ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7155/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіБезименної Н.В.

суддівБєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засіданняГоловченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , Тетіївський районний військовий комісаріат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов`язані із захистом Батьківщини, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон № 2011-ХІІ) та Постанови Кабінету Міністрів України від «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» № 975 від 25.12.2013 (далі Порядок № 975) та про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю її сина ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов`язані з захистом Батьківщини, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2019 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що станом на час смерті ОСОБА_3 втратив спеціальний статус військовослужбовця, отже відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до норм та Порядку № 975.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавала. В суді першої інстанції її позиція обґрунтовувалась тим, що рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 внаслідок захворювання та смерті, які пов`язані з захистом Батьківщини прийнято відповідачем з порушенням норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки права на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця не залежить від того чи перебувала така особа на момент смерті на військовій службі, чи була звільнена, а залежить від причинно-наслідкового зв`язку настання смерті з проходженням служби.

Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не подавали, будь-які їх письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

Будучі належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою Тетіївського районного військового комісаріату Київської області від 30.09.2015 № 139 ОСОБА_3 проходив військову службу у лавах ЗСУ з 10.10.2012 по 09.10.2013 рр., з 15.05.2014 був мобілізований відповідно до Указу Президента України № 454 від 06.05.2014 та 25.03.2015 був демобілізований на підставі наказу командувача СВ ЗСУ № 25 РС від 20.03.2015. (а.с. 35).

В період з 06.07.2014 по 09.10.2014 ОСОБА_3 брав безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідками від 30.09.2015 № 139 (а.с. 35) та № 1598 від 18.10.2014 (а.с. 37).

Наказом командира військової частини ПП НОМЕР_1 від 25.03.2015 № 78 ОСОБА_3 згідно з наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ (по особовому складу) від 20.03.2015 № 25-РС відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за пп. «б» (за станом здоров`я) (а.с. 38).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер у віці 21 років 30.07.2015 (а.с. 39).

Згідно з довідкою про причину смерті від 30.07.2015, ОСОБА_3 помер внаслідок печінково-ниркової недостатності (а.с. 40). Причина смерті ОСОБА_3 також підтверджується інформацією із витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.10.2015 № 3732, де зазначено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 «Печінково-ниркова недостатність. Лептоспіроз» послужило причиною його смерті та пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 41).

Матір ОСОБА_3 , позивач, звернулась із заявою до Тетіївського районного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сина (а.с. 42-43).

Відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18.12.2015 № 60 комісія дійшла до висновку про відмову у призначені одноразової грошової допомоги батьку та матері ОСОБА_3 оскільки останній на день смерті не був військовослужбовцем (а.с. 45).

Вважаючи таку відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сина неправомірною, позивач звернулась до суду з даним позовом

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер, відтак, допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 3 Закону № 2011-XII зазначено, що дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

При цьому, відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у пп.пп. 2-3 п. 2 ст. 16 цього Закону (Стаття 162 Закону № 2011-XII).

Відповідно до пп.пп. 2-3 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Приписами п. 1 ст. 163 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пп.пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у ст. 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений п. 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у ст. 161 цього Закону.

При цьому, відповідно до п. 6 ст. 163 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються визначені ст. 164, у відповідності до якої така виплата не здійснюється якщо (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Положенням п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

При цьому, як зазначено п. 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених пп.пп. 2-3 п. 4 цього Порядку, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Процедура та порядок отримання членами сім`ї, батьками та утриманцями загиблого (померлого) одноразової грошової допомоги передбачена п. 10 Порядку № 975, відповідно до якого батьки загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів, такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

свідоцтва про народження дитини для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (п. 12 Порядку № 975).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки ОСОБА_3 був звільнений з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2015 № 78, відтак, починаючи з цієї дати останній втратив спеціальний статус військовослужбовця, а тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги батькам померлого немає.

Колегія суддів не погоджується з наведеним твердженням, оскільки одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про причину смерті від 30.07.2015, ОСОБА_3 помер внаслідок печінково-ниркової недостатності (а.с. 40). Причина смерті ОСОБА_3 також підтверджується інформацією із витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.10.2015 № 3732, де зазначено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 «Печінково-ниркова недостатність. Лептоспіроз» послужило причиною його смерті та пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 41).

Таким чином, із зазначеної довідки вдається можливим встановити, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що узгоджується із приписами Закону № 2011-XII та Порядку № 975, якими передбачено призначення і виплату одноразової грошової допомоги сім`ї померлого у разі смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Оскільки ОСОБА_3 був звільнений з військової служби 25.03.2015, а помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з моменту звільнення до дня смерті пройшло більше трьох місяців, що не перевищує строк одного року, встановленого Законом, зазначене є підставою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги сім`ї померлого.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої положеннями ст. 16 Закону 2011-ХІІ, а причини та обставини обумовлені смертю ОСОБА_3 обґрунтовано пов`язані із захистом ним Батьківщини, відтак, оскаржувані дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплати позивачу одноразової грошової допомоги є протиправними.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року.

Головуючий суддяН.В.Безименна

СуддіЛ.В.Бєлова

А.Ю.Кучма