ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року Справа № 923/705/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін", м. Херсон,

до відповідача-1: Державного реєстратора "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради Пигиди Андрія Борисовича, м. Херсон,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", м. Київ,

про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Сонько В.В., довіреність б/н від 16.07.2018р.;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - адвокат Міщенко С.І. довіреність б/ н від 10.06.2019р.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: 15 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "ДЕЛЬФІН" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради - Пигиди Андрія Борисовича про визнання недійсним та скасування рішення Державного реєстратора КП "ХОБТІ" ХОР - Пигида А.Б. від 26.04.2018 за індексним номером 40829572 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фінансова компанія "ФОРІНТ", на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "ДЕЛЬФІН", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, "Цукур" територія 14.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.08.2018 у справі № 923/705/18 відмовлено ТОВ "Дитячий заклад санаторного типу "ДЕЛЬФІН" у відкритті провадження у справі та повернуто останньому матеріали позовної заяви та додані до неї документи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "ДЕЛЬФІН" задоволено. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.08.2018 про відмову у відкритті провадження по справі № 923/705/18 скасовано.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.10.2018 суддею Павленко Н.А. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.11.2018р..

У зв`язку з надходженням касаційної скарги, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.10.2018р. провадження у справі 923/705/18 зупинено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019р. касаційну скаргу Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради Пигиди Андрія Борисовича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 залишено без задоволення, постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2018 року залишено без змін.

31 липня 2019 року справа № 923/705/19 надійшла до Господарського суду Херсонської області.

Справа № 923/705/18 перебувала у проваджені судді Павленко Н.А.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Павленко Н.А., розпорядженням керівника апарату суду № 321 від 31.07.2019р. у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 923/705/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 02 серпня 2019 року справу № 923/705/18 прийнято суддею до свого провадження, поновлено провадження у справі № 923/705/18, визначено розгляд даної справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12 вересня 2019 року на 11:00 год.

Пунктом 5 даної ухвали залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

25 жовтня 2018 року до суду від відповідача-1 у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідача-1 позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, оскільки підстави для відмови в державній реєстрації прав власності за ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" на цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін" були відсутні, а рішення про державну реєстрацію винесено з додержанням вимог чинного законодавства. Даний відзив з додатком сул прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

09 вересня 2019 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, які судом долучено до матеріалів справи.

Також 09 вересня 2019 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" надійшло клопотання про встановлення розміру судового збору та зобов`язання позивача сплатити недоплачену суму судового збору.

11 вересня 2019 року до суду від позивача у справі надійшла заява про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій на підставі ч.2 ст. 46 ГПК України просить викласти позовні вимоги в наступній редакції - "Скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 25907441 від 16.04.2018".

Також 11 вересня 2019 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - ТОВ "Фінансова компанія "Форінт".

11 вересня 2019 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 12 вересня 2019 року суд залучив до участі у справі №923/705/18 в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", встановив строк для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адреси інших учасників справи.

Пунктом 3 зазначеної ухвали витребував від Скадовської районної Державної адміністрації Херсонської області належним чином засвідчені копії реєстраційної справи щодо реєстрації права власності на нерухоме майне (цілісний майновий комплексом дитячого оздоровчого табору "Дельфін" що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукур" територія 14) за ТОВ "ФК"" Форінт" 26.04.2018.

Цією ж ухвалою підготовче засідання у справі відкладено.

26 вересня 2019 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються, наводяться доводи щодо спростування позиції позивача. Зокрема, відповідач-2 зазначає, що ТОВ "ФК "Форінт" з 25.05.2017 став кредитором ТОВ "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" за Генеральною кредитною угодою № 010/03-051/434 від 15.12.2005 та за всіма кредитними договорами, укладеними в її рамках, та Іпотекодержателем за договором іпотеки, укладеним між Банком та Боржником та за договором іпотеки, укладеним між Банком та Боржником, посвідчений 07.03.2007 відносно нерухомого майна, а саме, цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Дельфін», який розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, «Цукур», теріторія 14. Предмет Іпотеки належав Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Скадовською держконторою 14.09.2001 р. за реєстрац. №2777 зареєстрованого Херсонським бюро технічної інвентаризації за №82, що виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою №010/03-051/434 від 14.12.2005 р. та усіма кредитними договорами укладеними в її рамках.

Оскільки ТОВ «ДЗСТ «Дельфін» заходи щодо виконання зобов`язання по повернення кредиту, та сплаті відсотків, а також нарахованої пені та штрафу не здійснювалися, ТОВ «ФК «Форінт» відповідно до положень Закону України "Про іпотеку" на підставі умов договорів іпотеки відповідного застереження було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом отримання та реєстрації за собою права власності на нього, яке у встановленому порядку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 26.04.2018.

У наданому відзиві відповідачем надано правове обґрунтування підстав реєстрації за товариством спірного майна.

За твердженням ТОВ "ФК "Форін", відповідачем на законних підставах зареєстровано право власності на нерухоме майне (цілісний майновий комплексом дитячого оздоровчого табору "Дельфін" що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукур" територія 14) тому позовні вимоги вважає необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню. Наданий відповідачем-2 відзив з додатками прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи.

30 вересня 2019 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" надійшло клопотання про встановлення розміру судового збору;

30 вересня 2019 року до суду від позивача у справі надійшли заперечення на клопотання про встановлення розміру судового збору.

30 вересня 2019 року до суду від Скадовської районної Державній адміністрації Херсонської області з супровідним листом надійшла копія витребуваної реєстраційної справи, яка залучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 30.09.2019р. суд відмовив ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" у задоволені клопотання про встановлення розміру судового збору, прийняв заяву позивача про зміну (уточнення) позовних вимог до розгляду та визначив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну позовних вимог.

Цією ж ухвалою судом продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі № 923/705/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі.

08 жовтня 2019 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив ТОВ "ФК"Форінт", відповідно до якої позивачем спростовуються доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позовну заяву та наводяться додаткові пояснення щодо обґрунтування своєї правової позиції.

Ухвалою від 16.10.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі № 923/705/18, продовжив строк розгляду справи по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.11.2019р.

Представник відповідача-1 у судове засідання 15.11.2019р. не з`явився про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на ті обставини, що належним чином був повідомлений про день час та місце розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги те, що за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 15.11.2019р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У засіданні суду 15.11.2019р. було оголошено перерву до 22.11.2019р.

На адресу відповідача-1 у справі судом було направлено ухвалу про повідомлення - виклик та здійснено повідомлення на сайті Господарського суду Херсонської області про призначення судового засідання у даній справі на 22.11.2019р..

Відповідач-2 явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив про причин неявки не повідомив.

У призначене судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача-2.

21 листопада 2019 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про залучення додаткових доказів.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав усні пояснення, в яких заперечив проти прийняття судом до розгляду клопотання позивача від 20.11.2019р. про залучення додаткових доказів.

Щодо клопотання позивача від 20.11.2019р. про залучення додаткових доказів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

За таких обставин, суд поновлює позивачу строк для подачі додаткових доказів, у зв`язку з чим приймає до розгляду та залучає до матеріалів справи клопотання позивача від 20.11.2019р. про залучення додаткових доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 22.11.2019р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 15 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" і Приватним підприємством "Дитячий оздоровчий комплекс "Дельфін", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" було укладено генеральну кредитну угоду № 010/03-051/434, за умовами якої банк зобов`язався надавати позичальнику грошові кошти в порядку і на умовах, визначених в кредитних договорах, укладених в межах цієї угоди в розмірі не більше 1000000,00 грн. З урахуванням додаткових угод № 1 від 26.02.2007р., № 2 від 12.11.2007р., № 3 від 13.10.2007р. та № 010/03-051/434/4 від 27.09.2010р. сторонами визначено ліміт кредитування в розмірі 6027000,00 грн. з строком погашення до 01.10.2018р.

Також, в межах генеральної кредитної угоди між сторонами буди укладені наступні договори:

1) 15.12.2005 р. - кредитний договір № 010/03-051/434-1, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 12.09.2006 р., № 010/03-051/434-1/3 від 18.11.2009 р. та № 010/03-051/434-1/4 від 27.09.2010 р., за змістом якого банк, виступаючи в якості кредитодавця, зобов`язався надати позичальнику, кредит в розмірі 177200,00 грн. зі сплатою 21,5 % річних, строком до 01.09.2011 р., з погашенням кредиту та відсотків згідно з графіком;

2) 26.02.2007 р. кредитний договір № 010/03-051/434-4, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 12.11.2007 р., № 010/03-051/434-4/3 від 18.11.2009 р. та № 010/03-051/434-4/4 від 27.09.2010 р., за умовами якого банк, виступаючи в якості кредитодавця, зобов`язався надати позичальнику, кредит в розмірі 214 472,00 доларів США, зі сплатою 12 % річних, строком до 25.02.2017 р., з погашенням кредиту та відсотків згідно з графіком;

3) 12.11.2007 р. - кредитний договір № 010/03-051/434-5, з урахуванням додаткових угод до нього № 1 від 08.08.2008 р., № 2 від 09.01.2009 р., № 010/03-051/434-5/3 від 18.11.2009 р., № 010/03-051/434-5/4 від 24.02.2010 р., № 010/03-051/434-5/5 від 24.02.2010р., № 010/03-051/434-5/6 від 08.06.2010 р. та № 010/03-051/434-5/7 від 27.09.2010р., за умовами якого Банк, виступаючи в якості кредитодавця, зобов`язався надати позичальнику, кредит в розмірі 2300000 грн., зі сплатою 13 % річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно з графіком;

4) 14.10.2008 р. - кредитний договір № 010/03-051/434-6, з урахуванням додаткових угод до нього № 010/03-051/434-6/4 від 23.02.2010 р„ № 010/03-051/434-6/5 від 24.02.2010 р. № 010/03-051/434-6/6 від 08.06.2010 р., № 010/03-051/434-6/7 від 27.09.2010 р., за умовами якого банк, виступаючи в якості кредитодавця, зобов`язався позичальнику, кредит в розмірі 762581,60 грн., зі сплатою 21,5 % річних, з погашенням кредиту та відсотків згідно з графіком строком до 25.02.2017р.

11 січня 2006 року між Банком та Позивачем, з метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеного вище генеральною кредитною угодою, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л.М. за реєстр. № 23.

07 березня 2007 року між Банком та Позивачем, з метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеного вище генеральною кредитною угодою та додаткової угоди № 1 від 26.02.2007р., було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. за реєстр. № 1053.

Предметом іпотеки за вказаними договором іпотеки є нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур" територія 14, та належав позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2001 р. зареєстрованого Херсонським ДБТІ 20.09.2001р. за номером запису 82 в книзі 1, та складається з: цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «Дельфін», що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур" територія 14.

13 листопада 2007 року до умов договору іпотеки від 07.03.2007р. за реєстр. № 1053 були внесені зміни щодо основного зобов`язання та вартості предмета іпотеки, які викладені в додатковій угоді № 1 до договору іпотеки від 07.03.2007р., посвідченій приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В. за реєстр. № 8375.

15 жовтня 2008 року до умов договору іпотеки від 07.03.2007р. були внесені зміни щодо основного зобов`язання та вартості предмета іпотеки та строків його виконання, які викладені в договорі № 2 про внесення змін до договору іпотеки від 07.03.2007р., посвідченому приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І. за реєстр. № 4644.

Так, зазначеними змінами було забезпечене основне зобов`язання, викладене в Генеральній кредитній угоді № 010/03-051/434 від 15.12.2005р. зі змінами та доповненнями, укладеній між сторонами в межах суми 6027100,00 грн. строком виконання до 01.10.2018р.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.10.2013р. у справі № 923/1166/13, яке набрало чинності, з ТОВ "ДЗСТ "Дельфін" стягнуто заборгованість за Кредитним договором №010/03-051/434-1 від 15.12.2005р., а саме: заборгованість по кредиту - 142016,14 грн., заборгованість по відсоткам - 55814,37 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту 37620,22 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків - 8289,76 грн. Заборгованість за кредитним договором № 010/03-051/434-4 від 26.02.2007р., а саме: заборгованість по кредиту - 196032,87 грн. дол.. США, що еквівалентно 1566890,73 грн., заборгованість по відсоткам - 44841,26 дол. США, що еквівалентно 358 416,19 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту 12532,23 дол. США, що еквівалентно 100170,11 грн., пеню за порушення сплати відсотків - 6810,79 дол. США, що еквівалентно 54438,64 грн.. Заборгованість за Кредитним договором № 010/03-051/434-5 від 12.11.2007р., а саме: заборгованість по кредиту - 2042444,52 грн., заборгованість по відсоткам - 741046,53 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту - 130938,02 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків - 109860,24 грн.. Заборгованість за Кредитним договором №010/03-051/43 від 14.10.2008р., а саме: заборгованість по кредиту - 747959,47 грн., заборгованість по відсоткам - 307084,67 грн., пеню за порушення строків сплати кредиту - 36683.85 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків - 46 434.04 грн..

Надалі, 24.05.2017р. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "КРИСТАЛБАНК" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, (п.п. 2.1., 2.2.) ПАТ "КРИСТАЛБАНК" зобов`язалось передати АТ "Райффайзен Банк Аваль" загальну суму фінансування, а АТ "Райффайзен Банк Аваль" зобов`язалось відступити ПАТ "КРИСТАЛБАНК" права вимоги до Боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно реєстру відступлених прав. Права вимоги були відступлені як за основними зобов`язаннями, так і за забезпечувальними, а саме: були укладені Договір відступлення прав за іпотечними договорами, Договір відступлення прав за договорами застави. Договір відступлення прав за договорами застави, що нотаріально посвідчені, й Договір відступлення прав за договорами поруки. Щодо іпотечних договорів - 25.05.2017р. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Кристалбанк" укладено договір відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1497. Виконання сторонами договору факторингу підтверджено копією меморіального ордеру № 38640 від 25.05.2017р. про сплату ПАТ "Кристалбанк" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" 21799000,00 грн.

Також з матеріалів справи слідує, що 25.05.2017р. між ПАТ "КРИСТАЛБАНК" і ТОВ "ФК "Форінт" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, (п.п. 2.1, 2.2.) ТОВ "ФК "Форінт" зобов`язалось передати ПАТ "КРИСТАЛБАНК2 загальну суму фінансування, а ПАТ "КРИСТАЛБАНК" зобов`язалось відступити ТОВ "ФК "Форінт" права вимоги до Боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно реєстру відступлених прав, серед яких малися права вимоги й до ТОВ "ДЗСТ "Дельфін". Права вимоги були відступлені, як за основними зобов`язаннями, так і за забезпечувальними, а саме: були укладені Договір відступлення прав за іпотечними договорами, Договір відступлення прав за договорами застави, Договір відступлення прав за договорами застави, що нотаріально посвідчені, й Договір відступлення прав за договорами поруки.

Пунктом 3.1. Договору факторингу від 25.05.2017р. встановлено, що фактор зобов`язаний сплатити клієнту загальну суму фінансування протягом трьох робочих днів з дати укладення Договору.

На виконання умов договору факторингу від 25.05.2017р., ТОВ "ФК "Форінт" згідно платіжного доручення № 2 від 25.05.2019р. сплатило на користь ПАТ "Кристалбанк" 549997,00 грн.

Згідно реєстру відступлених прав за договором факторингу від 25.05.2017р., який є невід`ємною частиною договору, ТОВ "ФК "Форінт" було відступлено заборгованість ТОВ "ДЗСТ "Дельфін" за Генеральною кредитною угодою та Кредитними договорами.

На виконання пункту 2.10. Договору Факторингу, у зв`язку із відступленням прав вимоги з належним виконанням ТОВ "ФК "Форінт" обов`язку по сплаті загальної суми фінансування, сторонами 25.05.2017р. було окремо укладено та підписано договір відступлення прав за іпотечними договорами, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. та зареєстровано в реєстрі за №1501, згідно додатку до якого, в числі інших, ПAT "КРИСТАЛБАНК" було відступлено ТОВ "ФК "Форінт" право вимоги за забезпечувальними договорами - договір іпотеки, укладений між Банком та Боржником, посвідченим 11.01.2006р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л.М., зареєстровано в реєстрі за № 23; договір іпотеки, укладений між Банком та Боржником, посвідчений 07.03.2007 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Л.М., зареєстровано в реєстрі за № 1053, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2, посвідченою 23.04.2018р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., за реєстр. № 950.

Таким чином, ТОВ "ФК "Форінт" стало кредитором відносно ТОВ "ДЗСТ "Дельфін" за Генеральною кредитною угодою №010/03-051/434 від 15.12.2005р. та за всіма кредитними договорами, укладеними в його рамках, та Іпотекодержателем за договорами іпотеки, укладеним між Банком та Боржником.

13 березня 2018 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. відповідно до ст. 84 Закону України "Про іпотеку" листом за вих. № 54/02-24 було направлено на адресу ТОВ "ДЗСТ "Дельфін" заяву ТОВ "ФК "Форінт" з вимогою погасити заборгованість за генеральною кредитною угодою № 010/03-051/434 та всіма кредитними договорами, укладеними в її рамках. Також, вказаною заявою передбачено, що у разі не погашення заборгованості ТОВ "ФК "Форінт2 буде зареєстровано право власності на предмет іпотеки, що належить ТОВ "ДЗСТ "Дельфін" та виступає забезпеченням за кредитним договором.

Надалі, 16.04.2018р. ТОВ "ФК "Форінт" звернулось до Державного реєстратора Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Пигиди Андрія Борисовича з заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", у зв`язку з чим 26.04.2018р. Державним реєстратором Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Пигидою Андрієм Борисовичем було прийнято рішення за індексним номером 40829572 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукур" територія 14, яке належало раніше ТОВ "ДЗСТ "Дельфін".

Також з матеріалів реєстраційної справи вбачається, що згідно висновку оцінювача - ТОВ "Інжинірінговий центр "Екскон" станом на 13.04.2018р. цілісний майновий комплекс ДЗСТ "Дельфін" було оцінено у 8009694,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" вважає рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Пигиди Андрія Борисовича про реєстрацію права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукур" територія 14, таким, що суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV, Постанові Кабінету міністрів України № 1127 від 25.2015 та Закону України "Про іпотеку".

Отже, з урахуванням того, що відповідачами порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (надалі - Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.3 Закону № 1952 загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону № 1952 державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону, У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Також частина 2 статті 24 Закону передбачає, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, а саме - з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 122075943, яка була сформована відповідачем-1 26.04.2018р., щодо суб`єкта ТОВ ДЗСТ "Дельфін", станом на 26.04.2018р. існували наступні обтяження щодо нерухомого майна ТОВ "ДЗСТ "Дельфін", а саме: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер 52017681, від 23.02.2017р., видавник Скадовський РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 40806555, від 16.12.2013р., видавник Суворовське районне управління юстиції у м. Херсоні; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 48892468, від 01.10.2015, видавник Суворовське районне управління юстиції у м. Херсоні.

Як зазначено в ч.4 ст. 24 Закону № 1952, (в редакції чинній станом на 26.04.2019р.) відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої статті 24 Закону, не застосовується у разі: 1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав; 3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону; 4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно; 5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава; 6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача про неправомірність рішення державного реєстратора, оскільки воно не підпадає під жоден з зазначених пунктів частини 4 ст. 24 Закону № 1952.

Заперечення відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності обов`язку реєстратора в даному випадку прийняття рішення про відмову у державній реєстрації не приймаються судом до уваги, оскільки державний реєстратор не обґрунтував підстави не виконання ним приписів п.2 ч.3 ст. 10 Закону № 1952, а також не зазначив норму закону, яка дає право реєстратора не прийняти рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій у разі наявності таких підстав та/або права надання оцінки змісту обтяження, в залежності від якої, дає підстави реєстратору право прийняти рішення на власний розсуд.

Також судом в силу положень ст. 58 Конституції України, яка не допускає зворотної дії законів та нормативно-правових актів у часі, не приймаються і заперечення відповідача-2 щодо змін, внесених в ст. 24 Закону № 1952 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 3 липня 2018 року № 2478-VIII, який введений в дію 04.02.2019р., які дають право реєстратору здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою при наявності зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав.

Судом також враховуються посилання позивача про порушення відповідачем-1 ч. 6 ст. 15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 4 вересня 2008 року № 375-VI (надалі - Закон № 375), з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону № 375, дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - це постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку.

Згідно з п.2 ст. 34 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" формою державного контролю є державна атестація дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, яка проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі виявлення порушень у діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, що можуть вплинути на стан здоров`я дітей, атестація проводиться позачергово. За результатами атестації закладу присвоюється вища, перша, друга або третя категорія. Порядок присвоєння категорій визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і присвоєння їм відповідних категорій затверджено постановою Кабінету міністрів України від 28.04.2019р. за № 426.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до Державного реєстру, дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" 29.09.2009р. внесений до Державного реєстру за № 0078, вказане також підтверджується і довідкою Міністерства України сім`ї молоді та спорту № 13.3/12093 від 05.10.2010р. Про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до Державного реєстру.

Згідно зі свідоцтвом про державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, виданим Міністерством соціальної політики України 29.10.2012р. серія ІІІ-ВТ № 00370, дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" пройшов атестацію за реєстр. № 113, йому присвоєно 2 категорію.

Також відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 426, Державна атестація закладів проводиться не рідше ніж один раз на п`ять років під час надання ними послуг з оздоровлення та відпочинку. Пунктом 3 Постанови КМ України № 426 (в редакції Постанови КМ України від 7 жовтня 2015 р. № 816) передбачено, що Державну атестацію закладів усіх форм власності проводить атестаційна комісія, яка утворюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі - уповноважений орган) залежно від місця розташування закладів, що атестуються, із залученням представників центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, і громадських організацій. Типове положення про атестаційну комісію затверджується Мінсоцполітики.

Відповідно до свідоцтва про державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку серії ІІІ-ХV № 000078, виданого 01.09.2017р. Херсонською обласною державною адміністрацією, ТОВ ДЗСТ «Дельфін» пройшло державну атестацію та закладу підтверджено другу категорію.

Таким чином, твердження позивача, що належний позивачу цілісний майновий комплекс - дитячий заклад оздоровчого типу "Дельфін" станом на дату прийняття відповідачем-1 рішення від 26.04.2018р. про реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Форінт" є закладом, призначеним для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей та який пройшов належну державну атестацію з присвоєнням відповідної категорії - знайшло своє підтвердженні відповідно до обставин справи у сукупності з вимогами норм матеріального права, наведених вище.

Разом з тим, з наведених вище підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача-2 щодо того, що дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" припинив своє існування, в результаті ліквідації ПП "Дитячий оздоровчий заклад "Дельфін", яка мала місце у 2014р., шляхом перетворення в ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад "Дельфін" та проведена реорганізація шляхом перетворення підприємства суперечить п.п.8-4, п.8-5 Постанови Кабінету міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 425 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку".

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням засновника № 1 від 11.09.2014р. та зареєстрованого у встановленому порядку 14.10.2014р. за реєстраційним записом № 149914500 00017622, ТОВ "ДЗСТ "Дельфін" є правонаступником усіх прав та обов`язків Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін".

Також відповідно до ч.1 ст. 15 Закону № 375 (в редакції чинній на 26.04.2018р.) дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності можуть функціонувати як юридичні особи або не мати статусу юридичної особи і перебувати у складі підприємств, установ та організацій як їх філіали чи структурні підрозділи і обов`язково заносяться до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

За приписами ч. 6 ст. 15 Закону № 375 дитячий заклад оздоровлення та відпочинку не може бути об`єктом звернення стягнення за борговими зобов`язаннями, не може передаватися у заставу. Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі акти та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що проведене ТОВ "ФК "Форінт" звернення стягнення на майно позивача у позасудовому порядку, відповідно до ст.ст.33-38 Закону України "Про іпотеку" із застосуванням повноважень, передбачених ст.ст.10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суперечать приписам ч. 6 ст. 15 Закону № 375.

Також судом не приймаються посилання ТОВ "ФК "Форінт" щодо необхідності застосування ст. 75 ГПК України та використання фактів та обставин, встановлених Господарським судом Херсонської області у справі № 5024/1076/2011.

Відповідно до ч.5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Разом з тим, частиною 7 даної статті також передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як свідчить мотивувальна частина рішення Господарського суду Херсонської області від 24.04.2014р. у справі № 5024/1076/2011 - у даній справі не досліджувалось питання щодо заборони на звернення стягнення на майно дитячих оздоровчих закладів, введеної Законом України "Про оздоровлення та відпочинок дітей".

Крім того, суд враховує, що 24.04.2014р. рішенням у справі № 5024/1076/2011 постановлено звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції на предмет іпотеки на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін" , що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур" територія 14, що належить на праві власності Приватному підприємству "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" (місцезнаходження - Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур" територія 14) в рахунок погашення заборгованості в сумі 5258262,99 грн. та 290587,54 дол. США, реалізувати предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні.

27 травня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення УДВС ГУЮ у Херсонській області Григоренко М.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43465701 на виконання вказаного рішення суду.

04 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 43465701 до зведеного виконавчого провадження № 41884502.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 22.04.2014р. державним виконавцем було проведено опис та арешт нерухомого майна боржника.

23 квітня 2014 року було винесено постанову про призначення експерта для участі в виконавчому провадженні та проведенні незалежної оцінки описаного та арештованого майна - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін".

15 липня 2014 року було складено звіт про незалежну оцінку предмету іпотеки згідно якого визначено ринкову вартість об`єкту в сумі 7633549,00 грн.

16 січня 2015 року державним виконавцем на адресу стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було направлено лист з пропозицією вирішити питання про прийняття Банком нереалізованого майна боржника в рахунок погашення борту.

05 лютого 2015 року стягувачем надано до ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області заяву щодо залишення за собою непроданого майна боржника.

13 лютого 2015 року державним виконавцем відповідно до ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» складено постанову про передачу майна боржника - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін" за адресою Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур", територія 14 стягувачу в рахунок погашення боргу.

06 березня 2015 року ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області було складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до якого, цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін", який знаходиться за адресою - Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур", територія 14, було передано стягувачу - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за стартовою ціною 7633549,00 грн., визначеної згідно звіту про 15.07.2014 року.

Постановою ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області від 10.03.2018р. стягувачу - ПАТ "Райфайзенбанк Аваль" наказ Господарського суду Херсонської області № 5024/1076/2011 від 10.03.2014р. було повернуто у зв`язку прийняттям стягувача в рахунок погашення боргу майна боржника, що не було реалізоване під час виконання рішення суду. Запис головного державного виконавця Григоренка М.Ю. зроблений на вказаному виконавчому документі 10.03.2015р., також свідчить про його часткове виконання в рамках відкритого виконавчого провадження - на суму 7633549,00 грн.

Згідно до ч.9 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження»" постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися.

Згідно з вимогами ст. 72 Закону України "Про нотаріат", пункту 1, пункту 4 глави 12 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ними затвердженого належним чином акту про проведені прилюдні торги (аукціон); акта про передання права власності на придбане майно та протоколу про проведення аукціону.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.01.2018р. № 111915842 вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35530485 від 06.06.2017 року 10:58:07, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. замінено іпотекодержателя ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", код ЄДРПОУ 40658146, а власником майна зазначено - ТОВ "ДЗСТ "Дельфін".

Відтак, вказані обставини безумовно вказують на те, що оформлення свідоцтва та реєстрація права власності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" згідно акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.03.2015р. та постанови ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Херсонській області від 13.02.2015р. про передачу майна боржника - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін" за адресою Херсонська обл., м. Скадовськ, "Цукур", територія 14 стягувачу в рахунок погашення боргу - не здійснювалась.

Таким чином, укладення 24.05.2017р. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "КРИСТАЛБАНК" договору факторингу та договору відступлення прав за іпотечними договорами - свідчить про відмову від прийняття АТ "Райффайзен Банк Аваль" результатів виконання за рішенням Господарського суду Херсонської області по справі № 5024/1076/2011 від 24.04.2014 року.

Одночасно суд враховує, що 21.052018р. ухвалою Господарського суду Херсонської області по справі № 923/1166/13, яка набрала законної сили 21.05.2018р., було проведено заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу суду № 923/1166/13, виданого 03.02.2014р., та Публічне акціонерне товариство "ПАТ Райфайзен Банк Аваль" було замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

Разом з тим, по справі № 5024/1076/2011 аналогічну заміну кредитора відповідно до ст. 334 ГПК України проведено не було. Відтак, ТОВ "ФК "Форінт" не набув прав стягувача, як сторони у даній справі, а відтак, не має права посилатись на обставини даної справи, встановлені судовими рішеннями.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Частиною першою статті 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно з частиною першою статті 33 цього Закону підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов`язання.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (стаття 36 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частин другої, третьої статті 37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Аналіз наведених положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. Вказані висновки узгоджуються з Постановою Верховного суду від 14.02.2018 у справі № 127/8068/16-ц.

Також судом відхиляються твердження позивача про застосування наслідків нікчемності правочинів - договорів іпотеки від 11.01.2006 року за реєстр. № 23 та від 07.03.2007 року за реєстр. № 1053 відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, зокрема, за тією підставою, що вказані договори є чинними лише в частині, яка не суперечить Закону "Про оздоровлення та відпочинок дітей".

Згідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частина 5 ст.216 ЦК України передбачає, що Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відхиляючи доводи позивача про необхідність застосування наслідків нікчемності правочинів до договорів іпотеки від 11.01.2006 року за реєстр. № 23 та від 07.03.2007 року за реєстр. № 1053, суд виходить з того, що відповідно до п.1 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 4 вересня 2008 року № 375-VI набрав чинності з 01.01.2009р., тобто після укладення вказаних договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Отже, позивачем не доведено невідповідність закону правочинів саме в момент їх вчинення.

Також суд погоджується з посиланням відповідача-2 на статтю 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, відповідно до якої, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Позовні вимоги та обставини справи узгоджуються з необхідністю врахування і застосування даної норми міжнародного права, яка за змістом відповідає і ст.41 Конституції України.

Стосовно обраного позивачем способу захисту своїх прав, то суд враховує висновки Великої палати Верховного суду щодо обрання способу захисту в аналогічних спорах, зокрема, в постанові від 17.09.2018р. у справі № 925/1265/16 та погоджується з тим, що, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів по 881,00 грн. на кожного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 25907441 від 16.04.2018р.

3. Стягнути з Державного реєстратора "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради Пигиди Андрія Борисовича (73001, м. Херсон, вул. Богородицька, 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" (73000, м. Херсон, провулок Смоленський, 2, код ЄДРПОУ 31560357) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 881,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01010, м. Київ, вул. Московська, будинок 32/2, код ЄДРПОУ 40658146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" (73000, м. Херсон, провулок Смоленський, 2, код ЄДРПОУ 31560357) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 881,00 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.12.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко