ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14877/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІ-СОЛЮШНС» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙТІ-СОЛЮШНС» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення № 653217/38239436 від 17.04.2018, № 663746/38239436 від 24.04.2018, № 661298/38239436 від 23.04.2018, № 653213/38239436 від 17.04.2018 пpo відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» № 63 від 01.12.2017, № 64 від 01.12.2017, № 65 від 01.12.2017, № 66 від 01.12.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» № 63 від 01.12.2017, № 64 від 01.12.2017, № 65 від 01.12.2017, № 66 від 01.12.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2019 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві № 653217/38239436 від 17.04.2018, № 663746/38239436 від 24.04.2018, № 661298/38239436 від 23.04.2018 і за № 653213/38239436 від 17.04.2018, якими відмовлено в реєстрації наступних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙТІ-СОЛЮШНС»: № 63 від 01.12.2017, № 64 від 01.12.2017, № 65 від 01.12.2017, № 66 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 63 від 01.12.2017, № 64 від 01.12.2017, № 65 від 01.12.2017, № 66 від 01.12.2017, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙТІ-СОЛЮШНС» в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх отримання, а саме - 28.12.2017.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.10.2017 між ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» (як постачальником) і ТзОВ «Радехівський цукор» (як покупцем) укладено договір поставки № ITS-256/09-17. За умовами п. 1.1, 1.2 цього договору, постачальник (ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС») зобов`язувався поставити та передати у власність покупця обладнання, окремими партіями за цінами, в асортименті відповідно до умов цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. Загальна кількість та обсяг товару визначається сторонами у специфікаціях (додатках до цього договору).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4, 4.1, 4.2 зазначеного договору, товар поставляється покупцеві протягом 60-ти робочих днів з дати надходження 50% коштів за товар згідно специфікацій Договору. Місце відвантаження товару вказується у Специфікаціях. Доставка здійснюється силами та рахунок постачальника. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, що підписується уповноваженими представниками сторін. Дата, вказана у видатковій накладній про прийняття товару, є датою отримання товару покупцем.

Сума договору становить 1492092,00 грн. з ПДВ. Оплата за товар здійснюється в безготівкової формі, шляхом перерахування коштів в розмірі 50% передплати обумовленої ціни Договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок продавця протягом п`яти банківських днів з моменту підписання договору і надання рахунку на сплату. Решта 50% покупець сплачує протягом одного банківського дня з моменту поставки товару постачальником та підписання видаткової накладної з боку Покупця.

За даними специфікації товару - додатків № 1, № 2, № 3, №4 і № 5 до договору поставки № ITS-256/09-17 від 02.10.2017, предметом поставок визначено акустичне та інше обладнання в асортименті.

04.10.2017 ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС», на підставі зазначеного договору поставки були виставлені рахунки на оплату № СФ-00002907 на суму 336792,00 грн. (з ПДВ), № СФ-00002920 на суму 254856,00 грн. (з ПДВ) № СФ-00002916 на суму 271572,00 грн. (з ПДВ), № СФ-00002911 на суму 254856,00 грн. (з ПДВ), № СФ-00002922 на суму 374016,00 грн. (з ПДВ).

Вказані рахунки були оплачені покупцем, шляхом здійснення переказів безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС», що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи виписками з банківського рахунку за періоди 05.10.2017 та 21.12.2017.

05.10.2017, позивачем, як постачальником, за наслідками отримання сум передоплати від покупця в рамках договору поставки № ITS-256/09-17 від 02.10.2017, були виписані податкові накладні № № 9, 10, 11, 12 і № 13. Згідно даних витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 21335, сформованого 02.08.2018, перелічені вище податкові накладні ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» від 05.10.2017, адресовані покупцю - ТзОВ «Радехівський цукор», були прийняті та зареєстровані ДФС в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, 01.12.2017 представниками сторін були складені та підписані видаткові накладні за № 571 на суму 336792 грн. (в т.ч. ПДВ - 56132 грн.), № 572 на суму 254856 грн. (в т.ч. ПДВ - 42476 грн.), № 573 на суму 271572 грн. (в т.ч. ПДВ - 45262 грн.), № 574 на суму 254856 грн. (в т.ч. ПДВ - 42476 грн.) і № 575 на суму 374016 грн. (в т.ч. ПДВ - 62336 грн.)

На підтвердження обставин, перевезення партій товарів до місця призначення в обсязі та асортименті, що зазначені у вказаних видаткових накладних, позивач надав копії товарно-транспортних накладних від 01.12.2017 за № Р571, № Р572, № Р573, № Р574 і № Р575.

В день складення видаткових накладних, 01.12.2017 ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» виписало на адресу ТзОВ «Радехівський цукор» наступні електронні податкові накладні: № 62 від 01.12.2017 на суму 127428 грн. (в т.ч. ПДВ 21238 грн.); № 63 від 01.12.2017 на суму 127428 грн. (в т.ч. ПДВ 21238 грн.); № 64 від 01.12.2017 на суму 168396 грн. (в т.ч. ПДВ 28 066 грн.); № 65 від 01.12.2017 на суму 18008 грн. (в т.ч. ПДВ 31 168 грн.); № 66 від 01.12.2017 на суму 135786 грн. (в т.ч. ПДВ 22631 грн.).

За наслідками надіслання вказаних податкових накладних до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації таких в Єдиному реєстрі податкових накладних, 28.12.2017 ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» отримало електронні квитанції про те, що: документи прийнято, проте реєстрацію таких зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 01.12.2017 за № № 62, 63, 64, 65 і № 66 відповідачем 1 зазначено наступну: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8473». Платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

У квітні 2018 року, ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» направило до ДФС України електронні повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК реєстрацію якої/го зупинено, разом з відсканованими копіями підтверджуючих документів.

За результатами розгляду отриманих документів, Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при ГУ ДФС у м. Києві прийняла наступні рішення:

- № 653218/38239436 від 17.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 62 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено наступне: «Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)»;

- № 653217/38239436 від 17.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 63 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено наступне: «Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)»;

- № 663746/38239436 від 24.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено наступне: «Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків»;

- № 661298/38239436 від 23.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 65 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено наступне: «Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків»;

- № 653213/38239436 від 17.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 66 від 01.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено наступне: «Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)».

Не погоджуючись із законністю таких рішень регіональної Комісії ДФС, платник (позивач) подав на адресу Комісії скарги від 27.04.2018 вих. № 5/62-СК, від 27.04.2018 вих. № 4/63-СК, від 27.04.2018 вих. № 1/64-СК, від 27.04.2018 вих. № 2/65-СК, від 27.04.2018 вих.№ 3/66-СК на вказані вище рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Надалі, рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 07.05.2018 № 3289/38239436/2 скаргу платника було задоволено, та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - скасовано.

Водночас, іншими своїми рішеннями Комісія з питань розгляду скарг ДФС України залишила скарги ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» без задоволення, а рішення комісії органу ДФС регіонального рівня - без змін, а саме: рішеннями від 05.05.2018 № 2809/38239436/2 та від 02.05.2018 № 1161/38239436/2 з підстави «наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги», - у випадку перегляду рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 63 і № 66 від 01.12.2017.

Крім того, за даними квитанцій № 1 від 27.04.2018, скарги позивача на рішення Комісії ДФС України № 663746/38239436 від 24.04.2018 та № 661298/38239436 від 23.04.2018 не були прийняті до розгляду, у зв`язку з відсутністю копій таких оспорюваних рішень в пакеті документів, поданих разом зі скаргами.

Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- фіскальним органом у квитанціях від 28.12.2017 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв № 567. Між тим, п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу, визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів;

- у вказаних квитанціях від 28.12.2017, фіскальним органом, в порушення п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (а саме: п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567 (в той час як, наприклад, п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику);

- оскаржувані рішення містять лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає. У примітці «Додаткова інформація» до примітки «Підстави» до кожного з оспорюваних рішень відсутні відомості про отримання контролюючим органом тих чи інших пошкоджених файлів (електронних копій документів) або копії документів неналежної якості;

- розглядаючи подані позивачем документи разом з повідомленнями, комісія ГУ ДФС у м. Києві не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Отже, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, під час розгляду справи не довели наявності підстав для відмови у реєстрації податкових накладних товаритсва.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. п. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 74.3 ст. 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Відповідно до п. п. 1, 2 п. 6 Критеріїв (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті, розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

При цьому, затверджений Вичерпний перелік містить окремі переліки документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для кожного підпункту пункту 6 Критеріїв.

Згідно з п. 2 Вичерпного переліку, письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Нормами п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність податкових накладних позивача критеріям, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567. У квитанціях від 28.12.2017 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв № 567. Між тим, п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу, визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів.

Отже, як вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, у перелічених квитанціях від 28.12.2017, фіскальним органом, в порушення п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Оцінюючи зміст наведеного у квитанціях критерію, а саме: «виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8473», судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що: по-перше, таке формулювання не відповідає жодному з критеріїв визначених у п. 6 Критеріїв; а по-друге, обставини щодо невідповідності у ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» обсягів придбаних товарів перед їх реалізацією покупцю за відповідною номенклатурою та/або нереальності господарських операцій позивача з ТзОВ «Радехівський цукор», відповідач жодними документальними доказами в ході розгляду справи не підтвердив.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних від 01.12.2017 за № №63, 64, 65 і № 66, що стала передумовою для прийняття оскаржуваних рішень Комісією ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Положенням п. п. 14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 №117 (що набрав чинності з 22.03.2018), перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Крім того, пунктами 18-21 зазначеного Порядку № 117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Проте, як було встановлено в суді першої інстанції, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає. У примітці «Додаткова інформація» до примітки «Підстави» до кожного з оспорюваних рішень відсутні відомості про отримання контролюючим органом тих чи інших пошкоджених файлів (електронних копій документів) або копії документів неналежної якості.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві за № 653217/38239436 від 17.04.2018, № 663746/38239436 від 24.04.2018, № 661298/38239436 від 23.04.2018 і за № 653213/38239436 від 17.04.2018 є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, непропорційно, тобто, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення (дії), а відтак, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішень Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то зазначене тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача 1 (ДФС України) вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Таким чином, позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні їх реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається фіскальним органом до уваги.

Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено вказані вище податкові накладні, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Слід зазначити, що контролюючий орган під час розгляду справи не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Так, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкові накладні.

Колегія суддів констатує, що посилаючись в апеляційній скарзі на переліки наданих позивачем разом з кожним повідомленням документів, відповідач не надав їх копії ні суду першої інстанції, ні до апеляційної інстанції. Крім того, апелянтом не підтверджено факт існування нестачі поданих товариством документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

В апеляційній скарзі наведено загальні посилання на норми законодавства та встановлені обставини справи, проте контролюючим органом жодним чином не розкрито зміст власних доводів про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального/процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко