Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 грудня 2019 р. № 820/1760/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Зінченко А.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області (62120, Харківська область, Богодухівський район, с. Івано - Шийчине, вул.Шкільна,1) про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним рішення ХІХ позачерговій сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання №190-VII від 11.09.2017 р. Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення ХІХ позачергової сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання від 11 вересня 2017 року №190-VII, на думку позивача, є протиправним.

Відповідач, Івано-Шийчинська сільська рада Богодухівського району Харківської області, проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що рішенням № 340 VII від 04 квітня 2018 року Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області було визнано не чинним рішення за №190-VII від 11 вересня 2017 року Івано - Шийчинської сільської ради Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , в зв`язку з невиконаним вимог ч.2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

В судове засідання позивач не прибув, але наддав до суду клопотання, в якому просив позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглядати справу в письмовому провадженні.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами ч.3 ст.194 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється зокрема, на принципах законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Судом встановлено, що 11 вересня 2017 року було прийнято на XIX позачерговій сесії Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання рішення №190-VII Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Рішенням № 340 VII від 04 квітня 2018 року Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області було визнано не чинним рішення за №190-VII від 11 вересня 2017 року Івано - Шийчинської сільської ради Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , в зв`язку з невиконаним вимог ч.2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду по справі № 1-9/2009 № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року зазначив, що оскаржуване рішення не може бути скасовано органом місцевого самоврядування після його виконання.

Суд вважає вищевказані посилання позивача безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 4.1, 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Однак, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є “гарантією стабільності суспільних відносин” між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Так, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в межах виконання оскаржуваного рішення Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області №190-VII від 11 вересня 2017 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та охоронюваних законом інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, оскаржувані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне вказаній особі право, або шляхом безпідставного покладення на особу будь-якого обов`язку.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 19 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов`язки учасників спірних відносин.

Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 просить суд захистити, та відновити порушене, на його думку, право шляхом визнання протиправним та скасування рішення ХІХ позачергової сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання від 11 вересня 2017 року №190-VII Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

При цьому, вищевказане рішення на час розгляду даної справи жодним чином не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки як з`ясовано судом, та зазначено вище, рішенням № 340-VII від 04 квітня 2018 року Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області було визнано не чинним рішення за №190-VII від 11 вересня 2017 року Івано - Шийчинської сільської ради, а тому воно не породжує жодних негативних наслідків для позивача, не змінює, та не припиняє його прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2, ч.3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

З огляду на вказану норму, суд зазначає, що індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України від 28 лютого 2017 року у справі № 800/590/16.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає за доцільне зазначити, що під час розгляду справи суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призведе до потрібних результатів, наслідків, що дає найбільший ефект.

Наведені обставини свідчать про відсутність порушення органом місцевого самоврядування прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки доказів фактичного виконання оскаржуваного рішення Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області №190-VII від 11 вересня 2017 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять.

Крім того, рішенням № 340-VII від 04 квітня 2018 року Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування визнано не чинним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ХІХ позачерговій сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання від 11 вересня 2017 року №190-VII Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області (62120, Харківська область, Богодухівський район, с. Івано - Шийчине, вул.Шкільна, 1) про визнання протиправним рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.