посаді юрисконсульта Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Ювілейний", що підтверджується записами у трудовій книжці.

23.10.2015 позивач прийнятий на роботу у Державне підприємство "Бурштин України" на посаду юрисконсульта І категорії, що підтверджується відповідними довідками та записами у трудовій книжці.

З 29.04.2016 по 01.09.2016 позивач перебувала у відпустці по вагітності і пологам.

З 16.09.2016 по травень 2017 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.

У травні 2017 приступила до виконання обов`язків юрисконсульта І категорії Державного підприємства "Бурштин України" на умовах неповного робочого дня на 0.75 ставки на період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, що підтверджується відповідними довідками.

Факт сплати страхових внесків страхувальниками за застраховану особу ОСОБА_1 підтверджується даними форми 7-ОК та індивідуальними відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 07.02.2019.

19.11.2018 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20998-17 на суму 15819,54грн.

Не погоджуючись із винесеною відповідачем вимогою про сплату боргу, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що позивач протягом 2017 року та у 1, 2, 3, 4 кварталі 2018 року, за які нарахована сума ЄСВ згідно спірної вимоги, здійснювала незалежну професійну адвокатську діяльність.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 13 Закону №5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ).

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно ч. 8 статті 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

З аналізу наведених норм права видно, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Вказана позиція висловлена Верховним судом у постанові від 28 березня 2019 року у справі №820/6324/17.

Колегія суддів зауважує, що при апеляційному перегляді позивач підтвердила факт її участі у судових засіданнях в 2018-2019 роках в якості адвоката. При цьому, відповідачем у судовому засіданні названо ряд справ, в яких ОСОБА_1 брала участь саме як адвокат.

Стосовно того, що у спірному періоді позивач працювала юрисконсультом у різних установах і за неї сплачувався ЄСВ відповідними податковими агентами, що не заперечується ні позивачем ні відповідачем, колегія суддів не враховує, позаяк на переконання колегії суддів Левченко Я.В. необхідно було зупинити свою адвокатську діяльність у встановленому Законом № 5076-VI порядку для уникнення сплати ЄСВ за здійснення незалежної професійної адвокатської діяльності.

Відтак, судом першої інстанції помилково взято до уваги працевлаштування позивача юрисконсультом у ДП «Бурштин» України», яке на переконання суду першої інстанції звільняло позивача від сплати ЄСВ як самозайнятої особи, однак ця обставина не позбавляла позивача займатися адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем не спростовано, а підтверджено факти її участі у судових засіданнях в 2018-2019 роках в якості адвоката, тобто зайняття нею адвокатською діяльністю як самозайнятою особою, то обов`язок сплати єдиного соціального внеску за цю діяльність відповідно до вимог Закону №2464-VІ покладено саме на самозайняту особу.

З огляду на наведене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2018 № Ф-20998-17 на суму 15819,54 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №460/311/19 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя

Д. М. Старунський

судді

В. М. Багрій

М. П. Кушнерик

Повне судове рішення складено 04.12.2019

Джерело: ЄДРСР 86102686
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку