ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/3932/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.Н.,

представників учасників справи:

від позивача: Спасибко А.В.,

від відповідача: Саєнко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ"

на ухвалу Господарського суду Львівської області

у складі колегії суддів: Чорній Л.З., Манюк П.Т., Морозюк А.Я.

від 11.04.2019 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Хабіб М.І., Матущак О.І., Якімець Г.Г.

від 13.08.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ"

до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

про стягнення 7 410 623,37 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - Відповідач, Банк) 7400000,00 грн.

2. Позов мотивований тим, що Банк всупереч вимогам чинного законодавства без будь-якого розпорядження та/або відома власника та директора Позивача видав спірну суму готівкою з рахунку Позивача невстановленим особам.

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 та постановою Верховного Суду від 11.09.2018, у задоволенні позову відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що Позивач не довів факту існування у відповідних фізичних осіб зобов`язань перед ним щодо повернення фінансової допомоги на спірну суму, реального внесення ними на рахунок Позивача через касу Банку коштів у спірній сумі та подальшого реального зняття зазначеної суми коштів на підставі грошового чеку. За висновком судів, Позивач також не довів заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій працівників Банку.

Короткий зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

5. Позивач звернувся до господарського суду із заявою про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами (далі - Заява), в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Заява мотивована посиланням на те, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 встановлений факт заподіяння шкоди Позивачу на суму 7410623,37 грн. в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них службовою особою - начальником відповідного відділення Банку, оскільки зазначена ухвала винесена судом на підставі частини 2 статті 366 Кримінального кодексу України, тобто за наявності кваліфікуючих ознак злочину, що передбачає тяжкі наслідки.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2019, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019, відмовлено в задоволенні Заяви, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

8. Судові рішення мотивовані тим, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 не має преюдиційного значення, а також не є доказом доведення факту та розміру заявленої Позивачу шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

9. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а також задовольнити Заяву.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 526, 629, 1066, 1073, 1103, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 75, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", підпункту 1.3 пункту 1 та підпункту 3.5, пункту 3 розділу 4 постанови правління Національного банку України від 01.06.2011 за №174.

11. Позивач наголошує, що з огляду на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 у діях працівника Банка мало місце кримінально каране діяння - злочин, передбачений частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, тобто злочин за наявності кваліфікуючих обставин у вигляді тяжких наслідків, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. На думку Позивача, наявність зазначеної ухвали в сукупності з іншими доказами в цій справі свідчать про заподіяння Позивачеві збитків у розмірі 5942269,00 грн.

12. Крім того, Позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що зняття та внесення 7410623,37 грн. на рахунок Позивача відбулось тільки документально, оскільки копії відповідних доказів надані суду 12 грудня 2017 року.

13. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

14. Відповідач вважає, що касаційна скарга не містить посилань на зміст порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм, що стосуються процедури перегляду справі за нововиявленими обставинами, а також на наявність передбачених статтею 311 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

15. Відповідач вважає невідповідними приписам Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України доводів Позивача про засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18.

16. Також Відповідач зазначає, що обставини щодо порядку здійснення операцій за рахунками Позивача 8 квітня 2013 року та відсутності факту заподіяння збитків внаслідок їх документального проведення досліджувались господарськими судами всіх інстанцій при розгляду даної справи по суті.

17. На думку Відповідача, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 є новим доказом, який не оцінювався господарським судом, оскільки не існував на момент розгляду справи по суті, стосовно обставин, які були встановлені судом, і подання такого доказу не є підставою для перегляду рішення у справі за нововиявленими обставинами згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 задоволено клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі статті 49 Кримінального кодексу України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №12013110040012713 від 03.08.2013. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, закрито на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

19. Згідно із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 підозрюється у тому, що будучи обізнаною з вимогами, які визначають правові та організаційні засади здійснення посадових обов`язків, вчинила службову недбалість за наступних обставин: 8 квітня 2013 року, знаходячись на своєму робочому місті у відділенні №8 Київського відділення Банку, неналежно виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них. Так, не перевіривши паспорт громадянина України та не встановивши особу отримувача грошових коштів, не встановивши чинність поданої довіреності, не перевіривши зразки підпису на чеку, відповідно до картки зразків підписів клієнта банку, ОСОБА_1 підписала в графі "Контролер" грошовий чек ЛЄ 4556476 від 08.04.2013 на видачу грошових коштів в розмірі 7329123,37 грн. з рахунку Позивача на ім`я ОСОБА_2 , яка станом на 8 квітня 2013 року була директором Позивача та не була присутня в приміщенні відділення банку №8 ЦФ Банку під час здійснення даної транзакції та свого підпису на чеку не ставила. ОСОБА_1 надала зазначені документи касирам відділення №8 Київського відділення ЦФ Банку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для вчинення відповідної банківської операції, внаслідок чого зазначені грошові кошти були отримані ОСОБА_4 , яка відповідно до пунктів 5.2, 5.11, 5.12 Статуту Позивача не була представником учасників товариства та не отримувала довіреностей і розпоряджень від директора Позивача ОСОБА_2 на видачу грошових коштів з рахунку товариства та, окрім того, здійснила дану транзакцію не від свого імені.

20. Відповідно до висновку №9086 судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12013110040012713 від 03.07.2018 документально підтверджуються: операція зарахування грошових коштів на рахунок Позивача в розмірі 7410623,37 грн. від 08.04.2013, та видача готівкових коштів у розмірі 7410623,37 грн. з рахунку Позивача від 08.04.2013.

21. Будучи службовою особою, ОСОБА_1 всупереч статті 64 Закону України "Про банки та банківську діяльність" статтям 9, 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", пунктам 5.1, 5.2 глави 6 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, пункту 6 глави 1 розділу 3 та пункту 5 глави 3 Розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, здійснила видачу грошових коштів з рахунку Позивача у відділенні банку, не зважаючи на віднесення зазначеної операції до таких, які повинні пройти фінансовий моніторинг. Тобто ОСОБА_1 повинна була переконатись більш детально в особі отримувача грошових коштів та в документах, які б давали право ОСОБА_4 отримати грошові кошти з рахунку Позивача. В результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них в порушення вище перелічених норм, будучи службовою особою, ОСОБА_1 не вжила заходів для перевірки законності підстав для отримання грошових коштів з рахунку Позивача на суму 7410623,37 грн.

22. Відповідно до мотивів, наведених прокурором в клопотанні про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 цього Кодексу. ОСОБА_1 надала відповідну заяву, в якій висловила звою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цих підстав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 11. Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом

… 4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. …

Стаття 75. Підстави звільнення від доказування

… 6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. …

Стаття 320. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами

1. Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; …

4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

24. Рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"

37. Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

38. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пункти 22 - 23, від 28 березня 2006 року).

25. Рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Молдови"

61. Право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

26. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії"

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

27. Конституція України

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. …

28. Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

2. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу. …

Стаття 286. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності

1. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. …

4. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Стаття 369. Види судових рішень

1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали. …

Стаття 373. Види вироків

… 2. Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

3. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 374. Зміст вироку

1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. …

4. У резолютивній частині вироку зазначаються: …

2) у разі визнання особи винуватою: прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;…

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

29. Суд виходить з того, що до нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

30. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

31. При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або на оцінці нових доказів щодо обставин, які були встановлені судом. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону. Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №914/1905/15, від 24.09.2019 у справі №924/182/15.

32. Зважаючи на викладене, Суд вважає, що наведені у Заяві обставини не можна віднести до нововиявлених, оскільки вони не відповідають усім необхідним ознакам.

33. Так, з мотивувальної частини рішення Господарського суду Львівської області 14.12.2017, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана Заява, Суд вбачає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з відсутності правових підстав для стягнення з Банку на користь Позивача спірної суми грошових коштів, оскільки Позивач не довів реальне внесення 8 квітня 2013 року грошових коштів на його банківський рахунок у загальній сумі 7410623,37 грн. та реальне їх зняття у подальшому.

34. При цьому суд першої інстанції дослідив надані учасниками справи докази та застосував положення статті 35 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) щодо вироків та постанов у відповідних кримінальних справах. Зокрема, суд прийняв до уваги обставини, встановлені вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 04.06.2014 у справі №755/12531/14-к. Згідно із зазначеним вироком ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочину в сфері службової діяльності, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, через нездійснення належної перевірки паспорта, зазначених у касовому документів відомостей, справжності підпису отримувача при прийнятті 8 квітня 2013 року грошового чеку про отримання готівкових коштів у сумі 7410623,37 грн. на ім`я ОСОБА_2 від ОСОБА_4 , що стало в подальшому підставою для проведення незаконної касової операції іншими працівниками Банку.

35. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по суті врахували постанову про закриття кримінального провадження Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 01.08.2014, покази свідка ОСОБА_1 та витяг з касових операцій по рахунку 1002701138 (каса відділення), проведених станом на 8 квітня 2013 року. На підставі наведених доказів суд встановив, що операції по банківському рахунку Позивача, відкритому в Банку, що були проведені 8 квітня 2013 року в приміщенні відділення №8 Банку, мали безготівковий характер, тобто фактично внесення та видача готівкових коштів у касі банку не здійснювались.

36. Отже, врахувавши факт вчинення уповноваженим працівником Банку ( ОСОБА_1 ) відповідного протиправного діяння, суд першої інстанції при вирішенні спору виходив з того, що тягар доведення факту заподіяння збитків та їх розміру несе Позивач, однак Позивач не довів ні факт заподіяння, ні розмір збитків, не надав оригінали договорів про надання ним безвідсоткової фінансового позики, заяв про переказ готівки тощо.

37. Суд також вбачає, що під час розгляду Заяви суди першої та апеляційної інстанцій відповідно до вимог частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України надали правову оцінку обставинам, встановленим в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18, щодо питання вчинення ОСОБА_1 відповідного діяння. Однак встановлення зазначеного факту вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння 8 квітня 2018 року не спростовує висновки, викладені в рішенні Господарського суду Львівської області від 14.12.2017, про перегляд якого подана Заява, адже він був встановлений ще врахованим судом вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 04.06.2014 у справі №755/12531/14-к.

38. Водночас суди з`ясували, що інші обставини, на які Позивач посилається на як на нововиявлені та встановлені Дніпровським районним судом міста Києва у справі №755/15764/18, наведені в описовій частині ухвали від 04.12.2018 саме як викладення позиції сторони обвинувачення, а не як обставини, встановлені судом. Тобто Дніпровський районний суд міста Києва у зазначеній ухвалі безпосередньо не досліджував обставини щодо заподіяння внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків Позивачеві шкоди в розмірі 7410623,37 грн., а викладені в ухвалі від 04.12.2018 твердження сторони обвинувачення щодо наведеного не мають преюдиційного значення для розгляду цієї справи.

39. З огляду на викладене Суд вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення Заяви, оскільки Позивач не довів виявлення у зв`язку з постановленням ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 певних невідомих під час розгляду цієї справи судами обставин, які підтверджують факт заподіяння Позивачеві Банком шкоди та її розміру.

40. При цьому Суд не приймає до уваги доводи Позивача про підтвердження обставин фактичного, а не лише документального зняття та внесення на його рахунок у Банку грошових коштів у сумі 7410623,37 грн. доказами, наданими суду 12 грудня 2017 року. Наведені аргументи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

41. Суд також відхиляє доводи Позивача про те, що зазначення в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, як злочину за наявності кваліфікуючих обставин у вигляді тяжких наслідків, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, свідчить про заподіяння Позивачеві відповідної шкоди, з огляду на таке.

42. Суд звертає увагу на положення статті 62 Конституції України, статей 42, 286, 369, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України щодо презумпції невинуватості особи у вчиненні конкретного злочину, доки її вину не буде доведено в законного порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, тоді як звільнення особи від кримінальної відповідальності на стадії досудового розслідування здійснюється без проведення досудового розслідування у повному обсязі та встановлення вини такої особи судом у відповідному обвинувальному вироку. Проте згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами ОСОБА_1 мала статус підозрюваної у кримінальному провадженні №12013110040012713 від 03.08.2013, вина цієї особи у вчиненні злочину, передбаченого саме частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, вироком суду не встановлена.

43. Водночас згідно з встановленими судами обставинами відповідні дії ОСОБА_1 були кваліфіковані вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18, що має преюдиційне значення для цієї справи, за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій, не довів порушення судами норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

45. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.

Судові витрати

46. Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

47. До нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

48. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

49. При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або на оцінці нових доказів щодо обставин, які були встановлені судом. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях у суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.04.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі №914/3932/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець