П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 р.

м.Одеса

Справа № 420/6207/18

Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Головного управління ДФС в Одеській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019р. по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2018р. ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0018674001, №0018664001 від 6.08.2018р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з 14.07.2018р. по 13.07.2018р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами перевірки 24.07.2018р. складено Акт перевірки за №833/15-32-40-01/02250001723, у висновках якого встановлено порушення п.12 ст.3, ст.15 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації та щодо зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до ЕДР.

На підставі встановлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області 6.08.2018р. прийнято податкові повідомлення-рішення за №0018674001, №0018664001.

Позивачка вважає спірні податкові повідомлення рішення від 6.08.2018р. протиправними, оскільки акт перевірки їй було вручено лише 8.08.2018р., а тому вона не була повідомлена про розгляд матеріалів перевірки та застосування фінансових санкцій.

Посилаючись на вказані обставини просила позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0018674001 від 6.08.2018р..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 198,54грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою в цій частині задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення за №0018674001 від 6.08.2018р. діяло з порушенням чинних норм законодавства України, оскільки у ДФС на момент проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Що стосується іншого податкового повідомлення-рішення за №0018664001 від 6.08.2018р., то суд першої інстанції вважав його прийнятим ДФС у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки ФОП ОСОБА_1 не здійснювався у встановленому законом порядку облік товарів, що знаходився на реалізації, по конкретним позиціям.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.04.2018р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в Арцизькій ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області з 12.04.2018р. як платник податків та здійснює діяльність з обслуговування напоями (т.1 а.с.45).

У період з 14.07.2018р. по 13.07.2018р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального у господарській одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої 24.07.2018р. складено акт перевірки за №833/15-32-40-01/2250001723 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального» (т.1 а.с.15-18), у висновках якого встановлено порушення:

- вимог п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

А саме, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації та зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до ЕДР.

Не погодившись із встановленими порушеннями, 13.08.2018р. позивачка подала заперечення до ГУ ДФС в Одеській області на вказаний акт (т.1 а.с.27-27), в яких, також, просила направити на її адресу додатки №1-3 до акту (довідки) про результати фактичної перевірки за №833/15-32-40-01/2250001723 від 24.07.2018р., оскільки такі не були їй вручені, а сам акт їй вручено нарочним лише 8.08.2018 року (т.1 а.с.25).

На вказані заперечення ФОП ОСОБА_1 , 20.08.2018р. ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь за №6711/Т/15-32-40-01-13, в якій з посиланням на приписи п.86.7 ст.86 ПК України вказано, що другий примірник акту перевірки вручено представнику платника податків 23.07.2018р. о 18:00год.. Таким чином, як зазначено у відповіді, ФОП ОСОБА_1 порушено граничний термін надання заперечення до акту перевірки, у зв`язку із чим заперечення на акт перевірки залишено без розгляду (т.1 а.с.222-223).

На підстав встановлених перевіркою порушень, 6.08.2018р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення

- за №0018664001, яким за порушення п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 43 350 грн. (т.1 а.с.28);

- за №0018674001, яким за порушення ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17 000грн. (т.1 а.с.29).

Позивачка вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та незаконно подала скаргу до ДФС України (т.1 а.с.30-35). Проте, 25.10.2018р. ДФС прийнято рішення за №16612/5/99-99-11-05-05-25, яким податкові повідомлення-рішення від 6.08.2018р. за №0018674001 та за №0018664001 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахування підстав, за якими позивачка пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується правомірності та законності прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення за №0018674001 від 6.08.2018р., за порушення вимог ст.15 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за зберігання ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв на загальну суму 15 978,84грн. у місцях, не внесених в ЕДР, судова колегія виходить з наступного.

Приписами абз.21,22 ст.1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі - Закон №481) визначено, що місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Положеннями ч.37 ст.15 Закону №481 встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

За правилами ч.38-ч.40 ст.15 Закону №481, внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що відсутність ліцензії на торгівлю алкогольними напоями обумовлює відсутність місць зберігання, внесених до Єдиного реєстру.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 26.02.2019р. по справі за №825/1574/15-а.

У відповідності до ч.5,6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, зі змісту ст.15 Закону №481 вбачається, що до Єдиного реєстру вносяться тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що у відповідності до накладної за №9335 від 28.04.2018р. на суму 15 978,84грн., позивачкою отримано алкогольні напої за адресою: АДРЕСА_1 , кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" (т.1 а.с.90-91,100).

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 27.04.2018р. видано ліцензію за №181501640034 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі, сидром та перрі (без додавання спирту) із терміном дії з 1.05.2018р. по 1.05.2019р.. У вказаній ліцензії, зазначено, що місцем торгівлі ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" (т.1 а.с.226-227).

Таким чином, у період до 1.05.2018р., тобто до початку дії вищевказаної ліцензії, у ФОП ОСОБА_1 були відсутні місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесені до Єдиного реєстру.

В межах спірних відносин контролюючим органом не було виявлено факту зберігання позивачкою алкогольних напоїв, поставлених за видатковою накладною №9335 від 28.04.2018р. у період до 1.05.2018р. у приміщенні, яке є місцем зберігання у розумінні наведеної норми Закону. Фактично, в акті перевірки податковим органом зафіксовано лише отримання товару в місці його можливої реалізації до 1.05.2018р., що не може вважатися місцем зберігання. Однак, ДФС не було встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв до 1.05.2018р..

В той же час, оскільки станом на дату проведення перевірки реалізація алкогольної продукції здійснювалась за адресою: АДРЕСА_2 ., АДРЕСА_1 , кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», тобто за місцем торгівлі, яке визначено у ліцензії за №181501640034, та ФОП ОСОБА_1 у відповідності до ч.40 ст.15 Закону №481 не була зобов`язана вносити до Єдиного реєстру вказане місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що у податкового органу станом на момент проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 були відсутні підстави для застосованих до позивачки штрафних санкцій згідно ч.2 ст.17 Закону №481, у зв`язку із чим, податкове повідомлення-рішення за №0018674001 від 6.08.2018р. податковим органом прийнято з порушенням норм законодавства України.

Що стосується правомірності прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення за №0018664001 від 6.08.2018р., за порушення п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у тому, що в торгівельному об`єкті не ведеться у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме:

- відсутні накладні на алкогольні напої згідно додатку до акту перевірки на суму 5 605грн.;

- встановлено нестачу алкогольних напоїв на суму 12 056грн. та надлишок алкогольних напоїв на суму 4 014грн. згідно додатку №3 (реалізація алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_1 ).

Приписами п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запасів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Відповідно до ст.20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Фінансова санкція, встановлена ст.20 даного Закону може бути застосована у тому випадку, коли особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Як вбачається із матеріалів справи, що за наслідками перевірки контролюючим органом встановлено ненадання накладних на напої на загальну суму 5 605грн..

Також, податковим органом встановлено, що в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Миколаївська дорога, буд.168/5, встановлено нестачу алкогольних напоїв на суму 12 056грн..

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, позивачкою до перевірки не надавались відповідні документи, які б підтверджували факт належного обліку товарів по встановленим в акті перевірки конкретним позиціям, що знаходяться на реалізації.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0018664001 від 6.08.2018р. діяло в межах та на підставі чинних норм законодавства України, оскільки суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 дійсно не здійснювався у встановленому законом порядку облік товарів, що знаходився на реалізації, по конкретним позиціям.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Судова колегія вважає також за необхідним стягнути із ГУ ДФС в Одеській області судовий збір за подачу апеляційної скарги, оскільки при відкритті апеляційного провадження сплату судового збору судом було відстрочено до закінчення розгляду справи по суті в апеляційному суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019р. - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державної судової адміністрації України (рахунок отримувача коштів УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача №UA628999980000034315206081007; код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 1 057,2грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 4 грудня 2019р.

Головуючий : Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв