ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2019 року

м. Полтава

Справа №440/4503/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Полтавській області, Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА _1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, Автозаводський ВДВС), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 9.10.19 про відкриття виконавчого провадження №60263144.

Позов обґрунтований посиланням на протиправність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги податкової інспекції про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 43-47/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що спірна постанова відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є правомірною та обґрунтованою, а незгода позивача з вимогою про сплату боргу (недоїмки) не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

3. Позиція третіх осіб.

3.12.19 судом одержано пояснення представника Головного управління ДПС у Полтавській області на позов, у якому останній стверджував про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог /а.с. 95-96/. Зокрема, звертав увагу на те, що вимога від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340 надіслана позивачу, однак ні в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржена.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Згідно з частиною четвертою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8.10.19 на адресу Автозаводського ВДВС надійшла заява Головного управління ДПС у Полтавській області від 23.09.19 вих.№1830/10/16-31-51-10-17 про примусове виконання вимоги від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У про сплату боргу (недоїмки) щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 17379,08 грн /а.с. 94/.

9.10.19 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №60263144 з примусового виконання вимоги 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У /а.с. 92/. При цьому у постанові зазначено, що виконавчий документ видано Головним управлінням ДФС у Полтавській області, а стягувачем зазначено Головне управління ДПС у Полтавській області.

Зі змісту наданих представником відповідача матеріалів виконавчого провадження суд встановив, що постанову від 9.10.19 боржнику надіслано лише 4.11.19 /а.с. 87-88, 89-90/. Докази отримання позивачем зазначеного поштового відправлення у наданих суду матеріалах виконавчого провадження відсутні.

За твердженням позивача, постанову від 9.10.19 ним особисто одержано у Автозаводському ВДВС 6.11.19.

Не погодившись з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом пункту 7 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 8.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

За змістом частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини третьої цієї статті, виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Разом з цим, як визначено пунктами 2, 6 частини четвертої згаданої статті, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Частинами першою, другою статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 4.05.18 №469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 7.05.15 за №508/26953 (надалі - Інструкція №449).

За змістом пункту 4 розділу IV Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Системно проаналізувавши наведені вище положення законів №№ 1404-VIII та 2464-VI, суд дійшов висновку, що вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску є виконавчим документом, на виконання якого поширюються загальні вимоги щодо вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

Поряд з цим, суд враховує, що форму вимоги про сплату боргу (недоїмки) визначено у додатку 7 до Інструкції №449.

Дослідивши копію вимоги від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У про сплату боргу (недоїмки), на підставі якої державним виконавцем 9.10.19 відкрито виконавче провадження №60263144 суд встановив, що вона за формою та змістом відповідає зразку вимоги, наведеному у додатку 7 до Інструкції №449.

Стосовно тверджень позивача про те, що зазначена вимога не відповідає приписам пунктів 2, 5-7 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, суд враховує такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.18 №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.11 №1074, орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.19 №682-р вирішено погодитись з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.19 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено Головне управління ДПС у Полтавської області шляхом реорганізації Головного управління ДФС у Полтавській області.

Наказом ДПС України від 30.07.19 №42-о ОСОБА_2 з 30.07.19 призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області шляхом переведення з Головного управління ДФС у Полтавській області.

А відповідно до наказу ДПС України від 30.07.19 №68-о покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Полтавській області на заступника начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Рябкову А.М. з 30.07.19.

Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.08.19 №7 вирішено розпочати виконання Головним управлінням ДПС у Полтавській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Полтавській області.

Пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у Полтавській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.19 №14, визначено, що Головне управління ДПС у Полтавській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Полтавській області.

Вимогу від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У про сплату боргу (недоїмки) пред`явлено до виконання 23.09.19, а у номері вимоги проставлено літеру "У", що означає, що така вимога є узгодженою.

При цьому суд враховує, що в силу наведених вище приписів пункту 4 розділу IV Інструкції №449 інформація щодо узгодження вимоги проставляється саме у разі її надіслання до органу державної виконавчої служби з метою примусового виконання.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що надіслана 23.09.19 до Автозаводського ВДВС вимога від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У про сплату боргу (недоїмки) правомірна складена від імені Головного управління ДПС у Полтавській області та підписана в.о. начальника Рябковою А.М.

Наявна у матеріалах виконавчого провадження №60263144 вимога скріплена печаткою Головного управління ДПС у Полтавській області /а.с. 54/.

Щодо дати вимоги суд зауважує, що в силу наведених вище положень пункту 4 розділу IV Інструкції №449 дата вимоги змінюється лише у разі зміни суми недоїмки, а порядковий номер залишається незмінним до повного погашення боргу.

З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що як на момент формування вимоги, так і на момент її пред`явлення сума недоїмки була незмінною (17379,08 грн), а тому датою формування вимоги зазначено 16.03.19.

За цих обставин, суд дійшов висновку, що у зазначеній вимозі в графі "Найменування відповідного органу доходів і зборів" правомірно зазначено Головне управління ДПС у Полтавській області.

Стосовно посилань позивача на відсутність у вимозі відомостей про дату прийняття і номера рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, дати набрання рішенням законної сили та строку пред`явлення рішення до виконання, суд зазначає, що зазначена вище вимога є самостійним виконавчим документом, що складається не на виконання судового рішення чи рішення іншого компетентного органу, а з огляду на наявність у платника єдиного внеску недоїмки з його сплати. При цьому дана вимога містить посилання на норму закону, на підставі якої її сформовано, суму недоїмки, порядок її погашення, а також дату набрання чинності.

На цій підставі суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII передбачено уніфіковані вимоги до виконавчого документа без урахування особливостей окремих виконавчих документів. Натомість, як вже зазначалось судом вище, форму та порядок складення вимоги про сплату боргу (недоїмки) визначено Інструкцією у 449, й саме вимоги останньої є спеціальними в частині формування такої вимоги.

З цих підстав суд відхиляє як необґрунтовані посилання позивача на невідповідність виконавчого документа вимогам пунктів 2, 5-7 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII.

Стосовно доводів позивача про пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання суд зауважує, що в силу наведених вище приписів Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) пред`являється до виконання виключно після її узгодження.

Так, наявна у матеріалах виконавчого провадження вимога від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У містить відомості про набрання нею чинності 27.08.19 /а.с. 54/.

Як вже зазначалось судом вище, дану вимогу пред`явлено до виконання 23.09.19, а виконавче провадження на її підставі відкрито 9.10.19.

Наведене є підставою для висновку, що стягувачем не пропущено трьохмісячний строк пред`явлення вимоги до виконання, визначений частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII.

Посилання позивача на зазначення у вимозі в якості одержувача коштів Головного управління ДФС у Полтавській області не є достатнім доказом протиправності спірного рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на підставі такої вимоги, адже відповідні реквізити відносяться до додаткових відомостей, що зазначаються у виконавчому документі на розсуд стягувача.

З приводу зазначення у спірній постанові в якості особи, яка видала виконавчий документ, Головного управління ДФС у Полтавській області суд враховує, що постановою державного виконавця від 26.11.19 виправлено помилку у вступній та резолютивній частинах постанови про відкриття виконавчого провадження від 9.10.19 щодо зазначення найменування органу, який видав виконавчий документ /а.с. 68-69/.

До того ж, наведена обставина, на переконання суду, не є достатнім доказом протиправності спірного рішення, а свідчить виключно про допущення державним виконавцем помилки, виправлення якої здійснено у відповідності до вимог статті 74 Закону №1404-VIII.

На є підставою для скасування спірної постанови і недотримання відповідачем строку надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, адже наведена обставина не зумовлює протиправність цієї постанови.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідно до частини першої цієї статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем доведено правомірність спірної постанови про відкриття виконавчого провадження. Натомість позивачем не наведено, а судом не встановлено наявності достатніх обґрунтованих підстав, що у своїй сукупності свідчили б про протиправність спірного рішення.

При цьому суд враховує, що правомірність вимоги від 16.03.19 №Ф-10518-51/1340-У не входить до предмета доказування у цій справі, адже спір стосується правомірності постанови державного виконавця від 9.10.19 про відкриття виконавчого провадження №60263144. А тому, у разі незгоди позивача із зазначеною вимогою податкового органу належним способом захисту порушеного права буде оскарження такої вимоги в адміністративному та/або судовому порядку.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності в матеріалах справи доказів понесення судових витрат відповідачем та третіми особами, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДФС у Полтавській області, Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя О.О. Кукоба